Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Сорочинська

§ 6. Минуле в археологічних пам’ятках. Археологічні скарби України. Трипільська культура

За цим параграфом ви зможете:

  • дізнатися про найвідоміші археологічні скарби України;
  • з’ясувати, чим вирізняється трипільська археологічна культура.

Пригадайте!

  • 1. Що таке археологія, археологічна культура, археологічна пам’ятка?
  • 2. Яку інформацію можна отримати завдяки археологічним дослідженням?

1. Минуле в археологічних пам’ятках

Україна настільки багата на археологічні пам’ятки, що в країні нема жодного регіону, де їх би не було.

На території України виявлено археологічні пам’ятки, які представляють усі етапи розвитку людства: від залюднення території України.

Археологи визначили основні археологічні періоди історії України. Вони загалом збігаються з періодами європейської історії.

Найдавніші часи археологи та історики називають кам’яним віком, який вони поділяють на давній (палеоліт), середній (мезоліт), новий (неоліт).

Близько шести тисяч років тому кам’яний вік став змінювати вік металів, який триває досі. Перехід від кам’яної доби до віку металів називають мідно-кам’яним віком (енеолітом). Вік металів поділяють на бронзовий і залізний.

Бурхливе минуле України залишило її громадянам величезну археологічну спадщину. Вона дає змогу з’ясувати загадковий світ мисливців на мамонтів та бізонів часів великого зледеніння; що українські степи були батьківщиною індоєвропейських народів, які є попередниками більшості сучасних європейських народів; а землі між Дніпром і Сяном є прабатьківщиною слов’ян...

Які археологічні періоди історії України?

Археологічна періодизація

2. Археологічні скарби України

Археологічна спадщина України є однією з найбільших і найбагатших у Європі. На теренах нашої держави з незапам’ятних часів збереглися печери зі слідами первісних людей, давні кургани різних епох, літописні городища й міста. У землі також є чимало скарбів.

Скарб давньоримських монет. Колись так люди намагалися в горщику сховати свої заощадження

Археологи вважають, що на території України знайдено лише 1 % захованих тут скарбів. Проте самі скарби не є метою досліджень археологів. Кожна коштовна річ, вироблена з дорогоцінного металу, а інколи й оздоблена коштовним камінням, має наукову цінність тільки тоді, коли пов’язана з усім контекстом, у якому її було знайдено: похованням, спорудою, ритуальним жертвопринесенням та іншими аспектами.

Печера Вертеба. Реконструкція стоянки давніх людей

Серед багатьох археологічних скарбів, знайдених в Україні, можна виокремити кілька. Серед них є так званий Михайлівський скарб золотих прикрас, яким понад дві тисячі років. Двома частинами він знайдений у 1876 та 1897 рр.

Речі з Михалківського скарбу

Загалом, два скарби складаються з двох діадем, кількох тисяч намистин і «крилатих» пронизок, золотих чаш, застібок для накидок (фібул), блях, гривень, браслетів, а також чотирьох золотих зливків завдовжки 20 см. Проте кому належали ці речі, залишається загадкою.

Чимало було знайдено скарбів зі «скіфським золотом». Скіфи — це кочові племена, які мешкали в степах України більш ніж дві з половиною тисячі років тому. Вони залишили після себе чимало курганів — поховань їхніх царів, знатних воїнів. Хоча більшість поховань скіфських царів були розграбовані ще в давні часи, археологи продовжують виявляти чимало цікавих знахідок, серед яких і золоті та срібні речі.

Найціннішу річ скіфської доби — пектораль, яку зберігають в Україні, знайшов у 1971 р. археолог Борис Мозолевський у царському кургані відомому як Товста Могила.

Чимало цінних речей було виявлено в кургані Солоха. Серед них — золотий гребінь, золоті піхви для меча, казан зі сценами життя скіфів. Проте ці знахідки перебувають у Росії.

