Здоров’я, безпека та добробут. 8 клас. Інтегрований курс. Шиян
§ 23. Збалансоване і раціональне харчування. Харчування в умовах обмеженої безпеки, евакуації, подорожі
Ви дізнаєтеся:
• Яких правил харчування ви дотримуєтеся? Чому вони є важливими?
• Про які харчові захворювання та отруєння ви знаєте? За яких умов вони можуть виникати?
Збалансоване та раціональне харчування
Принципи збалансованого харчування будуються на базі сучасних наукових знань із біохімії, анатомії, фізіології та інших біологічних наук. Збалансоване харчування є важливою складовою здорового способу життя й відіграє помітну роль у забезпеченні збільшення тривалості життя і збереженні працездатності людини.
Харчування має бути раціональним, розумним, повноцінним і збалансованим. Таке харчування відбувається з урахуванням індивідуальних особливостей кожної людини, тому універсальних раціональних режимів харчування не існує. У процесі розробки раціонального харчування враховуються індивідуальні особливості обміну речовин, стать, вік, характер праці тощо. Усі розрахунки й рекомендації базуються на принципі балансу енергії. Слід дотримуватися рівноваги між енергією, яка надходить до організму, й енергетичними витратами.
Словник
Здорове збалансоване харчування — це раціон, який щоденно забезпечує потреби організму в усіх поживних речовинах та сприяє його правильній роботі (згідно зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ)).
Калорія — традиційна позасистемна одиниця вимірювання енергії, що дорівнює енергії, необхідній для нагрівання 1 г води на 1 °С. Дорівнює приблизно 4,2 Дж. Часто застосовується похідна одиниця: 1 кілокалорія (ккал) = 1000 кал.
Джоуль (Дж, J) — одиниця вимірювання роботи й енергії в системі SI.
Для вимірювання енергетичної цінності харчових продуктів користуються калоріями, а для оцінювання енергозатрат організму — джоулями.
Добова потреба в енергії кожної дорослої людини, яка займається так званою «сидячою» роботою, дорівнює в середньому 2500-2800 ккал. За умов тяжкої фізичної праці така потреба зростає до 4000-5000 ккал.
Основою правил збалансованого харчування є така вимога: скільки енергії витрачає організм людини в процесі життєдіяльності, стільки ж енергії має надійти з продуктами харчування. Ба більше, треба враховувати те, що деякі необхідні для життєдіяльності речовини організм людини синтезувати не вміє. Такі речовини обов’язково мають надходити з їжею. Тому всі харчові речовини вчені поділили на замінні (їх організм уміє синтезувати) та незамінні (які організм не синтезує, тому їх має забезпечити їжа). Незамінними є частина амінокислот, із яких синтезуються білки, деякі жирні кислоти, вітаміни та мінеральні речовини.
Лайфхак
Щоб дати відповіді на поставлені запитання в завданні 1, подивіться навчальні анімації про необхідність харчування та енергетичний баланс (с. 172). Пригадайте, що вам відомо про це з курсу «Біологія».
Анімація «Для чого потрібно харчуватися»
rnk.com.ua/110402
Завдання 1. Поясніть, що таке «збалансоване й раціональне харчування», використовуючи запропоновану в параграфі інформацію.
Що відбувається, коли з їжею до організму потрапляє набагато більше енергії, ніж цей організм витратив? До яких наслідків призводить споживання одноманітної щодо складу їжі? Чому відсутність незамінних речовин, наприклад, незамінних амінокислот, вітамінів і певних елементів, призводить до виникнення хвороб? За потреби знайдіть інформацію з достовірних джерел. Проаналізуйте дані, обговоріть результати роботи. Підготуйте плакат або постер на тему «Збалансоване й раціональне харчування», презентуйте його в класі й розмістіть свої роботи на сайті класу чи в соціальній мережі класу.
Словник
Харчовий раціон — норма харчових продуктів для людини на добу або за певний термін.
Режим харчування — це розподіл їжі, яку споживає людина протягом дня, за часом, обсягом і калорійністю.
Харчові продукти — природні або штучні поєднання харчових речовин, які є різноманітними органічними та неорганічними сполуками.
Анімація «Дещо про енергетичний баланс організму людини»
rnk.com.ua/110403
Завдання 2. Існують різні способи оцінювання їжі.
