Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)

§ 11. Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

• Які причини та наслідки для народів Європи мала «Весна народів»? Які революційні події відбулися в цей час в Австрії?

Читаємо й розуміємо

Опрацюйте за матеріалами параграфа історію подій Весни народів на західноукраїнських теренах. Визначте причини та здобутки революції для українців.

1. ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Варто запам’ятати

Весна народів — низка революцій 1848-1849 рр. у країнах Західної та Центральної Європи, зумовлених прагненням народів до демократизації, соціальної справедливості та національного самовизначення.

Тональність радикальним рухам, які пізніше переросли у «весну народів» , завдала Лютнева революція у Франції 1848 р.

У березні 1848 р. революція спалахнула у столиці Австрійської імперії Відні. У відповідь на вимоги революційних сил, 15 березня 1848 р. імператор видав конституцію, яка передбачала надання громадянам ключових прав: свободи слова, друку, зборів, а також створення виборного органу влади — рейхстагу (парламенту). Одним із найважливіших досягнень революції в Галичині стало скасування панщини. Це сталося 17 квітня 1848 р. на чотири місяці раніше, ніж у більшості інших провінцій імперії. У Буковині панщину скасовано 9 серпня 1848 р., а в Закарпатті — 2 березня 1853 р.

«Хрест Свободи» (село Дем’янка Надністрянська)

За скасування панщини поміщики дістали грошові відшкодування від держави, звільнення від деяких податків, зберегли за собою ліси та пасовища (сервітути). Оскільки сервітути здавна вважалися громадською власністю, це спричинило численні протести селян.

Поміркуймо!

1. Які події 1846 р. спонукали імператора ліквідувати панщину в Галичині?
2. Розгляньте ілюстрацію. На честь якої події встановлено пам’ятник? Чому ця подія мала таке значення для селян?

У березні 1848 р. повсталі угорці почали відроджувати власну державу й оголосили демократичні реформи, які поширювалися й на територію Закарпаття. Було скасовано панщину, суд поміщиків, церковну десятину та інші феодальні пережитки. Земля передавалась у власність селянам, а компенсацію поміщикам мала виплачувати держава.

У Галичині активізувалися польські патріоти, які створили Центральну раду народову та прагнули відродити Річ Посполиту. Деяка частина українців створила організацію «Руський собор» і підтримала поляків.

Проте побоювання польської асиміляції спонукала більшість українців підтримати австрійську адміністрацію. 19 квітня 1848 р. представники вищого духовенства вручили губернатору Галичини петицію на ім’я імператора, в якій містилися демократичні вимоги: впровадження в установах і навчальних закладах Галичини української мови, забезпечення українцям доступу на всі посади та зрівняння у правах духовенства різних конфесій.

Існували й більш радикальні погляди на українську справу. Першим речником політичної незалежності України став Василь Подолинський. У публіцистичному творі «Слово перестороги» він обґрунтував ідею розбудови в Україні демократичної республіки (самостійної або у федеративному зв’язку з іншими слов’янськими державами). Автор «Слова» обстоював рівноправність і суверенність народів щодо власної долі — право самостійно вирішувати свої внутрішні й зовнішні справи.

Поміркуймо!

1. Чому українські лідери здебільшого не підтримали угорських та польських революціонерів?
2. З програмними документами якої організації близькі погляди В. Подолинського?

2. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА

• З якою метою громадяни створюють громадські організації? Які громадські організації XIX ст. та сучасності ви знаєте?

В умовах революції в Західній Україні українська громадськість стала вимагати від австрійського уряду поділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) і приєднання до останньої Закарпаття та Північної Буковини. Цим об’єднаним землям українці вимагали надати автономію у складі Австрії. Щоб відстояти ці вимоги, 2 травня 1848 р. була створена Головна Руська Рада. Її лідерами стали єпископ Григорій Якимович і священник Михайло Куземський.

• На основі схеми визначте, які завдання ставила перед собою організація. Що свідчить, що ГРР прагнула представляти інтереси всіх українців краю?

Свідчать документи

З першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 р.

Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить... Наш народ був колись самостійний, рівнявся в славі з наймогутнішими народами в Європі, мав свою літературну мову, свої власні закони, своїх власних володарів, одним словом: був у добробуті і силі. Через непривітні умови й політичні нещастя розпався наш великий народ, стратив свою самостійність і прийшов під чужу владу...

Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився і наш український лев і гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди! Будьмо тим, чим бути можемо, будьмо — Народом!».

...Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священників і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів... поширенням добрих і корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т. п.

1. Як Головна руська рада обґрунтовувала права українців?
2. Яке завдання Головна Руська Рада визначала як найголовніше у своїй діяльності?

