Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 25. Утворення перших українських політичних партій

• Пригадайте, що таке політична партія? У яких країнах виникли перші політичні партії? Про які тенденції політичного розвитку свідчить поява політичних партій?

1. РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ

У 1870-1880-х роках у Галичині виник рух радикалів, які прагнули корінних, кардинальних змін у суспільстві. Частина української молоді та інтелігенції була невдоволена поміркованістю народовців і відсутністю реальних змін у становищі селян і робітників. Вони прагнули не лише національно-культурного відродження, а й соціальної справедливості, рівності та демократичних свобод. Значний вплив на формування радикального світогляду мали ідеї європейських соціалістів та М. Драгоманова. Радикали виступали за загальне виборче право, поширення освіти, захист прав бідноти, відокремлення церкви від держави.

Варто запам’ятати

Радикали — суспільно-політична течія серед української інтелігенції Галичини кінця XIX ст., яка виступала за соціальні та національні права українського народу.

Поява радикалів на політичній сцені позначилася першим львівським судовим процесом 1877-1878 рр. проти Івана Франка та його однодумців. Рух активно видавав періодику, поширював свої ідеї серед селян і робітників, намагався зміцнити свої позиції в мережі читалень «Просвіти», перетворюючи їх на центри впливу.

Іван Франко (фото 1896 р.)

Історичні подробиці

Модерне українство і традиції

Іван Франко започаткував моду поєднувати вишиванку з модерним (європейським) одягом. Його образ став впізнаваним і символічним. Цей стиль сприймався як вияв модерного українства, і згодом його почали наслідувати інші представники інтелігенції. Образ Франка у вишиванці став культурним символом свідомого українця, здатного поєднувати традицію й сучасність.

Поміркуймо!

1. Яка суть соціалістичної ідеології? Чому вона приваблювала молодь?
2. Які політичні погляди мав М. Драгоманов? Чому саме вони лягли в основу ідеології радикалів?
3. Перегляньте відео про Івана Франка і визначте ключові етапи його життєвого шляху. З’ясуйте, що впливало на формування його переконань і громадянської позиції протягом життя.
4. Чи актуальний образ модерного українства сьогодні?

Радикали зрозуміли, що для досягнення своїх прав недостатньо культурно-освітньої діяльності, а потрібний вплив на владу. Вони усвідомили потребу в об’єднанні зусиль у межах організації із чіткою програмою дій. У 1890 р. постала перша українська політична партія — Русько-Українська радикальна партія (РУРП). Назва відображала старий та новий етнонім народу і мала бути зрозуміла для освічених та неосвічених громадян.

Варто запам’ятати

Політична партія — добровільне об’єднання громадян, які мають спільні політичні погляди та прагнуть впливати на державну політику шляхом участі у виборах та інших політичних заходах.

Свідчать документи

Ознайомтеся зі змістом програми РУРП. Які з цих програмних положень втілені в сучасному законодавстві України? Які, на вашу думку, є застарілими? Чому?

Із Програми Русько-Української радикальної партії

Зваживши, що теперішні економічні політичні і культурні потреби нашого простого народа і інтелігенції такі, що обі наші старші партії — народовска і москальофільска, — при своїх основах і цілях, не в стані заспокоїти тих потреб, — ми, руско-украйінскі радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отсе яко нова партія під назвою Руско-украйінска радикальна партія з ось якою програмою:

А. ПРОГРАМА МАКСІМАЛЬНА.

1) В справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціялізму, т. є. хочемо колектівного устрою праці і колектівноі власности средств продукційних.

2) В справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпечена кождій одиниці, без ріжниці пола, як найповнійшого впливу на рішанє всіх питань політичного житя; автономії громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділеня кождому народови можности як найповнійшого розвою культурного.

Б. ПРОГРАМА МІНІМАЛЬНА:

а) В справах економічних змагаємо до матеріяльного добробиту всіх робітних людей і усуненя всякого визискуваня економічного. Щоби до того дійти, уважаємо потрібним перевести на разі отсі реформи:

І. Реформи в ціли повздержаня скорого твореня пролєтаріяту.

1) Знесене податку ґрунтового і в загалі річевого і заведене прогресівного податку доходового з узглядненєм вільного від оподаткованя мінімум істнованя;

2) Винятє з під екзекуції [примусового стягнення] такої скількости грунту з приладами господарскими, котра для удержаня при житю родини рільника є конечно потрібна (мінімум екзістенціі [мінімум існування]);...

III. Реформи в публичній господарці скарбовій.

1) Жадаємо, щоби через ограниченє видатків на мілітарізм і віддане як найбільше діл адміністраційних в руки самих горожан, заведено як найбільшу ощадність ві всіх видатках публично-державних і тим способом улекшено тягар біднійшим верствам і усунено всі ті міри фіскалізму, що спиняють економічний поступ особливо кляс біднійших;

2) Для того жадаємо цілковитого знесеня монополю соли, лотеріі, зменшеня оплат і тягарів фіскальних від спілкових предприємств, знесеня податків посередних від конечних потреб житя, а перенесеня йіх на предмети збиткові, знесеня оплат від менших спадків і т. д. Взагалі, стоячи за запевненєм кождому мінімум екзістенціі вільного від податків, єсьмо за тим більшим оподаткованєм великих спекуляційних операцій капіталістичних;

3) Жадаємо, щоби правительство причинювалося до економічного піднесеня краю — через регуляцію рік, охорону лісів, підпомаганє мас робучих, а не капіталістів і визискувачів.

б) В справах політичних.

І. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партії приходиться поперед усего працювати в рамах Австрії, ми в общедержавних справах політичних будемо йти солідарно з усякою партією, котра змагати буде до отсих реформ політичних:

1) Заведенє загального, безпосередного, тайного голосованя і усуненя всяких привілегій політичних одних станів над другими, остаточно через знесенє курій виборчих при виборах до всяких репрезентацій державних, краєвих, повітових і громадских. Під правом голосованя розуміємо актівне і пасівне право вибору. Право те повинно бути признане як мущинам так і женщинам;

3) Запанованє у внутрішній політиці Австрії правдивого автономізму, котрий би бачив силу монархії в як найкрасшім культурнім і національнім розвою провінцій і народностей і в задоволюваню всіх йіх жадань, котрі змагають до сеі ціли;

II. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партії приходиться працювати головно в східній Галичині, ми в справах краєвих будемо йти солідарно з усякою партією чи групою, котра змагати буде до отсих реформ краєвих:

1) Як найширший розвій автономії краєвоі так, щоби всі жизненні справи краю були полагоджувані в самім краю;

2) Усунене централізму і бюрократизму в справах автономічних і адміністраційних і запевнене горожанам як найбільшого безпосередного впливу на хід усіх справ адміністрації автономічної і державної.

III. Зваживши, що розвій мас народних можливий тілько на грунті національнім, руско-украйінска радикальна партія в справах національних змагати буде до піднесеня почутя національної самосвідомости і солідарности в масах усего руско-украйінского народа, через літературу, збори, зйізди, товариства, демонстрації, відчити, печать і т. і.в) В справах просвітних, руско-украйінска радикальна партія, вважаючи на те, щоби здобутки позітивноі науки сталися власностію цілого народа, домагаєся:

а) Що до організації просвіти:

1) Цілковито безплатної науки по школах народних, середних і універсітетах;

2) Організації державної публичноі помочи для доставленя спроможности обрадуватися незаможним клясам суспільним;

3) Можности користаня з науки в школах народних, середних і універсітетах для всіх без ріжниці пола.

Не обмежаючися на науку шкільну, руско-украйінска радикальна партія буде старатися популяризувати здобутки позітівного всесвітного знаня, особливо наук про справи соціяльні та економічні.

У Львові, 6 н. ст. жовтня 1890.

В імени присутних на зйізді: Др. Данилович Северин, Левіцкий Евгеній, Павлик Михайло, Франко Іван, Др. Яросевич Роман.

Питання автономії як політичної мети РУРП спричинило гостру дискусію всередині партії. Частина не погоджувалася з обмеженням цілей автономією. Вони вважали, що стратегічною метою має бути державна самостійність України, а автономія в межах федеративної Австро-Угорщини — лише першим кроком. Ця ідея здобула широку підтримку, і 1895 року програму РУРП доповнили положенням, що реалізація соціалістичних ідеалів можлива лише за умов повної незалежності українського народу. Того ж 1895 р. Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), у якій обґрунтував історичну необхідність політичної незалежності України. Ця праця стала помітним явищем у розвитку національної свідомості. Ідея самостійності стала популярною. Надалі всі українські національні партії Галичини дотримувалися самостійницьких поглядів.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

Ідея української незалежності справді була галицькою. Іронія полягає в тому, що першими порушили питання незалежності України не галицько-українські націоналісти, а галицькі марксисти. На їхню думку, якщо в Україні мала бути соціалістична революція, мусив перед тим з’явитися український пролетаріат, а щоб він з’явився, була потрібна українська буржуазія, а вона своєю чергою не могла постати без національної — себто української — держави.

Юліан Бачинський (фото XIX ст.)

Поміркуймо!

1. Яке значення брошури «Україна irredenta»?
2. Чому, на вашу думку, саме галицькі соціалісти першими пристали на ідею незалежності України?

