Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 13. Умови розвитку культури. Освіта і наука

• Назвіть значні культурні та освітні центри на українських землях за Ранньомодерної доби. На основі вивченого раніше матеріалу висловіть припущення, як встановлення панування імперії Габсбургів та Російської імперії могло вплинути на розвиток української культури.

1. УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

У XIX ст. українська культура розвивалася в складних умовах. Значною перепоною для сталого культурного розвитку було імперське панування на українських землях. Прагнення українців зберегти національну ідентичність стало поштовхом до українського національного відродження, що проявилося передусім в культурній сфері. Зацікавлення історією і традиціями українського народу збіглися в часі з загальноєвропейськими тенденціями романтизму, який прийшов на зміну Просвітництву і класицизму. Процеси модернізації в соціально-економічному житті стимулювали розвиток освіти і науки. Водночас в умовах імперського панування, коли українська культура не мала державної підтримки, культурні проєкти розвивалися завдяки підприємцям-меценатам.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте історичну карту та з її допомогою доберіть історичні факти, що ілюструють історичні умови розвитку української культури в першій половині XІX ст.

КУЛЬТУРА В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у першій половині XIX ст.

2. РОЗВИТОК ОСВІТИ

Освітня політика російського уряду на українських землях у першій половині XIX ст. слугувала передусім інтересам імперії. Освітні здобутки попередньої доби були знищені. У 1817 р. була закрита Києво-Могилянська академія, ліквідовувалися українські школи, навчання провадилося російською мовою. Натомість упроваджувалася імперська система освіти, у якій чітко простежувалася дискримінація окремих груп населения за соціальною та майновою ознакою. Освітою був охоплений незначний відсоток населення. Діти нижчих верств суспільства могли навчатися в парафіяльних училищах, де навчали лише закону Божого, арифметики і граматики. Діти купців, службовців і заможних міщан мали змогу навчатися у початкових повітових училищах. Діти аристократів та інших заможних груп могли здобути середню освіту в гімназіях. Відкривалися також ліцеї, які поєднували навчання за гімназичними та університетськими програмами. Учні ліцеїв вивчали словесність (російську, латинську, іноземні мови), Закон Божий, логіку, математику, природничі, історичні, політичні і моральні науки, танці, спів, малювання, фехтування. Гімназії та ліцеї засновували в усіх великих губернських і повітових центрах. Випускники гімназій і ліцеїв отримували право на навчання в університетах або могли влаштуватися на роботу службовцями.

Потреби господарського розвитку зумовили появу перших професійних шкіл. Для підготовки фахівців відкривали ремісничі та мореплавські училища, школи фельдшерів, садівників та ін.

Окрім державних, діяли приватні освітні заклади. Серед заможних поширеною була домашня освіта, коли з родиною жили вчителі-гувернери, які повсякчас супроводжували і навчали дітей.

Вищу освіту в Наддніпрянській Україні можна було здобути в двох університетах. У заснованому з ініціативи В. Каразіна в 1805 р. Харківському університеті діяли чотири факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний. Історія заснування університету в Харкові є яскравим прикладом щирого зацікавлення прогресивної громадськості в розвиткові вищої освіти.

Відкриття Харківського університету (автор не встановлений, картина із сайту Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна)

1. Поміркуйте, чому відкриття університету викликало інтерес у жителів тогочасного Харкова.

2. Чи всі зображені на полотні люди, на вашу думку, мали би змогу вивчити своїх дітей в університеті?