Історичні подробиці

Національний прапор

1848 р. перед українцями постало питання національної символіки. Перші прапори містили знак королів Русі — золотого (жовтого) «руського лева» на синьому полі. Проте, масовий попит і складність вишивання лева спонукав зробити прапор з двох кольорів герба: синього та жовтого. Так було створено український національний прапор.

Перше засідання Головної руської ради у Львові (літографія К. Ауера, 1848 р.)

Діємо: практичні завдання

Сформулюйте запитання, за допомогою яких можна дослідити літографію як джерело історичної інформації.

ГРР проголосила галицьких українців частиною українського народу, вимагала скасувати селянські повинності, надати селянам право власності на землю, сприяти розвитку сільського господарства, промисловості та торгівлі, ліквідувати станову нерівність, поліпшити стан народної освіти та надати українцям право на вільний національний розвиток.

Найбільших успіхів національний рух досяг у культурно-освітній діяльності. З травня 1848 р. почала друкуватися перша українська газета — «Зоря Галицька» (виходила до 1857 р.). Вона швидко здобула популярність і сприяла зростанню національної свідомості та політичної активності українців. Новостворене культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство «Галицько-руська матиця» ставило за мету піднесення освіти народу, розвиток літератури й мистецтва на західноукраїнських землях. За перші роки діяльності товариство видало близько 80 книжок: підручників, популярних праць з різних галузей знань.

Перший номер газети «Зоря Галицька» (15 травня 1848 р.)

Восени 1848 р. відбувся «Собор руських вчених» — з’їзд прибічників національного й культурного пробудження Галичини. Учасники собору зійшлися в тому, що необхідно виробити єдину граматику і правопис для всього «руського» народу Австрії та Росії на засадах української мови. Висловлювалися думки про відокремлення української частини Галичини від польської і впровадження тут української мови навчання.

Поміркуймо!

1. У чому полягає значення Собору руських учених для Галичини?
2. Чому про виступи учасників Собору писали, що вони «дихали свободою і патріотизмом».

З середини 1848 р. розгорнулася боротьба за перетворення Східної Галичини на окрему автономну провінцію. 9 червня Рада надіслала імператору вимогу поділити край на українську та польську частини. На підтримку цієї вимоги було зібрано підписи понад 200 тис. галичан. Проти цього виступили польська Рада народова, Руський собор і намісник Галичини, який був поляком.

Історичні подробиці

Слов’янський з’їзд

Боротьба українських діячів за національні права знаходила підтримку серед лідерів слов’янського відродження. Чеський учений Павел Шафарик — один із перших, хто науково обґрунтував етнічні межі українців, самостійність їхньої мови та описав українську літературу. Коли у 1848 р. загострилися польсько-українські відносини, він ініціював Слов’янський з’їзд у Празі. Там українські, польські й чеські представники домовилися про рівноправність мов, релігій, спільну гвардію й передачу питання поділу Галичини на розгляд рейхстагу.

Герби слов’янських земель (з диплому Слов’янського з’їзду у Празі 1848 р.)

1. Чому польська еліта виступала проти поділу Галичини?

2. Які ідеї об’єднували слов’янські народи Австрійської імперії?

3. ЗАВЕРШЕННЯ РЕВОЛЮЦІЇ

Українці Галичини та Буковини взяли участь у виборах до австрійського рейхстагу (парламенту), де здобули 44 місць. Це дозволило українським депутатам вперше на офіційному рівні відстоювати інтереси свого народу.

Склад депутатів австрійського рейхстагу

Під час виборів до австрійського парламенту українці Буковини проявили активність: п’ятеро з восьми обраних депутатів були українцями, серед них Л. Кобилиця. Хоча більшість із них були неписьменними селянами, вони співпрацювали з галичанами й підтримали вимогу створити окремий український край.

Поміркуймо!

1. Як народи імперії могли порозумітися в спільному парламенті?
2. Які виклики могли постати перед українцями для ефективної роботи в рейхстазі?

Проголошення незалежної угорської держави викликало боязнь мадяризації, тому більша частина русинів (українців) підтримала імперську владу. У січні 1849 р. закарпатська делегація на чолі з Адольфом Добрянським подала цісареві петицію про об’єднання Східної Галичини й Закарпаття. Ініціативу підтримали Головна руська рада й О. Духнович, який обґрунтовував єдність українських земель. У відповідь уряд створив окремий Ужгородський округ і дозволив відкривати українські школи.

На підтримку угорського повстання з метою відновлення Польської держави Польська національна гвардія підняла повстання у Львова. Ці прагнення не враховували інтересів українців, тому більшість діячів Головної Руської ради зайняли вичікувальну або лояльну до Австрії позицію.