2. РОЗВИТОК БАГАТОПАРТІЙНОСТІ

Читаємо й розуміємо

На основі аналізу програми РУП та провідних ідей новостворених українських політичних партій проведіть порівняння їхніх програмних засад. Визначте, що спільного й відмінного в ідеях українських політичних партій. Яка з партій, на вашу думку, найбільш повно відображала інтереси українців?

Наприкінці 1890-х років у Галичині відбулося зближення частини народовців, розчарованих «новою ерою», з радикалами, які поступово відходили від соціалізму на користь національної ідеї. За підтримки Михайла Грушевського, авторитетного для обох таборів, у 1899 р. була створена Українська національна демократична партія (УНДП). Одним із її лідерів став Іван Франко.

Свідчать документи

З листа І. Франка

...Я чую себе насамперед русином, а потім радикалом. Отсе й була головна причина, що я виступив із радикальної партії і прилучився до тих, що помагали організувати національну демократичну партію.

Партія поєднувала ліберальні цінності з національною програмою: вона представляла інтереси різних соціальних груп, відстоювала єдність з «російськими українцями», потребу національного пробудження Закарпаття та Буковини. Головна мета партії — створення незалежної Української держави. Завдяки поміркованості та чіткому національному курсу, УНДП швидко стала найвпливовішою партією серед західноукраїнців.

Проте, були політики, які вважали РУРП недостатньо соціалістичною. Прибічники соціалізму вступали до Австрійської соціал-демократичної партії (АСДП), проте в її середовищі почали створюватися автономні національні партії. Восени 1899 р. українські члени АСДП спільно з лівими радикалами заснували Українську соціал-демократичну партію (УСДП).

УСДП, як і австрійські соціал-демократи, виступала за поступові реформи та парламентську боротьбу замість революцій. При цьому її лідери наголошували на необхідності створення незалежної української держави. Партія приділяла велику увагу роботі серед українських робітників, що викликало конфлікт із польською соціал-демократією, яка забороняла вести серед них українську агітацію, вважаючи їх поляками.

Олександр Барвінський (фото 1904 р.)

У 1896 р. з ініціативи греко-католицького митрополита консервативна група народовців заснувала Католицький русько-народний союз (КРНС) — першу українську релігійну партію. Вона обстоювала ідею, що основою української нації має бути не лише етнічна, а передусім релігійна греко-католицька спільність. Ці погляди підтримав і розвинув О. Барвінський. У 1911 р. він став ініціатором створення Християнсько-суспільного союзу — політичної організації на зразок християнсько-демократичних партій Австро-Угорщини. Проте партія була малочисельною.

Поміркуймо!

1. Чому УСДП була малочисельною?
2. Чому польські соціал-демократи вважали всіх робітників Галичини поляками?

У 1900 р. з ініціативи Руської Ради галицькі москвофіли створили Руську народну партію (РНП). Вона стала відповіддю на зміцнення позицій українофілів, які дедалі активніше впливали на громадське життя. Партія проголосила «новий курс» — ідею повного злиття українців з росіянами, тому отримувала фінансову підтримку від царського уряду. Попри початкові успіхи (п’ять мандатів у Райхсраті 1907 р.), з часом вплив партії зменшився — на виборах 1911 р. вона здобула лише два мандати.

Свідчать документи

Москвофіл О. Маончаловський про програму партії

Русько-народна партія в Галичині сповідує, на підставі науки, дійсного життя і глибокого переконання, національну і культурну єдність усього руського народу і тому визнає своїми плоди тисячолітньої національної і культурної праці всього руського народу. Беручи до уваги приналежність руського населення Галичини до малоросійського племені руського народу, а також місцеві умови, русько-народна партія визнає за необхідне й доцільне просвітництво руського населення Галичини його власним, галицько-руським діалектом, не відмовляючись, однак, від допомоги, яку руському народові в Австрії можуть принести й справді приносять загальноросійська мова та загальноросійська література, які є національним і культурним вираженням всього руського народу...

1. Чому РНП втрачала популярність?
2. Які російські історичні міфи прослідковуються у програмі РНП? Якими поняттями маніпулювали москвофіли?

Діємо: практичні завдання

Прокоментуйте за схемою історію створення перших політичних партій в українських землях.

3. УКРАЇНСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В КРАЙОВИХ СЕЙМАХ ТА АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ У ВІДНІ

• Які події спонукали імператора Австрії скликати парламент?

З 1861 р. Рейхсрат був парламентом Австрійської імперії, а протягом 1867-1918 рр. — парламентом половини Австро-Угорщини. Парламент складався з двох палат — Палати лордів і Палат представників. Якщо перша палата формувалась імператором, то друга — обиралася. Спочатку депутатів палати обирали крайові сейми, а з 1873 року — громадяни.

Голоси виборців різних курій мали різну вагу, що давало перевагу заможним верствам населення. Для більшості українського населення — селянства — доступ до виборчого процесу був ускладнений високим майновим цензом і браком освіти.

Між 1861 та 1918 роками в Королівстві Галичини та Володимирії діяв представницько-законодавчий орган (ландтаг) Галицький сейм. Він займався місцевими господарськими, культурними та освітніми справами, а також був головною ареною політичного контакту між українцями та поляками.

Діємо: практичні завдання

З якою метою в Австрії була впроваджена куріальна виборча система? Проаналізуйте курії у відсотковому співвідношенні. Чому відсоток депутатів різних курій міг бути різним? Які етнічні спільноти мали перевагу в куріях крайових сеймів?

Куріальна виборча система в Австрійській (згодом Австро-Угорській) імперії

Щорічні сесії Галицького сейму проводили у Львові, зазвичай протягом одного місяця. Роботою керували маршалок (спікер), яким зазвичай був представник польської аристократії, та віце-маршалок — переважно українець; обох призначав імператор. Провідну роль у сеймі відігравали польські консерватори. У 1861 р. до складу першого сейму увійшли 49 українських депутатів. Проте вже в 1870-х роках їхня кількість істотно зменшилася. Хоча за виборчим законом українці могли претендувати на третину мандатів (до 50 місць), на практиці до сейму зазвичай проходили лише 15-30 українських послів.

Історичні подробиці

Хто такі хруні

Іван Франко тричі балотувався до австрійського парламенту, але щоразу зазнавав поразки, не добираючи лише кілька десятків голосів — іноді 30, 50, а наостанку й узагалі лише 10. Справа була в тому, що селяни, на підтримку яких він розраховував, часто продавали свої голоси — не за гроші, а за ковбасу й горілку. Таких виборців називали «хрунями» (від слова «хрунь», тобто свиня). Один із сучасників навіть підрахував, що під час виборів 1895 р. «хруні» з’їли близько 70 кілометрів ковбаси.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте таблиці. Як вони відображають зміни політичних вподобань українських виборців протягом другої половини XIX ст?

Українські депутати Галицького крайового сейму за поглядами
	1870-1876 рр.	1877-1882 рр.	1883-1889 рр.	1889-1895 рр.	1895-1901 рр.
Москвофіли	35	17	5	8	-
Народовці	3	1	5	11	1
Радикали	-	-	-	1	3
Католицький русько-народний союз	-	-	-	-	13
Безпартійні	3	1	5	3	5

Українські депутати Галицького крайового сейму за соціальної приналежністю
	1861-1866 рр.	1867-1869 рр.	1870-1876 рр.	1877-1882 рр.	1883-1889 рр.	1889-1895 рр.	1895-1901 рр.
Духовенство	22	10	20	7	4	5	3
Селяни	22	22	11	2	-	2	3
Судді та інші урядники	4	3	5	4	4	5	5
Адвокати, нотаріуси	1	-	-	1	1	4	2
Педагоги	2	2	3	3	3	3	2
Землевласники	1	1	-	-	-	1	-

Основним об’єднанням українців Галицького сейму був «Руський клуб», на засіданнях якого узгоджували спільну позицію щодо голосувань. Хоча до клубу входила більшість українських послів, деякі з них залишалися поза його межами — зокрема, у 1861-1873 рр. кілька селян приєдналися до «Кола польського». У 1892 р., протестуючи проти курсу «Нової ери», з «Руського клубу» вийшли москвофіли.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Утворення перших українських політичних партій».

• Можу визначити причини формування перших політичних партій в Західній Україні.

• Можу назвати перші політичні партії та їх лідерів.

• Можу пояснити відмінності між цілями перших політичних партій.

• Можу дати оцінку рівню громадянської відповідальності населення західноукраїнських земель.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чому в РУРП виникали суперечності щодо питання автономії та незалежності? Як це вплинуло на її програму?

3. Чим відрізнялися програми УНДП та УСДП? Чому УНДП швидко стала найвпливовішою партією серед західноукраїнців?

4. Чому деякі українці долучалися до москвофільських або польських політичних об’єднань? Що це свідчить про складність національної ідентичності в тогочасній Галичині?

5. Прокоментуйте вислів Ярослава Грицака: «Драгоманов вкинув у галицько-русинський рух сильний український вірус, а Франко своїм талантом і своїми творами довів його до масштабів цілої епідемії».

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Напишіть історичний репортаж від імені молодого учасника з’їзду РУРП 1890 р. у Львові. У тексті опишіть атмосферу, учасників, головні ідеї, які вас надихнули.

7. Уявіть, що ви є членом однієї з перших українських політичних партій. Розробіть листівку або невеликий маніфест, що закликає населення до підтримки вашої партії, використовуючи ідеї та риторику кінця XIX ст.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1890 р. створення Русько-української радикальної партії

1899 р. створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії