Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 7. Кирило-Мефодіївське братство

• Пригадайте, яким бачили майбутнє України представники російської, польської течій суспільно-політичного руху в Україні на початку XIX ст. Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?

1. ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

У XIX ст. набирав силу загальнослов’янський рух — насамперед польський, а також чеський. Назрівала загальноєвропейська революція — «весна народів» (1848-1849 рр.).

А на українських землях у складі Російської імперії після розгрому декабристів та придушення польського Листопадового повстання 1830 р. імператор Микола І покладався на репресії та прагнув отримати повний контроль над думками і діями підданих. Важливу роль у придушенні національних ідей у межах імперії відігравала русифікація.

Політиці самодержавства протистояла українська інтелігенція. Духовним та інтелектуальним центром українства на межі 1830-1840-х років став університет святого Володимира у Києві. Тут у 1843 р. виник таємний гурток «Київська молода», члени якого виступали за ліквідацію кріпацтва, поширення освіти та культури серед селянства. Невдовзі гурток саморозпустився. Проте невдовзі його колишні учасники спільно зі слухачами лекцій професора історії Миколи Костомарова утворили таємну політичну організацію Слов’янське товариство, яке згодом дістало назву Кирило-Мефодіївського.

Пам’ятна монета НБУ «Микола Костомаров» (художник А. Дем’яненко, 2017 р.)

Думки істориків

Український історик Ігор Гирич про роль Миколи Костомарова

До Костомарова говорили про єдиний руський народ — від князя Рюрика до імператора Миколи І. Костомаров був практично перший, хто на рівні тодішньої науки стверджував, що є дві руські народності — росіяни та українці. Головним було позиціонувати Україну по відношенню до свого східного сусіда... І він це зробив.

• Який внесок М. Костомарова у формування національної свідомості І. Гирич вважає найважливішим?

Організаторами Кирило-Мефодіївського товариства (існувало з січня 1846 р. до березня 1847 р.) були викладач Василь Білозерський, службовець Микола Гулак, письменник Пантелеймон Куліш, студент Опанас Маркевич. Невдовзі членами організації стала низка студентів та викладачів Київського університету.

2. ІДЕЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОГРАМНІ ДОКУМЕНТИ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

На основі аналізу історичного минулого українського народу, досвіду національної боротьби інших народів кирило-мефодіївці виробили власне бачення шляхів українського національного відродження. Певний вплив на формування ідеології Кирило-Мефодіївського товариства мали ідеї масонства та європейських радикалів першої половини XIX ст. Істотний вплив на погляди членів товариства справив Тарас Шевченко. Саме завдяки Т. Шевченкові серед членів товариства стала активніше вживатися назва «братство». Його революційні твори («Кавказ», «Сон», «І мертвим, і живим...») справили величезне враження на братчиків. Саме ці поезії були використані царськими слідчими як докази «антидержавної» діяльності товариства. Ці погляди були викладені у програмних документах Кирило-Мефодіївського братства.

Діємо: практичні завдання

Ознайомтесь із змістом програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства в рубриках «Історичні подробиці» та «Свідчать документи» на с. 65. Визначте за текстами провідні ідеї засади діяльності кирило-мефодіївців. Додайте їх виклад у схему.

• Визначте, чим погляди кирило-мефодіївців відрізнялися від ідей російського і польського визвольних рухів? Чи можна віднести кирило-мефодіївців до українських автономістів? Свої думки аргументуйте.

Історичні подробиці

Короткий виклад змісту «Книги буття українського народу»

У понад 100 тезах документа відображалися уявлення автора про важливі уроки історії минулого українців та інших народів з точки зору християнства та українського бачення історії. Написана у формі релігійного трактату (на це вказує і сама назва роботи) «Книга буття» містить певні міфи і суб’єктивні оцінки, включені до тексту для більшої переконливості. Основні ідеї документа зводились до того, що соціально-економічна нерівність між людьми, «щоб одні пановали і багатились, а другі були у неволі і злиденні», суперечить християнським цінностям та інтересам українського народу. Подолання цієї несправедливості є умовою здобуття українцями волі. Українське козацтво було головним захисником свободи народу, але воно було знищене, бо таке рівне братство християнське стояло панам на перешкоді. Попри складні сторінки історії взаємин слов’янських народів, саме в поєднанні України, Польщі та Росії є перспективи подальшого розвитку українського народу.

Свідчать документи

Витяг із Статуту Кирило-Мефодіївського товариства

1. Визнаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визнаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліро-сербів з хорутанами (хорватами) і болгар.

3. Визнаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визнаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

5. Визнаємо, що при такій рівності освіченість і числа мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визнаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і усякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

10. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства.

Ідеї об’єднання слов’ян, які розвивали члени товариства, були частиною загальноєвропейської культурної і політичної течії панславізму. Кожна з етнічних слов’янських груп — польська, чеська, російська, прагнула стати центром об’єднання слов’ян. Тож українські інтелектуали середини XIX ст. не відставали від європейців, щоправда вносили свою ідею про Україну як майбутній центр єднання всіх слов’ян.

Поміркуймо!

Пригадайте визначення поняття «панславізм». Поміркуйте, які чинники могли сприяти популярності цих ідей в середовищі діячів національних рухів. Чи мала, на вашу думку, шанс на реалізацію ідея панславізму? Обґрунтуйте свою думку.

Товариство не мало чіткої організаційної структури, зустрічі мали випадковий характер. Утім організаційне ядро було наявним. Троє активніших членів навіть замовили собі каблучки з написом «Св. Кирило і Мефодій. Січень 1846 р.». Завдяки цьому за товариством закріпилась назва Кирило-Мефодіївське. Також була печатка з євангельським виразом: «І зрозумійте істину, і істина звільнить вас».

Кирило-мефодіївці мали спільні політичні погляди, проте вбачали різні шляхи досягнення завдань українського національного відродження. Представники ліберально-поміркованого крила організації (М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, О. Маркевич) виступали за реформи, поступові перетворення. Більш радикально налаштовані Т. Шевченко, М. Гулак відстоювали ідеї революційного знищення самодержавства і царської родини та встановлення республіки.

3. ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

Громадсько-політична діяльність братства була різноплановою:

поширення програмних документів, прокламацій (серед останніх — «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»;
виступи з лекціями на важливі теми в навчальних закладах Києва;
збирання коштів на відкриття народних шкіл;
популяризація творів Тараса Шевченка;
підготовка до видання науково-популярної літератури тощо.

Товариство припинило своє існування у березні 1847 р. після доносу студента О. Петрова, який підслухав розмови братчиків на квартирі у М. Гулака. На слідстві членами товариства визнали себе лише троє: В. Білозерський, М. Костомаров, під кінець слідства М. Гулак. Щодо кількості членів в літературі є усталена думка про число 12. Інформація про майже сотню членів товариства походить з доносу О. Петрова. За його словами М. Гулак розповів про численні зв’язки з десятками осіб (що не відповідало дійсності) — професорів і викладачів навчальних закладів, художників, артистів, урядовців, видавців, студентів, поміщиків, офіцерів та інших.

Більшість з арештованих отримали порівняно несуворі покарання. До коротких термінів ув’язнення з подальшим засланням у великоросійські губернії без права повернення в Україну були засуджені М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський, П. Куліш та інші. Найсуворіше за свою літературну діяльність був покараний Т. Шевченко.

4. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

Читаємо й розуміємо

Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків», з’ясуйте, у чому полягає історичне значення Кирило-Мефодіївського товариства.

Кирило-Мефодіївське товариство було першою таємною організацією, яка зробила спробу перейти від культурницьких до політичних вимог у національному русі, що й привернуло увагу царату. Воно стало проявом прагнення передових представників української інтелігенції усвідомити роль українського народу в історії та сучасному світі. Його учасники, ознайомлені з досвідом інших країн і впливовими ідеями Західної Європи, намагалися переосмислити становище України. Вони сформулювали основні ідеї національного відродження та запропонували конкретні шляхи для досягнення поставленої мети.

Думки істориків

Українські історики про роль Кирило-Мефодіївського товариства Ігор Гирич

Внеском кирило-методіївців у суспільну думку не лише українців була теорія про федеративний устрій слов’янських народів. Вони ствердили необхідність будування рівноправних взаємин між слов’янськими народами, заперечуючи домінацію Росії та особливу державну роль росіян. І знову ж таки Київ та Україна мали відіграти особливу роль у відродженні слов’янських народів.

Кирило-методіївці висунули на противагу централістичному і великодержавному російському слов’янофільству українську версію слов’янської спілки, в якій Україні відводилося окреме рівнорядне місце.

Ярослав Грицак

...Товариство було українським відповідником націоналістичних організацій, що між 1830 і 1848 роками виникли про всьому континенті під впливом наполеонівських воєн, антимонархічних революцій і поширення ідеології романтизму — «Молода Італія», «Молода Польща», «Молода Ірландія» та ін.

Спільним для всіх цих організацій було поєднання національних гасел з ідеєю демократії. Однак порівняно з вимогами інших всеслов’янських рухів... київське товариство відрізнялося найреволюційнішою програмою демократичної слов’янської федерації. Досі українці задовольнялися тими нішами, які створювала для них російська культура... З часу появи Кирило-Мефодіївського братства російська й українська ідентичності не могли уже бути примирені одна з одною.

1. Як історик визначає місце Кирило-Мефодіївського товариства серед європейських національних рухів?
2. На які спільні й відмінні риси Кирило-Мефодіївського братства з європейськими рухами вказує вчений?
3. Як Я. Грицак визначає роль братства в історії?

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Кирило-Мефодіївське братство».

• Можу назвати час і місце створення Кирило-Мефодіївського братства.

• Можу зіставити програмні цілі кирило-мефодіївців з іншими національними течіями й організаціями.

• Можу пояснити роль у діяльності братства його учасників.

• Можу визначити, чим ідеї братства відрізнялися від ідей перших діячів / діячок українського національного відродження.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Розгляньте пам'ятну монету на честь 175-річчя створення Кирило-Мефодіївського братства. Поясніть, чим зумовлені головні елементи дизайну монети.

Пам’ятна монета «175 років створення Кирило-Мефодіївського товариства» (Художники: В. Таран, О. Харук, С. Харук, 2020 р., НБУ)

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Уявіть, що ви є сучасником / сучасницею кирило-мефодіївців. На основі здобутих знань про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства створіть інфографіку-афішу ймовірної зустрічі студентів з діячами товариства.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

Січень 1846 - березень 1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства