Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)

§ 5.6. Травлення та наукові дослідження

Більшість захворювань починається у травному тракті, коли «хороші» бактерії не можуть контролювати «погані» бактерії, що призводить до розвитку дисбіозу.

Ілля Мечников (1845-1916) — видатний вітчизняний біолог

Вступна вправа! Увідповіднюю організми (1-8) з їх назвами (И-Т) та отримую назву гормону, що стимулює підшлункову секрецію: Р — вовчі ягоди звичайні; И — дурман звичайний; Н — бліда поганка; Е₁ — мухомор пантерний; Е₂ — аскарида людська; К — сисун печінковий; Т — сальмонела; С — холерний вібріон.

ЗМІСТ

Які чинники впливають на процеси травлення?

Усі чинники, які впливають на процеси травлення, можна класифікувати на внутрішні та зовнішні. Внутрішні впливи пов’язані зі спадковою інформацією, закодованою в генотипі організму. Гени визначають синтез травних ферментів у клітинах, утворення нових клітин та самооновлення тканин, узгоджену діяльність органів травлення та ін. Усі ці прояви мають індивідуальний характер, оскільки генотип кожної людини неповторний. На рівні організму травлення, як і всі інші процеси життєдіяльності, регулюється нервовою, ендокринною та імунною системами.

Нервова регуляція процесів травлення відбувається безумовно- та умовно-рефлекторно. Безумовно-рефлекторна регуляція травлення здійснюється з допомогою нервових центрів довгастого мозку (центри слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення). В умовнорефлекторній регуляції процесів слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення велику роль відіграє кора півкуль головного мозку. Наприклад, на слиновиділення впливають запах їжі, її гарний вигляд, звуки на кухні тощо, які діють через смакові кіркові центри.

Гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, наднирковими залозами), діяльність яких координує гіпоталамус. Саме в цьому відділі головного мозку розміщуються центри голоду й насичення. Прикладами гуморальної регуляції є вплив стимулювального греліну (гормон шлунка і підшлункової залози) на відчуття голоду, гальмівна дія адреналіну (гормон надниркових залоз) на слиновиділення. Клітини слизової оболонки шлунка й кишки секретують гормони (гастрин, секретин), що впливають на соко-, жовчовиділення, рухову активність травного каналу.

Імунна регуляція здійснюється за участю апендикса, лімфатичних вузликів стінок травного тракту і самих секретів слини, шлункового соку, жовчі, кишкового соку.

Зовнішні чинники відрізняються різноманітністю сприятливих та несприятливих впливів. Природними є абіотичні (світло, атмосферний тиск, температура середовища, склад повітря) та біотичні (симбіотичні взаємозв’язки з вірусами, бактеріями, археями, харчові продукти рослинного та тваринного походження, отруйні рослини і тварини тощо) чинники. Соціальні чинники пов’язані з певним способом життя, традиціями харчування, доступністю медичних послуг, розумінням людиною своїх індивідуальних особливостей тощо.

Біологія + Фізика • Назвіть метод дослідження органів травлення в людини за допомогою фізичного силового поля та радіохвиль:

• А ендоскопія
• Б зондування
• В рентгенографія
• Г магнітно-резонансна томографія

Які причини захворювань органів травлення?

Хвороби органів травлення — це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів травної системи. На сьогодні хвороби органів травлення в структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні посідають третє місце після серцево-судинних та хвороб органів дихання.

У медицині, згідно з Міжнародною класифікацією хвороб Десятого перегляду, розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи: 1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, пародонтоз, стоматит); 2) хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки); 3) хвороби апендикса (апендицит); 4) грижі (пупкова грижа, грижа черевної стінки); 5) неінфекційні хвороби кишок (ентерити — запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти — запалення слизової оболонки товстої кишки); 6) інші хвороби кишок (закреп, заворот кишок); 7) хвороби черевної порожнини (перитоніти — запалення очеревини); 8) хвороби печінки (цироз); 9) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, панкреатит).

Травна система людини страждає від багатьох чинників, що супроводжують сучасне життя: несприятливі екологічні впливи, незбалансоване харчування, гіподинамія, стреси, надмірні навантаження, відсутність відпочинку тощо. Хвороби органів травлення виникають через недотримання режиму харчування, уживання їжі зі шкідливими харчовими добавками, швидке споживання їжі, необґрунтоване вживання ліків, негативні емоції, тютюнопаління, уживання алкогольних напоїв тощо.

Харчові розлади — порушення діяльності травної системи — виникають під час уживання неякісної їжі, що містить отруйні речовини, шкідливі мікроорганізми, або зараженої паразитичними червами. До харчових розладів належать харчові отруєння, кишкові інфекції, глистяні хвороби (гельмінтози). Їх спричинюють віруси, хвороботворні бактерії, паразитичні черви, отруйні рослини й гриби та ін.

