Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)
§ 21. Південно-західний відділ Російського географічного товариства
• 1. Пригадайте, як були пов’язані Кирило-Мефодіївське товариство і громадівський рух. 2. Якими були особливості громадівського руху? 3. Чому царський уряд видав Валуєвський циркуляр?
Читаємо й розуміємо
Продовжуйте укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи в українських землях у другій половині XIX ст». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський, єврейський і кримськотатарський суспільні рухи.
|
Національна течія |
Представники (організації, течії, діячі) |
Цілі діяльності |
Форми діяльності |
1. ВІДРОДЖЕННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ. ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА
Після заборонних ударів Валуєвського циркуляру громадівський рух на деякий час затих. Але вже наприкінці 1860-х років громади почали відроджуватися у Києві, Полтаві, Чернігові. Провідною, як і раніше, була Київська громада. Вона налічувала до 200 членів. Проте тепер дещо змінилися принципи її діяльності: вона діяла таємно. Вступ до громади був ускладнений: кандидат мав отримати рекомендації вже дійсних членів та здобути підтримку під час голосування. Збиралися громадівці щосуботи на приватних квартирах, найчастіше у М. Лисенка або П. Житецького.
Активними учасниками київської громади були М. Драгоманов, П. Чубинський, О. Кістяківський, Т. Рильський, П. Житецький, М. Лисенко, М. Зібер, М. Старицький, О. Русов. Лідером київської громади був В. Антонович.
Громадівці продовжили українознавчі дослідження, результати яких здебільшого висвітлювали в газеті «Київський телеграф», власницею і меценаткою якої була Є. Гогоцька.
Київська громада керувала цілою мережею таємних громад по всій Україні. Саме наукова сфера та просвіта виявлялися тими шляхами, які дозволяли приховувати політичні цілі. Їй вдалося використати навіть політику російської влади з вивчення підкорених територій для досягнення цілей українського відродження.

ЄВДОКІЯ ГОГОЦЬКА — громадська діячка, меценатка, одна з ініціаторок розвитку жіночої освіти у Києві. Власниця газети «Київський телеграф». Засновниця недільної школи для дівчат із бідних сімей та Київських вищих жіночих курсів. Діяла відповідно до власних українофільських переконань, попри переслідування з боку влади та несхвалення свого чоловіка, професора Київського університету.
У січні 1873 р. з ініціативи лідерів Київської громади був заснований Південно-Західний відділ Російського імператорського географічного товариства. Ця офіційна наукова установа була своєрідним «прикриттям» для діяльності громадівців. На першому засіданні відділу 13 лютого 1873 р. головував сам київський генерал-губернатор князь О. Дондуков-Корсаков.
Історичні подробиці
Обставини створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
Географічне товариство тоді опікувалося дослідженнями географії, населення, мови, релігії, економіки різних територій Російської імперії. Південно-західний край чи генерал-губернаторство (Київська, Волинська та Подільська губернії) вважався «ненадійним» чи «нелояльним» регіоном, де існував польський рух, український рух та «межа осілості» з єврейськими містечками. Тому під час реформ імператора Олександра II «земські органи» самоуправління тут не засновувалися, оскільки вбачалися можливими осередками політичної опозиції царизму.
Однак філія загальноросійської наукової установи могла існувати за згоди місцевої імперської влади. Український актив науковців і викладачів домігся від київського генерал-губернатора можливості створення філії — Південно-західного відділу російського географічного товариства. І воно власне перетворилося на прообраз майбутньої української Академії Наук.
Очільником Південно-західного відділу став Григорій Ґалаґан, який у той час приватно заснував навчальний заклад, де українською вчилися і хлопці й дівчата. Г. Ґалаґан був шанованою людиною та спонсором багатьох просвітницьких проєктів.
Діємо: практичні завдання
На основі колажу складіть розповідь про діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Висловіть припущення, чому діяльність відділу була свого роду «прикриттям» відродженого громадівського руху.
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства 1873-1876 рр.


Будівля київської контори Державного банку, де відбувалося перше засідання
Головні напрями діяльності:
- статистичні, етнографічні
- дослідження;
- бібліотека (1000 праць);
- музей (бл. 3000 експонатів)
Провідні діячі:
- Ф. Вовк, М. Драгоманов, К. Михальчук, О. Русов, М. Лисенко, М. Старицький.

2. ЕМСЬКИЙ УКАЗ 1876 р.
Робота Південно-Західного відділу Російського географічного товариства тривала недовго: з 1873 по 1876 рік. Місцева російська антиукраїнська преса розгорнула ворожу кампанію, звинувачуючи учасників Товариства в українському сепаратизмі («мазепинстві»). Внаслідок офіційних листів чиновника Київського навчального округу Михайла Юзефовича до російського монарха про те, що українці хочуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі», імператор Олександр II вжив репресивних заходів. У 1876 р. було видано «Емський указ» (назва походить від німецького курорту Бад Емс, у якому відпочивав на той момент російський цар). Емський указ у різних формах діяв до російської революції 1905 р.
Документ фактично поновлював і навіть розширював встановлену Валуєвським циркуляром заборону української мови. Українська була обмеженою лише побутовою сферою, її було заборонено використовувати в освіті, книгодрукуванні, театрі, концертах, навіть у музичних нотах. Сам відділ географічного Товариства та його газета були закриті, частина учасників-викладачів була звільненою з університету Св. Володимира та змушена емігрувати до Європи під загрозою переслідувань.
Свідчать документи
Емський указ 1876 р.
Государ імператор... височайше наказав:
1) не допускати ввезення в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоруською говіркою.
2) Друкування і видання в імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити...
3) Заборонити також різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.
4) Припинити видання газети «Київський телеграф».
5) Вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних і небезпечних агітаторів.
- 1. Які наслідки для діяльності українського руху мав Емський указ?
- 2. Дізнайтеся з додаткових джерел, яке значення має поняття «лінгвоцид». Яке місце в ньому належить Емському указу?
- 3. Який вихід із скрутного становища ви запропонували б діячам Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?
Проте своєї діяльності активні громадівці не припинили. З провалом спроби створити в Києві центр наукового і громадського життя навколо Південно-Західного географічного товариства В. Антонович звернув увагу на Галичину і необхідність українсько-польського порозуміння. Це порозуміння дало б можливість утворити з Галичини центр для розвитку і плекання загальноукраїнської культури. Саме В. Антонович почав розглядати Галичину як інтегральну частину української історії, і йому належить початок розвитку соборницької ідеї.
На загальноєвропейський рівень українське питання виніс М. Драгоманов, який унаслідок Емського указу опинився у вимушеній еміграції. М. Драгоманов був прибічником легальних методів боротьби, висунувши тезу «Чиста справа робиться чистими руками».
Михайло Драгоманов

