Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 31. Національне піднесення в західноукраїнських землях на початку XX ст.

• Як відбувалося відродження слов’янських народі в у XIX ст. На які слов’янські нації рівнялися українці? Чому?

1. СТВОРЕННЯ НОВИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

У другій половині XIX — на початку XX ст. український національний рух у Галичині активно розвивався не лише в політичній та культурній сферах, а й у сферах фізичного виховання, військової підготовки та громадянського самовиховання. Важливу роль у цьому процесі відіграли молодіжні та спортивно-патріотичні товариства.

Перше українське гімнастичне товариство «Сокіл» було засноване у Львові 1894 р. Воно постало за зразком чеських і польських «Соколів», але мало українську національну спрямованість. Головна мета товариства — фізичне, моральне та патріотичне виховання юнаків через заняття спортом, вишколи, гімнастику й участь у громадському житті.

Українські соколи на VI Всесокільському злеті у Празі (фото, 1912 р.)

1. Розгляньте фото. Про що свідчить зовнішній вигляд «соколів»?
2. Поміркуйте, що приваблювало молодь в організації «Сокіл».

Станом на 1914 р. у Галичині та Буковині налічувалося 974 осередки «Сокола», що об’єднували приблизно 33 тис. учасників. «Сокіл» швидко здобув популярність серед української молоді. Учасники організації займалися фізичними вправами, влаштовували показові виступи, брали участь у походах і таборах. Особливе значення надавалося військовій підготовці — в умовах відсутності власної держави «соколи» готували себе до боротьби за незалежність України. Організація виховувала почуття відповідальності, честі та готовності служити народові.

Листівка видана українським гімнастичним товариством «Сокіл-Батько» з нагоди проведення І Краєвого здвигу у Львові 1911 р. На ній поміщено афоризми Івана Боберського: «Злукою і роботою здобуває нарід свободу», «Все вперед! Всі враз!» (Із приватного архіву Степана Гайдучка)

У 1900 р. відомий громадський і політичний діяч, адвокат і публіцист Кирило Трильовський створив нове спортивно-пожежно-руханкове товариство «Січ». Назва організації символічно зверталася до героїчної спадщини запорозького козацтва, що стало взірцем патріотизму, мужності та єдності.

Основною метою «Січі» було фізичне загартування української молоді, розвиток громадянської активності та підготовка до майбутньої боротьби за незалежність. Члени товариства займалися гімнастикою, строевою підготовкою, вивчали основи військової справи, надавали медичну допомогу, брали участь у походах, мітингах і святкуваннях. Велика увага приділялася також патріотичному вихованню — січовики співали національних пісень, вивчали історію України, дотримувалися чіткої внутрішньої дисципліни.

Рух «Січей» швидко поширився Галичиною та Буковиною. У 1913 р. діяло понад 900 «Січей», де об’єднувалися близько 80 тис. «січовиків».

ЗРОСТАННЯ ЧИСЛА ТОВАРИСТВ «СОКОЛІВ» І «СІЧЕЙ» (1902-1914 РР.)

1. Поясніть динаміку зростання організацій «Сокіл» та «Січ».
2. Як афоризм Івана Боберського символізує діяльність товариств?

У 1911 р. у Львові виникла українська скаутська організація «Пласт». Її метою було всебічне виховання підлітків: фізичне, інтелектуальне, духовне й національне. «Пласт» охоплював переважно шкільну й студентську молодь, яка навчалася виживати в природі, жити в таборах, дотримувались суворої дисципліни, опановували навички самостійного життя, допомоги ближнім і громадської діяльності. В умовах зростання воєнних загроз у Європі пластуни також проходили стройову й початкову військову підготовку.

Пластун Осип Яремович (фото, 1914 р.)

Історичні подробиці

Назву «Пласт» обрали як історичне посилання на запорозьких козаків-пластунів — розвідників і вартових, відомих своєю витривалістю, відвагою та спостережливістю. Козацькі розвідники, що пересувалися плазом, аби уникнути виявлення ворогом. Звідси й походить їх назва.

Чорноморські пластуни (фото, XIX ст.)

До початку Першої світової війною «Пласт» мав десятки гуртків у Галичині й користувався підтримкою української інтелігенції, зокрема митрополита Андрея Шептицького.

Поміркуймо!

1. За допомогою додаткових джерел, з’ясуй особливості скаутських організацій.
2. Як назви товариств «Січ» та «Пласт» символізують ідею єдності України?
3. Розгляньте фото. Про що свідчить зовнішній вигляд пластуна?

2. АКТИВІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ

• Які політичні партії утворилися в Західній Україні наприкінці XIX ст.? Які політичні цілі вони ставили перед собою?

Попри відмінності в політичних ідеологіях, українські партії Західної України, крім русофілів, мали спільні завдання.

