Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 16. Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні

• Пригадайте, які факти історії Наддніпрянської України в першій половині XIX ст. свідчили про кризу кріпосницької системи.

1. ПРИЧИНИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1861 р.

Читаємо й розуміємо

За навчальним текстом визначте причини ліквідації кріпацтва в Наддніпрянській Україні. Чи можна назвати селянську реформу вимушеним кроком з боку російського самодержавства? Свою думку обгрунтуйте.

На середину XIX ст. питання необхідності реформ у Російській імперії опинилося серед ключових проблем суспільства. Дедалі більше ставало зрозуміло, що використання вільнонайманої праці є вигіднішим для розвитку господарства. Кріпацтво створювало також дефіцит робочих рук у промисловості, що гальмувало її ефективний розвиток. Кріпацтво стримувало розвиток міст, буржуазії, приватної власності, особистих і політичних свобод, соціальні переміщення й переселення, спотворювало суспільну психологію.

Головним поштовхом до ліквідації кріпацтва стала поразка Російської імперії в Східній (Кримській) війні 1853-1856 рр., яка виявила серйозну кризу самодержавної влади та відсталість імперії. До реформ спонукало також і зростання соціальної напруги, що проявлялося в наростаючих селянських виступах. Надії суспільства на зміни в державі зміцнилися зі смертю вкрай консервативного царя Миколи І у 1856 р.

Поміркуймо!

Поміркуйте, які події часі Східної війни могли підштовхнути царя до ліквідації кріпосного права.

Цар Олександр II

• Скористайтеся е-додатком і проаналізуйте статистичну інформацію щодо чисельності кріпаків в українських губерніях. Визначте, де чисельність кріпаків була найбільшою, а де — найменшою. Із чим це пов’язано, на вашу думку?

2. ЛІКВІДАЦІЯ КРІПАЦТВА В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

Селянська реформа була започаткована «Положенням про селян» і «Маніфестом», які 19 лютого 1861 р. підписав цар Олександр II. Документи торкалися питань особистої залежності селян від поміщика та земельних відносин.

Свідчать документи

Прочитайте документ, визначте, які зміни в становище селянства він вносив.

Із загального положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли з кріпосної залежності

1. Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди...

23. Селянам, які вийшли з кріпосної залежності, надається право нарівні з іншими вільними сільськими жителями:

1) проводити вільну торгівлю, дозволену селянам...

2) відкривати й утримувати на законній підставі фабрики і різні промислові, торговельні та ремісничі підприємства...

3) записуватися в цехи, займатися ремеслами в своїх селищах і продавати свої вироби як у селищах, так і в містах...

4) вступати в гільдії, торговельні розряди і відповідні їм підряди...

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом параграфа, доповніть запропоновану авторами схему. Поясніть, чим були зумовлені суперечності у проведенні селянської реформи 1861 р.

Селянська реформа: основні положення і суперечності

Зміни в становищі селянства

• Ліквідація особистої залежності селян;

• Надання селянам громадянських прав і свобод;

• Можливості вільної господарської діяльності;

• Наділення селян землею;

• Право вступати на службу, здобувати освіту, змінювати суспільний стан

• Державні селяни: менші викупні платежі й більші наділи

Суперечності

Ліквідація кріпацтва й отримання селянами особистої свободи створювали умови для пришвидшення розвитку ринкових відносин та індустріальної революції.

З іншого боку, реформа не скасовувала деякі ознаки нерівноправності селянства: вони продовжували відбувати рекрутчину та могли зазнавати фізичних покарань. Зберігався також подушний податок та обмеження щодо виходу із сільської громади.

Суперечливим було наділення селян землею. Рішення щодо вибору ділянок для селянських наділів ухвалювали поміщики, часто наділяючи селянам гірші землі. Установлювалися норми розмірів ділянок. Якщо селянин користувався до реформи більшою за норму ділянкою землі, то її відрізали. Унаслідок цього в окремих районах селяни втрачали землю. У Лівобережній і Степовій Україні «відрізали» майже третину загальної площі селянського землекористування. Водночас ті, хто землі попередньо не мали, отримували собі наділи для заснування господарства.

Тягарем для селянства стали й так звані «викупні платежі», які вони мусили сплатити поміщикам за отримані земельні наділи. До укладення викупної угоди з поміщиком селяни вважалися тимчасово зобов’язаними і за користування наділами змушені були виконувати старі повинності — оброк чи панщину. Оскільки вартість цієї землі була значно дорожчою за ринкову, багато селян не мали коштів на сплату викупних платежів. Тоді держава надала селянам своєрідну позику, сплативши за селянство викупні платежі за землю. Селяни мусили виплачувати цю позику з відсотками державі протягом 49 років. Ці виплати були обтяжливими для селянства і стали джерелом соціальної напруги на селі в майбутньому. Скасовані викупні платежі були лише з 1906 р. в умовах першої російської антисамодержавної революції 1905-1907 рр.

Несподівані корективи в селянську політику на Правобережній Україні внесло польське антиросійське повстання. Прагнучи знайти опору серед місцевих українських селян, уряд пішов на деякі поступки в земельному питанні. У цьому районі селянам землі навіть прирізали, тобто додали деяку частину до тієї, яку вони мали раніше, зменшили розмір викупу і скасували тимчасовозобов'язаний стан, дозволивши селянам починати виплачувати викуп негайно.

Поміркуймо!

1. Висловіть припущення, чи міг відбутися зображений епізод насправді. Свою думку обґрунтуйте.
2. Який символічний зміст вклав автор в картину?

Читання маніфесту 1861 р. Олександром II на Смольній площі в Санкт-Петербурзі (художник — Олексій Ківшенко, 1880 р.)

Думки істориків

Український історик Ігор Кочергін про сприйняття реформи 1861 р. в суспільстві

Селянська реформа, запущена маніфестом 19 лютого 1861 р., насамперед була спрямована на захист інтересів всієї держави. Зміни, привнесені селянською реформою були сприйняті неоднозначно як дворянством, так і селянством. Переважна більшість дворян, хто щиро, а хто, через обов’язок, позитивно поставилася до намірів самодержавної влади змінити систему соціальних відносин. Лише незначна кількість поміщиків не погодилась із положеннями реформи, запропонованої імперським урядом. Втім і вони не заперечували необхідність змін, просто, на їхнє переконання, характер змін мав бути не настільки радикальним. Факт проведення реформи саме дворянами-поміщиками певною мірою є парадоксальним, адже вони втрачали найбільше. Дворяни втратили низку соціальних привілеїв, в основному все, що було пов’язане з правами рабовласника, частину землі та монопольне право на промислові заняття в сільському господарстві. Реформа не справдила очікувань і селян-кріпаків. Фактично вони отримали лише волю, частина змогла отримати ще наділ землі, за який протягом наступних 49 років вони мали розраховуватись.

1. Визначте за текстом історика, чи виправдала реформа 1861 р. сподівання різних верств суспільства.
2. Чому, на думку історика, і землевласники, і селяни були розчаровані реформою?

Свідчать документи

Прокоментуйте заборонену в Російській імперії карикатуру. Які особливості аграрної реформи критикує автор карикатури?

Карикатура «Перехід із кріпацького стану в тимчасово зобов’язаний, тобто у вир»

3. НАСЛІДКИ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ 1861 р.

Наслідки селянської реформи, як і сама реформа були суперечливими. Попри прогресивний характер в цілому, реформа не вирішила всі суперечності у становищі селянства. Після 1861 р. збереглися численні пережитки феодально-кріпосницької системи. Соціальну напругу створювала проблема малоземелля селянства при збереженні значного поміщицького землеволодіння. Водночас ліквідація кріпацтва сприяла пришвидшенню процесів модернізації виробництва і суспільних відносин в Наддніпрянській Україні. Вільне селянство ставало джерелом поповнення найманої робочої сили на промислових підприємствах. Вони могли самостійно обирати інші види господарської діяльності: підприємництво, торгівлю тощо.

Наслідки селянської реформи 1861 р.

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

• Поліпшення соціально-правового статусу селянства

• Формування ринку вільної найманої праці як передумови індустріальної революції

• Втягнення села в товарно-грошові відносини

• Модернізація сільськогосподарського виробництва (впровадження агротехнічних заходів, техніки, спеціалізація)

• Соціально-майнове розшарування селянства

• Соціальна напруга

• Завищена ціна землі за викупними платежами перетворила викупну операцію на тягар

• Малоземелля і безземелля селян унаслідок зменшення кількості землі в селян (Лівобережжя і Південь — зменшення землі в селян на 30 %)

1. Ознайомтеся зі змістом таблиці та поясніть, чим був зумовлений суперечливий характер наслідків реформи. У чому виявилася недалекоглядність російського самодержавства під час проведення реформи?

2. Як, на вашу думку, суперечливий характер селянської реформи у подальшому вплинув на розвиток Російської імперії?

3. Запропонуйте власний варіант селянської реформи, який дозволив би, на вашу думку, запобігти названим суперечностям.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні».

• Можу назвати причини і привід до скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні.

• Можу пояснити, як змінився правовий статус селянства внаслідок реформи.

• Можу визначити позитивні аспекти реформи та суперечності.

• Можу визначити наслідки реформи для соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. У Російській імперії до 1917 р. реформу 1861 р. називали Великою, а імператора Олександра ІІ — Визволителем. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Проаналізуйте ілюстрований колаж і визначте, на яких недоліках реформи акцентують увагу автори. Розтлумачте сенс карикатури.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

19 лютого 1861 р. Ліквідація кріпацтва в Російській імперії

Зміст