Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Щупак (2024)

§ 31. Проблема міжнародного тероризму. Агресія Російської Федерації проти України

1. СУТНІСТЬ ТЕРОРУ І ТЕРОРИЗМУ

Терміни і поняття

Тероризм (від лат. terror — страх, жах) — злочинні дії окремих осіб, груп чи організацій, спрямовані на залякування держави, організацій і спільнот, окремих людей для досягнення політичних цілей, дестабілізації ситуації в суспільстві.

Терор — насильницькі дії, репресії держави проти власних громадян, певних спільнот чи проти інших держав.

Терор є легітимним насильством недемократичної держави, спрямованим на нав’язування членам суспільства певних порядків, світогляду, поведінки, моральних цінностей і норм.

Подробиці

Прикладом терору держави, або «державного тероризму» була політика совєтського режиму: «червоний терор» часів громадянської війни в Росії 1918-1920 / 1922 рр.; Голодомор 1932-1933 рр., який Р. Конквест схарактеризував як «терор голодом»; масові репресії часів «Великого терору» 1937-1938 рр. та репресії в наступні роки; масове виселення населення, зокрема депортація кримських татар та інших народів Криму в 1944 р. та ін. Смерть Й. Сталіна поклала край масовому терору, але репресії совєтської держави проти дисидентів та інших «ворогів совєтської влади» тривали до падіння совєтського режиму в 1991 р.

У 1941-1945 рр. нацистський режим організував терор, спрямований на тотальне знищення євреїв (Голокост) та інших «ворогів райху», а також репресії проти населення окупованих територій.

Свідчать документи

Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р.

[Тероризм являє собою] «суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей».

2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОГО ТЕРОРИЗМУ

2.1. Лівий тероризм

Лівий тероризм (інакше його називають революційний, «червоний») ідеологічно орієнтується на різні ліві доктрини (марксизм, ленінізм, троцькізм, анархізм, маоїзм тощо). В основі ідеології лівого тероризму — боротьба проти «прогнилого буржуазного суспільства», за здійснення «світової соціалістичної революції», досягнення загальної рівності між людьми.

2.2. Правий тероризм

Ідеологи правого тероризму виступають проти лібералізму, лівого руху, демократії, соціальних реформ. Вони є затятими супротивниками правової держави й громадянського суспільства, виявляють расову і національну нетерпимість. Правий тероризм орієнтується на національних діячів минулого, на культ «сильної особи». Його витоки — шовіністичні та расистські настрої певної частини суспільства.

2.3. Націоналістичний тероризм

Цей різновид тероризму характеризується терористичними діями угруповань, які прагнуть домогтися незалежності або забезпечити перевагу однієї нації над іншою всередині країни. Серед націоналістичних терористичних організацій — баскська ЕТА, Ірландська республіканська армія (ІРА) та ін.

2.4. Ісламський тероризм

Головне завдання ісламських терористичних організацій — боротьба з неісламським світом. На думку лідерів терористів, головну небезпеку для ісламського світу становлять США, інші західні країни та Ізраїль, які нібито намагаються його завоювати, знищити цінності ісламської релігії, нав’язати мусульманам ідеї та моделі західного походження.

3. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ТЕРОРИЗМУ

На сучасному етапі відбувається консолідація терористичних сил.

Останнім часом терористичні організації та терористи-фанатики поширюють сферу своєї антилюдської діяльності на весь світ, а також використовують різні методи організації терактів. Якщо раніше підриви смертників з вибухівкою у людних місцях, напади з холодною та вогнепальною зброєю на пересічних громадян мали місце в Ізраїлі, де ефективно працює антитерористична система безпеки, масово були поширені в Афганістані, Іраку та інших країнах Азії, то в останні роки теракти стали бідою Європи.

Влаштовуючи теракти та бажаючи помститися «західному світу», терористи-ісламісти підвищують популярність європейських правих партій, які виступають проти міграції, посилення ісламського впливу на світське життя, а часто і проти Європейського Союзу.

Найбільшу кількість терористичних атак останніми роками здійснювали «Ісламська держава», «таліби», «Аль-Каїда» зі своїми філіалами та нігерійська «Боко харам». Усі ці терористичні організації позиціонують себе як релігійні. Однак водночас вони мають чіткі політичні цілі, головна з яких — створити власну державу. Таке явище дістало назву «терористична напівдержава» (Terrorist Semi-States, або TSS).

