Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

§ 23. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів

Читаємо й розуміємо

На основі тексту параграфа укладіть аналітичну таблицю / схему / інфографіку «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель: прогресивні явища та суперечності». Запропонуйте власний план для аналізу історичного матеріалу.

У 1866 р. Австрія програла війну з Пруссією за вплив у німецьких землях. Наступного року, щоб зменшити напруження всередині країни, імператор повернув Угорщині широку автономію. Так постала Австро-Угорська імперія. Українські землі перебували у складі різних її частин: Галичина і Буковина відійшли до Австрії, і регіони Закарпаття — до Угорщини.

У другій половині XIX ст. українські землі залишалися відсталими околицями імперії. Вони зберігали залишки феодальних відносин і виконували роль сировинного додатку — забезпечували імперський центр дешевими ресурсами.

Герб Австро-Угорщини (1867-1915 рр.)

• Пригадайте, що спонукало австрійську владу ліквідувати панщину.

1. СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

Закон про ліквідацію панщини 1848 р. передбачав, що селяни мають сплатити поміщикам значну компенсацію — у 20-річному розмірі усіх своїх попередніх повинностей. Викупна сума для селян Східної Галичини була втричі більшою, ніж для чеських селян, і вп’ятеро — ніж для німецьких. За законом у власність селян перейшла менш як половина земель краю. Значна частина селян отримала дуже мало землі, а деякі (так звані халупники та комірники) взагалі залишилися без будь-яких наділів і потрапили в залежність від поміщика. За користування лісами й пасовиськами (сервітутами), які залишилися у володінні поміщиків, також необхідно було відпрацьовувати або платити.

Свідчать документи

Із петиції руських депутатів і митрополита Литвиновича 5 серпня 1861 р.

Наш хлоп привик до всякого утиску. Видно, що теперішній утиск сильно збільшився, коли змушує хлопа покидати дім, господарство, жінку і дітей і не страхатися далекої подорожі до Відня, аби знайти у свого цісаря те право й оборону, яких не годен знайти в краю. Урядники, котрим повірено переведення справ сервітутових, не вільні тут від вини: вони були причиною, що розсудження тої справи в найбільшій часті випадків випало для громад так некорисно й утяжливо. На голос громад вони не зважали, а зате пристрасно використовували непорадність хлопів або хлопський спосіб вислову.

На Закарпатті умови звільнення селян також були вкрай невигідними: поміщики отримали таку ж компенсацію, більшість селян залишилися малоземельними або безземельними. Наприкінці століття угорський уряд провів невелику реформу в Закарпатті — так звану «Рутенську акцію». Вона передбачала надання землі безземельним, створення аграрних курсів, шкіл, кредитних кас. У цілому акція сприяла певному піднесенню економіки гірських районів Закарпаття, однак не поліпшила становища основної маси закарпатських селян.

Діємо: практичні завдання

1. Про які явища в економіці західноукраїнських земель свідчить діаграма?

2. Чому селяни боролися за вільне використання лісів і пасовиськ через звернення до урядовців та суди?

Землекористування в західноукраїнських землях

Наприкінці XIX ст. у Східній Галичині та Буковині 75 % населення працювали в сільському та лісовому господарстві, а на Закарпатті — аж 85 %. Більшість селян страждала від малоземелля й мусила найматися до поміщиків за мізерну плату. Цю ситуацію ще більше загострив демографічний вибух: населення західноукраїнських земель зросло з 3,9 млн у 1857 р. до 6,4 млн осіб на кінець століття. Галичина стала одним із найщільніше заселених регіонів Європи — на один квадратний кілометр припадало близько 80 мешканців, з яких 60-64 особи були зайняті в сільському господарстві. Через це праця стала надзвичайно дешевою. Надлишок сільського населення у розвинених країнах поглинала промисловість. Проте в українських регіонах імперії вона розвивалася дуже повільно і вирішити проблему працевлаштування вільної робочої сили не мала змоги.

Усе разом — малоземелля, аграрне перенаселення, низький рівень промислового розвитку та відсутність можливостей для заробітку на місці — штовхало українських селян до пошуку ліпшої долі за межами рідних земель. Так у 1870-1880-ті роки розпочався період масових трудових міграцій.

Варто запам’ятати

Трудова міграція — явище економічного життя, яке характеризується виїздом працездатного населення з районів аграрного перенаселення або злиднів для заробітку в інші території, країни.

Більшість мігрантів були молодими селянами, переважно чоловіками, які шукали тимчасового заробітку, щоб поліпшити матеріальне становище своїх родин. Проте згодом, особливо у заокеанській міграції, почали виїжджати цілі родини, сподіваючись на постійне переселення та краще життя.

Напрямки міграцій західних українців

• Прокоментуйте схему: поясніть вибір українцями напрямків міграції. Поміркуйте, якими рисами характеру мали володіти люди, які наважувались на міграцію.

Свідчать документи

Вісті з Бразилії. Уривок із статті з газети «Громадський голос» (1896 р.)

Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лиш втекти від рідного краю...

Пішов голос про Бразилію. Незнаний це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це одинока рада.

І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і мандрівка до нової землі. Тисячі братів наших перенеслися до Бразилії, а як їм там живеться, про це досі не мали ми докладної відомості... В одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий наші обаламучені люди уважають якимсь земним раєм...

Недавно приїхали люди з Галичини. Їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби, головного міста Парани. В цьому місці, однак, були скалисті гори, а на скалі, розуміється, хліб не родить...

З усієї Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що одержали землю, мають надію, що, може, хоч внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави...

Емігрантів вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські б’ють і знущаються над ними дуже часто, а стати в їх обороні не можна...

Емігранти з Галичини на залізничній станції в провінції Квебек (Канада, фото 1910 р.)

• 1. Визначте, якими причинами пояснювали міграцію українців Східної Галичини. На основі тексту документа схарактеризуйте становище українських переселенців на нових землях.
• 2. Розгляньте фото. Які факти про цих людей ви можете назвати? Поміркуйте, які емоції переживали мігранти.

Попри труднощі, сільське господарство поступово модернізувалося. У поміщицьких маєтках і господарствах заможних селян з’явилися наймані працівники, сільськогосподарська техніка, зростала спеціалізація регіонів. Активно розвивалося товарне тваринництво, особливо в гірських районах, — худобу продавали як на місцевих ринках, так і за кордоном.

2. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

• Як ви розумієте поняття «кооперація»? Що спонукає людей кооперуватися?

Малоземелля селян, низька продуктивність сільського господарства, залежність від лихварів і посередників, відсутність капіталу для розвитку були постійними проблемами селянства. Щоб зарадити цьому, серед населення поширювали освітні матеріали з рекомендаціями успішного господарювання. Коли індивідуальні зусилля селян не давали бажаного результату, виникла потреба в об’єднанні сил — кооперації. Ініціаторами та рушіями кооперативного руху були українські інтелігенти та священники, які бачили в кооперації шлях до самодопомоги, розвитку господарства та протистояння негараздам.

Варто запам’ятати

Кооперативи — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах займаються певним видом господарської діяльності.

Так, після вивчення досвіду швейцарських кооперативів, інженер-архітектор Василь Нагірний 1883 р. заснував споживчий кооператив «Народна торгівля». Він займався закупівлею продуктів великими партіями без участі посередників, а зекономлені кошти спрямовувати на користь селян.

Постать в історії

«Батько галицької кооперації»

На посаді директора товариства «Народна торгівля» 1886 р. Василь Нагірний видав «Порадник для крамниць», у якому детально пояснив, як відкрити власну крамницю, скільки це коштує, і навів зразки необхідних документів. У 1884-1900 рр. за його ініціативи було створено кілька товариств руських ремісників: «Зоря», «Дністер», «Сокіл», «Народна Гостиниця». Також він став співзасновником Української ремісничої бурси та з 1898 р. входив до її наглядової ради. У 1885-1890 рр. Нагірний очолював редакцію газети «Батьківщина», де публікував фахові статті з будівництва. У 1898 р. разом з І. Трушем, М. Грушевським та Ю. Панькевичем він заснував «Товариство для розвою руської штуки», яке мало значний вплив на розвиток галицької архітектури та мистецтва. Нагірного одностайно обрали його головою. У 1907 р. за його ініціативи у Львові постало товариство українських робітників «Сила», першим головою якого він і став.

• 1. Чому кооперативи виявилися більш ефективними, ніж рекомендації правильного господарювання?
• 2. Чому В. Нагірного називали «батьком галицької кооперації»?
• 3. Як ви думаєте, що надихало Василя Нагірного на таку активність?

У 1899 р. постало товариство «Сільський господар», яке займалося поширенням агрономічних знань і навчало селян ефективного господарювання. Найчисельнішими серед українських кооперативів були кредитові спілки, які почали виникати ще у 1870-х роках, однак лише в 1890-х здобули міцну організаційну основу. Важливим доповненням до кооперативної інфраструктури стало страхове товариство «Дністер», засноване у Львові 1895 р. За короткий час воно об’єднало понад 200 тис. клієнтів, що свідчило про довіру населення до нових форм господарської взаємодопомоги. У 1904 р. з’явився Крайовий союз кредитових спілок, який координував діяльність дрібних кредитних кооперативів по всій Галичині.

Види кооперативів: від фінансової підтримки до виробництва та захисту

• Розгляньте схему. Поясніть вигоду кожного кооперативу для його учасників. Які з позитивних сторін кооперативів є дієвими в наш час?

Кооперативний рух не лише поліпшував економічне становище українського населення, а й зміцнював національну солідарність. Він формував нову господарську культуру, засновану на взаємодопомозі, довірі та самоорганізації. Рух сприяв формуванню нового типу господаря — свідомого, організованого, здатного до колективних дій. Кооперативи стали своєрідною школою самоврядування, розвиваючи організаторські здібності й активну громадянську позицію.

Поміркуймо!

Чи можна трудову еміграцію та розвиток кооперативного руху назвати моделями боротьби за поліпшення соціально-економічного становища українського селянства? Обговоріть у класі, який спосіб — еміграція чи кооперація — був продуктивнішим саме для розвитку західноукраїнських земель.

3. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

• Пригадайте, що гальмувало індустріальний розвиток західноукраїнських земель у першій половині XIX ст.

Незважаючи на обмеження Відня та Будапешта, Західна Україна з 1870-х років почала долучатися до загальноєвропейських економічних процесів, формуючи модерну промисловість. Наприкінці XIX ст. в регіоні налічувалось 220 середніх і великих підприємств, це становило 5 % їх сукупності. Дрібні підприємства мали до п’яти працівників, але на них працювала більшість зайнятого в промисловості населення. Хоча на Галичину припадало 28 % населення імперії, тут використовувалося лише 5,5 % парових двигунів країни.

Промисловий переворот у Західній Україні затягнувся на 10-15 років через притік дешевих товарів з Австрії, що підривало місцеве виробництво. Розвивалися лише ті галузі, що не мали внутрішньої конкуренції в імперії, як-от борошномельна, спиртова, нафтова, лісопереробна, солеварна, переважно займаючись первинною обробкою сировини для експорту на Захід. Лісопильна промисловість процвітала завдяки попиту на деревину, що вело до нещадної вирубки лісів Карпат.

Поміркуймо!

• 1. Чому двигуни та інші машини концентрувалися на підприємствах центральних і західних регіонів імперії, але були рідкісним явищем у західноукраїнських землях? Які чинники могли гальмувати технічні нововведення?
• 2. Поміркуйте, чому цукрова, текстильна, шкіряна, паперова та сірникова промисловості західноукраїнських земель поступово занепадали?

Розвивався Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн. Завдяки канадським інвестиціям видобуток нафти значно зріс, але більшість її вивозили до Австрії для переробки. У 1860-1890-х роках більш як удвічі зросли обсяги видобування кам’яної та кухонної солі. Західна Україна забезпечувала 64 % солевидобутку Австро-Угорщини. У 1870-1880-х важливе місце посідало видобування озокериту (гірського воску), однак із часом через падіння попиту на світовому ринку та застарілі технології ця галузь занепала. У промисловість регіону активно вкладався іноземний капітал — передусім австрійський, німецький, англійський, французький і бельгійський.

Нафтові вежі в селі Слобода Рунгурська біля Печеніжина, що на Коломийщині (фото 1890-х років)

Із 1860-х років Західна Україна активно інтегрувалася в залізничну мережу: у 1861 р. перша залізнична колія сполучила Краків, Перемишль і Львів, згодом — Чернівці та Закарпаття (через Стрий), а у 1880-х роках Львів з’єднався із землями Російської імперії. За три десятиліття протяжність колій зросла десятикратно, сягнувши 2,7 тис. км. Проте, на відміну від Росії та західних країн, залізниці тут майже не стимулювали розвиток важкої промисловості, обслуговуючи здебільшого вивезення лісу та будматеріалів. Натомість регіон став легкодоступним ринком збуту для фабричної промисловості розвинених західних провінцій монархії Габсбургів. Отже, попри певний прогрес в економічному розвитку, західноукраїнські регіони розвивалися як аграрно-сировинний придаток до Австро-Угорської імперії.

Львівський залізничний вокзал (фото 1890-х років)

Діємо: практичні завдання

Порівняйте показники споживання основних продуктів у Галичині з показниками інших європейських країн. Які висновки можна зробити щодо рівня життя населення Галичини в 1880-х роках на основі цих даних? Як це співвідноситься з економічними проблемами та явищами, які згадані в підручнику?

Річне споживання продуктів на одну особу (1880-ті)

		Англія	Франція	Бельгія	Німеччина	Угорщина	Галичина
Зерно	кг	200	284	235	200	182	114
Картопля		180	255	310	300	100	310
М’ясо		50	34	35	33	24	10
Молоко	л	200	144	168	184	185	120
Пиво		125	22	145	90	4	10
Вино		2	102	3	4,6	40	2
Горілка		2 1/2	4	5	8 1/2	—	7
Цукор	кг	30	10	7	7	—	2
Кава	г	500	1500	4200	2300	—	160
Чай		2 000	—	10	30	—	40
Тютюн		600	1000	2000	1500	—	600

* За даними праці Станіслава Щепановського «Злидні в Галичині у цифрах»

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів».

• Можу пояснити поняття «трудова міграція», «кооперативи».

• Можу визначити суперечності економічного розвитку західноукраїнських земель.

• Можу схарактеризувати розвиток промисловості в 2-й половині XIX ст.

• Можу пояснити причини розвитку кооперації та трудової міграції жителів Західної України.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Проаналізуйте зображення як історичне джерело. Які факти з історії можна встановити за цим повідомленням?

Реклама «Руської агенції» в Чернівця заохочувала місцеве населення до еміграції в Північну Америку (початок XX ст.)

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Розробіть статут кооперативного товариства кінця XIX ст: визначте його назву, мету, вид діяльності, правила участі та користь для громади.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1870-80-ті рр. початок трудової еміграції українців західноукраїнських земель