На противагу польським збройним підрозділам у другій половині 1848 р. українці створили загони Руської національної гвардії. Українське добровольче військове формування було створене з дозволу імператора і діяло під керівництвом Головної руської ради у містах зі значним українським населенням — Стрию, Жовкві, Бережанах, Тернополі, Яворові. У 1849 р. для боротьби проти угорців сформовано окремий батальйон руських гірських стрільців (1400 осіб). Усі підрозділи мали український дух: народний одяг, синьо-жовті кольори, прапор із золотим левом. Гвардія підтримувала імператора в боротьбі проти польських і угорських повстань.

Старшина і стрілець Руської гвардії (автор невідомий, 1849 р.)

Придушення повстань народів імперії призвело до посилення реакції та обмеження демократичних свобод. У березні 1849 р. австрійський уряд розпустив парламент, скасував конституцію й відновив централізовану адміністрацію. Намісник Галичини розкритикував ідеї поділу краю, звинувативши русинів у симпатіях до Росії. У 1851 р. влада заборонила діяльність Головної Руської Ради.

Наслідки революції 1848-1849 рр. для українців

Думки істориків

Український історик Кирило Галушко

Спільний добуток усіх, хто хотів більше свободи — русинська мова стала однією з десяти офіційних мов Австрійської монархії, що потім дозволило впровадити, спираючись на юридичний прецедент, початкову освіту у школах русинською мовою у Галичині. Те, чого українці не мали до 1917 р. у Російській імперії.

Історичні подробиці

Із статті Івана Франка «Задушні дні у Львові 1848 р.»

Бомбардування було страшним нещастям для Львова. Згоріли ратуша разом із судовою реґістратурою та частю бухгалтерії, далі театр із редутовим залом, будинок головної школи, техніка з музеями та збірками науковими, університет зі збіркою моделів, кабінетами зоологічним, анатомічним, ботанічним та бібліотекою з 40 000 томів книжок і рукописів, між якими була збірка старих документів із монастиря Тинця та цінна бібліотека Гареллі, а надто 15 приватних домів. Страту оцінено на мільйон ринських. Страту в людях обчислила секція санітарна Львівського магістрату на 55 осіб убитих або таких, що померли від ран, і 75 ранених. Військо числило три вбитих і 13 ранених, утім числі також один офіцер німецького полку (Deutschmeister). Цікава річ, що Відень і Галичина помінялися своїми дітьми при кривавім ділі нищення свободи: у Відні визначився галицький полк Парма, зложений майже з самих русинів, а у Львові полк Дойчмайстер, зложений майже з самих віденських німців.

Пожежа в Ратуші Львова внаслідок бомбардування 2 листопада 1848 р.

1. Які факти про революцію та українців називає Іван Франко? Як він ставиться до згаданих подій?
2. Якими були здобутки українців Австрійської імперії під час революції?
3. Розгляньте схему «Наслідки революції 1848-1849 рр. для українців» на с. 98, як слід розставити ці наслідки за важливістю? Чому?

Діємо: практичні завдання

Один з провідних дослідників націоналізму Бенедикт Андерсен вважає, що нації є «уявленими спільнотами». Уявленими не втому сенсі, що вони не існують чи не існували насправді, а в тому, що питання приналежності до нації кожна людина може вирішити тільки у своїй уяві.

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте й обговоріть питання: «Чи є нації «уявленими спільнотами»?».

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання.

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії».

• Можу пояснити поняття і назви «Весна народів», «Головна Руська Рада», «Зоря Галицька».

• Можу визначити причини і здобутки «Весни народів» для українців.

• Можу розповісти про діяльність українського руху в умовах Весни народів.

• Можу визначити причини поразки Весни народів в західноукраїнських землях.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Чи можна вважати діяльність Головної Руської Ради проявом формування української національної ідентичності? Аргументуйте відповідь.

3. Обговоріть, чому створення українських збройних формувань під час революції були важливими для майбутнього українського руху.

4. У чому полягає значення участі українців у виборах до рейхстагу для політичного розвитку народу?

5. Чому більшість українців підтримали австрійську владу, а не виступили з ідеєю незалежної України?

ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Уявіть, що ви — редактор / редакторка першого випуску газети «Зоря Галицька» у травні 1848 р. Які три матеріали ви розмістили б у номері, щоб підтримати національне пробудження українців?

7. Створіть інфографіку або постер із назвою «Наслідки революції 1848-1849 рр. для українців: втрати й здобутки», узагальнивши зміни в соціальному, політичному та культурному житті.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1848 р. скасування панщини в Галичині, видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»

1848-1851 рр. діяльність Головної Руської Ради