Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 5. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України

• На основі здобутих знань висловіть думку про те, чи сприяла політика Російської імперії розвиткові національних і соціальних спільнот, що проживали на українських теренах?

З часу інкорпорації українських земель до складу Російської імперії вони постійно були зоною соціального напруження і політичних опозиційних рухів. Цьому сприяла колонізаторська політика Російської імперії, що суперечила політичним і соціально-економічним інтересах населення українських земель. Опозиційні рухи на українських теренах формувалися під впливом західних ідей та набули в Україні різноманітних проявів, обумовлених багатоетнічним складом населення. З-поміж інших виокремлювалися російська, польська й українська течії суспільного руху.

Поміркуймо!

• 1. Розгляньте заготовку схеми, уявіть себе прибічником / прибічницею однієї із опозиційних течій та назвіть, які особливості політики російського самодержавства спонукали би вас до опозиційної діяльності. Запропонуйте доповнення до схеми.
• 2. Що, на вашу думку, вирізняло представників соціальних рухів від визначених за національною ознакою течій?
• 3. Що могло бути спільного й відмінного в цілях усіх представлених у схемі течій опозиційного руху?

Опозиційний рух на українських землях під владою Російської імперії

1. МАСОНСТВО В УКРАЇНІ

• Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу хто такі масони. Які елементи згенерованого ШІ зображення вказують на те, що це масонське зібрання? Проти яких проблем розвитку суспільства боролися масони?

Масонство прийшло в Україну під впливом ідей Просвітництва в Україну через Росію і Польщу наприкінці XVIII ст.

У 1818 р. масонські ложі (гуртки) виникли у Києві («З’єднані слов’яни») та Полтаві («Любов до істини»). Діяли вони також в Житомирі, Одесі, Харкові.

Серед масонів України було багато представників старшинсько-шляхетських родин. Гасла масонства приваблювали й незадоволених кріпацтвом та встановленням російського панування. Оскільки масонство заперечувало національні кордони, то серед українських масонів поширювались ідеї «панславізму» — слов’янської федерації, у якій українці були б рівними серед рівних. Проте українські масони здебільшого не висували політичних вимог.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак про українське масонство

Однією з цілей, яку ставили перед собою організатори перших таємних товариств в Україні, було залучення малоросійського дворянства до опозиційного всеросійського руху.

Українські дворяни-масони не формулювали специфічно національних вимог; чи не єдиним винятком був Василь Лукашевич, який виступав за від’єднання України від Росії і прилучення до Польщі. Цілком іншого характеру були ложі, які діяли на Правобережній Україні. Їхніми членами були польські шляхтичі... Своєю головною політичною метою ці ложі вважали відновлення незалежної Польської держави, яка включала б і Правобережну Україну.

Іван Котляревський — учасник полтавської ложі «Любов до істини» (ілюстрація Анатолія Базилевича до видання поеми «Енеїда» 1968 р.)

• 1. У чому полягала відмінність цілей російських, українських і польських масонів?
• 2. Чим, на вашу думку, пояснюється різні політичні позиції масонів на Правобережній і Лівобережній Україні? Чим зумовлена така відмінність?

Російське самодержавство вбачало загрозу в масонстві для своєї влади. Тому, попри захоплення масонством навіть представників найвищих верств суспільства, у 1819 р. масонство в Україні, а невдовзі й по всій Російській імперії було заборонене.

Факт чи фейк?

Тривалий час у навчальній літературі поширювалась історія створення «Малоросійського таємного товариства» на чолі з Василем Лукашевичем. Нібито В. Лукашевич і його однодумці відстоювали ідеї від’єднання України від Росії та прилучення її до Польщі на умовах автономії, скасування кріпацтва й упровадження європейської форми державного устрою. Нині факт існування цього товариства заперечується. Проведіть мінірозслідування: дізнайтеся з додаткових джерел інформації, якими аргументами оперують прибічники версії про фейковий характер історії цієї таємної організації.

2. РУХ ДЕКАБРИСТІВ

Читаємо й розуміємо

Опрацюйте навчальний текст про діяльність руху декабристів. Визначте програмні цілі декабристських організацій: що в них спільного й відмінного. Чи входили до намірів таємних організацій заходи із забезпечення національних прав українського народу? Інформацію систематизуйте в таблиці.

ПРОГРАМНІ ДОКУМЕНТИ ДЕКАБРИСТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Назва організації
Спільне в програмних цілях
Відмінне в програмних цілях
Висновок про перспективи щодо забезпечення національних прав українців

Чимало членів масонських лож увійшли до складу таємних політичних товариств, утворених офіцерами російської армії дворянами після перемоги над Наполеоном. Повернувшись з походу по Західній Європі, вони принесли з собою волелюбні ідеї Просвітництва та Французької революції. В історію члени цих організацій увійшли під назвою «декабристи», що походить від російської назви місяця, у якому відбулося повстання декабристів — 14 грудня 1825 р.

