Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 8 клас. Косенко

РОЗДІЛ V. Життя в Україні за козацьких часів

ТЕМА 1. Суспільні стани козацької держави

• У цьому розділі ви будете вивчати життя українців за козацьких часів. Познайомитесь із суспільними станами тогочасної України, дізнаєтеся про розвиток господарства й торгівлі в період гетьманату, дізнаєтеся про існування української церкви.
• На цьому уроці ви ознайомитеся зі суспільними станами козацької держави.

Усередині XVII (17) століття гетьман Богдан Хмельницький започаткував Українську козацьку державу. У ній все суспільство поділялося на стани. Стан - велике угрупування людей, яке має схожі права, обов'язки та спосіб життя. Впродовж XVII (17) - XVIII (18) століть в Україні були такі стани: козацтво, шляхта, духовенство, міщанство та селянство.

На Гетьманщині та Слобожанщині головним станом вважалися козаки. Вони мали особисту свободу та звільнялися від сплати податків. Козаки мали право проживати у будь-якій місцевості та займатися ремеслами, торгівлею чи промислами. Обов'язком козаків було несення військової служби за власний кошт. Кожний козак повинен був мати власну зброю, боєприпаси, коней, харчі та фураж.

З посиленням гніту російської влади, рядове козацтво значно збідніло і поділилося на дві частини: виборних і підпомічників. Виборні - це ті козаки, які продовжували виконувати свій обов'язок, а підпомічники - небагаті козаки, які самі не служили, а допомагали виборним: давали гроші на закупівлю коней, зброї, одягу. Також підпомічники брали участь у державних роботах, давали провіант і фураж для війська, допомагали вести господарство виборним козакам.

Козак (картина Ю. Брандта)

Великими привілеями у козацькій державі користувалася шляхта. Шляхтичі - це дрібні та середні землевласники. Після Національно-визвольної війни з багатьох українських земель було вигнано польську шляхту. Українське православне панство зберегло свої володіння, бо брало участь у боротьбі українського народу за незалежність. З часом значними земельними володіннями заволоділа козацька старшина, яка отримувала, скуповувала та захоплювала вільні землі. Шляхта займала державні посади у гетьманських та полкових адміністраціях. Вона звільнялася від податків і повинностей та мала право вільно займатися торгівлею, промислами тощо.

Пізніше, російська влада прирівняла українську шляхту в правах із російським дворянством.

Широкими правами в Українській державі користувалося православне духовенство. Воно звільнялося від сплати податків. Монастирям і церквам дарувалися великі ділянки землі, які поступово заселялися селянами. При монастирях і церквах діяли школи, друкарні, лікарні та бібліотеки.

Церква XVII (17) - XVIII (18) століть залишалася важливим чинником впливу на формування свідомості українців того часу. Гетьмани, старшина, заможне міщанство та рядове козацтво виділяли кошти на відновлення та будівництво нових храмів і монастирів.

Український шляхтич

Окремий стан українського суспільства складали міщани. Вони жили у містах, займалися ремеслами та дрібною торгівлею. Всі мешканці міст були вільними. Вони сплачували податки та відбували різноманітні повинності. За свої кошти міщани утримували міську владу, охорону власного міста.

Ченець (картина Μ. Нестерова)

Найчисленнішим станом було селянство. Після Національно-визвольної війни їхнє становище змінилося. Вони мали право змінювати місце проживання, переходити у козацтво. Певний період селяни зберігали особисту свободу. Вони відбували повинності на користь Української держави.

У другій половині XVII (17) століття панщина ще не набула поширення, але селяни були змушені обробляти землю, збирати урожай, косити сіно у господарствах козацької старшини.

З посиленням тиску російської влади селяни утримували розташовані в Україні російські війська. А з 1783 року, за наказом російської цариці Катерини II, українське селянство втратило будь-які права і було остаточно закріпачено.

Міщанин

Селяни (картина Μ. Дерегуса)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Стан - велике угрупування людей, яке має схожі права, обов'язки та спосіб життя.
• Виборні козаки - козаки, які за власний кошт відбували військову службу.
• Підпомічники - бідні козаки, які не відбували військової служби, а допомагали по господарству чи грошима іншим козакам, які проходили службу.
• Шляхта - це дрібні та середні землевласники.

ЗАПИТАННЯ

1. Що таке «стан»?

2. На які стани поділялося українське суспільство?

3. Які права й обов'язки мало українське козацтво?

4. На які групи поділялося козацтво у XVIII (18) столітті?

5. Що вам відомо про українську шляхту?

6. Які права мало духовенство?

7. Як жили міщани у той час?

8. Що вам відомо про життя українських селян?

ЗАВДАННЯ

1. Випишіть нові поняття у зошит.

2. Запишіть стани українського суспільства часів Гетьманщини.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Головним козацьким монастирем упродовж декількох століть був Межи гірський монастир. Йому належали великі простори землі з містами та селами. Цей монастир був притулком для старих запорозьких козаків. За лікування козаків та догляд за ними Запорозька Січ щорічно виплачувала монастирю значні кошти. Багато старих козаків тут стриглися у ченці й закінчували своє земне життя.

Священниками січової церкви були тільки вихідці з Межигірського монастиря. Останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський побудував чотири монастирських будинки, велику браму з церквою та дзвіницею на ній. У XVIII (18) столітті цей монастир поступався своїм багатством лише Києво-Печерській Лаврі.

Після ліквідації Запорозької Січі монастир було закрито. Всі цінності вивезено до Росії. Пізніше він відновив свою роботу, але як жіноча обитель.

За радянських часів Межигірський монастир було знищено, а на його місці було побудовано державну урядову резиденцію. З 2014 року доступ до резиденції «Межигір'я» вільний.

Межигірський монастир (початок XX (20) століття)