Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)
§ 20. Українське національне відродження у 1860-х роках
• Які етапи українського національного відродження виокремлюють дослідники? За якими ознаками? Назвіть видатних діячів / діячок українського національного відродження на першому — академічному етапі.
Читаємо й розуміємо
Продовжуйте укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи в українських землях у другій половині XIX ст». За підсумками роботи зіставте український суспільний рух з рухами інших народів України: що в них спільного й відмінного.
|
Національна течія |
Представники (організації, течії, діячі) |
Цілі діяльності |
Форми діяльності |
1. ХЛОПОМАНИ
Наприкінці 1850-х - початку 1860-х років українське національне відродження вступило в нову фазу — культурницький (або українофільський) етап. Порівняно з попереднім він мав свої особливості.
Якщо на попередньому етапі серед діячів / діячок українського руху переважали представники козацької шляхти (дворянства), то на другому переважали «різночинці» — вихідці із «нижчих» станів суспільства (діти заможного селянства і середняків, міщан, духівництва тощо).
На теренах Наддніпрянщини осередком громадської активності був університет Святого Володимира в Києві. Він за складом студентів і викладачів переважно залишався польським. Своїм завданням поляки вважали відбудову так званої «Історичної Польщі» — Речі Посполитої до поділів останньої третини XVIII ст. Проте наприкінці 1850-х років з-поміж нащадків польської шляхти виокремилися група студентів, які обирали собі українську ідентичність і захоплювалися інтересами українського селянства. Місцеві поляки Правобережної України зневажливо називали їх хлопоманами (від польського слова «хлоп» — селянин).
Варто запам’ятати
Хлопомани — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній частині України в 1850-1860-ті роки, яка прагнула зближення з народом, підвищення його освітнього та культурного рівня.
Погляди хлопоманів обґрунтував Володимир Антонович у праці «Моя сповідь».
Свідчать документи
Із статті Володимира Антоновича «Моя сповідь» (1862 р.) (переклад)
Справжні друзі народу дбають про народну просвіту, про поліпшення матеріального становища селянства; вони здатні... публічно зізнатися у помилковості своїх висновків про народні потреби, ніж нав’язувати народу те, у чому він не має потреби...
Я народився на Україні шляхтичем; у дитинстві мав звички паничів,.. але, коли прийшов час самоусвідомлення, я холоднокровно оцінив... усі прагнення своєї спільноти [польської шляхти] і побачив, що становище її морально безвихідне, якщо вона не відмовиться від своїх намірів щодо панування над краєм та його народом...
Володимир Антонович
Я перевертень, і я пишаюсь цим так само, як пишався б в Америці, якби з плантатора став аболіціоністом, або в Італії, якби з папіста [прибічника Папи Римського] зробився би чесним слугою загальнонародної справи...
- 1. Про які зміни в поглядах В. Антоновича йдеться в документі? Чому відбулися ці зміни?
- 2. Чию позицію щодо себе окреслює В. Антонович у словах: «Я перевертень...»?
- 3. Які способи покращення становища народу бачить автор?
Хлопомани
• Назвіть на основі інформації інфографіки методи діяльності хлопоманів.
Просвітницькі ходіння хлопоманів по українських селах мали наслідком їх переслідування поліцією, яка розцінювала їхні дії як загрозу існуючому ладу. Насторожено до перевдягнених у народний стрій паничів ставилося й саме селянство. Тож під тиском переслідувань В. Антонович та його однодумці змушені були відмовитися від «ходіння в народ» та шукати інших способів досягнення своєї мети. Це підштовхнуло хлопоманів долучитися до українських громад.
2. ЗАСНУВАННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ
Громадівський рух був найголовнішою формою українського національного руху протягом 1860-1890-х років. Із 1859 р. діяла українська громада в Петербурзі. Саме тут проживали колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства В. Білозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко. Їхня діяльність сприяла активізації українського руху, який мав на меті не лише українознавчі дослідження, а й популяризацію творчості українських митців і письменників та просвітництво серед народу.
Діячі громадівського руху про свої ролі
- 1. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, які навчальні проєкти були здійснені П. Кулішем і Т. Шевченком.
- 2. Дізнайтеся, що таке «кулішівка» і в чому полягає її історичне значення.
- 3. Поясніть, чому громадівці зосередилися в першу чергу на просвітництві.
- 4. Чим діяльність громад відрізнялася від попереднього академічного етапу українського національного відродження?
Діячі громади в Петербурзі заснували перше періодичне українське видання — літературно-науковий щомісячник «Основа» (виходив друком у 1861-1862 рр.). У ньому друкувалися українознавчі наукові статті та твори українських письменників.