У 1816 р. в Петербурзі виникла офіцерська таємна організація «Союз порятунку» (з 1818 р. «Союз благоденства»). В Україні її осередки утворилися в Тульчині і Полтаві. У 1821 р. «Союз благоденства» розпався. Члени Тульчинської управи проголосили створення Південного товариства. Провідна роль у товаристві належала Павлу Пестелю. Утворилося й Північне товариство із центром у Петербурзі.

Учасники Київського з’їзду Південного товариства схвалили написану П. Пестелем програму - «Руську правду», яка передбачала скасування кріпацтва, перетворення всіх селян на рівноправних громадян, недоторканність приватної власності.

Росія мала стати республікою. Однак, незважаючи на те, що серед змовників було чимало українців — нащадків козацької старшини, програма виявляла байдужість до майбутнього українців. Вона визнавала право на самовизначення лише для поляків і відмовляла в ньому українському та іншим народам Російської імперії. Проголошувалася провідна роль росіян у співжитті з іншими народами в межах однієї держави, а українці включалися до «корінного російського народу».

Дещо інший підхід до розв’язання національних проблем мала таємна організація Товариство об’єднаних слов’ян, утворена в 1823 р. у Новограді-Волинському братами-офіцерами Андрієм і Петром Борисовими. У документах Товариства ставилася мета боротися проти самодержавства і кріпацтва. Передбачалося визволення слов’янських народів і створення їх федеративного союзу - загальнослов’янської республіки. Проте Україна в планах Товариства не розглядалася як окремий член федерації. Згодом Товариство злилося з Південним.

За програмовими документами Північного товариства щодо майбутнього Російської імперії передбачалося встановлення конституційної монархії і федеративного устрою майбутньої держави.

У проєкт Конституції Північного товариства (автор Микита Муравйов) було включено положення, яке передбачало поділ Росії на 13 штатів, серед яких були й штати з назвами «Український» і «Чорноморський» із центрами відповідно у Харкові й Києві. Проте інших положень щодо забезпечення національних прав українців документ не містив.

Свідчать документи

З «Руської правди» Павла Пестеля

...Володіти іншими людьми як власністю своєю, продавати, закладати, дарувати в спадщину людей, подібно до речей, використовувати їх по власній своїй сваволі без попередньої з ними угоди і єдино тільки для власного свого прибутку, вигоди, а іноді і примхи є справа ганебна, супротивна людству, супротивна законам природним, противна святій вірі християнській, суперечить, нарешті, заповідній волі Всевишнього, який гласить у Святому письмі, що люди перед ним усі рівні і що одні лише діяння їх і доброчинності різницю між ними роблять. І тому не може далі в Росії існувати дозвіл одній людині мати і називати іншу своїм кріпаком. Рабство повинне бути рішуче знищено і дворянство повинно неодмінно відмовитися від мерзенної переваги володіти іншими людьми...

Увесь російський народ становить один стан — громадянський; усі сучасні стани знищуються і зливаються в один стан — громадянський. Усі різні племена, з яких складається Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський...

...Постановляється корінним законом Російської держави, що будь-яка думка про федеративний устрій відкидається цілком як найзгубніший злочин і найбільше зло. Уникати належить усього того, що безпосередньо чи опосередковано, прямо чи непрямо, відкрито чи таємно до такого устрою держави вести б могло.

• Зіставте положення «Руської правди», у яких ідеться про ліквідацію кріпосного права та принципи організації міжнаціонального співжиття в майбутній демократичній державі. Чи згодні ви з пропозицією П. Пестеля саме таким чином розв'язати національне питання? Порівняйте пункти «Руської правди» і зміст Конституції М. Муравйова щодо розв’язання національного питання.

Варто запам’ятати

Федерація (від лат. foederatio — союз, об’єднання) — 1) форма державного устрою, за якої територіальні одиниці — члени федерації мають власні органи влади і поряд із цим утворюють спільні для них державні органи; 2) союз, об’єднання громадських організацій.

Способом досягнення поставлених цілей опозиційні дворяни-офіцери обрали повстання з метою здійснення державного перевороту. Проте усі спроби зазнали невдачі — декабристи потерпіли поразку. Після чого зазнали досить серйозних покарань: лідери повстання були страчені, а інші учасники відправлені у заслання на каторгу.

Повстання декабристів

Задум заарештувати царя Олександра І

Початковий план заарештувати царя під час воєнних маневрів влітку 1826 р. не вдалося реалізувати через раптову смерть царя наприкінці 1825 р.

Повстання Північного товариства

14 грудня 1825 р. — повстання Північного товариства в Петербурзі під час присяги новому царю Миколі І. Придушене урядовими військами

Повстання Південного товариства

29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р. повстання Південного товариства (Чернігівського полку). Придушене урядовими військами

Після придушення повстання декабристів російська аристократія більше не вдавалася до спроб боротьби з самодержавством. Очевидно, жорстоке придушення руху декабристів, який не мав масової підтримки серед населення, схилив шальку терезів у виборі вищих верств суспільства відносин із самодержавством на користь збереження привілеїв і свого суспільного статусу.

Думки істориків

Український історик Олексій Сухий про декабристів

В сучасній історіографії утвердилася думка, що декабристський рух є явищем винятково російським. Однак не всі історики це твердження поділяють, наголошуючи на тісному зв’язку декабристів з Україною. У 1925 р. Михайло Грушевський поставив запитання: «Українські декабристи чи декабристи на Україні?». Для такого запитання були вагомі підстави. В Україні розташовувались «родові гнізда» багатьох декабристів. Скажімо, брати Муравйови-Апостоли — поміщики з Миргородщини на Полтавщині, вихідці з давньої козацько-старшинської родини, рідні онуки гетьмана Данила Апостола. Серед офіцерів було чимало вихідців із дрібномаєткових українських дворян Полтавщини, Чернігівщини, Херсонщини, Волині. У 1920-1930-х роках... сформували теорію українського декабризму, згідно з якою декабристський рух в Україні був тісно пов’язаний з українським масонством, відображав опозиційні настрої збіднілого українського дворянства..., у певному сенсі наслідував козацьку традицію.

• Чи дають слова історика підстави стверджувати, що декабристи відстоювали національні права українців?

3. ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ. ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830-1831 рр.

Читаємо й розуміємо

1. Працюючи з навчальним текстом, визначте причини, цілі, результат та наслідки польського повстання 1830-1831 рр.

2. З’ясуйте, чому полякам не вдалося масово залучити на свій бік українське населення Правобережної України.

Правобережна Україна на початку XIX ст. залишалася територією панування польської шляхти, значна частина якої були нащадками українських родів, спольщених та покатоличених у XVII—XVIII ст.

На початках російського панування над краєм відносини між самодержавством і польською шляхтою будувалися на засадах лояльності. За польськими землевласниками зберігалися їхні маєтності та права привілейованої верстви. Правобережжя на деякий час перетворилося на центр польської культури. Завдяки дружнім стосункам з Олександром І, князь Адам Чарторийський домігся створення у 1803 р. Віленського шкільного округу та Віленського університету. У 1805 р. був заснований Кременецький ліцей — потужний польський навчальний заклад. Важливу роль у відкритті 1805 р. Харківського університету відіграв польський аристократ Северин Потоцький.

Проте невдовзі ситуація змінилася. Адже польська шляхта мріяла про відновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 р., тому Правобережжя стало тереном польського національного руху. Таємні гуртки, які трансформувалися з масонських лож, створювали також і поляки — «Національне патріотичне товариство», яке підтримувало активні зв’язки з декабристами. У листопаді 1830 р. у Варшаві розпочалося антиросійське Листопадове повстання. Його очолювали польські офіцери, що ставили за мету відродити Річ Посполиту. Створений повстанцями національний уряд виробив програму відновлення Речі Посполитої в кордонах 1772 р. і звернувся по допомогу до населення Литви, Білорусії та України — поляки були впевнені, що литовці, українці і білоруси також мріють про Річ Посполиту.

Герб Листопадового повстання

• За допомогою додаткових джерел визначте, як у гербі повстання закладалася ідея відродження Речі Посполитої.

Про повстання в Королівстві Польському на Правобережжі стало відомо в грудні 1830 р. На цьому емоційному піднесенні в краї почали виникати таємні гуртки з підготовки збройних виступів на місцях. У 1830-1831 рр. виникли таємні товариства в Вінниці, Кам’янець-Подільському, Кременці, Житомирі, Гайсинському повіті та інших місцевостях Волинської, Київської та Подільської губерній. У лютому 1831 р. польські повстанці спрямували на Правобережну Україну кавалерійський корпус, який повинен був підняти антиросійський виступ. У повстанських загонах на Правобережжі переважала шляхта.

Подекуди серед повстанців бачимо і українських селян, але їхня частка була незначною. Вони упереджено ставилися до польського виступу, адже він був для них «чужим» як соціально, так етнічно та релігійно.

Загалом у повстанні у Правобережній Україні взяло участь 5627 осіб, у тому числі дворян (шляхта, поміщики) — 4017 (74 %) і селян — 1273 (23,4 %). Найважливіша битва між польськими повстанськими загонами і імперськими військами відбулася у травні 1831 р. під Дашевом на Поділлі.