Харчові отруєння виникають із таких причин: споживання несвіжих чи заражених продуктів (наприклад, отруєних токсинами сальмонели), отруйних рослин (дурман, блекота) чи грибів (бліда поганка), використання води, забрудненої препаратами побутової хімії чи хімічними препаратами боротьби зі шкідниками.

Глистяні хвороби спричинені паразитичними червами (гельмінтами), яких найбільше серед плоских червів (печінковий сисун, ціп’як свинячий, ехінокок) та нематод (аскариди, гострики, трихінела). Зараження гельмінтами відбувається під час споживання зараженого личинками чи фінами м’яса та сирої води, немитих овочів, ягід, фруктів, через забруднені руки. Паразити знижують імунітет, спричиняють алергічні реакції. Продукти обміну речовин гельмінтів впливають на нервову систему, органи кровотворення, змінюють склад мікробіоти кишки. У хворих знижується апетит, відбуваються затримка росту, відставання у розумовому розвитку, спостерігаються швидка втома, головний біль, порушення сну тощо.

Основними заходами профілактики глистяних хвороб є ветеринарний контроль якості м’яса, очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами, санітарний контроль за сміттєзвалищами, систематичні ветеринарні огляди хворих тварин і людей, знищення проміжних хазяїв тощо. Особливе значення мають дотримання правил особистої гігієни, уживання митих овочів і фруктів, термічна обробка м’яса та риби, правильне зберігання продуктів харчування.

Кишкові інфекції — захворювання, спричинені токсичною дією мікроорганізмів, що потрапили до травного тракту. Це дизентерія, холера, сальмонельоз, ботулізм та ін. Найпоширенішими ознаками таких отруєнь є проноси, лихоманка, озноб, біль у животі, головний біль, запаморочення. Успіх боротьби з кишковими інфекціями залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси випливає просте правило: після повернення додому з роботи чи з прогулянки, перед прийомами їжі, після ігор із тваринами, відвідування туалету вимийте руки з милом. Уживайте лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтеся від купівлі харчових продуктів, що реалізуються з порушенням температурного режиму зберігання, стежте за терміном споживання продуктів.

Цікаво! • У тілі людини офіційно визнаними є 79 органів. Цікаво, скільки органів розрізняють у травній системі?

Які основні напрями сучасних досліджень процесів травлення?

Процеси травлення є предметом досліджень багатьох біологічних та медичних наук, серед яких фізіологія, гастроентерологія, патофізіологія.

Сучасні фізіологічні дослідження травної системи та її роботи відрізняються спрямованістю на пізнання механізмів регуляції функцій травного каналу, секреції травних соків, взаємодії тканинних гормонів травної системи та поведінки на молекулярному і клітинному рівнях. Так, відкриття гормону греліну (його ще називають «гормоном голоду») є важливим для розуміння розумової адаптації до змін навколишнього середовища і для процесу навчання.

Гастроентерологія — розділ медицини, що вивчає будову і функції травної системи людини в умовах норми та патології, причини і механізми розвитку різних захворювань органів травлення та розробляє нові методи діагностики, лікування і профілактики цих захворювань. Широко застосовуються в діагностиці захворювань органів травлення ультразвукові дослідження (УЗД), засновані на принципах ехолокації, метод ендоскопії (уведення ендоскопа у порожнину шлунка і дванадцятипалої кишки для візуального огляду), рентгенографічний метод. Нові можливості для вивчення органів травлення з’явилися з розвитком радіоелектроніки та застосуванням капсул з мінікамерами для отримання знімків.

Біологія + Хімія • Рентгенологічне дослідження травного каналу здійснюється за допомогою методу штучних контрастів. Для цього піддослідному пропонується «контрастний наповнювач» — суспензія Барію сульфату. Оберіть формулу.

• A BaSO₄
• Б NaSO₃
• В СаСО₃
• Г КРО₄

Діяльність

Навчальне завдання. Які особливості травлення людини? Моделювання змісту теми. ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ.

Розвивальне завдання. Чи залежить травлення людини від зовнішніх впливів? Конструювання онлайн-тестів (у сервісі Online Test Pad) на тему: «Вплив екологічних чинників на травлення людини».

Ціннісне завдання. Проєкт на одну із тем про вплив досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини.

Результат

Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)

• узагальнює знання та формулює висновок: про ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ

• застосовує навички ІНФОРМУВАННЯ та конструює: інфографіку про застосування наукових досліджень організму людини

• виявляє ставлення на рівні індивідуальності та створює: проєкт на основі знань про організм людини, інформаційно-комунікаційних умінь та ціннісних уявлень про ДОБРОБУТ ЛЮДИНИ

Саморозвиток

Самооцінювання. Які результати моєї навчальної діяльності? Діагностувальне завдання. ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ.