Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 22. Політизація українського руху

• 1. Назвіть ознаки третього, політичного етапу національного відродження. 2. Уявіть себе на місці діячів / діячок громадівського руху, якою була би ваша реакція на утиски з боку царської влади?

Читаємо й розуміємо

Продовжуйте укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи в українських землях у другій половині XIX ст». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський і кримськотатарський суспільні рухи.

Національна течія	Представники (організації, течії, діячі)	Цілі діяльності	Форми діяльності

1. МОЛОДІ ГРОМАДИ

У часи розгулу реакції та переслідувань Київської громади в 1870-1880-х роках проявилися розбіжності у поглядах її членів. Керівництво громадою перейшло до поміркованої групи на чолі з В. Науменком, видатним педагогом Колегії Павла Ґалаґана, який перебрав у свої руки редагування журналу «Киевская старина». Він користувався повагою серед російських лібералів Києва, очолював Київське товариство грамотності, опікувався Народними домами і бібліотеками. Частина громадівців, які зберігали опозиційність щодо уряду (зокрема, її колишні лідери В. Антонович та О. Кониський), відійшла від активної громадської діяльності. Частина зовсім перестала виявляти громадянську активність. Поступово кількість членів Київської громади скоротилася до двох десятків. Вона перетворилася на Стару громаду, єдиною помітною акцією якої було утримання могили Тараса Шевченка в Каневі та проведення панахид пам’яті по великому поетові у Софійському соборі (молодь ці справи називала «цвинтарними»).

Відповіддю на послаблення позицій Старої громади стала діяльність нового, молодшого, покоління громадівців. Вони намагалися розвинути ті форми діяльності, які дозволяли ширити думку про політико-культурну окремішність українців від росіян. Молоді громадівці гуртувалися серед семінаристів Київської духовної семінарії на київському Подолі. Їхня чисельність незабаром перевищила число членів Старої громади. Значна їх частина були вихідцями із священницьких родин сільських районів Наддніпрянщини. Тому були добре обізнаними із становищем українського народу і розуміли цінність традиційної національної культури, фольклору, етнічної самобутності тощо.

Ідейним керівником Молодої громади був Олександр Кониський. Під його впливом члени Молодої громади вийшли за межі українофільства та стали першими, хто висловлював ідею самостійності України.

Олександр Кониський

З Молодої громади вийшли майбутні лідери українських партій: С. Єфремов, О. Лотоцький, Ф. Матушевський, В. Доманицький, В. Прокопович. Молоді громадівці на межі ХІХ—ХХ ст. пожвавили роботу видання «Київська старовина» , публікуючи в ній хроніку суспільного життя. Заснували перше комерційне українське видавництво «Вік», що видало першу тритомну антологію українського новітнього письменства «Вік».

Свідчать документи

Український учений та громадсько-політичний діяч Сергій Єфремов про видавництво «Вік»

З самого початку 1899 р. вже востаннє склалося те ядро співробітників видавництва, яке придбало собі назву «Вік». Були це три давніх члени — Лотоцький, Доманицький і я; до них приєднався Матушевський... П’ятим був В. Дурдуківський, що скінчив тоді вже академію і дякував у Воздвиженській церкві на Подолі.

Цих п’ятеро людей, до яких за рік ще приєднавсь і В’ячеслав Прокопович, тоді студент-першокурсник, об’єднані між собою і поглядами, й особистою дружньою приязню, які розуміли одно одного часто з самого натяку, які ніколи не сварились і не витикали в товариській роботі свого особистого елементу, які не роздирались «прінціпіяльними» змаганнями, які вдачею щасливо один одного доповняли — цих п’ятеро й були тоді справжнім видавництвом.

Єфремов С. Про дні минулі // Молода нація. 2003. № 3 (28). С. 203.

1. Визначте, за спогадами С. Єфремова, що об’єднувало членів молодих громад.
2. Якими були стосунки між членами громади?

2. БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ

На початку 1890-х років національно-визвольний рух у підросійській Україні вступив у третю — політичну фазу. Для нього був характерний відхід від чисто культурницьких форм боротьби з російським самодержавством на Наддніпрянщині і перехід до політичних гасел. Рушієм політизації українського руху стала більш радикально налаштована молодь, яка перебувала під впливом активізації суспільно-політичного життя в інших країнах.

Прибічники соціал-демократичних ідей, які почали поширюватися в світі з появою праць засновників світового марксизму К. Маркса і Ф. Енгельса, об’єднувалися в різноманітні гуртки та намагалися поширити свій вплив на робітництво. Проте здебільшого це були гуртки російські, а, якщо до них і долучалися українці, то переважно це були люди, які обрали для себе російську ідентичність. Питання національного визволення народів Російської імперії для них було другорядним.

На противагу соціал-демократам об’єднувалися діячі, які не хотіли вже бути просто малоросами, а відчули себе українцями. Вони вважали, що національна українська культура має бути пріоритетом для українця, що годі працювати на імперські центри панівної російської культури, заявляли про своє бажання працювати тільки для української культури і українською мовою.

Першою з таких організацій стало Братство тарасівців, що виникло в 1891 р. На могилі Тараса Шевченка у Каневі четверо молодих людей заприсяглися все своє життя віддати служінню справі Великого Кобзаря.

Програмний документ молодих українців у 1893 р. був надрукований у львівському журналі народовців «Правда» під назвою «Profession de foi молодих українців». Автором сучасники називали Івана Липу, який згодом став знаним загальноукраїнським діячем, літератором і представником політичного самостійницького руху в XX ст.

До організації долучилися постаті, які стали цвітом української культури, і представляли різні галузі культурної творчості. Загалом до Братства тарасівців належало близько ста осіб. Осередки братства існували в низці міст Наддніпрянської України: Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Лубнах, Чернігові.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи і виконайте аналіз історичного документа.

1. Поясніть, чому Братство тарасівців визначається як політична організація.
2. Чим ідеї тарасівців відрізнялися від ідей громадівського руху?
3. Знайдіть у документі фрагменти, які вказують на те, що Братство тарасівців прагнуло до побудови демократичної держави, заснованої на засадах соціальної справедливості.
4. Які ідеї Братства тарасівців відгукуються і в наш час?

Символ віри для молодих українців (з програми Братства тарасівців)

Тим дбаємо про те, щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких справах, як приватних, так і загально-суспільних, у громадії, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні. Так кожен з нас, свідомих Українців, має промовляти в родині, в товаристві і взагалі скрізь, де його зрозуміють, по вкраїнському.

Виховуючи свої діти, кожен свідомий Українець повинен вживати вкраїнської мови, яко мови виклядової з початку вчення, а як дитина піде до офіцияльної школи, вчити її вкраїнської мови, істориї, літератури дома окремо, щоб діти наші були вже стихийними Українцями.

Досягаючи свого, мусимо працювати в дусі такого на моральному й науковому грунті заснованого ідеалу людського ладу, в якому немає місця нациї пануючий і нациї підвладній, а українська нация в ряд з усякою другою, користується однаково рівними правами. Через се ми маємо бути цілковитими прихильниками до федерального ладу в тих державах, з якими з’єднана українська земля.

В справах социяльно-економічних працювати мемо в дусі такого ладу, в якому немає місця нї панови, нї мужикови, нї визискувачеві, нї визискуваному, а є місце цїловкраїнській національній родинї, що складаєтеся з рівних поміж себе правом, можливо однаково забезпечених, национально сьвідомих братів працівників.

Члени Братства тарасівців зазнали переслідувань з боку царської влади. У 1893 р. відбулись обшуки й арешти членів організації. Проте діяльність організації тривала в різних містах України до 1898 р. З її середовища вийшли засновники перших українських політичних партій Наддніпрянської України.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Політизація українського руху».

• Можу назвати час діяльності та учасників Братства тарасівців.

• Можу з'ясувати ознаки політизації українського руху наприкінці XIX ст.

• Можу визначити програмні засади діяльності Братства тарасівців.

• Можу пояснити, чим ідеї Братства тарасівців відрізнялися від громадівського руху.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність, назвіть дати історичних подій. Запропонуйте власний варіант вправи.

Створення Братства тарасівців

Видання журналу «Основа» в Петербурзі

Валуєвський циркуляр

Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Обговоріть діяльність Молодих громад і Братства тарасівців. Які факти їхньої історії свідчать про перехід українського національного відродження на політичний етап розвитку?

4. Визначте роль постаті Тараса Шевченка в розвиткові українського національного руху другої половини XIX ст.

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Осередки українського національного відродження діяли в умовах переслідування царським режимом. Проте це не ставало на заваді активній культурницькій і просвітницькій діяльності українців. Висловіть припущення, звідки бралися матеріальні ресурси для фінансування української справи. Доберіть з додаткових джерел інформації факти, які підтверджують ваші припущення.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1891 p. заснування Братства тарасівців