Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 6. Початок українського національного відродження у Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості

• Пригадайте, у чому полягали заходи російського уряду зі скасування української автономії? Як ці заходи змінювали становище різних соціальних груп? Чому політика російського самодержавства викликала появу опозиції?

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте історичну інформацію в блок-схемі: замініть питання-підказки на відповіді.

Після завершення роботи дайте відповіді на запитання:

1) чому рушійною силою українського національного відродження стали саме представники аристократії, нащадки козацьких старшинських родів?

2) за якими ознаками можна визначити, що діячі українського відродження діяли під впливом романтизму?

3) чим діяльність української течії опозиційного руху відрізнялася від польської та російської течій?

Початок українського національного відродження «АКАДЕМІЧНИЙ ЕТАП»

1. ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ

Ліквідацію російським урядом автономії України по-різному сприйняла козацька еліта, яка отримала всі привілеї російського дворянства. Значна частина цих людей була задоволена збереженням свого статусу та влади. Вони просто жили у своїх маєтках, часто цікавились українською культурою та історією — і цього їм було достатньо. Багато хто побачив в інтеграції до імперії шанс зробити кар’єру для освіченої та амбітної людини. Наприклад, син генерального писаря та ніжинський полковник Олександр Безбородько користався величезною довірою Катерини II та Павла І, став канцлером Російської імперії.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак про подвійну лояльність української еліти

Для більшості нового українського дворянства між «малоросійським» і «великоросійським» патріотизмом не існувало суперечності. Вони мали всі підстави називати імперію своєю, адже протягом XVIII ст. вихідці із малоросійських родин своєю діяльністю мостили шлях до її тріумфу. Якщо у XVII ст. перед освіченими українцями... стояв вибір — Україна чи Росія, то у XVIII ст. цей вибір формулювався уже інакше — провінція чи імперія?... Тип «малороса», який поєднував симпатію до України, до її природи, пісень тощо з лояльністю до Російської імперії був однією з характерних фігур в українській політичній і культурній історії XIX ст. Найяскравішим уособленням цього типу став всесвітньо відомий письменник Микола Гоголь.

• Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?

Проте частина української еліти пішла іншим шляхом. Пам’ять про козацьку автономію сполучалася для неї з намаганням довести свої права на дворянський статус через належність предків до старшини Гетьманщини. Вони відшукували і збирали правові акти, історичні документи, сумували за часами автономії і одночасно цікавились народною українською культурою і традиціями. Дослідження ними історії, етнографії, писання літературних творів закладали фундамент для формування української національної самосвідомості.

Після Великої французької революції ідеї рівності всіх людей поширювалися Європою. Це була принципова зміна в суспільній свідомості, бо раніше до уваги бралася тільки еліта.

Інтелектуальною модою став романтизм — епоха, коли було започатковано усвідомлення людьми приналежності до певного народу, а згодом нації.

Варто запам’ятати

Романтизм — ідейний і художній напрям в європейській і американській культурі кінця XVIII — першої половини XIX ст., якому притаманні культ людських почуттів, звернення до народної культурної спадщини, вивчення історичного минулого, інколи «втеча» від довколишньої дійсності у вимріяні часи або фантастику.

Поширення національної самосвідомості в Україні, як і всюди розпочалося з досліджень минулого, етнографії, загалом культури нашого народу. Поступово такі знання, а разом з ними й усвідомлення спільності українців, наявності інтересів, які їх об’єднували, поширювалося. Посиленню цих настроїв і переконань сприяла антиукраїнська політика російського царизму. Провід у цьому процесі, особливо наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст., у Наддніпрянській Україні вела колишня козацька старшина, а в Західній Україні — греко-католицькі священники.

Історичні подробиці

З щоденника німецького мандрівника Й. Коля (1830-ті роки)

Огида, яку народ Малоросії відчуває до народу Великоросії така сильна, що її можна справедливо схарактеризувати як національну ненависть. Від XVII ст, коли їх країну вперше приєднано до Московського царства, ці почування не зменшувалися, але радше скріпилися... Малоросіяни твердять, що до часу їхнього підкорення всі вони були вільні люди та що кріпацтво між ними невідоме. Як вони самі кажуть, росіяни повернули половину народу в рабів... Полтавську битву до сьогодні згадують у цілій Малоросії з почуттями, подібними до тих, що з ними битву під Білою Горою згадують у Чехії... Якщо колись настане день, коли колосальна імперія Росія розпадеться на шматки, годі сумніватися в тому, що малоросіяни утворять відрубну державу. Вони мають свою власну мову, власні історичні спогади, вони рідко змішуються з своїми московськими господарями та нараховують уже понад десять мільйонів душ.

1. Про яку з передумов пробудження української національної самосвідомості йдеться в документі?
2. Які ознаки національного самоусвідомлення називає автор документа?

2. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ АВТОНОМІСТСЬКИЙ ГУРТОК

Одним з ключових центрів українського національного відродження були землі колишньої Гетьманщини. У місті Новогород-Сіверському, на Чернігівщині, сформувався потужний гурток освічених людей, які прагнули відновити автономію Гетьманщини, а в разі сприятливих можливостей — утвердити незалежність.

Інтелектуальним лідером гуртка став Василь Капніст — представник потужного старшинського роду.

Василь Капніст (гравюра Олександра Мюнстера, XIX ст.)

У 1787 р. В. Капніст з однодумцями, користуючись початком чергової російсько-турецької війни, підготували проєкт відновлення козацтва як питомо української військової сили. Проте російський уряд відповів відмовою і проєкт залишився на папері.

У квітні 1791 р. В. Капніст прибув до Пруссії та зумів зустрітися з канцлером (головою уряду) Герцбергом. Від імені своїх земляків, поневолених Росією, він пропонував підняти повстання в Україні в разі пруссько-російської війни, яка була тоді дуже вірогідна. Прусський уряд не наважився відверто прийняти пропозицію, хоч і залишив двері до співпраці відкритими.

Свідчать документи

З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії В. Капніста

Вважаю своїм обов’язком... доповісти Вашій величності, що до мене таємно прибув дворянин з Малоросії або Російської України, який називає себе Капністом... Він твердить, що його прислали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд... здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої величності — в такому випадку вони скинуть російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорозьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...

1. Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави?
2. Від чого міг залежати успіх місії В. Капніста в Пруссії?

На Чернігівщині роль інтелектуального осередку відіграла Ніжинська гімназія вищих наук, заснована Олександром та Іллею Безбородьками у 1820 р. У 1826-1830 рр. деяких викладачів підозрювали в політичному і релігійному вільнодумстві за викладання курсів із залученням наук праць європейських авторів. Ця історія відома під назвою «Справа про вільнодумство», а її учасників було звільнено і взято під нагляд поліції.

Але опозиційні настрої у середовищі козацької старшини поступово згасали. Реальні дворянські привілеї притягували до себе сильніше, ніж перспектива боротьби із самодержавством за автономію України. І все ж до початку 40-х років XIX ст. нащадки козацької еліти виконували роль провідників національних процесів в Україні. Тільки проявлялося це не у сфері політики, а в інтелектуальній діяльності. Нащадки козацької еліти спромоглися створити цілу низку яскравих історичних, літературних і публіцистичних творів, які стали основою для подальшого розвитку української національної ідеї.

Найвизначнішим історичним трактатом цього часу була «Історія Русів». Твір написано ймовірно на межі XVIII—XIX ст. Уперше друком вийшов у Москві 1846 р. Авторство твору достеменно не встановлено. Проте на першому виданні значилося авторство Георгія Кониського. Головна ідея твору — ствердження права кожного народу на самостійний державний розвиток. Книжка мала виразне антипольське і антиросійське спрямування, а її головною ідеєю було відновлення автономних прав України. «Історія Русів» мала великий вплив на формування автономістських настроїв.

Свідчать документи

«Історія Русів» про репресії російської влади в Україні після переходу Івана Мазепи на бік шведів

....Премногих урядників та значних козаків, запідозрених у прихильності їх до Мазепи... забирано з домів їхніх і віддано на різні кари в містечку Лібедині... Карання теє було звичайним для Меншикова ремеслом: колесувати, четвертувати і на палю вбивати, а найменше, що його вважалося за іграшку, вішати і голову стинати... То яке доправлення належиться за кров народу руського, пролитого від крові гетьмана Наливайка до сьогодні, і пролиту великими потоками за те єдине, що прагнув він волі, або ліпшого життя у власній землі своїй...

• Якою була офіційна оцінка в Російській імперії особи І. Мазепи і яке відношення до нього автора «Історії Русів»? Про що на вашу думку це свідчить?

Найвизначнішим літературним твором цього періоду стала поема Івана Котляревського «Енеїда», перша частина якої вийшла у світ 1798 р. З «Енеїди» розпочинається нова українська література, яка ґрунтується живій, народній українській мові. Нагадаємо, що до І. Котляревського мовою художньої літератури була малозрозуміла народу церковнослов’янська мова.

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте добірку поштових марок та дайте відповіді на питання.

Поштова марка «Іван Котляревський» (1995 р.)

Поштова марка «Еней був парубок моторний...» (художник Анатолій Базилевич», 2016 р.)

1. Проаналізуйте інформацію поштових марок та з’ясуйте, що вони «повідомляють» про життя І. Котляревського та його твір «Енеїда».
2. Поміркуйте, чому у нашій державі увічнюють пам’ять про історичних діячів та їхню спадщину в поштових знаках і пам’ятних монетах.

На основі української літературної мови формувалася наукова, політична, військова, церковно-релігійна та інша термінологія, яка відкривала перед українцями можливість охарактеризувати власного мовою будь-яке доступне розумінню людини явище.

3. ХАРКІВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОГО РУХУ

Під впливом ідей романтизму активні українці діяли за переконанням, що зрозуміти цей дух народу можна також через етнографічні дослідження — вивчення народних пісень, традицій тощо.

Прикладом такої уваги до етнографії стала публікація у 1819 р. Миколою Цертелєвим збірки українських пісень. Три пісенних фольклорних збірки уклав і видав в 1827-1849 рр. Михайло Максимович. В інтелектуальних колах імперії романтичне українофільство перетворилося на модне захоплення.

Найбільшим центром романтизму в Україні був Харків. У 1805 р. з ініціативи відомого громадського діяча і вченого Василя Каразіна відкрився Харківський університет — перший у Наддніпрянській Україні та третій у Російській імперії. Важливу роль у відкритті цього університету відіграв польський аристократ Северин Потоцький. Частина викладачів і студентів стала виявляти зацікавлення до історії та фольклору України. Саме з цього осередку розпочався процес формування національної інтелігенції, яка поступово в українському русі займала лідерські позиції замість колишньої козацької еліти.

У Харківському університеті виникла течія «харківських романтиків». Лідером цього гуртка був філолог, а згодом професор Харківського університету Ізмаїл Срезневський. Він активно збирав українські пісні, опублікував збірку «Український альманах», кілька випусків альманаху «Запорозька старовина». Цікаво, що І. Срезневський сам писав вірші на історичну тематику, стилізуючи їх під народні.

Історичні подробиці

У межах романтичного світогляду це не було фальсифікацією, обманом, адже І. Срезнєвський так само вважав себе належним до народу. В історії відомі й інші такі приклади. Так діяв Джеймс Макферсон, публікуючи у середині XVIII ст. пісні Оссіана, що переносили читачів у блискучий світ гельського (ірландського та шотландського) фольклору. «Краледворський рукопис», фальсифікований Вацлавом Ганкою, став одним з наріжних каменів чеського національного відродження і боротьби з німецьким пануванням.

Нащадок старшинського роду, харків’янин Григорій Квітка-Основ’яненко став засновником сучасної української прози. В його творах у фокусі уваги була звичайна людина, він концентрувався на різних народних типажах, часто ідеалізуючи їх. Петро Гулак-Артемовський, що тривалий час був викладачем та ректором Харківського університету, у своїх байках звертався до народної мудрості, різко виступав проти кріпацтва. До харківських романтиків належав Микола Костомаров. Вплив романтичних ідей простежується у його праці «Книга буття українського народу».

Пам’ятник П. Гулаку-Артемовському у м. Харкові (скульптор — О. Рідний, 2017 р.)

Навколо них згуртувалися молоді вчені, учителі. Чимало з них їздили Слобожанщиною в пошуках народних дум, пісень, переказів, повір'їв. Статті про побут, звичаї, усну народну творчість та історію України регулярно друкувалися в харківських журналах «Украинский вестник», редактором якого був Григорій Квітка-Основ’яненко, а також «Харьковский демократ», «Украинский журнал».

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

Романтичні погляди на народну творчість відкривали нові перспективи для національного розвитку. «Приспані» і «замертвілі» нації треба було «пробуджувати» і «відроджувати», хоча насправді перші національні будителі-романтики не так відроджували «старі», як будували цілком «нові» нації.

1. Про яку роль перших діячів українського відродження мовить історик?
2. Яке поняття ви вважаєте більш науковим — «національне відродження» чи «націотворення»? Відповідь аргументуйте.

Варто запам’ятати

Автономія — самоврядування, право населення певної території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління.

Еліта національна — найбільш підготовлена і згуртована частина суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед нацією і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

Суспільно-політичний рух — рух, учасники якого висувають ідеї певних змін в організації життя суспільства і діють задля досягнення цих цілей.

Така діяльність становила сутність «академічного етапу» українського національного руху, плодами якого скористалися пізніші покоління українців. Спалах патріотичних почуттів нащадків козацької еліти видатний український письменник і історик Пантелеймон Куліш пояснював так: «Зі втратою в Україні останніх решток своєрідного громадського устрою з'явилася потреба виразити свою народність перед судом сучасного і наступних поколінь».

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження у Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості».

• Можу пояснити значення понять «романтизм», «автономія», «еліта національна», «суспільно-політичний рух».

• Можу назвати факти історії українського національного відродження.

• Можу довести, що українське відродження ґрунтувалося на ідеях романтизму.

• Можу пояснити, чому національне відродження започаткували нащадки козацької еліти.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чим український рух на тому етапі відрізнявся від польського й російського. Чим були зумовлені ці відмінності?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. З допомогою опції пошуку за зображенням (н-д, «Гугл об’єктив») розпізнайте історичних діячів. Розробіть проєкт поштової марки або пам’ятної монети з нагоди найближчого ювілею одного з діячів (на вибір).