Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)

§ 10.6. Ендокринна регуляція та наукові дослідження

Медичні дослідження можуть запропонувати людині щасливе та продуктивне життя.

Ерл Сазерленд (1915-1974) — американський фармаколог та біохімік, лауреат Нобелівської премії (1971)

Застосовуємо знання! Сазерленд отримав премію «за відкриття механізму дії гормонів». Суть у тому, що під впливом гормонів, які є первинними месенджерами, в клітинних мембранах клітин-мішеней утворюється речовина (циклічний АМФ), що є «вторинним посередником». І цей новий біологічний принцип є загальним механізмом дії багатьох гормонів. Цікаво, у чому значущість цього відкриття?

ЗМІСТ

Які чинники визначають нормальну діяльність та порушення ендокринних залоз?

Основною умовою оптимальної діяльності ендокринних залоз є упорядкованість її взаємодії з нервовою та імунною системами. Важливість цих зв’язків підтверджена численними дослідженнями: гіпоталамус синтезує гормони, що впливають на діяльність гіпофіза, посередниками імунного впливу на ендокринну систему є пептиди тимуса й цитокіни, прояви вищої нервової діяльності пов’язані з дією серотоніну, ендорфінів. Від стану цих взаємозв’язків та органів ендокринної системи залежить, чи буде людина здорова, чи буде страждати від гормонального збою.

Причинами ендокринних захворювань можуть бути природні й соціальні, зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) чинники.

Таблиця 20. ПРИЧИНИ ЕНДОКРИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Категорії	Приклади
Спосіб життя	Шкідливі звички, неправильне харчування, надлишкова маса, дистрес, порушення ритму «сон-бадьорість», шкідливі умови праці, гіподинамія та гіпокінезія
Навколишнє середовище	Фізичні (механічні травми, шкідливі впливи випромінювання), хімічні (чужорідні речовини-ксенобіотики), біологічні (віруси, хвороботворні бактерії, тварини-паразити)
Спадковість	Вікові зміни та процеси старіння, спадкові хвороби нервової, травної, кровоносної систем, набуті та вроджені аутоімунні захворювання, спадкова схильність до певних ендокринних захворювань
Охорона здоров'я	Неефективність профілактичних заходів. Низька якість медичних послуг. Необґрунтоване вживання лікарських препаратів

Так, до внутрішніх природних чинників належать мутації генів, що можуть стати причиною гіперплазії залоз (розростання в об’ємі), появи пухлин, надмірної чи недостатньої функцій окремих чи багатьох залоз тощо. Існує спадкова схильність до цукрового діабету, порушень роботи щитоподібної залози. У деяких випадках імунна система організму може помилково атакувати свої власні залози, що може призвести до їх запалення, гіпер- або гіпофункцій (наприклад, хвороба Хашимото).

Біологія + Охорона здоров’я • Йод необхідний людині протягом усього життя, а його нестача в організмі призводить до затримки росту в дітей, порушення розумової активності й обміну речовин у дорослих. Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Для чого людині йод?

Які основні групи ендокринних захворювань?

У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-9) ендокринні захворювання разом із порушеннями імунітету, харчування та обміну речовин потрапили в один розділ. Загалом ендокринні розлади можна розділити на дві групи: гіпофункція (гіпосекреція, що призводить до нестачі гормонів) та гіперфункція (гіперсекреція, що призводить до надлишку гормонів) ендокринних залоз.

Ендокринні порушення гомеостазу глюкози

Цукровий діабет — це група поширених ендокринних захворювань, що характеризуються стійким високим рівнем глюкози в крові. Діабет виникає через те, що підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або клітини організму перестають реагувати на вплив гормону. Основними типами діабету є цукровий діабет 1-го (юнацький діабет, що є аутоімунним захворюванням) та 2-го (діабет дорослих) типу. Станом на 2021 рік близько 537 мільйонів людей у всьому світі страждали на цукровий діабет, що становить 10,5 % дорослого населення, причому діабет 2-го типу становить близько 90 % усіх випадків.

Ендокринні порушення щитоподібної залози

Зоб — це припухлість на шиї, яка виникає внаслідок збільшення щитоподібної залози. У всьому світі понад 90 % випадків зоба спричинені дефіцитом йоду. Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції, і виникає в певних місцевостях.

Гіпертиреоз — це стан, який виникає через надмірне вироблення гормонів щитоподібної залози. Причиною такого стану в більшості випадків є надходження надмірної кількості тироксину в кров, що призводить до отруєння організму та розвитку порушень, які називають базедовою хворобою (хвороба Грейвса, дифузний токсичний зоб). Симптомами є надмірний обмін речовин, вирячкуватість, дратівливість, дрижання кінцівок, схуднення тощо.

Гіпотиреоз — це стан, який виникає через недостатнє вироблення гормонів щитоподібної залози. Якщо гіпофункція виникає в дитячому віці, то розвивається комплекс ознак синдрому Кохера-Дебре-Семеланя (м’язова гіпертрофія нижніх кінцівок, слизовий набряк (мікседема), низький зріст, когнітивні порушення). Нестача тироксину в дорослому віці призводить до м’язової втоми, судом, непереносимості фізичних вправ, підвищеної чутливості до холоду тощо (синдром Гофмана).