Свідчать документи

Український історик Дмитро Баталій про роль громадськості в заснуванні Харківського університету

Згаданими особами не обмежилося коло друзів Сковороди серед тодішнього дворянства... Вже Данилевський зазначав силу громадського впливу Сковороди, сказавши, що він до певної міри підготував ґрунт для відкриття Харківського університету. Я надрукував реєстр ініціативної групи слобідсько-українського дворянства, що підписалося не на 400 тисяч, а на цілий мільйон для цієї мети. Серед цих десяти осіб ми знаходимо трьох Квіток — Георгія, Дмитра та Федора, Гр. Ром. Шидловського, Петра Ковалевського... Г. Г. Урюпину також належить велика роль в справі відкриття Харківського університету. Урюпин агітував за відкриття університету у Харкові серед харківських громадян, які взяли на себе зробити доброхітний обов’язок внести 40-50 тисяч карбованців на цю справу...

1. Визначте, яку роль у відкритті Харківського університету відіграли представники українських родин.
2. Про які джерела фінансування університету йдеться в свідченнях історика?

У заснованому 1834 р. київському Імператорському університеті святого Володимира навчання провадилося спочатку лише на філософському факультеті.

На його основі були відкриті історико-філологічний і фізико-математичний факультети. Згодом відкрилися юридичний та медичний факультети. Історія відкриття університету була особливою — ініціатором відкриття з політичних мотивів виступив імператорський уряд.

Поштова марка на честь першого ректора Київського університету М. Максимовича (автор В. Василенко, 2004 р.)

Історичні подробиці

Ініціатором відкриття університету в Києві був тодішній міністр народної освіти Російської імперії С. Уваров. На противагу польським культурним і політичним впливам у краї, він задумав створити осередок для зросійщення Наддніпрянської України. Тож після придушення польського повстання 1831 р. було закрито Волинський ліцей в Кременці. Його бібліотека (більше 30 тис. томів), нумізматичний кабінет, колекція картин, гравюр та скульптур були передані новоствореному імператорському університетові Святого Володимира у Києві. До університету також перевели професорів-поляків із Кременця.

Університет постійно перебував під пильним контролем російської влади, що негативно відображалося на розвиткові закладу в першій половині XIX ст.

Всупереч задуму уряду університет святого Володимира поступово перетворився на один із осередків українського національного відродження. Саме його викладачі й студенти заснували Кирило-Мефодіївське братство.

1. Чим відрізнялися історії створення університетів у Харкові і Києві?
2. Чи вдалося урядові Російської імперії досягти політичних цілей щодо відкриття Київського університету? Свою думку обґрунтуйте історичними фактами.
3. З додаткових джерел доберіть інформацію на підтвердження тези про те, що Київський університет став осередком українського національного відродження.

У ті часи навчатися мали змогу лише хлопці, проте поступово формувалося розуміння права дівчат на освіту. Дівчатка здобували переважно домашню освіту. У 1838 р. з’явився перший жіночий навчальний заклад — Київський інститут шляхетних дівчат.

Історичні подробиці

Навчання в Інституті шляхетних дівчат тривало шість років. Тут навчалися дівчатка з незаможних аристократичних родин. Вони перебували на повному утриманні. Житло, харчування, одяг, навчання оплачувалися коштом держави та меценатів. У закладі дотримувалися суворої дисципліни. Вивчалися мови, географія та історія, спрощено фізика і математика, малювання, музика, домогосподарство й рукоділля. Обов’язковим було вивчення Закону Божого (залежно від віросповідання учениці вивчався з точки зору православ’я, лютеранства, католицизму). Випускниці закладу отримували право працювати виховательками в дворянських та купецьких родинах.

Ольга Косач (псевдонім Олена Пчілка) — мама Лесі Українки, випускниця Київського інституту шляхетних дівчат

Розвиток освіти на західноукраїнських землях під владою імперії Габсбургів мав подібні особливості. Початкову освіту можна було здобувати в елементарних (початкових) школах. За реформами Марії-Терезії з 1774 р. діяв закон про обов’язкову початкову освіту для дітей з правом навчатися рідною мовою. Проте у 1812 р. цей закон був скасований. Школи перебували під пильним контролем церкви.

Середню освіту здобували в гімназіях, після завершення яких отримували право вступу до університетів та академій. Центрами вищої освіти були Львівський університет, заснована в 1817 р. Реальна (Торговельна) академія, Технічна академія (заснована в 1844 р.). Викладання в середніх і вищих навчальних закладах відбувалося латиною й німецькою мовами. Це істотно ускладнювало навчання українців.

Так само як і в Наддніпрянській Україні, кількість закладів освіти була недостатньою для всіх охочих навчатися. На початку 1840-х років початковою освітою було охоплено лише 14 % дітей шкільного віку.

В умовах революції 1848-1849 рр. ситуація в освіті дещо змінилася. Церква втратила контроль над початковою освітою. У школах почали навчати основ садівництва, бджільництва та шовківництва. Відкривалися недільні школи для дорослих. Водночас у зв’язку із гіршим соціальним і майновим становищем українці мали більш обмежений доступ до освіти, ніж поляки. Так у Львівському університеті лише 1/5 студентів були українцями.

Поміркуймо!

1. Зіставте освітні можливості українців Наддніпрянщини і західноукраїнських земель. Що в них спільного й відмінного? Під владою якої з імперій освітні можливості українців були кращими?
2. Якими, на вашу думку, були наслідки низького рівня охоплення українців освітою?

3. НАУКА ТА ВИДАТНІ ВЧЕНІ

Розвиток наукових досліджень у першій половині XIX ст. відбувався під впливом модернізації господарського життя та українського національного відродження.

Про сфери інтересів науковців на українських теренах свідчить діяльність Харківського університету. У його складі було відкрито ветеринарну школу, лабораторії, клініки, астрономічну обсерваторію, ботанічний сад, бібліотеку. У 1811 р. при ньому було засновано Філотехнічне товариство, яке пропагувало нові методи виробництва в сільському господарстві.

Господарські інновації популяризувало видання «Харківський щотижневик». Тижневик «Харківські вісті» друкував матеріали про театр, статистичні дані, побутові зарисовки, поезії українською мовою.

Викладачі Харківського університету були ініціаторами видань «Український вісник» (редактор І. Срезнєвський), «Український журнал» (редактор О. Склабовський). У них друкувалися дослідження з української історії, етнографічні описи, описи українських міст, статті про українську мову і народну творчість та їх значення для розвитку української літератури.

Популяризації наукових знань та здобутків літератури і мистецтва сприяло створення перших публічних (доступних) культурно-просвітницьких установ: бібліотек, музеїв, картинних галерей тощо.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Умови розвитку культури. Освіта і наука».

• Можу назвати видатних діячів освіти і науки першої половини XIX ст.

• Можу проілюструвати вплив історичних умов на розвиток культури фактами.

• Можу визначити чинники відкриття Харківського і Київського університетів.

• Можу довести, що наукові дослідження відображали процеси модернізації та національного відродження.

2. Підтвердіть або спростуйте тезу: «У першій половині XIX ст. доступ жінок до освіти був обмеженим».

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Об’єднайтеся в групи. Визначте і впишіть у таблицю позитивні і негативні тенденції, явища, процеси в розвитку освіти і науки України першої половини XIX ст.

Розвиток освіти і науки
Позитивні тенденції	Негативні тенденції

4. Чому українських науковиць у сучасному розумінні (із ступенями й офіційними науковими посадами) у цей період не було?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Уявіть себе громадським діячем / громадською діячкою першої половини XIX ст. Ви виступаєте з ініціативою відкриття навчального закладу у вашому місті / селі. Підготуйте текст листа / промови, який допоможе змотивувати меценатів пожертвувати кошти на відкриття закладу.

6. За допомогою додаткових джерел інформації створіть авторську інфографіку «Видатні освітяни України першої половини XIX ст», «Видатні вчені України першої половини XIX ст».

7. Розробіть маршрут віртуальної екскурсії «Культурно-просвітницькі центри на українських землях».

Зміст