Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)

§ 4.2. Харчування

Потрібно їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

Сократ (470-399 до н. е.) — давньогрецький філософ

Усвідомлюємо! Їжею є все, що споживає людина для забезпечення життєдіяльності. Але рідко хто розуміє, що найкориснішими для людини є натуральні продукти, тому що вони містять... енергію Сонця. У чому суть цього твердження?

ЗМІСТ

Яке значення харчування для організму людини?

Під час розпаду їжі виділяється енергія, яка затрачається на забезпечення життєдіяльності організму (енергетична функція). Речовини у складі їжі використовуються для побудови клітин, тканин, органів, їх оновлення (харчова функція). Їжа містить речовини (наприклад, вітаміни, клітковина), які беруть участь у регулюванні обміну речовин (регуляторна функція). Хімічні речовини їжі несуть інформацію для організму, нехтування якою може призвести до отруєння. Це інформація про особливості їжі. Вона оцінюється смаковими рецепторами язика і впливає на поведінку людини (інформативна функція). У їжі досить часто наявні й лікувальні речовини, що захищають наш організм і перешкоджають розвитку хвороб (захисна функція).

Біологія + Їжа • Мед — ідеальний природний харчовий продукт. Цікаво, чому і чи для всіх людей?

З чого складається їжа людини?

Харчові продукти — це компоненти їжі, які споживаються в натуральному або переробленому, зміненому або незмінному вигляді. За ознакою походження харчові продукти поділяють на: тваринні (м’ясні, молочні, рибні), рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, пряних рослин), мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота), мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль). За хімічним складом розрізняють білкові, жирові, вуглеводні продукти. До харчових продуктів відносять також напої, кондитерські вироби, смакові (есенції, прянощі) та харчові (ароматизатори, розпушувачі) добавки.

Таблиця 8. СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Склад харчових продуктів
Поживні речовини (харчова та енергетична функції)	Додаткові речовини (захисна, регуляторна, інформаційна функції)
Білки (розщеплюються на амінокислоти) 1 г білків при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії Жири (розщеплюються на жирні кислоти і гліцерол) 1 г жирів при окисненні виділяє 38,9 кДж енергії Вуглеводи (розщеплюються до моносахаридів) 1 г вуглеводів при окисненні виділяє 17,6 кДж енергії	Вода. Мінеральні речовини. Органічні кислоти. Клітковина. Пектини. Вітаміни. Харчові добавки. Смакові добавки

За сучасною класифікацією харчові продукти поділяються на групи: 1) традиційні (натуральні незмінені рослинні та тваринні продукти); 2) функціональні (змінені продукти, що підтримують активність органів, знижують ризик захворювань); 3) спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів); 4) продукти для харчування дітей. Крім того, у сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.

Харчові продукти характеризує їхня харчова та енергетична цінність. Харчова цінність окремого продукту визначається наявністю та співвідношеннями в його складі поживних речовин. Калорійність їжі, або енергетична цінність харчових продуктів, — кількість енергії, яка утворюється в результаті окиснення жирів, білків, вуглеводів, що містяться в харчових продуктах, і затрачається на фізіологічні функції організму.

У складі харчових продуктів є поживні й додаткові речовини.

Біологія + Харчування • «Якщо ти не будеш їсти таку смачну кашу, ти не виростеш великою і сильною. А якщо ти не виростеш великою і сильною, то не зможеш змусити своїх дітей, коли вони в тебе будуть, їсти таку смачну кашу» — говорить Пеппі Довгапанчоха. А з чого виготовляють крупу для манної каші?

• А ячменю
• Б пшениці
• В жита
• Г вівса

Які енергетичні та харчові потреби людини?

Загальна потреба людини в білках, жирах, вуглеводах залежить передусім від потреб в енергії. Ці енергетичні потреби виражають у кілоджоулях (кДж) чи кілокалоріях (1 кДж ≈ 0,24 ккал). Основними джерелами енергії для людини є вуглеводи та жири.

Організм людини затрачає енергію їжі на забезпечення життєдіяльності в умовах спокою (основний обмін) та фізичної активності (функціональний обмін). Загальні енергетичні потреби залежать від статі, віку, зросту, маси тіла, навантаження на організм тощо.

Кількість енергії (основного обміну) в стані спокою (Е_осн) у дорослих визначається з розрахунку Е_год = 4,2 кДж/кг/год. Так, для юнака віком 20 років зростом 175 см і масою 70 кг необхідно близько Е_осн = 7060 кДж/кг/год на добу (1700 ккал). Кількість енергії (функціонального обміну) за умови розумової діяльності упродовж 12 год із затратами 6,3 кДж/кг/год складає близько 5300 кДж. Отже, загальні енергетичні витрати енергії (E_заг = Е_осн + Е_фіз) для юнака віком 20 років становитимуть Е_заг = 7060 кДж + 5300 кДж = 12 360 кДж на добу.

Кількість енергії (основного обміну) у дітей буде більшою: у віці до 5 років за 1 годину на 1 кг маси тіла затрачається близько 14 кДж/кг/год, а у віці 14-15 років — близько 6 кДж/кг/год. У школяра віком 13 років масою 40 кг загальні енергетичні витрати на добу за розумової діяльності будуть складати Е_заг = 8640 кДж/кг/год + 3020 кДж/кг/год = близько 11660 кДж (2800 ккал). Отже, попри більші енергетичні затрати основного обміну загальні енергетичні затрати у школяра 13 років будуть меншими через різницю в масі.

Крім енергетичних потреб організму існують харчові потреби в речовинах, що затрачаються на ріст та відновлення клітин, тканин та органів. Ці «будівельні» потреби в організмі людини пов’язані здебільшого з білками. Потреба людини в білках визначається її масою, віком і рівнем активності.

Біологія + Охорона здоров’я • Що таке харчова безпека?

Коротко про головне

• ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ — сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм їжі з речовинами, що необхідні для нормальної життєдіяльності. Виконує енергетичну, харчову, регуляторну, інформативну та захисну функції.

• Компонентами їжі є харчові продукти різного походження, а складовими частинами харчових продуктів — поживні та додаткові речовини.

• Харчові та енергетичні потреби організму людини пов’язані з поживними речовинами, які виконують енергетичну та будівельну функції їжі.

Діяльність

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання. Яке значення харчування? Опис за радіальною схемою. ХАРЧУВАННЯ.

Розвивальне завдання. Як визначають енергетичні потреби? Дослідницька вправа. Які продукти мають більшу енергетичну цінність: молоко, сік виноградний чи сік апельсиновий?

Ціннісне завдання. Чому дітям не рекомендується їсти гриби? Вправа для сприймання. Поживні й додаткові речовини білих грибів.

Результат

Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)

• описує: особливості ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

• формулює очікувані результати: для ДОСЛІДЖЕННЯ енергетичних та харчових потреб організму людини

• виявляє ставлення на рівні сприймання та висловлює міркування: про зв’язок харчування з категорією БЕЗПЕКА

Саморозвиток

Самонавчання. Регулятивне завдання. Графічний організатор. Фрейм «Три кольори».

Самооцінювання. Завдання на розпізнавання. Живлення тварин.