Ендокринні порушення гіпофізу

Гіпофункція задньої частки гіпофізу та недостатня кількість вазопресину є причиною нецукрового діабету — рідкісного ендокринного захворювання, симптомами якого є невгамовна спрага та надмірне сечовиділення. Гіперфункція передньої частки гіпофіза та надлишок гормону росту в дитячому віці є причиною гігантизму. Зріст хворих дітей значно перевищує зріст однолітків, і в юному віці вони можуть досягати двох метрів. Якщо гіперфункція передньої частки гіпофіза розвивається в дорослих, то в них ніби відновлюється ріст. При цьому збільшуються тільки ті частини тіла (руки, ноги, язик, ніс, щелепи), які не втратили здатність рости. Захворювання називають акромегалією. При недостатній кількості гормону росту в дітей розвивається карликовість (нанізм).

Порушення секреції гормонів кори надниркових залоз виникає бронзова хвороба (хвороба Аддісона). Це аутоімунне захворювання, за якого шкіра набуває бронзового кольору та розвивається ниркова недостатність. Крім того, людина худне, втрачає працездатність через розлади нервово-м’язової системи.

Порушення секреції статевих гормонів зумовлює розлади статевого розвитку. Це вроджені стани, що впливають на репродуктивну систему і порушують розвиток хромосомної, гонадної або анатомічної статі. У цій групі — такі порушення, як овотестикулярний синдром (людина народжується з тканиною яєчників та яєчок), синдром Клайнфельтера (вроджений стан чоловіка, зумовлений однією чи декількома надлишковими Х-хромосомами), синдром Тернера (вроджений стан жінки, яка народилася лише з однією Х-хромосомою).

Для профілактики ендокринних захворювань треба вести здоровий спосіб життя, який передбачає не лише дотримання режиму праці та відпочинку, а й раціональне харчування, нормальну психологічну обстановку в сім’ї й колективі.

Біологія + Символіка • Для якого ендокринного захворювання і чому створено універсальний символ, синього кола?

Яке значення досліджень ендокринної регуляції?

Будову та функції ендокринних залоз, гормони та гормональні речовини, їх дію на організм, а також захворювання, пов’язані з порушенням функції залоз, вивчає ендокринологія. Важливими сучасними напрямами досліджень цієї науки є імуноендокринологія та нейроендокринологія.

Імуноендокринологія є новою дисципліною. Як самостійний науковий напрям ця галузь знань сформувалася на основі фактичного матеріалу, що свідчить про наявність тісних взаємозв’язків ендокринної та імунної систем. Аутоімунна патологія ендокринних органів є однією з найбільш вивчених. Остаточно доведено, що основою всіх аутоімунних ендокринних захворювань є розвиток імунної відповіді на власні антигени залоз внутрішньої секреції.

Нейроендокринологія вивчає утворення нейрогормонів та їхню роль у взаємодії центральної нервової системи з ендокринною. Прикладом нейроендокринної системи є гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система, знання якої є дуже важливими для розуміння обміну речовин, розвитку, репродуктивних функцій.

Коротко про головне

• Ендокринна система є фізіологічною системою, що дуже чутлива до впливів природних та соціальних чинників.

• Ендокринні захворювання (гормональні порушення) — це хвороби, що виникають у разі порушення діяльності ендокринних залоз і клітин та гіпер- або гіпосекреції гормонів.

• Наука про ендокринну систему та ендокринні захворювання називається ендокринологією.

Діяльність

Навчальне завдання. Які особливості ендокринної регуляції людини? Моделювання змісту теми. ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ.

Розвивальне завдання. Які умови є визначальними для ендокринної регуляції? Інфографіка. Вплив чинників середовища на ендокринну регуляцію.

Ціннісне завдання. Проєкт на одну із тем щодо оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини. Результат

Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)

• узагальнює знання та формулює висновок: про ЕНДОКРИННУ РЕГУЛЯЦІЮ ЛЮДИНИ

• розвиває творчі уміння усвідомлювати суть принципів організації явищ: на прикладі взаємодії середовища й ендокринної регуляції організму людини

• виявляє ставлення на рівні індивідуальності та створює: проєкт на основі знань про ендокринну регуляцію, інформаційно-пошукових умінь та ціннісних уявлень про СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Саморозвиток

Самооцінювання. Які результати моєї навчальної діяльності? Діагностувальне завдання. ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ.

Біологія + Видатні жінки-науковиці + Англійська мова • Знайомтеся: Керол Грейдер (1961) — американська молекулярна біологиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини (2009), яка є співавтором відкриття механізмів захисту хромосом. «Що інтригує таких фундаментальних вчених, як я, так це те, що щоразу, коли ми проводимо серію експериментів, з’являються три-чотири нових запитання, які виникають, коли ви думаєте, що відповіли на одне» (What intrigues basic scientists like me is that any time we do a series of experiments, there are going to be three or four new questions that come up when you think you’ve answered one), — зауважувала науковиця.