Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 17. Реформи 1860-1870-х років

• 1. Назвіть соціальні наслідки аграрної реформи 1861 р. 2. Які сфери суспільного життя, на вашу думку, потребували реформування у зв’язку з особистим звільненням мільйонів селян?

1. РЕФОРМИ 1860-1870-х років

Читаємо й розуміємо

• 1. Опрацюйте матеріали параграфа, проаналізуйте зміст реформ 1860-1970-х років за прикладом схеми, яка розкриває суть і особливості земської реформи 1864 р.
• 2. Визначте суперечності у проведенні реформ. Поясніть, чим вони були зумовлені. У ході роботи заповніть у зошиті таблицю.

Реформи 1860-1870-х років у Наддніпрянській Україні

Назва реформи	Прогресивні положення	Суперечності

Селянська реформа призвела до включення в різні сфери соціально-економічних відносин мільйонів нових громадян. Виникла потреба реформування й інших сфер життя імперії. Нові масштабні реформи суттєво вплинули й на розвиток Наддніпрянської України. У 1862 р. розпочалася реалізація фінансової реформи. Першим кроком стало впровадження принципу гласності і публікація бюджету, який затверджувався імператором і мав силу закону. Для порядкування доходами держави в усіх губерніях створювалися казначейства. На зміну різноманітним самостійним касам прийшла каса державного казначейства. Скасовувалися відкупи (зокрема, винні), натомість створювалися акцизні управління, де можна було отримати акцизи. Останнім кроком була грошова реформа, реалізована у 1895-1897 рр. Внаслідок реформи фінансова система стала більш відкритою, збалансованою, чіткою і контрольованою.

Логічним продовження селянської стала судова реформа 1864 р. Після ліквідації кріпацтва необхідно було відділити судову владу від адміністративної, оскільки відносини між різними соціальними групами необхідно було врегульовати на засадах, які передбачали формальну рівність усіх перед судом. Згідно з реформою встановлювався єдиний для всього населення мировий суд. Судовий процес ставав відкритим, суди формально були незалежними від місцевої адміністрації. У судах упроваджувалася змагальність між прокурором від сторони звинувачення й адвокатом з боку захисту. Утворено інститут присяжних засідателів, яких обирали жеребкуванням із представників усіх станів. Мировий суд став значним кроком до доступності правосуддя для всіх станів суспільства. Він вирішував дрібні цивільні позови (до 500 рублів) і незначні кримінальні проступки. Цей інститут був заснований на виборності мирових суддів, проте високий майновий ценз обмежував можливість обрання лише незначною частиною заможного населення, переважно дворян. Мирові судді ухвалювали рішення одноосібно і були покликані діяти за принципами швидкості, простоти та мінімальних витрат для сторін. Судова реформа найповніше відповідала практикам судочинства європейських країн і вважається найбільш вдалою серед всіх реформ Олександра II.

Історичні подробиці

У 1878 р. в Санкт-Петербурзькому суді відбувся суд над В. Засулич, яка стріляла в петербурзького губернатора Ф. Трепова. Суд присяжних виправдав В. Засулич, попри те, що та вчинила по суті терористичний акт.

Після того як селяни були виведені з-під влади поміщиків, виникла потреба в реорганізації адміністративно-господарського управління та соціального устрою держави. Ці заходи були здійснені в межах земської реформи, положення про яку було затверджене 1864 р.

ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 р. — СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Зміст реформи • Створення губернських і повітових земств - виборних органів самоуправління; • Виборче право мали власники землі (поміщики, міщани, селяни); • Виконавчі органи земств - управи; • Повноваження земств - питання упорядкування господарських і соціальних прав місцевого рівня (дороги, школи, лікарні та ін.)	Особливості реформи в Україні 1864 р. - реформа поширювалась лише на Лівобережну й Південну Україну; Через побоювання впливу у земствах польського дворянства на Правобережжі земства створювалися лише в 1911 р.
	Вплив реформи • Поліпшення медичного обслуговування; • Просвітницька діяльність серед селянства (нові підходи в господарюванні, поширення кооперативного руху тощо); • Розвиток освіти на селі; • Залучення активних діячів до земського руху

• 1. Поясніть значення поняття «земства».
• 2. У чому полягало позитивне значення діяльності земств?
• 3. Висловіть припущення, чому земська реформа мала обмежений характер?
• 4. Що свідчить про те, що самодержавство побоювалось поширювати земську реформу на всю територію Наддніпрянської України?

