Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 9 клас. Косенко

ТЕМА 4. Репресії на західноукраїнських землях

• Минулого разу ви дізналися, як було приєднано західноукраїнські землі до Радянської України. Пригадайте, як почалася Друга світова війна? Коли Червона армія перейшла польський кордон? Як населення Західної України зустрічало червоноармійців? Коли було приєднано Західну Україну до складу УРСР? Які позитивні зміни відбулися на західноукраїнських землях після встановлення радянської влади? Що негативного відбулося в Західній Україні після встановлення радянської влади? Коли було приєднано Північну Буковину до Радянської України?
• На цьому уроці ви дізнаєтеся про репресії на західноукраїнських землях.

Прихід Червоної армії у вересні 1939 року на західноукраїнські землі викликав піднесення серед більшості місцевого населення. Люди, повіривши радянській пропаганді, вважали, що з приходом нової влади їхнє життя покращиться. Місцеві жителі щиро висловлювали свою вдячність за звільнення їх від польської влади та дякували за омріяне об'єднання українських земель. Червоноармійців зустрічали квітами, хлібом та сіллю. На підтримку радянської влади у багатьох містах Західної України організовувалися мітинги та демонстрації.

З приходом радянської влади на Західну Україну розпочалися масові репресії проти тих, хто міг би зашкодити новим порядкам. Репресії - це переслідування владою громадян. До категорії неблагонадійних зараховувалися політичні діячі, члени будь-яких політичних партій (в тому числі й Комуністичної партії Західної України), чиновники польських адміністрацій, великі землевласники, власники приватних підприємств і магазинів, священики та інші. Згодом радянська влада почала переслідувати й селян, які відмовлялися вступати в колгоспи.

Найпоширенішим різновидом репресій в Західній Україні були депортації. Депортація - це примусове переселення з постійного місця проживання у віддалені регіони держави окремих осіб чи народів. Тисячі ні в чому не винних мешканців західноукраїнських земель без жодних розслідувань арештовували, оголошували «ворогами народу» і в товарних вагонах вивозили в глиб СРСР. Чимало українців гинули в дорозі. Ті, хто виживав, у нелюдських умовах працювали на найтяжчих роботах.

Демонстрація на підтримку радянської влади у Львові (1939 рік)

Депортація

Радянська влада розпочала антирелігійну боротьбу. Найбільшою популярністю в той час на Заході України користувалася Українська греко-католицька церква. Більшовики відділили школу від церкви, запровадили антирелігійні заняття в навчальних закладах, закрили всі церковні газети й журнали, відібрали церковні землі, закрили монастирі й духовні семінарії, заборонили священикам проводити релігійні обряди, наклали на церкву великі податки. Очільник греко-католицької церкви митрополит Андрей Шептицький писав листи до керівника СРСР Йосипа Сталіна, звертався до уряду Радянської України, протестуючи проти зловживань, які чинили представники радянської влади в Західній Україні. Але влада ігнорувала такі протести.

Митрополит Андрей Шептицький

Загалом з 1939 до 1941 року жертвами репресій (ув'язнень, депортацій і розстрілів) став кожний 10-й мешканець Західної України. За два роки радянської влади тільки із Східної Галичини було депортовано майже 1 мільйон мешканців. На Буковині лише за один рік, із 1940 до 1941 року, було репресовано до 90 тисяч осіб.

Велика кількість репресованих свідчить про спеціально організовані дії радянської влади на Західній Україні, спрямовані на знищення українського народу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Репресії - переслідування владою громадян, які не згодні з її політикою.
• Депортація - це примусове переселення з постійного місця проживання у віддалені регіони держави окремих осіб чи народів.

ІМЕНА

• Андрей Шептицький - митрополит, очільник Української греко-католицької церкви.

• З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Положення про спецпоселення і трудове влаштування осадників, яких виселяють із західних областей УРСР (29 грудня 1939 року)

«1. Осадники та їхні сім'ї, яких переселяють НКВС СРСР із західних областей УРСР,... розташовуються для трудового використання ... в районах лісорозробок.

2. НКВС СРСР здійснює облік спецпереселенців-осадників, проводить боротьбу з втечами, слідкує за дотриманням встановленого порядку...

19. Спецпереселенці-осадники та їхні сім'ї не мають права виїзду. Тимчасовий вихід із спецселища або з місця роботи більше, як на 24 години, а також переміщення в межах селища з одного бараку в інший, можливе тільки з дозволу коменданта селища...»

ЗАПИТАННЯ

1. Як зустрічали мешканці Західної України представників радянської влади?

2. Що таке репресії?

3. Які категорії осіб переслідувалися радянською владою в Західній Україні?

4. Що таке депортація?

5. Опрацювавши історичне джерело, розкажіть, які вимоги висувалися депортованим особам і членам їхніх родин.

6. Як боролася радянська влада з церквою на західноукраїнських землях?

7. Хто очолював греко-католиків у Західній Україні?

8. Скільки осіб із Західної України було репресовано радянською владою?

ЗАВДАННЯ

1. Визначте століття і його половину приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР.

2. Розташуйте у хронологічній послідовності події: Голодомор в Україні, приєднання західноукраїнських земель до Радянської України, утворення СРСР.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Митрополит Андрей Шептицький походив з однієї із найбільш знатних і заможних родин - графів Шептицьких. Його близькі родичі, Анастасій та Лев Шептицькі, були засновниками собору святого Юра у Львові.

Андрей Шептицький був великим патріотом України. Він заснував богословську академію, католицький інститут, український банк, підтримував українські наукові та просвітницькі товариства, виділяв власні кошти та землі на відкриття українських садочків, шкіл і лікарень, фінансував сільські господарства та закуповував для них нову техніку.

Митрополит збирав по всьому світу стародавні та рідкісні українські ікони й книги. Всі ці скарби були передані ним у Національний музей у Львові. На жаль, після встановлення радянської влади в Західній Україні більшість цих творів була знищена.

Андрей Шептицький не боявся репресій. Його не одноразово арештовували. У 1939 році більшовицька влада розстріляла брата митрополита разом із дружиною та дітьми, а родинний маєток Шептицьких пограбувала.

Перед смертю митрополит Андрей Шептицький заповів своїм нащадкам, що Україна звільниться від упадку та стане могутньою, об'єднаною, величавою державою, яка зрівняється з іншими розвинутими країнами. Похований митрополит у Львові, в соборі святого Юра.

Собор святого Юра