У 1900 р. українські діячі в Галичині й Буковині організували народні віча з вимогою поділу Галичини на польську та українську частини й приєднання українських земель Буковини. На зібраннях лунали гасла створення незалежної української держави в межах українських етнічних територій. Щоб поширити ці ідеї, активісти працювали серед селян, допомагаючи їм захищати свої права й формувати національну свідомість. У 1902 р. за підтримки українських партій селяни розпочали масовий страйк у Східній Галичині, вимагаючи вищої платні та регулювання еміграції. Протест охопив близько 200 тис. осіб і мав як соціальний, так і національний характер. Попри польську пропаганду й репресії, страйкарі вистояли, домігшись задоволення більшості своїх вимог.

Поміркуймо!

1. Чому ідеї української держави набувають популярності в середовищі селян?
2. Чому польська пропаганда поширювала про страйк такі погляди: «Українці хочуть витіснити нас із спадкових земель!»

Іншою важливою вимогою українців було відкриття українського університету у Львові. Оскільки у Львівському університеті більшість викладачів та студентів були поляками або полонізованими, після впровадження права на вибір мови викладання 1871 р. в закладі запанувала польська мова.

За підтримки українських партій студенти вимагали створення окремого українського університету. 8 жовтня 1901 р. віче за участі М. Грушевського дало початок масовим акціям. Посол Юліан Романчук подав резолюцію до парламенту, а 440 студентів-українців бойкотували університет і виїхали на навчання за кордон. Польська молодь, підтримана міською радою, вдавалася до насильства щодо українського студентства. В 1910 р. під час сутички загинув український студент Адам Коцко.

Думки істориків

Український історик Святослав Липовецький

Справа університету вийшла далеко за межі Галичини, а до дискусії долучилися найвідоміші світові письменники, лауреати Нобелівської премії. Спершу норвежець Б’єрнстьєрне Б’єрнсон (лауреат 1903 р.) написав на захист українських студентів статтю «Поляки як гнобителі». Опублікована у квітні 1907 р. в одному з паризьких тижневиків, її передрукували й німецькомовні видання, зокрема й віденський «Die Zeit».

Свідчать документи

З повідомлень української львівської преси

Сьогодня, в п’ятницю рано, полилась кров на львівському університеті. Багато академіків тяжко і легко поранених. Академік Адам Коцко вбитий бровнінгом. Українська академічна молодіж зібралась сьогодня о год. пів до дев’ятої в ІІІ залі університету, щоби запротестувати проти ігнорованя правительством справи українського університету. Як відомо, при останній бюджетовій дебаті, презес кола польського посол Гломбінський заявив у своїй промові, що польське коло не може згодитись на вилучене існуючих українських катедр на львівському університеті в окреме тіло, котре мало би бути переходовим станом до самостійного українського університету. Австрійське правительство, повинуючись волі кола польського, перестало відтоді конферувати з українською парламентарною репрезентацією, не хотячи тим самим й чути про здійснене бодай в частині домагань всього українського народу в справі українського університету.

«Перестрілка у Львівському університеті» (Перша шпальта віденського видання Das Interessante Blatt, 1910 р.)

У 1912 р. Відень зобов’язався забезпечити рівне ставлення до українців, збільшив фінансування їхніх потреб і пообіцяв до 1916 р. створити окремий український університет.

Поміркуймо!

1. Чому для українських студентів було важливо навчатися українською мовою?
2. До яких акцій громадського тиску на владу вдалися українські студенти?
3. Який привід українсько-польських сутичок в університеті повідомляє українська преса?
4. Як події проілюструвала австрійська преса?

На початку XX ст. активізувався український рух у Буковині: створювалися політичні об’єднання, зокрема «Вільнодумний союз» 1903 р.), який об’єднав українських, румунських і єврейських лідерів. У 1905 р. народовці заснували «Національну раду русинів на Буковині», що виступала за загальне виборче право й захист прав усіх націй краю. Згодом від неї відкололися радикали й соціал-демократи. У 1910 р. «Національна рада» об’єдналася з «Руською радою», але в 1912 р. вони знову розділилися на дві партії.

У Закарпатті домінував москвофільський напрям, однак поступово формується народовство. Молоді діячі, зокрема Августин Волошин, почали відмовлятися від російської мови москвофілів на користь живої української, підкреслюючи її роль у школі та літературі. В цей період народовський рух не мав виразної політичної програми, не ставив питання про автономію чи об’єднання з іншими українськими землями, але зосереджувався на збереженні національної культури.

Поміркуймо!

Зіставте розвиток українського руху в Галичині, Буковині та Закарпатті. Які причини нерівномірного розвитку?

Перед Першою світовою війною серед українських діячів Галичини набирала популярності ідея використання можливого міжнародного збройного конфлікту для досягнення незалежності України, тобто ідея сепаратизму. У грудні 1912 р. на закритому засіданні трьох провідних українських партій Галичини (РУРП, УНДП, УСДП) було ухвалено спільну заяву: у разі війни між Австрією та Росією українці підтримають Австрію, вважаючи Росію головною загрозою для України.

3. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ГАЛИЦЬКОМУ СЕЙМІ ТА АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ У ВІДНІ

• Що таке загальне виборче право? Чому воно було більш справедливим, ніж куріальна система?

Українські партії вимагали загальне виборче право, щоб українці отримали належне представництво в парламенті та сеймі. 22 січня 1906 р. з клопотанням про виборчу реформу до імператора прибула делегація на чолі з митрополитом А. Шептицьким. На підтримку цієї вимоги 2 лютого у Львові відбулося велике віче за участі близько 50 тис. осіб.

У 1907 р. в Австро-Угорщині вперше впровадили загальне й рівне право обирати для чоловіків віком від 24 років, а право обиратися — від 30 років. Українці обрали 32 депутатів (27 від Галичини і 5 від Буковини). В усій Австрійській імперії депутатів обирали в одномандатних округах, але лише в Галичині у сільських районах створювалися двомандатні округи, справжньою метою яких було обмеження представництва українців у парламенті.

Проте польська адміністрація перешкоджала українцям, вдаючись до фальсифікацій, насильства і, навіть, вбивств.

Історичні подробиці

Під час виборчої кампанії 1908 р. в селі Коропець поліція застрелила кандидата від УНДП Марка Каганця. Перед цим він отримав два листи від галицького намісника з вимогою зняти свою кандидатуру. У відповідь на переслідування українців і виборчі фальсифікації студент Львівського університету Мирослав Січинський застрелив намісника Галичини Анджея Казімєжа Потоцького.

У 1907 р. більшість із 28 українських депутатів стали членами так званого Руського клубу, до якого доєдналися українські депутати Буковини. На виборах 1911 р. до австрійського парламенту (Рейхсрату) від Галичини пройшли лише 24 українці, з яких 21 депутат утворив окрему фракцію — Українську парламентську репрезентацію.

Поміркуймо!

1. На що сподівалися українці, домагаючись загального виборчого права?
2. Чому вибори для західних українців продовжували бути несправедливими?
3. Зіставте чисельність населення та представництво? Поясніть причини різниці.
4. Чому в Австро-Угорщині словосполучення «галицькі вибори» стало синонімом численних порушень і нечесних виборів?

Українські депутати в Галицькому сеймі активно відстоювали права свого народу, використовуючи різні парламентські засоби — подання, запити, петиції, переговори та обструкції. Щоб уникнути загострення ситуації в умовах наближення війни, австрійська влада змусила польську більшість піти на поступки. 14 лютого 1914 р. сейм схвалив законопроєкт про реформу крайового статуту, за яким потенційне представництво українців мало зрости до 62 місць із 228 (27 %). Утім через початок Першої світової війни реформу так і не втілили.

Поміркуймо!

1. Яка частка депутатів Галицького сейму представляла українців? Які причини такого явища?
2. Як діаграма відображає зміну симпатій виборців? Чи можна ці зміни назвати обнадійливими?

У 1909 р. було ухвалено виборчий закон, який не брав до уваги етнічні пропорції населення Буковини. Тому для буковинських українців актуалізувалося питання справедливого представництва.

Діємо: практичні завдання

Порівняйте національний склад населення Буковини і розподіл місць у Буковинському парламенті. Чи справедливим було таке парламентське представництво? Поясніть причини такої невідповідності.

Розподіл місць у Буковинському парламенті після Компромісу 1909/1910 рр.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Національне піднесення в західноукраїнських землях на початку XX ст.»

• Можу назвати ознаки піднесення українського руху на початку XX ст..

• Можу схарактеризувати діяльність осередків українського руху.

• Можу проаналізувати українське представництво в Галицькому сеймі та австро-угорському парламенті.

• Можу порівняти умови для розвитку українського руху в західноукраїнських землях та Наддніпрянщині

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чому саме молодь була основною силою в розвитку спортивно-патріотичних організацій? Які цінності виховували ці товариства?

3. Визначте роль українського руху в Західній Україні та Наддніпрянській Україні на початку XX ст. Які форми боротьби та самоорганізації використовували українці в обох регіонах?

4. Обговоріть причини, чому ідея створення українського університету у Львові викликала такий широкий резонанс як в Україні, так і в Європі.

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Знайдіть найближчий осередок сучасної організації «Пласту» та з’ясуйте, які зміни сталися в її діяльності за понад сто років? Які традиції збережено?

6. На основі інформації про українсько-польські відносини у Галичині, створіть короткий діалог між українським і польським депутатами, який відображав би різні погляди на конфлікт навколо одного з проблемних питань.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1894 р. створення патріотично-гімнастичного товариства «Сокіл»

1900 р. створення спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ»

1907 р. впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків