Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Сорочинська

§ 7. Писемні пам’ятки та їхні дослідження. Найвидатніші писемні пам’ятки України

За цим параграфом ви зможете:

  • дізнатись, які є взагалі писемні пам’ятки;
  • які писемні пам’ятки найвизначніші в Україні.

Пригадайте!

  • 1. Які є види історичних джерел?
  • 2. Коли виникли писемні джерела?

1. Якими бувають писемні джерела

Для дослідження минулого особливо цінними є писемні джерела. До них належать різноманітні написи та документи, що їх створили люди за допомогою знаків і символів.

Від часу винайдення письма для нього людство за період свого існування намагалося пристосувати різноманітні матеріали: камінь, дерев’яні дощечки чи глиняні таблички, кістки тварин. У Стародавньому Єгипті писали на папірусі — папері, який створювався зі стебел очерету, що зростав на берегах річки Ніл.

Наші предки для письма використовували кору берези (бересту), пергамент (матеріал з телячої шкіри) або свинцеві пластини.

Батьківщиною сучасного паперу вважають Китай, де, за свідченнями китайських літописів, майстер Цай-Лунь у 105 р. н. е. винайшов папір, переробляючи бамбук.

За кілька сотень років папір навчилися виготовляти і в Європі.

Коротка історія розвитку письма

Змінювалися і способи нанесення знаків письма. Їх вирізьблювали, видавлювали, наносили фарбою, чорнилом, зрештою винайшли спосіб друкувати, який і досі вдосконалюють.

Упродовж тисячоліть змінювався не лише матеріал, на якому робили написи, а й змінювалося письмо. Певний час основним джерелом для виникнення писемності був малюнок. Проте малюнок може стати писемністю лише тоді, коли він не просто зображає річ, поняття (сонце, земля, людина тощо), а й позначає саме слово. Письмо за допомогою малюнків називають піктографічним. Хоча нині такий вид письма вже не використовують, піктограми значно поширені в дорожніх знаках, комп’ютерах, телефонах тощо.

Тексти вирізьблено на камені, написано на панцирі черепахи, глиняних табличках

Згодом малюнки перетворилися на письмові символи, що часто були навіть не схожими на той предмет або явище, які вони позначали. Так виникло ієрогліфічне письмо.

Давньоєгипетські ієрогліфи

У цих видах письма прочитується не лише зміст думки, а й зорові образи — малюнки. Люди, які були носіями цього виду письма, залишили свідчення про власний спосіб життя та мислення, традиції, уявлення про навколишній світ.

Напис зроблено давньогрецькою мовою

Однак піктограми та ієрогліфи не відтворюють звучання мови. Це робить звуко-буквене, або абеткове, письмо. Один з перших буквених алфавітів виник у XV ст. до н. е. — фінікійський, який мав 22 приголосні літери. Першим досконалим абетковим письмом стало грецьке. Нині найпоширенішими є латинська, арабська абетки та кирилиця. На основі кирилиці було створено й українську абетку, яка налічує 33 букви.

Напис зроблено глаголицею

Для дослідження історії України вчені послуговуються широким колом писемних джерел. Згадки про події на наших землях містяться у працях давньогрецьких, римських, арабських, європейських мандрівників, учених, політиків. Важливим писемним джерелом історії Русі-України є літописи — твори, в яких про події оповідали за роками. Багато цікавої інформації про події історії вчені дізнаються з хронік, мемуарів (спогадів), різних документів державних органів влади, матеріалів газет, журналів та інших написів.

• Що використовувало людство за свою історію для фіксації інформації?

Кирилиця — алфавітна система письма у країнах Східної Європи, Північної та Центральної Азії. Одна з двох абеток (інша — глаголиця) староцерковнослов’янської мови лягла в основу алфавітів слов’янських мов та десятків різних мов світу. Кирилиця походить від грецького письма з додаванням додаткових літер. Абетку названо на честь слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія, яким традиція приписує винахід абетки.

2. Найвидатніші писемні пам’ятки України

До нашого часу давніх писемних пам’яток, які висвітлюють події з історії України, дійшло вкрай обмаль. Більшість з них — у переписах, копіях пізніших часів.

До найдавніших збережених рукописних книг Русі-України належать: Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава, Ізборник 1076 р.

Окрім найдавніших рукописних текстів варто згадати й інші книги того періоду, які дійшли до нас у переписах XV ст. Серед них: «Слово про закон і благодать», «Руська Правда», «Києво-Печерський патерик», «Повість временних (минулих) літ», «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», «Слово о полку Ігоревім» (оригінал не зберігся).

Музей книги і друкарства

Реймське Євангеліє вивезла до Франції зі Софійської бібліотеки дочка Ярослава Мудрого Анна перед її заміжжям (була дружиною французького короля).

Реймське Євангеліє

Остромирове Євангеліє створене в 1056-1057 рр. Це — переклад болгарського оригіналу церковнослов’янською мовою. Містить євангельські читання із заставками, мініатюрами євангелістів Івана, Луки і Марка, кольоровими ініціалами. Остромирове Євангеліє створив дяк Григорій на замовлення новгородського боярина Остромира.

Остромирове Євангеліє

Ізборник Святослава 1073 р. є перекладом болгарського збірника, укладеного у X ст. для київського князя Святослава Ярославича. У книзі можна знайти відомості з математики, астрономії, астрології, граматики, фізики, логіки, біології, історії, етики, уривки богословських текстів та їхнє тлумачення. Важливою особливістю книги є те, що в ній уміщено портрет князя та його родини.

Сторінка з Ізборника Святослава з портретом князя і його сім’ї.

Ізборник 1076 року, теж створений для Святослава, є збіркою релігійних та філософських творів — роздуми про віру, повчання для дітей та інше.

Першим відомим письменником Русі-України з місцевого населення був митрополит Іларіон. Він займав свою посаду за часів княжіння Ярослава Мудрого. Його твір «Слово про закон і благодать» є прикладом церковної проповіді, в якій прославлено хрещення Русі-України з ініціативи князя Володимира і поширення за Ярослава Мудрого.

Музей книги та друкарства в Острозі

Найвидатнішим історичним твором Русі-України й найвидатнішим вітчизняним літописом серед збережених часом є «Повість минулих літ», яку написав 1113 р. ченець Києво-Печерського монастиря Нестор. Нею починаються майже всі давньоруські літописи, що дійшли до нашого часу.

Сторінка з «Повісті минулих літ»

Безцінною пам’яткою староукраїнського письменства є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написане на початку XII ст. Твір поєднує автобіографію князя з його порадами, як, відповідно до християнських чеснот, управляти державою.

Справжнім шедевром, своєрідною перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім», яке невідомий автор створив близько 1187 року і оповідає про невдалий похід новгород-сіверського князя проти половців. За художнім рівнем цей твір не має аналогів у тогочасних літературах. «Руська правда» — збірка стародавнього руського права, складена в ХІ—ХІІ ст. на основі звичаєвого права. Вона безпосередньо впливала на життя населення ще багато століть і навіть після припинення існування Русі-України.

Сторінка з «Руської правди»

Окрім книг, із часів Русі-України збереглися й інші писемні джерела. Найцікавішими є графіті Софії Київської — написи і малюнки, що залишили священники та відвідувачі Софійського собору в Києві (виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст.). Багато графіті Софії Київської є пам’ятками української мови. Також вони свідчать про високий рівень грамотності населення.

Музей книги, м. Луцьк

Ще одним письмовим джерелом часів Русі-України є берестяні (XI—XV ст.) і свинцеві грамоти. Берестяна грамота — це, як правило, приватне листування, написане на корі берези. Такі грамоти на теперішній час знайдено у 13 містах.

Берестяна грамота із записом двох молитов

Берестяні грамоти з дитячими малюнками

Свинцева грамота — напис на свинцевій пластині. Як правило, це був документ із розпорядженням князів. Загалом відомо лише про дві такі грамоти.

Свинцева грамота XII ст., яка була знайдена на Хмельниччині в 2021 р.

Яка найдавніша книга України?

ВИСНОВКИ

• Для дослідження минулого особливо цінними є писемні джерела. До них належать різноманітні написи та документи, що створили люди за допомогою знаків і символів.

• За свою історію людство створило чимало різноманітних систем письма. Найпоширенішим стало абеткове письмо.

• Для передачі писемної інформації використовували різноманітні матеріали. Зрештою найпоширенішим став папір.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Складіть перелік можливих писемних джерел.
  • 2. Поміркуйте над твердженням історика Омеляна Пріцака: «Історія починається тоді, коли виникають писемні джерела. Без них нема історії». Чи згодні ви з ним? Свою думку обґрунтуйте.
  • 3. Поміркуйте, чи всім писемним джерелам можна довіряти. На основі раніше вивченого матеріалу з’ясуйте, як перевірити достовірність писемного джерела.
  • 4. Які відмінності між ієрогліфічним та звуко-буквеним письмом?
  • 5. Чим відомі Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава, Ізборник 1076 р.?
  • 6. За допомогою додаткових джерел складіть розповідь про одне з давніх писемних джерел з історії України.