Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

§ 8. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперії Габсбургів. Політика Австрії щодо українських територій

• Пригадайте, коли і за яких обставин частина українських земель увійшла до складу володінь Габсбургів.

Читаємо й розуміємо

Працюючи з матеріалами параграфа, зіставте політику Габсбургів на західноукраїнських землях із політикою Російської імперії в Наддніпрянщині. Визначте спільне й відмінне в становищі українських земель.

1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

У другій половині XVIII ст. володіння Габсбургів переживали значне політичне і воєнне піднесення. Ними керували представники династії, яка в цей час також володіла титулом імператорів Священної Римської імперії. Із 1804 р. володіння Габсбургів були об'єднані та проголошені Австрійською імперією.

Наприкінці XVIII ст. у складі Австрії перебували три українських території — Закарпаття, Галичина і Буковина. У навчальній літературі їх називають «західноукраїнські землі».

Закарпаття увійшло до володінь Габсбургів у XVII ст. як частина Угорщини. Щоправда Угорщина мала певну автономію в складі Австрії і фактично продовжувала управляти Закарпаттям без істотних обмежень. Тому й адміністративний поділ тут зберігався таким, яким він склався ще в попередні часи. Наприкінці XVIII ст. українці регіону проживали в кількох адміністративних одиницях, які називалися комітатами (жупами).

Наступні територіальні придбання Габсбурги здійснили під час поділів Речі Посполитої. У 1772 р. за першим поділом до Австрії відійшла частина територій заселених переважно українцями. Новоприєднані землі було об’єднано в Королівство Галичини та Володимири. Така назва була не випадковою. Цим австрійська влада нагадувала, що колись ці землі були частиною Галицько-Володимирського (Волинсько-Галицького князівства). Деякий час цим князівством володіли угорські королі. Звідси робився висновок про нібито законність успадкування цих земель Габсбургами.

Після третього поділу Польщі 1795 р. територія Королівства Галичини і Володимирії була доповнена Краківщиною і деякими іншими землями. Загалом територіальні межі цієї адміністративної одиниці кілька разів змінювалася впродовж першої половини XIX ст. і остаточно сформувалася в 1846 р. Умовно Королівство Галичини і Володимирії поділялося на східну частину з центром у Львові, заселену переважно українцями (Східна Галичина) і західну з центром у Кракові, заселену переважно поляками (Західна Галичина). Столицею краю було м. Львів. Більшість населення королівства становили українці, але поляки мали потужну політичну силу великих землевласників, які мали значний вплив на суспільно-політичні процеси в краї.

Королівство управлялося провінційним урядом на чолі з крайовим управителем. Вони уособлювали імператорську вертикаль влади.

Крім того, були органи крайового самоврядування. Їх представляв Галицький становий сейм. Однак у цей час сейм відігравав радше декоративну роль і не справляв якогось впливу на вирішення управлінських питань в провінції.

Крім того, в цей час вперше створено органи селянського самоврядування, зокрема суди присяжних на чолі з війтами у сільських громадах. У першій половині XIX ст. непросто відбувалося розмежування між сільським самоврядуванням і управлінням на місцях землевласників, що викликало певні конфлікти.

Містами управляли магістрати, які очолювали бургомістри. Міське самоврядування займалося передусім господарськими справами.

Після приєднання Галичини імператор Иосиф II наполіг на включенні до своїх володінь Північної Молдови. Молдова у той час належала Османській імперії, яка також переживала глибоку кризу. У 1774 р. австрійські війська вступили в цю область, а в травні 1775 р. між Габсбургами і Османською імперією підписано Константинопольську конвенцію, за якою Порта передавала цю територію під владу Габсбургів. На цю область було поширено давню слов’янську назву Буковина. Вона походила від букових лісів, яких було багато в цій місцевості.

Основними етнічними групами, які проживали на Буковині, були русини (українці) і волохи (румуни). Українці жили переважно в північній і північно-західній частині краю, румуни - південній і південно-східній частині. Чимало було населених пунктів із змішаним населенням.

У 1786 р. імператор Йосиф II вирішив передати Буковину до складу Королівства Галичини і Володимирії як окремий дев’ятнадцятий округ. Управління тут було уніфіковане з рештою округів. Щоправда в 90-х роках XVIII ст., зважаючи на вимоги місцевих великих землевласників, Буковині було надано певну автономію.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Діємо: практичні завдання

Розгляньте історичну карту «Населення українських земель» на с. 21 та виконайте завдання:

а) покажіть на карті західноукраїнські землі у складі Австрії;
б) складіть коротке повідомлення за картою про етнічний склад населення західноукраїнських земель.

• Скористайтеся е-додатком до підручника та дізнайтеся про особливості життя і побуту етнографічних груп українців західноукраїнських теренів.

