Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)
§ 1.5. Адаптація людини

Спочатку мене просто вразила краса риби, як і візерунок сегментації мух: завжди приємніше працювати над тим, що ти вважаєш красивим.
Крістіана Нюсляйн-Фольгард (1942) — німецька біологиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини «за відкриття генетичного контролю на ранніх стадіях ембріогенезу»
Метикуємо! Зоологи називають єнотів «геніями адаптації». І недаремно. Ця тварина має цілий ряд дивних й цікавих пристосувань. Ідеться про ракуна звичайного, або єнота-полоскуна (Procyon lotor). Назва «полоскун» пов’язана із цікавою біологічною особливістю звіра, який часто «полоще» свою їжу у воді. Цікаво, це морфо-анатомічна, фізіологічна чи етологічна адаптація?

ЗМІСТ
Які є природні та соціальні чинники адаптації людини?
Адаптація (від лат. adaptatio — пристосування) в біології — загальна властивість усіх біосистем до формування та розвитку ознак відповідно до зміни умов навколишнього середовища. Людина є істотою біосоціальною, тому адаптогенні чинники поділяють на природні та соціальні.
Природні чинники адаптації (світло, температура, атмосферний тиск, гравітація, склад повітря, поживні речовини тощо) завжди діють комплексно. У процесі еволюції людський організм адаптувався до впливу багатьох чинників, природної зміни сезонів року, для кожного з яких характерні певний температурний, світловий режим, вологість повітря, радіаційні коливання. Крім сезонних змін, людський організм адаптований до змін дня і ночі, до внутрішніх фізіологічних біоритмів.
Соціальні чинники адаптації людини пов’язані з її трудовою діяльністю, умовами життя в суспільстві. Кількість і спрямування цих умов розвиваються пропорційно до розвитку цивілізації. Наприклад, із розгортанням космічних досліджень людині довелося пристосовуватися до стану невагомості, який спричинює гіподинамію (порушення функцій організму, передусім опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення, пов’язані з обмеженням рухової активності, зниженням сили скорочення м’язів), зміни добових біоритмів тощо.
БІОЛОГІЯ + Екологія • Гірська хвороба — захворювання, пов’язане з кисневим голодуванням тканин. Що є основним, природнім чинником, хвороби, які соціальні чинники провокують розвиток захворювання?

Які особливості біологічних та соціальних адаптацій?
Біологічна адаптація — пристосування людини до змінюваних умов середовища, яке виникло еволюційно і виявляється в перебудові зовнішніх і внутрішніх особливостей організму.
Розрізняють два типи біологічних адаптацій людини: генотипові (спадкові, вроджені, видові) та фенотипові (неспадкові, набуті, індивідуальні). Прикладом генотипових адаптацій людини є особлива будова гортані, підборідний виступ, типи вищої нервової діяльності. Фенотипові адаптації людини — це засмага, акліматизація після переїзду в нові умови існування, адаптація до умов високогір’я тощо.
Виявляються біологічні адаптації у зміні будови, функцій та поведінки організму відповідно до змін умов середовища. Тому розрізняють структурні (морфологічні), фізіологічні та етологічні адаптації організмів. Структурні адаптації — це ознаки будови та форми тіла організму, що пов’язані із впливом природних чинників та способом життя. Такими адаптаціями в людини є пристосування прямоходіння (широкий таз, масивні нижні кінцівки, вигини хребта тощо). Фізіологічні адаптації — це пристосування процесів життєдіяльності до впливу чинників середовища. Наприклад, потовиділення, розширення чи звуження судин для терморегуляції. Етнологічні адаптації — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в навколишньому середовищі. Наприклад, прояви поведінки на основі реакцій «бий або втікай» в екстремальних умовах, поведінкові реакції для захисту від спеки чи холоду.
Соціальна адаптація — це постійний процес активного пристосування людини до умов соціального середовища. Основним способом соціальної адаптації є прийняття цінностей соціального середовища, форм соціальної взаємодії, способів предметної діяльності. Соціальна діяльність — провідний механізм адаптації людини. Її найважливішими складниками є спілкування, гра, навчання, праця. Система соціальної адаптації включає такі її різновиди: економічну, психологічну, професійну тощо.
Які є рівні та механізми біологічної адаптації організму людини?
Адаптація організму людини реалізовується на кожному з рівнів організації. Клітинними адаптаціями є, наприклад, збільшення кількості мітохондрій в умовах нестачі кисню.
Основними механізмами адаптації на рівні організму людини є:
1) біохімічний (зміна активності ферментів, синтез меланіну);
2) фізіологічний (прискорення серцебиття на нестачу кисню, звуження судин на пониження температури);
3) морфо-анатомічний (зміни форми м’язів, структури кісток у разі тренувань);
4) поведінковий (пошук захисного притулку під час грози, тамування дихальних рухів під час пірнання);
5) онтогенетичний (прискорення чи сповільнення розвитку за певних умов існування).
За тривалістю розрізняють три напрями адаптивних процесів: еволюційні адаптації (мають найбільш тривалий характер формування пристосувань до змін середовища і потребують зміни багатьох поколінь), акліматизація (відбувається упродовж життя у вигляді сезонних змін будови, життєдіяльності чи поведінки) та негайна адаптація (проходить швидко і досить часто за екстремальних ситуацій, наприклад, механізми компенсації крововтрат).
Коротко про головне
• АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ — здатність підтримувати гомеостаз і динамічну рівновагу за певних умов існування та за їх змін у процесі розвитку.
• Адаптації людини поділяють на два основні типи: біологічні та соціальні.
• Адаптації відбуваються на кожному з біологічних рівнів організації: молекулярному, клітинному, тканинному, рівні органів та фізіологічних систем, організмовому.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Рівень «ОЦІНЮЄМО»
Навчальне завдання. Які особливості адаптації людини? Оцінювання знань з використанням інтелект-карти. АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ.
Розвивальне завдання. Чи існує зв’язок між станом здоров’я та адаптаційними можливостями організму людини? Практична вправа. Оцінювання адаптаційного потенціалу (методика Р. М. Баєвського).
Ціннісне завдання. «Коли немає здоров’я — мудрість мовчить, мистецтво не народжується, сила спить, багатство не потрібне і розум безсилий». Чи існує зв’язок між названими суспільними цінностями та біологічною здатністю до адаптації? Вправа для вибірковості. Основні компоненти здоров’я людини.
Результат
Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)
• оцінює знання: про АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
• оцінює результати: ДОСЛІДЖЕННЯ про зв’язок між станом здоров’я та адаптаційними можливостями організму людини
• виявляє ставлення на рівні вибірковості та оцінює: зв’язок біологічної й соціальної адаптації, а також їх вплив на формування такої цінності, як ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ
Саморозвиток
Самонавчання. Ціннісно-емоційне завдання. Дослідження адаптації до шкільного життя (проєктивна методика «Дерево» (Джон і Дайан Лампен).
Самооцінювання. Продуктивно-творче завдання. Адаптація людини.
Біологія + Видатні жінки-науковиці + Англійська мова • Знайомтеся: Гертруда Белл Елайон (1918-1999) — американська науковиця, лауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини (1988) «за відкриття важливих принципів лікарської терапії». Жінка повчала: «Не бійтеся важкої праці. Ніщо значуще легко не дається (Don’t be afraid of hard work. Nothing worthwhile comes easily)».