Діємо: практичні завдання
На основі тексту підручника, інфографіки, додаткових джерел інформації схарактеризуйте роль журналу «Основа» у становленні українського національного відродження. Визначте роль зображених історичних діячів/діячок в існуванні журналу.
Видавці: В. Білозерський (редактор), П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський, М. Щербак та інші
Василь Білозерський
Ганна Барвінок (дружина П. Куліша)
Приблизно в той же час виникла й Київська громада, яка поступово об’єднала близько 300 активних діячів та діячок українського національного відродження. Її лідером багато років був Володимир Антонович. Київська громада дбала про заснування регіональних громад в Одесі, Чернігові, Полтаві, Харкові, Єлисаветграді і підтримувала з ними духовний зв’язок, а також налагодила контакти з українським рухом західноукраїнських земель.
Варто запам’ятати
Громади — напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке і суспільно-політичне спрямування.
Діячі громад зосередились на заснуванні недільних шкіл з українською мовою навчання (першу було відкрито 1859 р. у Києві), підготовці вчителів, виданні популярних брошур, укладанні словників, вивченні та популяризації духовної спадщини українського народу, створенні національного театру, організації публічних просвітницьких лекцій.
Історичні подробиці
Український історик Ігор Гирич про недільні школи
Ідея заснування недільних шкіл українською мовою виникла невипадково. Громадівці вбачали в них спосіб протистояти зросійщенню українців у офіційних школах, де навчання і спілкування відбувалося російською мовою та супроводжувалося насадженням російської ідентичності. Однією з таких спроб спинити негативний вплив російської освіти у підросійській Україні було створення у 1859-1861 рр. за попечительства у Київському навчальному окрузі видатного хірурга та освітнього діяча Миколи Пирогова недільних шкіл. Ними керували й у них викладали молоді українофіли-хлопомани Т. Рильський, Б. Познанський, В. Антонович, М. Драгоманов та ін. Викладали там історію за програмою, що не відповідала програмі російського міністерства народної освіти.
3. ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
Попри те, що громади не ставили перед собою політичних цілей, їхня діяльність непокоїла російських імперців. Найбільшу загрозу вони вбачали у просвітницькій діяльності серед народу як загрозі поширення національної ідеї серед широких мас українства. Тож у 1862 р. було закрито недільні школи, а 20 червня 1863 р. так званим Валуєвським циркуляром було заборонено видання українською мовою навчальної та релігійної літератури. Водночас заборона не поширювалась на літературні твори. Це був серйозний удар по українському рухові — на деякий час громади припинили активну діяльність.
Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте висловлювання П. Валуєва і фрагмент тексту Валуєвського циркуляра. Поясніть, чому поширення літератури українською мовою самодержавство розцінювало як політичну загрозу.
ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР 1863 р.
Міністр внутрішніх справ Російської імперії
Останнім часом питання про малоросійську літературу набуло іншого характеру внаслідок чисто політичних обставин, що ніяк не стосуються власне літературних зацікавлень. Колишні твори малоросійською мовою були розраховані лише на освічені верстви південної Росії, нині ж прибічники малоросійської народності звернули свої погляди на масу неосвічених, і ті з них, які прагнуть до здійснення своїх політичних задумів, взялися під приводом поширення грамотності і освіти за видання книжок для початкового читання, букварів, граматик, географій і т. ін. Серед подібних діячів траплялось немало осіб, на злочинні дії яких були заведені слідчі справи особливою комісією.
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання.
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українське національне відродження в 1860-х роках».
• Можу пояснити поняття «хлопомани», «громади».
• Можу визначити цілі та методи діяльності хлопоманів, громадівського руху.
• Можу пояснити, чому громадівський рух належить до культурницького етапу національного відродження.
• Можу визначити наслідки Валуєвського циркуляру для українського руху.
ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Ознайомтеся із висловлюваннями П. Валуєва у Валуєвському циркулярі, який проводить паралель між громадським рухом і польським повстанням 1863 р. Як ви думаєте, який зв’язок вбачало самодержавство у цих подіях?
• «Явище це тим більш прикре і заслуговує на увагу що воно збігається з політичними задумами поляків, і чи не їм завдячує своєю появою, судячи з рукописів, які надходили до цензури, і з того, що більша частина малоросійських творів насправді надходить від поляків».
• «Беручи до уваги, з одного боку, існуючий тривожний стан суспільства, збуреного політичними подіями, ... пропуск же книг малоросійською мовою як духовного змісту так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити»
ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. У громадівському русі активну участь брали й жінки. Виконайте творчий проєкт «Жіночі обличчя громадівського руху». У проєкті розкрийте імена та внесок жінок-учасниць у розвиток громадівського руху.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:
1859 р. заснування української громади в Петербурзі
1861-1862 р. видання журналу «Основа» в Петербурзі
1863 рр. Валуєвський циркуляр