Це — організація, яка, з одного боку, контролює частину існуючої держави, а з іншого — продовжує терористичні напади на громадян цієї та інших держав. Характерними прикладами «терористичних напівдержав» є «Ісламська держава», «Боко харам», рух «Талібан», «Аль-Каїда».

14 липня 2016 р. під час святкування Національного свята — Дня взяття Бастилії — у Ніцці внаслідок наїзду вантажівки на натовп людей 86 осіб загинули і понад 300 дістали поранення. Нападник, 31-річний виходець з Тунісу, був застрелений поліцією. Відповідальність за теракт взяло на себе терористичне угруповання «Ісламська держава» (ІДІЛ).

Російська Приватна військова компанія (ПВК) Вагнера. У Сирії 7 лютого 2018 р. під удар міжнародної коаліції на чолі із США потрапили вояки з цієї ПВК, унаслідок чого було знищено близько 100 найманців із Росії і країн СНД.

Новітні інформаційні технології, залучення приватних військових компаній (на кшталт сумнозвісної російської Приватної військової компанії Вагнера), доступність зброї в поєднанні з мільйонами біженців і мільярдами бідних, замішані на простій ідеології ненависті та радикалізму — все це створює родючий ґрунт для виникнення нових терористичних організацій. Для того щоб ефективно протистояти цій загрозі, потрібне об’єднання зусиль усіх держав світу, всього суспільства.

Сучасний тероризм стає все більш масштабним, що показали події 7 жовтня 2023 р. в Ізраїлі. Терористи використовують новітні технології (зокрема — для хакерських атак на комп’ютерні мережі) та допомогу держав, які підтримують тероризм. До таких держав у першій чверті XXI ст. належать, насамперед, Росія та Іран.

4. АГРЕСІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

4.1. Анексія і окупація Криму

У лютому 2014 р. в Україні завершилася «Революція гідності», у якій перемогли прихильники європейської інтеграції країни. Президент країни В. Янукович таємно виїхав до Російської Федерації.

Саме під час максимального напруження подій на Майдані, 20 лютого 2014 р., Російська Федерація розпочала спеціальну операцію щодо захоплення території півострова Крим — невіддільної частини України.

Активізувавши проросійські організації та рухи, перекинувши до АР Крим підрозділи повітряно-десантних військ і спеціального призначення в російських військових одностроях без знаків розрізнення, було організовано блокування і захоплення органів державної влади в АР Крим та військових частин ЗС України.

Проблеми. Пошуки. Проєкти

Напишіть історичне есе «Загарбницькі війни Російської імперії та сучасної Росії: історичні й моральні уроки».

Подробиці

Російська Федерація напередодні захоплення АР Крим зосередила тут великі сили. Російські силові структури налічували 73 тис. осіб. З них: військовослужбовців — 12 тис., співробітників МВС — 47 тис., співробітників МНС — 11 тис., співробітників ФСБ — 3 тис. осіб.

Уже за ситуації фактичної окупації російська влада, намагаючись легітимізувати захоплення території України, організувала незаконний референдум на території Криму (16 березня 2014 р.), де на голосування було поставлене питання щодо підтримки входження Криму до складу Росії. Виступи українських і кримськотатарських патріотів України не могли протидіяти захопленню влади в Криму проросійськими бойовиками, які спиралися на силу регулярної російської армії. Анексія Криму Російською Федерацією стала трагедією кримськотатарського народу, який нині переживає чергову окупацію своєї історичної батьківщини.

Світове співтовариство, міжнародні організації не визнають результати референдуму та закликають Росію до деокупації Криму.

4.2. Початок російської агресії у східному регіоні України

З окупацією Криму Російська Федерація поширила ескалацію збройного конфлікту на східні та південні регіони України. Агресор застосував різні форми ідеологічного впливу на українське суспільство та на свідомість людей, тиску на українську державу й акти терору для дестабілізації обстановки в Україні, що експерти схарактеризували як «елементи гібридної війни»:

• широкомасштабний інформаційно-психологічний та агітаційно-пропагандистський вплив на населення, приниження української мови та культури, фальшування української історії та пропаганда ідей «русского міра»;
• організація антиукраїнських, сепаратистських масових акцій і мітингів, суспільно-політичні провокації;
• заклики до федералізації України, що фактично мало призвести до розколу території України на окремі регіони та квазіреспубліки;
• акти тероризму, напади на українських патріотів;
• захоплення адміністративних будівель органів державної та місцевої влади тощо.

Широко використовувалися завчасно створені сепаратистські організації та збройні формування, які сприяли вторгненню російських підрозділів на територію України. Очолювані офіцерами російських спецслужб загони, прикриваючись мирними жителями, розпочали захоплення органів державної влади, будівель силових відомств і підприємств в адміністративних центрах.

З початку квітня 2014 р. диверсійні групи, що проникли з території Російської Федерації, та незаконні збройні формування з проросійськи налаштованих жителів Донбасу захопили адміністративні будівлі в низці міст сходу України.

14 квітня 2014 р. у відповідь на вторгнення диверсійних загонів виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції. До того ще в березні розпочалася мобілізація до Збройних сил України.

17 липня 2014 р. над захопленою російськими окупаційними військами та сепаратистами частиною території Донецької області проросійські терористи збили цивільний лайнер «Малайзійських авіаліній». Жертвами теракту стали 298 громадян Нідерландів, Малайзії та інших країн.

Незважаючи на те, що українська армія часто поступалася озброєним російським формуванням у військовій техніці та матеріально-технічному забезпеченні, їй вдалося частково відновити контроль над захопленими терористами населеними пунктами та вийти надержавний кордон із Російською Федерацією.

У цілому в період з 5 травня до 5 вересня 2014 р. було проведено понад 40 бойових операцій зі звільнення території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань, терористичних угруповань і диверсійних розвідувально-терористичних груп. Їхніми результатами стало звільнення близько 70 % території (понад 6 тис. км²) Донецької та Луганської областей. Жителі понад 200 населених пунктів (Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Лисичанська та інших) змогли повернутися до нормального мирного життя.

Захист Донецького аеропорту. Фото Сергія Лойко, російсько-американського фоторепортера і журналіста, який наприкінці жовтня 2014 р. провів чотири дні серед українських військових добровольців — захисників Донецького аеропорту

Проте всупереч всім нормам міжнародного права російські війська здійснювали обстріли наших військ з артилерійських систем, надавали зброю та матеріальні засоби незаконним збройним формуванням, а наприкінці серпня 2014 р., в умовах загрози поразки сепаратистів, здійснили приховану окупацію частини території Донецької і Луганської областей. Просування українських військ і звільнення захоплених проросійськими сепаратистами населених пунктів Донецької та Луганської областей було зупинено.

Уторгнення армії Російської Федерації було головною причиною Іловайської трагедії, де протягом 7—31 серпня 2014 р., за офіційними даними, полягли 366 українських бійців, а загальні втрати становлять близько 1000 людей; великих втрат під Дебальцевим (жовтень 2014 — лютий 2015 р.) та ін.

Усьому світові відома героїчна оборона Донецького аеропорту, яка стала символом мужності й героїзму наших воїнів, коли люди виявилися міцнішими, ніж залізо і бетон. За незламність і надлюдську мужність захисників ДАПу називають «кіборгами».

Подробиці

Захист Донецького аеропорту став символом мужності українських патріотів. Подвиг українських захисників ДАПу відображений, зокрема, в експозиції Дніпровського музею АТО, художньо осмислений у романі С. Лойка «Аеропорт», у фільмі А. Сеітаблаєва «Кіборги» та інші.

«Кіборги»: Офіційний трейлер фільму Ахтема Сеітаблаєва. Трейлери українського кіно, 31.10.2017 р.

4.3. Спроби міжнародного врегулювання воєнного конфлікту на сході України та продовження російської агресії

12 лютого 2015 р. лідери Німеччини, Франції, України та Росії (так звана «нормандська четвірка») і контактна група, що складається з представників Росії, України, самопроголошених республік (так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки») підписали Мінські домовленості. Цей документ мав сприяти деескалації збройного конфлікту на сході України.

Утім через намагання Росії дестабілізувати ситуацію в Україні, Мінські домовленості так і не стали дієвим інструментом для припинення війни та відновлення територіальної цілісності України. Нехтуючи домовленостями щодо врегулювання конфлікту, порушуючи умови про перемир’я та припинення вогню, російські окупаційні війська продовжували ведення бойових дій на окремих напрямках та обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема зі зброї, яка мала б бути відведена згідно з Мінськими домовленостями.

