Основи правознавства. Повторне видання. З поглибленим вивченням основ правознавства. 9 клас. Святокум

§ 18. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Що означає бути громадянином держави?

2. Як можна набути громадянства України?

3. За яких підстав припиняється громадянство України?

1. Які права, свободи та обов'язки людини і громадянина визначені Конституцією України

Права, свободи та обов’язки людини і громадянина, які закріплені в Конституції, визначають конституційний статус особи. Їх називають основними правами, свободами та обов’язками людини і громадянина.

Права людини — це право на життя, на повагу до гідності людини, на невтручання в особисте та сімейне життя тощо, тобто права, які належать усім, хто перебуває на території України. Тільки її громадянам, відповідно до Конституції, належать право на участь в управлінні державними справами, свобода об’єднань у політичні партії. Лише для своїх громадян держава гарантує додаткові умови для здійснення права на працю, права на соціальний захист тощо.

ПРИГАДАЙТЕ! Які види прав і свобод людини вам відомі?

Конституція України містить такі особисті права:

• право на життя та його захист;
• право на повагу до гідності людини;
• право на особисту недоторканність;
• право на невтручання в особисте та сімейне життя;
• право на недоторканність житла;
• право на таємницю листування та інших видів комунікації;
• право на свободу слова;
• право на свободу світогляду та віросповідання;
• право на свободу пересування та вибір місця проживання.

До політичних прав і свобод, гарантованих Конституцією України, належать:

• право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації;
• право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, обирати й бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування;
• право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи й демонстрації;
• право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення тощо.

Систему соціально-економічних прав за Конституцією України становлять право на власність, на підприємницьку діяльність, на працю та відпочинок, на страйк, на соціальний захист, на житло, на достатній життєвий рівень, на охорону здоров’я.

Конституція гарантує також забезпечення культурних прав: права на освіту, на користування досягненнями вітчизняної та світової культури, на свободу наукової, технічної та художньої творчості, на захист інтелектуальної власності, на використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності тощо. Право на освіту забезпечується існуванням розгалуженої системи освіти в Україні, обов’язковістю повної середньої освіти, наданням пільг учням і студентам.

Конституція України закріпила ряд екологічних прав, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Як уже зазначалося, права не можуть існувати без обов’язків. По-перше, права мають усі люди, і реалізація прав кожним у жодному разі не може зашкодити такій самій реалізації прав іншими членами суспільства. По-друге, зловживаючи своїми правами й нехтуючи обов’язками, людина завдає шкоди собі самій: не виявляючи турботу про навколишнє середовище, не можна сподіватися на здійснення свого права на здорове довкілля; не сплачуючи податки, навряд чи можливо чекати від держави на виконання програм економічного і соціального розвитку тощо.

В Україні гарантоване право на свободу світогляду та віросповідання

Конституційний обов’язок — це закріплені в Конституції України вимоги до осіб діяти певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утримуватися від вчинення певних дій) для забезпечення інтересів інших людей, суспільства, держави; недотримання ж цих вимог тягне за собою юридичну відповідальність.

Обов’язки, як і права, визначені Конституцією України й розкриті у відповідних законах.

Основний конституційний обов’язок — дотримуватися Конституції та законів України. Він стосується не лише громадян України, але й усіх осіб, що перебувають на території України. Незнання законів не звільняє від відповідальності за їх порушення.

Обов’язок громадян захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України закріплений у Конституції України та розкритий у Законах України «Про оборону України», «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ухилення від військової служби тягне за собою кримінальну відповідальність.

На громадян України покладений обов’язок шанування її державних символів. За наругу над Державним Прапором, Державним Гербом і Державним Гімном України передбачена кримінальна відповідальність.

Обов’язок не завдавати шкоди природі й відшкодовувати завдані їй збитки передбачає необхідність дотримання норм екологічної безпеки та раціонального природокористування. Таке завдання стоїть не тільки перед державними органами, а й перед кожною людиною, яка перебуває на території України. Цей обов’язок регулюється також Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Обов’язок охорони культурної спадщини пов’язаний із необхідністю збереження матеріальних, духовних і культурних цінностей. Про це мають піклуватися не лише органи державної влади, а й кожна людина, яка перебуває на території України. Виконання цього обов’язку регламентується Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Обов’язок поважати честь і гідність людей, не посягаючи на їхні права і свободи, забезпечує саме існування й ефективне функціонування інституту прав людини.

Обов’язок піклуватися про дітей та непрацездатних батьків характеризує особливе ставлення держави до сім’ї. Він відображає окрему відповідальність кожного за своїх дітей та літніх батьків. Цей обов’язок більш докладно регулюється Сімейним кодексом України, нормами цивільного законодавства.

Обов’язок сплачувати податки й збори є обов’язком кожної фізичної особи в Україні. Крім цього, він покладений на юридичних осіб, які утворені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

2. Як захищають права та свободи людини і громадянина в Україні

Права людини — це категорія можливої поведінки особи; їх реалізація залежить лише від бажання конкретної людини. Держава не може і не повинна примушувати до використання прав. Водночас сучасне демократичне суспільство не здатне нормально функціонувати без використання його членами своїх прав і свобод. Ось чому держава не може обмежуватися лише проголошенням прав людини у відповідних нормативних актах, вона має їх забезпечити (гарантувати) не тільки правовими, а й економічними, політичними та культурними засобами.

Гарантії прав і свобод людини й громадянина — це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною й громадянином.

Найвищою гарантією прав і свобод людини й громадянина є конституційний лад України, побудований на неухильному дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Крім цього, розрізняють соціально-економічні, політичні та юридичні гарантії.

Соціально-економічні гарантії передбачають наявність певної матеріальної основи, соціальної стабільності, динамічної економіки, які б забезпечили реалізацію прав, свобод та обов’язків.

Під політичними гарантіями розуміють спрямованість політики держави на створення умов із забезпечення достатнього рівня життя людини; стабільність політичних структур; гідний рівень політичної культури в суспільстві.

Юридичні гарантії охоплюють усі правові засоби, які забезпечують реалізацію прав, свобод і обов’язків людини й громадянина.

При цьому, крім внутрішньодержавних, передбачені також міжнародно-правові гарантії прав і свобод людини й громадянина. Стаття 55 Конституції України проголошує, що кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Механізм захисту прав людини і громадянина — це заходи, спрямовані на запобігання посягань на права та свободи, відновлення прав у разі їх порушення неправомірними діями, а також притягнення до відповідальності осіб, які вчинили такі дії.

Головним гарантом дотримання прав і свобод людини й громадянина є держава. Це положення закріплене в Конституції України та реалізується через усю систему органів державної влади.

До системи органів, які захищають та гарантують права людини й громадянина, входять:

• Верховна Рада України;
• Президент України;
• Конституційний Суд України;
• Кабінет Міністрів України;
• центральні та місцеві органи державної виконавчої влади;
• органи місцевого самоврядування;
• Служба безпеки України;
• прокуратура;
• суд;
• політичні партії та громадські організації, профспілки;
• міжнародні судові установи;
• міжнародні організації.

Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини й громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Уповноважений подає Верховній Раді України щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини й громадянина в Україні.

Важливу роль у гарантуванні прав і свобод людини й громадянина в правовій державі відіграють суди.

Водночас функції щодо створення належних умов для реалізації прав, свобод і обов’язків виконують не лише органи державної влади. Відповідну роль відіграють також органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян.

Сучасний міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини має складний і розгалужений характер. До нього входять:

• Генеральна Асамблея ООН, Рада ООН з прав людини;
• Рада Безпеки ООН;
• Економічна і соціальна рада ООН;
• Комісія зі становища жінок;
• Постійний форум ООН з питань корінних народів;
• Міжнародний Суд ООН;
• Секретаріат ООН і його окремі підрозділи;
• договірні (конвенційні) органи з прав людини;
• спеціалізовані установи ООН (Міжнародна організація праці; Організація ООН з питань освіти, науки і культури);
• тимчасові й спеціальні механізми захисту прав людини, створювані органами ООН.

Крім того, розвиваються регіональні механізми (Рада Європи та Європейський суд з прав людини, Міжамериканська комісія з прав людини тощо).

ВИСНОВКИ

• Конституція України є основою правової системи нашої держави. Важливість чинної Конституції України полягає в тому, що її головним принципом є визнання людини як найвищої соціальної цінності.

• Розділ II Конституції України, найбільший за своїм обсягом, має назву «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина». Його положення повністю відповідають міжнародним стандартам у сфері прав і свобод людини.

• Держава має не тільки проголошувати права людини, а й усебічно сприяти їх реалізації. Дотримання прав людини в Україні є об'єктом уваги не тільки державних органів, але й громадських організацій, міжнародних установ.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Виберіть із переліку конституційні обов'язки.

1) займатися підприємницькою діяльністю, не забороненою законом;

2) захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність держави;

3) сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом;

4) звертатися до суду для захисту своїх прав;

5) дотримуватися Конституції та законів України;

б) заробляти собі на життя інтелектуальною працею;

7) не завдавати шкоди природі, культурній спадщині.

2. Проаналізуйте ситуації з правової точки зору. Визначте, реалізація яких прав і свобод людини й громадянина в них описана.

1) Марія Петрівна, якій виповнилося 48 років, працювала 27 років у школі вчителькою української мови та літератури. Її донька-студентка народила дитину. Щоб допомогти молодій сім'ї доглядати немовля, Марія Петрівна пішла на пенсію.

2) Після закінчення технічного університету Микола М. влаштувався на роботу до акціонерного товариства «Спецтехпром» на посаду менеджера комп'ютерного відділу. Молодий спеціаліст добре себе зарекомендував на виробництві, тому йому було підвищено заробітну плату на 15 %.

3. Наведіть приклади реалізації політичних прав і свобод людини й громадянина.

4. Проведіть мінідослідження за темою «Міжнародне співтовариство на захисті прав людини». Зверніть увагу на такі питання; 1) міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод; 2) система захисту прав людини ООН; 3) система захисту прав людини Ради Європи; 4) участь України в міжнародних організаціях, діяльність яких спрямована на захист прав людини.