Курган Товста Могила

Внутрішня будова кургану

У 2002 р. був знайдений скарб на Чуфут-Кале біля Бахчисараю. У ньому було 30 золотих, 4 253 срібні та 1 мідна монети XV ст. А влітку 2007 р. в лісі на горі Тепе-Оба біля Феодосії, що у Криму, випадково знайшли 10 168 монет часів Кримського ханства — найбільший скарб в історії незалежної України.

Борис Мозолевський з пектораллю

Найбагатшим скарбом, виявленим в Україні, фахівці вважають Перещепинський скарб, знайдений у 1912 р., нині — територія Новосанжарського району Полтавської області. Більшість дослідників вважає, що скарб належав вождю кочівників булгар хану Кубрата, кагану Великої Булгарії, до якої в VII ст. належала й частина території сучасної України.

Скарб з Тепе-Оба

Скарби продовжують знаходити і в наш час. У 2020 р. у селищі Городниця на Житомирщині наприкінці серпня виявили скарб національного значення — 32 монети часів Русі-України із зображенням тризуба і князя Володимира.

Які найвідоміші археологічні скарби України?

3. Трипільська культура

Однією з прикметних і найяскравіших археологічних культур України є трипільська. Вона існувала 5-6 тисяч років тому впродовж 1,5 тисячі років. Культуру відкрив археолог Вікентій Хвойка. На території України пам’ятки трипільців було виявлено в 15 областях, а випадкові знахідки — ще у чотирьох, всього є понад 2300 пам’яток, серед яких — поселення, могильники і поховання, скарби й окремі знахідки.

Поширення пам’яток трипільської культури. Картосхема

Постать

Видатний археолог Вікентій Вячеславович Хвойка провів свої перші розкопки 1893 року на Кирилівських висотах у Києві, де виявив палеолітичну стоянку з кістками мамонта, поселення неоліту та бронзового віку. Наступні розкопки біля Трипілля, Халеп’я, Верем’я та інших сіл підтвердили його припущення: в Україні відкрито нову енеолітичну культуру, про що він оголосив 1899 р. на XI Всеросійському археологічному з’їзді в Києві. Також він зазначав, що індоєвропейська мовна спільнота почала формуватися саме на території України.

Цікаво знати

Над вивченням трипільської культури в Україні працювало майже 5 поколінь дослідників і дослідниць (Вікентій Хвойка, Вадим Щербаківський, Ярослав Пастернак, Олег Кандиба, Тетяна Пассек, Валентин Даниленко, Микола Шмаглій, Михайло Відейко та ін.) — загалом понад 180 осіб, а наукових друкованих праць нині є понад 2500. Численні археологічні колекції виставлено в музеях та нагромаджено в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях, наприклад приватному музеї «Платар» (Київ). Найбільші археологічні скарби зібрано в Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. У понад 60 музеях України — у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях також виставлено старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Румунії, Молдови, Польщі, Великої Британії, Австрії (Відень).

Трипільці та трипільська культура

За більш ніж 100 років досліджень учені вже багато знають про розвиток племен трипільської культури. Проте нові відкриття відбуваються щороку.

Прикметною особливістю життя трипільських племен є те, що вони будували великі поселення — протоміста. Такі великі поселення знайдено біля с. Тальянки (15 000-25 000 жителів, до 2 700 будинків, площа 450 га; це було найбільше місто трипільців), поблизу с. Небелівка (площа близько 300 га, тут у понад 1300 будинках жили кілька тисяч людей), неподалік с. Майданецьке (6 000-10 000 жителів, до 1575 будинків, площа 270 га), с. Доброводи.

Протоміста — термін, яким зазвичай позначають великі поселення періодів неоліту та енеоліту, котрі мають ознаки як села, так і міста.

Реконструкція протоміста трипільців біля с. Майданецьке

Усі вони мали

  • кругову структуру з майданом у центрі, вулиці (завдовжки до 180 м);
  • житлові багатоповерхові (два-три поверхи), господарчі, храмові споруди (поодинокі будинки, які не належали до системи вулиць);
  • рів довкола.

Які елементи протоміст вказують на те, що це село, а які — що це місто?

Щоби будувати такі великі поселення, треба було мати розвинене господарство.

Імовірно, головним заняттям трипільців було землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, горох, просо. Спочатку землю обробляли мотиками, а згодом — ралом. Зернові культури збирали дерев’яними серпами з роговими та крем’яними вкладками. Крім землеробства, трипільці займалися садівництвом. Вирощували абрикоси, сливи, аличу. Активно займалися: полюванням — на зубрів, оленів, лосів, косуль, диких кабанів; рибальством — ловили річкову рибу; тваринництвом — розводили кіз, корів, свиней, чому сприяли багаті луги і пасовиська в долинах рік. Забезпечували себе господарськими і побутовими речами, одягом.

Культова споруда площею 60 на 20 метрів була побудована близько шести тисяч років тому

Високого рівня розвитку у трипільців досягло виготовлення кераміки. Вона добре випалена й орнаментована. Провідними мотивами орнаменту були спіралі та завитки, виконані темно-гнідою, іноді аж чорною, і білою фарбами на чорному тлі посудини. Крім того, на мальованому посуді трапляються схематичні малюнки свійських тварин та зображення жінок, що мали магічне значення. Таке орнаментування частково збереглося в українських народних вишивках, килимах, кераміці, а особливо — у великодніх писанках.

Реконструкція життя трипільців

Трипільські жіночі фігурки

Стилізовані трипільські орнаменти на сучасній писанці

Як харчувалися трипільці?

Виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні фігурки з глини. Найбільше було зображень жінки.

Трипільське суспільство через обмежені можливості господарського розвитку не змогло створити цивілізацію. Однією з проблем була відсутність технологій відновлення родючості землі. Через кожні 50-70 років трипільцям доводилось переселятися на нові землі, спалюючи попередні поселення. Зрештою господарство трипільців охопила криза і занепад.

Реконструкція розпису трипільської кераміки

Її спричинило ймовірна зміна кліматичних умов.

У трипільців була добре розвинена житлова архітектура. Будівлі мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів. Стіни обмальовували мінеральними фарбами. Приміщення опалювали як відкритими вогнищами, так і купольними печами.

Ким же були племена трипільців? Трипільці не були українцями, як дехто стверджує, але вони були першими справжніми землеробами та скотарями на українських землях.

Музей трипільської культури

Трипільці були подібними до сучасних жителів Близького Сходу — невисокого зросту, смаглявими, з характерним великим носом. Недавно вчені з’ясували, що вони генетично пов’язані з корінними жителями Анатолії (сучасна Туреччина). Проте їхні господарські здобутки (систему обробітку землі, знаряддя праці, господарське начиння, секрети будівництва житла тощо) успадкували їхні нащадки, зокрема й українці.

Реконструкція інтер’єру трипільської хати

Моделі багатоповерхових будівель трипільців

Які основні здобутки трипільських племен?

ВИСНОВКИ

• Завдяки археологічним дослідженням історики дізналися про давнє минуле України. На території України виявлено археологічні пам’ятки, які представляють усі етапи розвитку людства. Бурхливе минуле України залишило чимало цікавих скарбів. Проте самі скарби не є метою досліджень археологів.

• Завдяки дослідженням археолога В. Хвойки була відкрита яскрава трипільська культура. Вона засвідчила високий потенціал українських земель у цивілізаційному розвитку.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. На підставі чого археологи створили свою періодизацію історії України?
  • 2. Людське суспільство на українських землях розвивається майже мільйон років. Які періоди в його розвитку виділяють археологи?
  • 3. Поміркуйте і висловіть припущення. Чому на території України знаходять багато археологічних скарбів?
  • 4. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся про інші видатні археологічні скарби. Підготуйте відповідну презентацію.
  • 5. З якого регіону світу походили трипільські племена? Як вони вплинули на розвиток місцевої людності?
  • 6. Які основні заняття трипільських племен?
  • 7. Доберіть перелік понять і термінів, які дали змогу охарактеризувати трипільську археологічну культуру. Продовжте ряд: енеоліт, протоміста, ...
  • 8. Підготуйте лепбук про трипільську культуру.