Повстання 1831 р. у Правобережній Україні. Дії корпусу Дверницького й партизанських загонів

Однак польські заклики не знайшли підтримки серед більшості українців. У планах керівників повстання не було скасування кріпацтва, тому українські селяни здебільшого не підтримали повстання, а освічені українці не хотіли розчинятись у польському середовищі. Лише кілька десятків офіцерів — нащадків козацької старшини приєдналися до виступу. Зате з селян російська влада створила вісім «козацьких полків», обіцяючи їм відновлення козацтва після перемоги. Повстанців розгромили, і російські війська під командуванням нащадка козацького роду генерала Івана Паскевича наприкінці серпня 1831 р. придушили повстання. Обіцянки відновлення козацтва були забуті.

Придушення польського Листопадового повстання 1830-1831 рр. істотно змінило політику російського самодержавства на Правобережжі у бік викорінення польського впливу в регіоні та насадження тут російської ідентичності натомість. Жодних позитивних змін у становищі селян не відбулося — царський уряд «забув» обіцянки про відновлення козацтва.

Антипольські та русифікаторські заходи після придушення Листопадового повстання

• Чому, на вашу думку, російський уряд звертав увагу на посилення російських впливів в культурно-освітній і релігійній сферах? Як це могло бути пов’язано із світоглядом людей XIX ст.?

Усупереч намірам російської влади, деякі заходи принесли українцям несподівані вигоди. Так, Київський університет святого Володимира із часом перетворився на центр українського національного відродження. Намагаючись здобути прихильність селян Правобережжя, щоб мати їх за союзників у боротьбі проти польської шляхти, влада дещо поліпшила їхнє становище, істотно обмеживши права поміщиків щодо кріпаків.

А головне — польське Листопадове повстання стало прикладом для українського національного руху. Польський рух спонукав українську еліту почати мислити не лише мовно-культурними, а й політичними категоріями. Отже, польський націоналізм став чинником формування українського націоналізму.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

Правобережна Україна протягом 1830-1840-х років була полем битви між російськими і польськими впливами. Обидві сторони сходилися між собою у запереченні прав українського народу на вільний самостійний розвиток. Опинившись між російським молотом і польським ковадлом, місцеве українське населення зазнавало подвійного гніту. Але сам факт, що Правобережжя було тереном польських і російських впливів, не дозволяв перетворити українське питання на внутрішню проблему Російської імперії.

• Яке значення мало польсько-російське суперництво для формування української нації?

Таким чином у 20-30-х роках XIX ст. Україна стала ареною змагань між російськими і польськими впливами. Російські опозиціонери-декабристи прагнули до оновлення Російської держави, знищення самодержавства і кріпацтва. Поляки ставили перед собою завдання національного визволення й відновлення незалежності Польщі. При цьому обидва рухи сходилися у запереченні окремішності українців та їхніх прав на самостійний розвиток. Вони вважали, що інтереси українців цілком можуть бути задоволені в оновленій демократичній Росії чи у відродженій Польській державі. Ця помилкова точка зору послаблювала підтримку українцями як російського, так і польського національних рухів та сприяла розгортанню українського національного руху.

Поміркуймо!

Український історик Ярослав Грицак зазначив: «Погляди польських революціонерів не мали нічого спільного з національним шовінізмом. Вони були виразом загальної віри у силу раціоналізму і просвіти. Романтизм привніс нове мислення, але не знищив старих ілюзій».

• Чому, на вашу думку, українці не підтримали польське повстання? Чи справило повстання якийсь вплив на український національний рух?

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України».

• Можу пояснити поняття «масонство», «декабристи», «Листопадове повстання».

• Можу визначити місце українських земель у цілях польського та російського опозиційних рухів.

• Можу пояснити, чому українці загалом не підтримали польське Листопадове повстання.

• Можу назвати наслідки придушення повстань декабристів та Листопадового повстання для українських земель.

2. Розташуйте історичні події у хронологічній послідовності.

Повстання Чернігівського полку (Південне товариство декабристів)

Поява масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві

Скасування Берестейської унії на Правобережжі

Антиросійське польське Листопадове повстання

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Обговоріть у групі причини появи опозиційних течій щодо російської влади. Визначте, що було спільного у причинах їх формування, цілях. Чи передбачали представники цих опозиційних течій розв’язання проблем українського народу? Наведіть факти на підтвердження своєї думки.

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Уявіть себе представником / представницею однієї з опозиційних течій. Ви прагнете залучити на свій бік широкі верстви української спільноти. Напишіть текст відозви до українців, у якій запропонуєте спільно діяти проти царизму. Які зміни в статусі українців ви запропонуєте в документі?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

29 грудня 1825 р. повстання Чернігівського полку (Південного товариства декабристів)

1830-1831 рр. польське Листопадове повстання