Основи правознавства. Повторне видання. З поглибленим вивченням основ правознавства. 9 клас. Святокум

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність

Опрацювання матеріалу розділу дозволить:

  • називати ознаки правовідносин, ознаки правопорушення, принципи юридичної відповідальності
  • пояснювати та застосовувати поняття: правовідносини, склад правовідносин, юридичні факти, правопорушення, правопорядок, законність, правосвідомість, юридична відповідальність
  • характеризувати підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин, склад і види правопорушень, підстави і види юридичної відповідальності, структуру правосвідомості
  • наводити приклади юридичних фактів, видів правопорушень
  • описувати обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння
  • застосовувати засвоєні поняття та вміння для розв'язування правових ситуацій
  • співвідносити законність і правопорядок
  • висловлювати судження щодо ролі правовідносин у житті людини й суспільства
  • оцінювати власну поведінку й поведінку інших осіб щодо її правомірності

§ 11. Правовідносини

ПРИГАДАЙТЕ! Які види суспільних відносин вам відомі?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: правовідносини, склад правовідносин, юридичні факти.

1. Що називають правовідносинами

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомтесь із фрагментами матеріалів, розміщених у газеті «Голос України». Про які суспільні відносини йдеться в кожному з них? Якими соціальними нормами вони врегульовуються? У яких випадках суспільні відносини врегульовує держава?

• Урочище Бузький Гард, яке є уособленням Гранітно-степового Побужжя, затоплено. Неповторну за своїми природними й історичними ознаками територію поблизу Південноукраїнська назавжди втрачено. Під водою зникли рідкісні види рослин і тварин, частина з яких зустрічається тільки тут і більше ніде у світі! Не шумлять більше гардові пороги, знищено історичний пейзаж, останній в Україні.

• За споювання алкоголем власних дітей та їх неналежне виховання Вінницький районний суд засудив на чотири роки обмеження волі 40-річну жінку, жительку одного із сіл, що неподалік Вінниці. Однак суд залишив матір дітям, застосувавши до неї умовне засудження. Якщо жінка хоча б раз наллє дітям горілку, і цей факт підтвердять у селі, на неї чекає в'язниця.

Серед усього різноманіття суспільних відносин — економічних, політичних, моральних, культурних — правовідносини вирізняє те, що вони регулюються правом. Право регулює не всі, а тільки найважливіші для держави, суспільства та окремої людини відносини. Це відносини власності, управління, економічні, сімейні, суспільна праця тощо. Інші відносини або не регулюються взагалі (сфера дії моралі, дружби, симпатії, кохання тощо), або регулюються лише частково. Наприклад, у сім’ї, крім тих питань, що регулюються за допомогою права, існують також виключно особистісні відносини між подружжям, батьками й дітьми, що регулюються нормами моралі, релігії, звичаями. Учасники правових відносин наділяються державою взаємними, пов’язаними між собою правами та обов’язками. Ці відносини стають підконтрольними державі й керованими нею.

Правовідносини — врегульовані нормами права суспільні відносини, під час яких їхні учасники реалізують свої суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки.

Правовідносини мають свої характерні ознаки:

  • є різновидом суспільних відносин, тобто виникають між людьми в процесі їхніх взаємовідносин;
  • є результатом свідомої діяльності людини;
  • виникають на основі норм права, тобто виступають як засіб реалізації правових норм;
  • мають зазвичай двосторонній характер, причому в однієї сторони є суб’єктивні права, а на іншу покладені юридичні обов’язки.

Чи не щодня, здійснюючи покупки в супермаркеті, ми стаємо учасниками правовідносин як споживачі товарів

2. Яким є склад правовідносин

Правові відносини мають складну структуру.

До складу правовідносин належать суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин та зміст правовідносин.

Існує багато видів правовідносин. Найчастіше їх розрізняють за галузевою ознакою: конституційні, сімейні, адміністративні, трудові, цивільні тощо.

Отже, поняття «зміст правовідносин» включає юридичний і фактичний аспекти.

Юридичний аспект — передбачені нормами права можливості суб’єктів правовідносин щодо здійснення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Фактичний аспект — фактична поведінка суб’єктів правовідносин, у межах якої реалізуються їхні суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

За галузевою ознакою можна також виділити матеріальні й процесуальні правовідносини. Матеріальні правовідносини виникають на основі норм матеріального права і регулюють суспільні відносини безпосередньо. Процесуальні правовідносини (кримінально-процесуальні, цивільно-процесуальні тощо) виникають на основі норм процесуального права та мають організаційний характер. Існують також інші підстави для розрізнення правовідносин.

ВИДИ ПРАВОВІДНОСИН

За функціональною спрямованістю норм права

Регулятивні (виникають із приводу правомірної поведінки)

Охоронні (виникають із приводу неправомірної поведінки)

За рівнем індивідуалізації суб'єктів

Конкретні (відносні та абсолютні)

Загальнорегулятивні

За галузями права

Матеріальні

Процесуальні

За кількістю суб'єктів

Прості (беруть участь два суб'єкти)

Складні (правовідносини між трьома і більше суб'єктами)

За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами

Односторонні (кожна сторона має або лише права, або лише обов'язки)

Двосторонні (кожна сторона має і права, і обов'язки)

За волевиявленням сторін

Договірні (для виникнення цих правовідносин потрібна згода як уповноваженої, так і зобов'язаної сторін)

Управлінські (для їх виникнення потрібна згода лише однієї уповноваженої сторони)

ЗАВДАННЯ 2. Попрацюйте із джерелом права. Охарактеризуйте правові відносини, про які йдеться в правовій нормі. Укажіть вид правовідносин, використовуючи підстави для класифікації (щонайменше три), наведені в таблиці «Види правовідносин». Відповідь обґрунтуйте.

ІЗ КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ

Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства у першу життєву потребу кожної працездатної людини...

Суб'єкти правовідносин — учасники правовідносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки на основі юридичних норм.

СУБ'ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН

За юридичним статусом

Фізичні особи

Люди як учасники правовідносин: громадяни; іноземці; особи без громадянства; особи з подвійним громадянством

Юридичні особи

Організації, що створені та зареєстровані у визначеному законом порядку

За складом

Індивідуальні

Окремі фізичні особи

Колективні

Держава; державні органи та установи; громадські об'єднання; адміністративно-територіальні одиниці та їх населення; виборчі округи; релігійні організації; підприємства тощо

Бути учасником правовідносин окрема особа чи організація може лише за наявності правосуб’єктності. Правосуб’єктність складається з правоздатності, дієздатності та деліктоздатності.

Правоздатність — визнана державою загальна можливість мати передбачені законом права та обов'язки, здатність бути їх носієм.

Тобто правоздатність не є фактичною здатністю реалізовувати права й обов’язки на практиці, а лише принциповою потенційною здатністю суб’єкта мати їх у певний момент або в майбутньому. Усі фізичні особи наділені правоздатністю незалежно від віку та стану здоров’я. Вона виникає з моменту народження та припиняється зі смертю. Правоздатність є однаковою для всіх і гарантована державою. Правоздатність випливає з міжнародних пактів про права людини, із принципів гуманізму, формальної рівності, справедливості.

Проте замало просто мати права та обов’язки. Важливо бути здатним свідомо реалізовувати ці права, виконувати обов’язки, проводити необхідні для їх набуття дії, брати на себе відповідальність за їх наслідки, тобто бути дієздатними.

Дієздатність — здатність особи своїми діями набувати для себе прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повністю дієздатна особа — це повнолітня особа, яка є психічно здоровою та розумово повноцінною, тобто такою, що усвідомлює значення своїх дій та несе за них відповідальність. Ніхто не може бути обмежений у дієздатності інакше, як за рішенням суду та відповідно до закону. Відсутність у дітей і психічно хворих осіб власної дієздатності заміняється дієздатністю інших, спеціально визначених осіб — батьків, опікунів або піклувальників. Отже, дієздатність, на відміну від правоздатності, залежить від віку, фізичного стану особи, а також інших особистих рис людини, що з’являються в неї в міру розумового, фізичного, соціального розвитку.

Третім елементом правосуб’єктності є деліктоздатність.

СТРУКТУРА ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ

У деяких випадках деліктоздатність передує настанню повної дієздатності. Наприклад, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочинів така відповідальність настає із 14 років. Обов’язковою умовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Вид правосуб'єктності

Фізичні особи

Юридичні особи

Правоздатність

Набувається з моменту народження

Набувається з моменту державної реєстрації юридичної особи

Дієздатність

Набувається з досягненням певного віку; може бути обмежена судовим рішенням

Набувається з моменту державної реєстрації юридичної особи

Деліктоздатність

Набувається з досягненням певного віку

Набувається з моменту державної реєстрації юридичної особи

ЗАВДАННЯ 3. Розгляньте таблицю «Правосуб'єктність фізичних та юридичних осіб» та вкажіть, у чому полягає різниця між правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю фізичних і юридичних осіб.

Об’єктом (від латин. objectus — предмет) правовідносин є матеріальні й нематеріальні блага, із приводу яких виникають правовідносини, на що спрямовано дії сторін, що складає предмет їхніх інтересів.

ВИДИ ОБ'ЄКТІВ ПРАВОВІДНОСИН

Предмети матеріального світу

Засоби виробництва, предмети споживання, цінності

Послуги

Виконання роботи, обумовленої договором

Продукти духовної та інтелектуальної творчості

Твори мистецтва, літератури, живопису, кіно, Інформація, комп'ютерні програми та Інші результати інтелектуальної діяльності

Цінні папери, офіційні документи

Паспорти, дипломи, сертифікати, гроші, лотерейні білети, акції, векселі

Особисті немайнові блага

Життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту та інші права і свободи

ЗАВДАННЯ 4. Попрацюйте із джерелом права. Визначте та охарактеризуйте суб'єктів правовідносин, про які йдеться в правовій нормі. Спираючись на схему «Види об'єктів правовідносин», назвіть об'єкт цих правовідносин.

ІЗ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 430. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням

1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта.

У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.

2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Людина в жодному разі не може бути об’єктом правовідносин (на відміну від минулого, коли раб або кріпак був таким об’єктом і міг бути проданий або подарований). У межах сімейного права трапляються ситуації, коли між батьками у випадку їх розлучення виникає спір, у кого з них має залишитися дитина. Навіть тоді об’єктом правовідносин виступатиме не дитина, а відповідні дії та нематеріальні блага — можливість повсякденно спілкуватися із цією дитиною, брати участь у її вихованні тощо.

Зміст правовідносин — це права та обов’язки учасників правовідносин, а також здійснювані ними дії, спрямовані на реалізацію цих прав і обов’язків.

У більшості правовідносин кожний з учасників одночасно володіє суб’єктивним правом і виконує юридичні обов’язки (трудова угода, договір купівлі-продажу тощо).

3. Що вважається підставами виникнення, зміни та припинення правовідносин

Правовідносини — явище динамічне, як і саме життя. Вони виникають, змінюються, припиняються. Правові відносини тісно пов’язані з реальними життєвими обставинами, проте не з усіма, а тільки з тими, що мають певні юридичні наслідки, тобто з юридичними фактами. Обставини, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки, зазначені в гіпотезах правових норм. Отже, надання фактам статусу юридичних пов’язане із закріпленням у нормативно-правових актах, що, у свою чергу, пов’язано із правотворчою діяльністю держави.

Юридичний факт — конкретна життєва обставина, із якою норма права пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

За вольовою ознакою, тобто відповідно до того, залежать вони від волі учасника правовідносин або ні, серед юридичних фактів розрізняють події та діяння (дії та бездіяльність).

Подія як юридичний факт є життєвою обставиною або їх сукупністю, які виникають поза волею осіб. До юридичних подій належать народження або смерть людини, стихійні лиха, хвороба тощо.

Дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи. Дії поділяються на правомірні (здійснюються в межах правових норм), і протиправні (здійснюються з порушенням правових норм).

Прикладом юридичного факту є укладання цивільно-правового договору

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН

Правомірні дії можуть, у свою чергу, поділятися на юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти — дії, спрямовані на досягнення певного юридичного результату (наприклад одруження). Юридичні вчинки — дії, що безпосередньо не мають юридичної мети, але все одно викликають правові наслідки (наприклад, створення літературного або музичного твору породжує відносини щодо реалізації авторського права).

Залежно від юридичних наслідків, які вони за собою тягнуть, розрізняють такі юридичні факти:

  • правоутворюючі (обумовлюють виникнення правовідносин та появу прав і обов’язків, наприклад укладення трудового договору);
  • правозмінюючі (змінюють зміст правовідносин, наприклад переведення на іншу роботу);
  • правоприпиняючі (обумовлюють припинення правовідносин, наприклад реалізація суб’єктивного права та виконання юридичного обов’язку, смерть людини тощо).

За складом юридичні факти поділяють на прості: є один факт, якого досить для настання юридичних наслідків (наприклад укладення цивільно-правового договору) і складні: необхідно кілька фактів (наприклад, для призначення пенсії — досягнення віку, наявність трудового стажу, рішення органів соціального забезпечення про призначення пенсії).

За тривалістю в часі розрізняють одноактні (наприклад купівля-продаж) та тривалі (наприклад оренда приміщення) юридичні факти.

ЗАВДАННЯ 5. Попрацюйте із джерелом права. Охарактеризуйте правовідносини, про які йдеться в наведеній статті правового акта. Укажіть їх вид, об'єкт, суб'єктів та визначте зміст. Що є підставою для виникнення правовідносин?

ІЗ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 1029. Договір управління майном

1. За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

2. Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

ВИСНОВКИ

• Правовідносини — це суспільні відносини, урегульовані нормами права.

• Суб'єктами правовідносин є фізичні особи (громадяни держави, іноземці, особи без громадянства, особи з подвійним громадянством), юридичні особи (державні органи, організації, установи, підприємства, об'єднання громадян), держава, державні утворення (республіки, штати, землі), адміністративно-територіальні утворення (міста, села); соціальні спільноти (народ, нація, етнічна група). Суб'єкт правовідносин повинен мати правосуб'єктність, тобто правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

• Об'єкти правовідносин — це матеріальні й нематеріальні блага, із приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.

• Зміст правовідносин утворюють права та обов'язки їх учасників, а також здійснювані ними дії, спрямовані на реалізацію цих прав і обов'язків.

• Підставами для виникнення, зміни та припинення правовідносин є юридичні факти (події та діяння).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять: «правовідносини», «склад правовідносин», «юридичні факти».

2. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

Поняття

Спільне

Відмінне

Фізична особа

Юридична особа

3. Назвіть у наведеному переліку юридичні акти: укладення трудового договору, народження дитини, створення комп'ютерної програми, повінь, складення заповіту, смерть людини, розірвання контракту, усиновлення дитини.

4. Охарактеризуйте правовідносини, про які йдеться в статті 1 Цивільного кодексу України, використовуючи алгоритм виконання завдання 2 параграфа.

ІЗ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством

1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

5. Проведіть мінідослідження «Правовідносини в моєму житті». Пригадайте, учасниками яких правовідносин ви стали останнім часом. Визначте вид цих правовідносин, охарактеризуйте їх склад. Назвіть юридичні факти, які викликали їх появу.