Російська Федерація не припиняє формувати поблизу державного кордону з Україною нових угруповань військ.

На морському напрямку Росія намагалася встановити повний контроль над акваторією Азовського моря та активно демонструвала силу. Масово затримувала українські та іноземні судна, які прямували до українських портів, перед Керченською протокою та в басейні Азовського моря.

«War for peace» («Війна заради миру»): фрагмент документального фільму; режисер Євген Тітаренко, продюсер Наталя Хазан, композитор Іван Оглоблін, 05.07.2019 р.

• Схарактеризуйте діяльність добровольців-медиків на прифронтовій території.

25 листопада 2018 р. сили ВМФ РФ атакували два українських катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу» на підході до Керченської протоки, а російський спецназ захопив їх. 24 українських моряки заарештували за звинуваченням у незаконному перетині кордону РФ. Міжнародна спільнота, союзники України вимагають від Росії звільнити українських моряків і відновити вільне судноплавство в Керченській протоці й Азовському морі. У травні 2019 р. Міжнародний трибунал з морського права у німецькому місті Гамбург зобов’язав Росію звільнити українських моряків і повернути Україні захоплені судна.

РФ, незважаючи на санкції та засудження світовою спільнотою її агресивних дій, не відмовлялася від планів повернути Україну до сфери власних інтересів. Фактично тривала російсько-українська війна.

4.4. Початок операції Об’єднаних сил

Реагуючи на нарощення та посилення агресивних дій РФ у Збройних силах України сформовано нові з ’єднання та військові частини.

Відновлено функціонування командування та військових частин Військово-морських сил на нових місцях дислокації. Сформовано та підготовлено дві окремі бригади морської піхоти.

Завершено створення Сил спеціальних операцій.

До штатів розвідувальних батальйонів введено роти безпілотних авіаційних комплексів.

Здійснено формування бригад територіальної оборони в кожній області України та створено потужний оперативний резерв, до якого зараховано близько 153 тис. резервістів з досвідом виконання завдань в зоні АТО, з яких понад 10 тис. офіцерів.

До військ постачають модернізовану та нову бойову техніку, зокрема таку, що відповідає стандартам НАТО.

Для підвищення ефективності відсічі збройної агресії РФ проведено зміну формату операції українських силових відомств на Донбасі. 30 квітня 2018 р. Україна перейшла від Антитерористичної операції до операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької і Луганської областей.

Попри підтвердження численних фактів збройної участі російської армії в агресії проти України, офіційна влада Російської Федерації не визнавала факту війни.

Російське керівництво усвідомлювало неспроможність маріонеткових режимів «ЛДНР» протистояти ЗСУ. Імперські наміри Росії включали прагнення скинути законну владу в Україні й перетворити її на свою колонію, а головне — позбавити український народ незалежності та волелюбності, знищити його національну ідентичність, остаточно «вирішити українське питання».

З весни 2021 р. РФ нарощувала війська біля українського кордону й на території Білорусі. Ударне угруповання ЗС РФ сягнуло понад 150 тис. осіб. Розвідки США і Великої Британії попереджали, що президент Росії В. Путін готує масштабне вторгнення в Україну.

Проблеми. Пошуки. Проєкти

Виконайте проєкт у класі «Повномасштабне вторгнення Росії до України у світових новинах 24 лютого 2022 р.»

Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення на обрану тему: «Як вдалося завдати поразки російським військам під Гостомелем», «Як відкинули російські війська від Києва» або ін.

4.5. Повномасштабна війна Росії проти України

21 лютого 2022 р. президент Росії В. Путін повідомив про офіційне визнання так званих Донецької та Луганської народних республік (окуповані окремі райони Донецької та Луганської областей).

24 лютого 2022 р. Росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, а також із території Білорусі й окупованого Криму.

У своїй заяві президент Росії В. Путін назвав цю повномасштабну війну «Спеціальною воєнною операцією», цілями якої цинічно проголосив «демілітаризацію» та «денацифікацію» України. Він неправдиво звинуватив Україну в загрозі для Росії — найбільшій за площею державі на планеті, армія якої вважалася тоді другою за силою у світі, а кількість її населення майже втричі перевищує населення України.

ЗС Росії завдали ракетно-бомбових ударів по військових об’єктах та цивільній інфраструктурі майже всіх регіонів України. Російські війська почали наступ з північного напрямку (Київська, Сумська та Чернігівська області), східного (Донецька, Луганська та Харківська області) та південного (з окупованого Криму на Херсон — Миколаїв — Запоріжжя — Маріуполь).

