Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 24. Українське національне відродження на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

• Пригадайте, який вплив на національно-визвольний рух на західноукраїнських землях справила«Весна народів». Якими були вимоги українців у період діяльності Головної Руської Ради? Що стало на заваді їх реалізації?

1. РОЗКОЛ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ: МОСКВОФІЛИ ТА НАРОДОВЦІ

Після поразки революції 1848-1849 рр. національне питання лишилося невирішеним. Австрійська влада відмовилася від поділу провінції, вважаючи, що збереження польсько-українського протистояння буде послаблювати обидва рухи.

Думки істориків

Канадійський історик Павло-Роберт Магочій

...З 1849 р. до початку Першої світової війни в 1914 р... український національний рух у Галичині пройшов другу, організаційну, і третю, політичну, стадії національного руху.

...Політичний розвиток відбився на національному русі у другій половині XIX ст... в боротьбі за досягнення кількох цілей: 1) поділу провінції на дві частини, кожна з власним сеймом, адміністрацією та органом управління освітою; 2) рівних прав української та польської мов у школах і громадському житті; 3) створення українського університету; 4) впровадження загального виборчого права.

Конституція 1867 р. символізувала поступки влади: було проголошено рівність народів, а отже — й їхніх мов, у школах, судах і держустановах. Хоча на практиці українці не мали повноцінних прав, сам факт такого визнання став значним здобутком. До позитивних змін також належало право частини українців на участь у виборах до австрійського й угорського парламентів, а також до крайових сеймів у Галичині й на Буковині.

Поміркуймо!

1. Які вимоги висував український національний рух у другій половині XIX ст.?
2. Зіставте права українців, що жили в Російській та Австро-Угорській імперіях. Яка з імперій була більш демократичною?

Поразка Весни народів та посилення впливу поляків у Галичині спричинили розкол в українському русі. Частина українства втратила віру у власні сили, була розчарована політикою австрійського уряду й почала орієнтуватися на Російську імперію як захисника від полонізації. У Буковині та Закарпатті, які зазнавали тиску румунізації та мадяризації, теж поширилися схожі настрої. Осіб, які вважали, що український народ (русини-малороси) є народністю (етнографічною спільнотою) російського народу, називали москвофілами або русофілами.

Варто запам’ятати

Русофіли / москвофіли — національно-культурна й суспільно-політична течія, згідно з якою українці (русини) належали до єдиного російського («русского») народу.

Популярності московфільства сприяло долучення до руху частини діячів національного відродження, зокрема Я. Головацького, О. Духновича, А. Добрянського. Під вплив москвофілів потрапили майже всі культурно-освітні установи, зокрема«Галицько-Руська матиця», Народний дім. Вони контролювали видання «Зорі Галицької», наукових праць, шкільних підручників та просвітницьких матеріалів.

Історичні подробиці

Народний дім і Львові

Однією з найстаріших українських культурно-освітніх установ Галичини був Русько-народний інститут «Народний дім» у Львові, заснований 1849 р. з ініціативи Головної Руської Ради. У його приміщенні діяли бібліотека, музей і видавництво, а при ньому працювала «Галицько-Руська Матиця», у 1864-1876 рр., з перервами, виступав народний руський театр. Установа відігравала важливу роль у розвитку освіти, хоча в другій половині XIX — на початку XX ст. її контролювали москвофіли. До 1939 р. «Народний дім» був осередком збереження національної пам’яті, а його багаті фонди — понад 120 тис. книжок і рукописів — після ліквідації було передано львівським музеям і бібліотеці Академії наук.

Народний дім у Львові (фото 1894 р.)

Поміркуймо!

1. Поширеною тезою серед москвофілів була думка про те, що «краще втопитися в російському морі, ніж у польському болоті». Як можна зрозуміти цю тезу? Про які особливості світогляду москвофілів вона свідчить?
2. Чому ідеї москвофілів не відповідали інтересам народу?
3. Які загрози становленню української національної ідеї несла діяльність москвофілів?

Проте молода українська інтелігенція 1860-х років продовжила боротьбу за українське національне відродження. Ідейну і матеріальну підтримку народовці / українофіли отримали від діячів національно-визвольного руху Наддніпрянщини, зокрема громадівців В. Антоновича, П. Куліша і М. Драгоманова.

Варто запам’ятати

Народовці / українофіли — національно-культурна й суспільно-політична течія, яка відстоювала окремішність українського народу та його мови, а також прагнула підвищення національної свідомості та культурно-освітнього рівня українців.

Думки істориків

Американський історик Роман Шпорлюк про роль постаті Т.Г. Шевченка та діячів українського відродження Наддніпрянщини в українському національному відродженні Західної України

Завдяки Шевченкові свобода почала говорити також по-українському. Одним з найбільш імпозантних осягнень українського відродження була, без сумніву, рецепція (запозичення й пристосування. — Авт.) православного «східняка» «західняцькою» і «уніатською» Галичиною, для якої він став національним пророком. Галичина використала культурну продукцію «Великої України» у своєму відродженні вартості української культури супроти польської, з якою треба конкурувати в обставинах асиміляційних процесів... Можна сумніватися, чи сама Галичина вистояла б у змаганні з поляками за національну приналежність етнічних українців без культурної допомоги сходу, без концепції історії, яка давала їм «Велику Україну» як центр національної території і основу її історії (Козаччина, змагання з татарами і турками).

1. Чому православний «східняк» Т. Шевченко став національним пророком не лише Наддніпрянщини, а й Західної України?
2. Який вплив мала Наддніпрянщина для збереження національної самобутності Західної України?

Діємо: практичні завдання

Уважно прочитайте ідейні засади москвофілів і народовців. Визначте три ключові відмінності в їхніх поглядах на український народ та його майбутнє. Що спільного було в поглядах обох суспільних течій?

Народовці мали значний вплив на студентські громади, що виникали за прикладом Київської громади. З їхньої ініціативи 1864 р. у Львові відкрився перший український професійний театр, основою репертуару якого стали вистави на українську тематику.

На межі 1870-1880-х років народовці витіснили москвофілів з провідних позицій у громадському житті. Важливою формою їхньої діяльності було видання періодики: з 1879 р. виходила газета для селян «Батьківщина», а з 1880-го — щоденна газета «Діло» та літературно-науковий журнал «Зоря». Вагомий внесок у розвиток цих видань та народовського руху зробив Володимир Барвінський. У 1885 р. народовці заснували керівний орган — Народну раду, яку очолив Юліан Романчук. Її метою було об’єднання українців для захисту національних прав і розвитку культури, освіти та економіки.

Юліан Романчук (фото XIX ст.)

Фрагмент сторінки газети «Діло» (19 січня 1888 р)

Національне відродження у Буковині розпочалося в 1860-х роках. Спершу воно мало москвофільський характер і лише під впливом галицьких народовців буковинці перейшли на самостійні національні позиції. Поширення творів Тараса Шевченка сприяло появі «буковинської трійці» — Юрія Федьковича та братів Воробкевичів. Важливим етапом відродження було відкриття Чернівецького університету (1875 р.), де викладали галицькі українці, та заснування україномовної газети «Буковина» (1885 р.).

Осип-Юрій Федькович (фото XIX ст.)

На Закарпатті москвофільство довше зберігало свої позиції, що було породжено тиском угорського націоналізму. Проте вже у 1880-х роках тут почав активно утверджуватися народовський рух. Це відбулося зокрема завдяки діяльності педагога Василя Чопея, який створював українські підручники, уклав українсько-угорський словник та активно захищав українську мову від москвофільських впливів.

2. ЗАСНУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» І ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА

Одним із найважливіших здобутків народовців стало заснування в 1868 р. у Львові товариства «Просвіта». Його метою було поширення освіти та формування національної свідомості серед українського населення, насамперед селянства. У той час багато українців були неписьменними, а ті, хто мав доступ до освіти, часто навчалися польською або німецькою мовами. «Просвіта» прагнула змінити цю ситуацію.

Свідчать документи

Із виступу члена «Просвіти» студента А. Січинського 1868 р.

Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього.

• Про яке значення поширення освіти йдеться в документі?

Діяльність Товариства «Просвіта»

Завдяки діяльності «Просвіти» українське населення Галичини та Буковини стало більш освіченим та національно свідомим.

Свідчать документи

Розгляньте фото. Які деталі, окрім напису на будівлі, вказують на те, що це члени «Просвіти»? Яким чином одяг людей на фотографії відображає соціальний статус або приналежність до певної соціальної групи суспільства?

Члени товариства «Просвіта» (фото ХІХ ст.)

У 1873 р. у Львові за ініціативи народовців було також створено Літературне товариство імені Тараса Шевченка. Його членами були провідні українські письменники, історики, мовознавці. Товариство ставило перед собою такі завдання: розвиток української літератури та мови; збір і публікація творів українських письменників, підтримка літературної творчості; вивчення українського фольклору, етнографії та історії; зміцнення української національної ідентичності через друковане слово.

Думки істориків

Українська історикиня Галина Сварник

Серед засновників товариства були громадяни обох імперій. Із підросійської сторони — історик і археолог Володимир Антонович, письменник Олександр Кониський та інші, із підавстрійської — голова товариства «Просвіта» Юліан Романчук, етнограф Михайло Коссак, купець Михайло Димет. Товариство поставило завдання «збирати та зберігати», та головна мета, до якої прагнули засновники — об’єднати українську націю. Своїм патроном товариство обрало Тараса Шевченка. Кажуть, зробили це за пропозицією «хрещеної матері» товариства — Єлизавети Милорадович зі Скоропадських...

1. Чому, на вашу думку, саме Львів став центром створення цих українських громадських організацій?
2. Про які особливості українського руху свідчить історикиня Галина Сварник?

У 1892 р. товариство було реформоване в Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ), яке стало першою справжньою українською академічною установою. НТШ організовувало наукові дослідження, видавало праці з історії, мови, літератури, природничих наук, а його діяльність охоплювала не лише Галичину, а й усі українські землі. Серед видатних діячів НТШ були Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Пулюй.

Учасники та учасниці з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ «Енеїди» Івана Котляревського, Львів. На фото зліва направо: 1-й (нижній) ряд: М. Павлик, Є. Ярошинська, Н. Кобринська, О. Кобилянська, С. Лепкий, А. Чайковський, К. Паньківський. 2-й ряд: І. Копач, В. Гнатюк, О. Маковей, М. Грушевський, І. Франко, О. Колесса, Б. Лепкий. 3-й (верхній) ряд: І. Петрушевич, Ф. Колесса, О. Кишакевич, І. Труш, Д. Лук'янович, М. Івасюк.

3. МІЖЕТНІЧНІ ВІДНОСИНИ І ПОЛІТИКА «НОВОЇ ЕРИ»

• Які етнічні спільноти проживали на західноукраїнських землях? Чим відрізнявся їх економічний, соціальний і політичний статус?

Після поразки антиросійського повстання 1863-1864 рр., де Галичина була базою для повстанців, польський рух перейшов до політики компромісів з австрійським урядом. Поляки прагнули широкої автономії, що розглядалася як крок до відновлення незалежної держави. Це принесло їм успіх: вони отримали ключові важелі управління в Галичині й активно розбудовували власні освітні, культурні та господарські інституції.

На відміну від польського та українського єврейський рух Західної України не мав державницьких прагнень. Його головною метою було збереження національної ідентичності. Наприкінці XIX ст. посилилися позиції сіоністів, які виступали за створення єврейської держави в Палестині, а також прибічників асиміляції в межах імперії.

Поміркуймо!

1. Що зближувало український, польський і єврейський національні рухи?
2. Які суперечності могли між ними виникнути?

Наприкінці 1880-х років на ситуацію в Західній Україні вплинуло австро-російське протистояння на Балканах. Уряд усвідомив, що противагою москвофільському руху є українофільський, який не лише дозволить зберегти Галичину, а й за сприятливих умов відколоти від Росії Наддніпрянщину. Цей план зацікавив діячів Київської громади, зокрема, О. Кониського та В. Антоновича, які погоджувалися співпрацювати з Віднем в обмін на поступки українцям Галичини. Поляки, бажаючи послабити російські впливи, погодилися на співпрацю з обома сторонами.

Михайло Грушевський (фото 1894 р.)

Унаслідок перемовин постала «нова ера» співпраці (1890-1894 рр.), коли галицькі поляки визнали українців окремим народом і погодилися на певні поступки: розширення сфери вживання української мови, відкриття гімназій, представництво в парламенті, українські кафедри у Львівському університеті. У 1891 р. О. Барвінського обрали до австрійського парламенту, а в 1894 — до Галицького сейму. Тоді ж у Львові відкрили кафедру історії Східної Європи, яку за порадою В. Антоновича очолив молодий історик Михайло Грушевський.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українське національне відродження на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.»

• Можу пояснити поняття «москвофіли», «народовці», «нова ера».

• Можу пояснити відмінність між москвофілами і народовцями.

• Можу визначити головні напрями діяльності товариства «Просвіта» та НТШ.

• Можу схарактеризувати політику «нової ери».

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чому, на вашу думку, у Галичині, на відміну від Буковини та Закарпаття, народовський рух зміцнів раніше?

3. Яким чином вплив діячів Наддніпрянщини допоміг зберегти українську ідентичність у Західній Україні?

4. Обговоріть: чи можна вважати «нову еру» (1890-1894 рр.) прикладом успішного компромісу між українцями та поляками? Чи міг цей компроміс бути тривалим?

5. Як ви вважаєте, які внутрішні та зовнішні чинники могли обумовлювати відмінність у швидкості утвердження народовського руху в Галичині, Буковині та Закарпатті?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Створіть інфографіку, яка візуально покаже головні здобутки та виклики українського національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

7. Уявіть, що ви сучасний учасник з’їзду «Просвіти». Напишіть промову, у якій поясніть, чому освіта й національна свідомість важливі для майбутнього українців.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1868 р. створення у м. Львів товариства «Просвіта»

1873 р. створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. - Наукове товариство імені Тараса Шевченка)

1890-1894 рр. політика «нової ери»