Український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму
Становлення особистості
Родинне виховання, читання, навчання в Київському університеті, участь у «громадах», закордонне відрядження — знайомство з європейським досвідом і наукою.
Діяльність
1863 р. — учасник громадівського руху.
1876 р. — початок видання в Женеві часопису «Громада» — винесення українського питання на європейський рівень.
1878 р. — доповідь «Українська література, заборонена російським урядом», у якій різко засудив Емський указ і виступив на захист української мови і культури.
Ідеї
• Національна ідентичність українців;
• Федеративна держава з тричленним поділом влади;
• Засновник українського соціалізму виступав за поступовий розвиток і досягнення соціальної рівності еволюційним шляхом
3. ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ
До важливих досягнень громадівців належить початок наукового обґрунтування території України, що лежить в основі сучасних кордонів України.
У процесі досліджень Павло Чубинський та мовознавець Кость Михальчук надрукували цікаву ману. Вона мала типову російсько-імперську назву «Карта южнорусских наречий и говороров», з іншою назвою вона могла просто не з’явитися в умовах російського імперського панування. Проте її значення для розвитку українського руху було дуже важливим: на карті червоною лінією окреслена територія поширення української мови. Саме ця карта лежить в основі сучасної мани України. Українські вчені П. Чубинський та К. Михальчук намалювали той образ території України, яким ми сьогодні користуємося у кожній школі.
Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте «Карту південноруських наріч і говірок» П. Чубинського і К. Михальчука (1871 р.) та зіставте її з сучасною картою України. Зробіть висновок про відповідність кордонів розселення українців та кордонів сучасної України. Що, на вашу думку, могло впливати на розбіжності?

Карта південноруських наріч і говірок П. Чубинського і К. Михальчука
Поміркуймо!
Ознайомтеся з описами представлених історичних карт, укладених у результаті досліджень П. Чубинського та інших науковців. Які міфи російської імперської ідеології можна спростувати за допомогою цих карт.
Історичні подробиці
До розробок П. Чубинського, не підозрюючи про їх український підтекст, «доєдналися» географи з російського військового Генерального штабу, зокрема полковник Александр Ріттіх. Вони зробили офіційною етнічну мапу Новоросійського генерал-губернаторства, тобто частково півдня України, Бессарабії та Передкавказзя. На ній показане переважання українців («малоруссов») на тих землях, які сьогодні є півднем України. І аналогічно кримських татар, а не росіян («великоруссов») на землях Криму. На південній Херсонщині показане переважання росіян, але потім це визнали «помилкою Ріттіха», коли переплутали два перші рядки статистичного довідника. І там також більшість становили українці.

Карта «Племена Новоросії по Ріттіху і Чубинському»
Діємо: практичні завдання

https://surl.li/csfefо

ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ
Павло Чубинський відомий українцям як автор слів національного гімну України. Проте детальніші дослідження цієї особистості свідчать, що він належав до справжніх подвижників українського національного відродження.
За допомогою відео та додаткових джерел інформації в мережі «Інтернет» виконайте творчий мініпроєкт «Павло Чубинський — титан національного відродження», у якому буде відображено різноплановість внеску історичного діяча в українське національне відродження.
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання.
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Південно-західний відділ Російського географічного товариства».
• Можу назвати час та діячів Південно-західного відділу Російського географічного товариства.
• Можу визначити особливості діяльності Південно-західного відділу Російського географічного товариства.
• Можу пояснити, як Емський указ вплинув на розвиток українського руху.
• Можу визначити роль діяльності П. Чубинськго, М. Драгоманова для українського руху.
ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Про які особливості українського руху йдеться в уривку праці М. Грушевського?
У київському суспільстві найяскравішими представниками ідейного розлому 1870-1880-х років стали духовні вожді його Антонович і Драгоманов... Антонович був найбільш авторитетним і шанованим представником свого напряму, рішуче відмежувався він від російських революційно-соціалістичних течій і висунув на перший план потребу національної самосвідомості українського народу і якомога більшого національного відмежування... Драгоманов же у той час... ще не дуже рішучий у національних українських намірах,.. наполегливо виступав проти переоцінки національної сторони українського питання... Україна, на його погляд, мала бути соціалістичною, не інакше.
ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Виконайте спільний творчий проєкт «Поштові марки “Лідери громадівського руху”». Оберіть кожен / кожна в класі діяча / діячку та розробіть дизайн поштової марки, яка розкривала би роль особи в історії громадівського руху.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:
1873-1876 рр. діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
1876 р. Емський указ