Російська військова техніка, знищена на одній із вулиць м. Бучі під Києвом. 1 березня 2022 р. Автор фото — Сергій Нужненко

Уже в перші дні війни, завдяки мужності бійців ЗСУ, вмілому командуванню офіцерів і генералів, українським підрозділам вдалося завдати поразки російським військам під Гостомелем, який ЗС РФ прагнули використати як «браму» для своїх десантників, метою яких був Київ (російське командування даремно мріяло про «захоплення української столиці за три дні»). За 38 днів від 24 лютого до 2 квітня 2024 р. російські війська зазнали величезних втрат у живій силі та техніці, були відкинуті від Києва й були змушені відступити з Півночі України.

• Чи змінюється, на вашу думку, ставлення росіян до путінського режиму та розв’язаної ним загарбницької війни проти України? Що може вплинути на такі зміни?

Серед перемог українських військ особливо треба відзначити потоплення флагмана російського флоту — крейсера «Москва»; звільнення правобережжя Херсонської області; блискучу операцію із звільнення Харківщини.

Окрім героїзму бійців, треба відзначити подвиг волонтерів, віддану роботу на Перемогу українського громадянського суспільства.

Російські збройні сили чинять злочини проти місцевого населення, порушують положення Женевських конвенцій, звичаїв війни.

Повномасштабна агресія Росії проти України триває. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде бойові дії на Донбасі та Півдні України, щоденно завдає ракетно-бомбових ударів по цивільній інфрастуктурі, обстрілює цивільне населення практично по всій території України.

США, Велика Британія, країни ЄС (крім Угорщини) сформували союз держав, який надає величезну воєнну, фінансову і гуманітарну допомогу Україні. Демократичні країни світу усвідомлюють, що в Україні вирішується подальша доля демократії в Європі та світі.

Допомога Україні від країн-партнерів за рівнем ВВП (за даними редакції «Факти», Ілля Нежигай, 6 жовтня 2023 р.)

Росія ще має велику перевагу в живій силі та техніці, у кількості боєприпасів. Проте агресія останньої імперії приречена на провал.

Історичний анекдот

Десь у Росії.

— Вам повістка у військкомат.

— А з ким воюватимемо?

— З фашистами.

— Ясно. А проти кого?

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

І. Систематизуємо нову інформацію

• 1. Назвіть причини поширення тероризму в сучасному світі.
• 2. Схарактеризуйте основні напрями сучасного тероризму у світі.
• 3. Як розпочиналася антитерористична операція в Афганістані? Яке сучасне становище країни?
• 4. Визначте особливості сучасного тероризму на території Європи.
• 5. Якими мотивами влада Російської Федерації обґрунтовує анексію і окупацію Криму?
• 6. Якою була реакція міжнародного співтовариства на збройну агресію Росії проти України?
• 7. Поясніть значення понять: терор, тероризм, гібридна війна Російської Федерації проти України.
• 8. Покажіть на карті країни, які стали жертвами терористичних атак на початку XXI ст.
• 9. Покажіть на карті Крим та окремі райони Донецької та Луганської областей України, окуповані Російською Федерацією.

ІІ. Обговорюємо в групі

• 1. Спробуйте порівняти характер і форми здійснення терактів у 1960—1970-х роках і на сучасному етапі.
• 2. Чому, на вашу думку, Україна не отримала дієвої допомоги, включно з військовою, від міжнародного співтовариства в боротьбі із зовнішньою агресією Російської Федерації у 2014 р.?

ІІІ. Мислимо творчо й самостійно

• 1. Спробуйте запропонувати найефективніші методи боротьби з міжнародним тероризмом. Які антитерористичні дії держав ви вважаєте помилковими?
• 2. Що Ви думаєте щодо змісту понять «колабораціонізм» та «стратегії виживання» стосовно населення тимчасово окупованих територій України?
• 3. Які способи деокупації Криму та тимчасово непідконтрольних Україні територій Ви бачите?

ВАЖЛИВІ ДАТИ

лютий 2014 р. — початок окупації Криму Російською Федерацією

лютий 2015 р. — підписання Мінських домовленостей

24 лютого 2022 р. — початок повномасштабної війни Росії проти України