2. ПОЛІТИКА АВСТРІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

• Пригадайте з курсу 8 класу, що таке реформи «освіченого абсолютизму». Хто і з якою метою їх проводив?

Політика Габсбурзької імперії (з 1804 р. — Австрійської імперії) щодо українських земель визначалася перш за все потребою якомога швидшої інкорпорації цих територій до складу держави, уніфікації законодавства та апарату управління, ліквідації застарілих норм у суспільних відносинах, які збереглися від Речі Посполитої та Молдови. За нової влади становище українців, більшість з яких становило селянство, було непростим. Їхні можливості залучення до участі в управлінні краєм обмежувалися соціальним становищем та національним походженням.

Історичні подробиці

Із посібника «Час народів. Історія України XIX ст.»

Для отримання посади чиновника в Галичині наприкінці XVIII — першій половині XIX ст. було необхідно знати німецьку, латинську й будь-яку слов’янську мови. Це ускладнювало доступ до посад полякам і українцям, лише одиниці з яких знали німецьку мову. Вищі адміністративні посади в Галичині до середини XIX ст, як правило, обіймали службовці німецького походження: у 1783 р. серед старост циркулів був тільки один поляк і один українець. Патентом 1785 р. Йосиф II зобов’язав використовувати в губерніальному й циркулярному діловодстві та в судочинстві лише німецьку мову.

1. Про які прояви дискримінації щодо українців йдеться в уривку?
2. Чому, на вашу думку, перевага в управлінні надавалася службовцям немісцевого походження?
3. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?

Чималий вплив на новоприєднані території справили реформи Йосифа II (Йосифінські реформи) у 80-х роках XVIII ст. Вони проводилися в дусі освіченого абсолютизму. Найважливіше, що було зроблено, це скасування особистої залежності селян від землевласників і встановлення фіксованого розміру панщини (не більше 30 днів на рік), зрівняння в правах усіх християнських конфесій, секуляризація церковного землеволодіння (передусім того, що належало монастирям), перетворення священників у службовців, які отримували фіксовану заробітну плату.

Частина з «йосифінських реформ» пізніше була скасована наступними імператорами, частина не бралася до уваги великими землевласниками, особливо щодо величини панщини. Тому в цих регіонах спостерігалася чимала соціальна напруга.

Загалом, попри обмеження реформ, вони мали прогресивне значення для західноукраїнських земель, оскільки відкривали можливості для модернізації суспільних і соціальних відносин та сприяли поступовому формуванню австрофільських настроїв серед українців.

Думки істориків

Про формування австрофільських настроїв в українців (з посібника «Час народів. Історія України XIX ст.»)

Українці не мали багато підстав шкодувати, як поляки, за втратою Речі Посполитої, яку асоціювали зі свавіллям польських землевласників і шляхетською анархією. Сподівання на захист із боку австрійської влади посилилися після реформ «освіченого абсолютизму». На емоційному протиставленні австрійських часів польським сформувалося австрорусинство — сукупність настроїв, які відображали позитивне... ставлення української інтелігенції та селянства в Галичині до Габсбурзької монархії... Міф про «доброго цісаря» почав формуватися в селянському середовищі відразу після смерті Йосифа II. В його основі було переконання, що цісар хотів поліпшити становище селян, однак йому перешкодила шляхта... Австрійські чиновники утверджували образ «доброго цісаря» в повсякденній роботі з населенням...

1. Як ви зрозуміли значення поняття «австрофільство»?
2. Про що йдеться в уривку: причини, перебіг чи наслідки «йосифінських реформ»?
3. Про які історичні передумови поширення австрофільських настроїв серед українців йдеться в уривку з посібника?

Поміркуймо!

Розгляньте схему та висловіть думку, чому австрійський уряд звертав увагу на розвиток освітньої мережі на західноукраїнських землях?

Освітні реформи на українських землях австрійського уряду

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперії Габсбургів. Політика Австрії щодо українських територій».

• Можу показати на карті західноукраїнські землі під владою імперії Габсбургів.

• Можу розповісти про етнічний склад населення західноукраїнських земель.

• Можу визначити зміст і значення «йосифінських реформ» для розвитку краю.

• Можу зіставити становище українців під владою Габсбургів та Російської імперії.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Обговоріть у групі політику австрійської влади на західноукраїнських землях та порівняйте її з політикою Російської імперії в Наддніпрянщині — визначте спільні і відмінні риси політик.

3. Зіставте ставлення населення двох регіонів України до нової влади — австрійської та російської. Чим воно відрізнялося?

4. Поміркуйте, навіщо австрійські службовці сприяли формуванню міфу «про доброго цісаря»? Чи були підстави в місцевого населення його підтримувати?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Уявіть діалог австрійських імператорів Марії-Терезії та Йосифа II. На основі здобутих знань про включення західноукраїнських земель до складу володінь Габсбургів запропонуйте варіант відповіді Йосифа II на питання його матері.

Зміст