Думки істориків

Український історик Ігор Кочергін про суперечності в політиці російського уряду щодо земств

Продовженням земської реформи стала контрреформа 12 липня 1889 р., коли був упроваджений Інститут земських дільничних начальників. Самодержавний уряд хоч і потребував опори «престолу і монархії», яким вважалося дворянство, проте не планував передавати до його рук всю повноту влади на місцях. Тому, з одного боку, дворяни отримали адміністративну й елементи поліційної влади над селянами та додаткові важелі впливу на селянське управління. З іншого боку, вони більше залежали від волі губернатора.

12 червня 1890 р. російський уряд видав нове земське положення, за яким дворянство отримало перевагу в земських органах, а селяни втратили право вибирати гласних.

• Поясніть, чому царський уряд намагався в різний спосіб обмежити свободу земств та участь в їх діяльності селянства? Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?

Не менш важливими були реформи в освіті. 18 червня 1863 р. університетам повернули автономію, яку раніше ліквідував імператор Микола І. За реформою усі початкові школи перейменували у народні училища, які були безстановими й мали працювати за єдиними програмами. Окрім мережі початкових шкіл, створювалася середні: класичні гімназії та реальні училища. Атестат класичної гімназії дозволяв вступати до університету, реального училища — до вищих технічних шкіл.

Освітня реформа 1864 р.

Свідчать документи

Зі статуту гімназій та прогімназій (13 листопада 1864 р.)

§ 39. Навчальний курс класичної гімназії складають такі предмети: 1) Закон Божий; 2) російська мова з церковнослов'янською словесністю; 3) і 4) латинська та грецька мови; 5) математика) 6) і 7) фізика і космографія; 8) історія; 9) географія; 10) природнича історія; 11) і 12) німецька та французька мови; 13) краснопис, малювання і креслення.

§ 53. У гімназії та прогімназії навчаються діти (з 10 років) усіх станів без розрізнення звання і віросповідання.

§ 59. Усі учні повинні вносити плату за навчання на півроку вперед.

• 1. Які чинники, на вашу думку, впливали на формування програми навчання в гімназіях?
• 2. Чи всі діти могли реалізувати право на навчання в гімназії на практиці?

Суперечності освітньої реформи

• Система тілесних покарань школярів.

• Висока плата за навчання в середніх школах й університетах — недоступність освіти нижчим станам.

• Полегшена програма навчання дівчат.

• Право вступати до університету мали чоловіки-випускники лише класичних гімназій.

• Відсутність права на вищу освіту в жінок.

Історичні подробиці

Значний вплив на розвиток освітньої мережі мали земства. Як приклад значного впливу на зміну освітнього простору згадаємо земського діяча, барона Миколу Корфа (1834-1883 рр.). Завдяки його фінансовій та адміністративній допомозі (він був членом Олександрівської повітової училищної ради) на 1872 р. в Олександрівському повіті (нині територія Запорізької області) функціонувало 55 початкових шкіл. На 1866 р. таких шкіл налічувалося всього чотири!

6 квітня 1865 р. провели реформу цензури (державного нагляду за змістом друкованих видань). Згідно із «Тимчасовими правилами» цензурі підлягали друковані твори для широкого читацького кола. Натомість цензуру скасовували для книжок і періодичних видань, які за тематикою могли менше впливати на суспільну думку. Втім до 1882 р. більшість послаблень у сфері нагляду за друкованими виданнями були скасовані.

Відповідно до міської реформи 1870 р. вводилися нові «самоврядні органи» — міські думи, які обирали зі свого середовища міського голову, і виконавчий орган — міську управу. Обирати в думу і бути в неї обраними могли володарі певного майнового цензу. Діяльність думи обмежувалася питаннями охорони здоров’я, народної освіти, господарськими проблемами. Міська контрреформа 11 червня 1892 р. посилила контроль за виборами з боку губернської влади, оскільки в попередні роки міські думи і самодержавна влада часто доходили до конфронтації, в основному через прагнення влади нав’язати органам міського самоврядування незручні для міст рішення. По суті міста отримували імпульси до свого розвитку не зсередини, а ззовні, так би мовити, «живилися» ініціативами російського уряду, через що новостворені у 1870 р. міські думи складно назвати самоврядними.

Свідчать документи

Із Міського положення (16 червня 1870 р.)

§ 17. Всякий міський обиватель має право голосу в обранні гласних за наступних умов: 1) якщо він російський підданий; 2) не менше 25 років від народження; 3) якщо він володіє на праві власності нерухомим майном, або має торговий або промисловий заклад, або ж, проживши в місті протягом 2 років поспіль, сплачує на користь міста встановлений збір...

§ 35. Число гласних з нехристиян не повинне перевищувати однієї третини загального числа гласних...

• 1. Визначте, чи всі жителі міст мали право голосу на виборах до міської думи.
• 2. Які ознаки дискримінації можна виявити за документом?

Остання з так званих «великих реформ» Олександра II — військова реформа 1 січня 1874 р. замість 20-річної служби і рекрутських наборів вводилась загальна військова повинність для чоловіків віком від 21 до 40 років. Термін служби у сухопутних військах зменшили до шести років і ще дев’ять років військові перебували у запасі, на флоті відповідно сім і три роки. Для осіб з вищою освітою термін служби скорочували. В армії заборонили тілесні покарання. Для підготовки офіцерських кадрів були створені військові гімназії, спеціалізовані юнкерські училища й академії.

Отже, селянська реформа 1861 р. стала однією з найважливіших подій у суспільно-політичному житті Російської імперії. Вона ознаменувала початок глибоких перетворень, що торкнулися всіх сфер суспільного життя. Реформи, які слідували за нею, були спрямовані на модернізацію держави, подолання залишків феодального устрою та підготовку суспільства до нових соціально-економічних умов. Попри значні зрушення, реформи мали суперечливий характер. Вони не зачепили основ самодержавної влади, а нові інституції залишалися під впливом дворянства та державного апарату. З одного боку, імперія отримала поштовх до розвитку, з іншого — суспільні суперечності лише загострилися. Особливо помітним це стало наприкінці XIX ст., коли уряд вдався до контрреформ, оскільки прагнув стримати зростання ліберальних настроїв і зберегти авторитарний устрій.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Реформи 1860-1870-х років».

• Можу визначити причини реформ 1860-1870-х рр.

• Можу пояснити зв'язок між аграрною реформою та іншими реформами 1860-1870-х рр.

• Можу схарактеризувати позитивні аспекти та суперечності реформ.

• Можу пояснити вплив реформ на розвиток суспільства.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Назвіть реформи, які сприяли:

• а) розвиткові громадянських компетентностей населення Наддніпрянської України;
• б) підвищенню освітнього рівня населення України;
• в) модернізації громадського простору міст і сільської місцевості.

3. Об’єднайтеся з однокласниками / однокласницями в дискусійні групи. Розгляньте схему «Оцінка реформ «1860-1870-х роках» і доберіть аргументи на користь кожного із положень схеми.

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Об’єднайтеся у творчі групи художників-карикатуристів і на основі здобутих знань про реформи 1860-1870-х років намалюйте карикатури, які відображатимуть суперечливий характер проведених реформ (проілюструйте одну на вибір).