Скажімо, за такими ознаками: зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенція страви, її м'якість, жорсткість, ніжність, маслянистість, клейкість, розсипчастість, борошнистість тощо. Для оцінювання використовують слова: свіжий, ароматний, пряний, кислий, пригорілий, солодкий, гіркий, солоний тощо.
Як ви оцінюєте їжу? Опишіть приклади якихось страв, які ви їли, й оцініть якість цих страв. На що ви звертаєте увагу? Чому?
Режим харчування — важливий показник раціонального харчування. За умов дотримання постійного часу приймання їжі в людини саме в цей час починається виділення травного соку, що сприяє кращому травленню і засвоєнню їжі.
Режим харчування визначає:
- час і кількість прийомів їжі;
- інтервали між прийомами їжі;
- розподіл харчового раціону за енергоємністю;
- розподіл харчового раціону за хімічним складом і масою.
Правила здорової харчової поведінки
Дотримуйтеся регулярного режиму харчування
Коли ви споживаєте їжу, зосереджуйтеся саме на ній, а не на інших справах
Їжте повільно, спокійно (до 20 хвилин)
Пам'ятайте, що здорове харчування забезпечує здорове травлення
Якщо є можливість, споживайте їжу спільно із сім'єю
Не плутайте емоції з голодом, не їжте, коли у вас просто поганий настрій. Випийте води. Не плутайте голод зі спрагою, інколи треба не поїсти, а випити води
Завдання 3. Користуючись «Правилами здорової харчової поведінки», поясніть, чому вони є корисними. Додайте до переліку цих правил свої правила, яких ви самі дотримуєтеся в щоденному житті. Доведіть, що їхнє використання сприяє збереженню й поліпшенню вашого здоров'я.
Харчові захворювання та отруєння в умовах обмеженого безпечного простору / евакуації / подорожі
Харчові отруєння виникають під час споживання їжі, яка містить шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини. Така ситуація стає більш вірогідною в умовах обмеженого безпечного простору, подорожі, евакуації, військового стану.
Завдання 4. Письмове завдання. Пригадайте, знайдіть або запитайте в спеціалістів / спеціалісток про правила профілактики харчових отруєнь і запишіть 3-5 із них за зразком.
ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ
|
Правило профілактики харчових отруєнь |
Наслідки, які можуть виникнути за умов його недотримання |
Існують загальні прості й зрозумілі правила, які допомагають уникнути виникнення отруєння в будь-яких умовах. Наприклад, не вживати продуктів і напоїв за підозри щодо їхньої недоброякісності, завжди звертати увагу на термін їхнього споживання, правильно зберігати продукти харчування, не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.
Якщо ви перебуваєте в природному середовищі, треба утримуватися від споживання незнайомих грибів, ягід, трав та інших рослин. За умов харчування в непристосованих умовах (ліс, пляж) не допускати контакту продуктів із ґрунтом та піском. Коли споживаєте овочі, фрукти чи ягоди, їх слід ретельно промити.
Завдання 5. Проаналізуйте ситуацію. Ви подорожуєте й використовуєте ті чи ті види транспорту. Запропонуйте правила харчування, яких треба дотримуватися, щоб зменшити ризик харчових захворювань та отруєнь в умовах обмеженого безпечного простору в автобусі чи потягу.
Завдання 6. Проаналізуйте ситуацію. Ви відпочиваєте на березі водойми або в лісі. Запропонуйте правила харчування, яких треба дотримуватися, щоб зменшити ризик харчових захворювань та отруєнь у таких умовах.
У воєнний час ризик харчових отруєнь з-поміж населення зростає в результаті порушень технології приготування страв та правил їхнього зберігання. Тому слід дотримуватися правил більш ретельно, ніж будь-коли. Ось деякі з них.
• Приготовані страви бажано вживати відразу, а в разі їхнього повторного споживання піддавати вторинній термічній обробці.
• Зберігати приготовані страви без холоду не більше двох годин.
• Під час споживання овочів, фруктів та ягід їх слід ретельно помити питною водою.
• Для пиття й приготування їжі використовувати воду лише з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.
• За умов неорганізованого відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду й рук вода має бути профільтрована й прокип’ячена. Для пиття й приготування їжі треба мати із собою запас питної води.
• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням необхідно завжди мити руки з милом.
• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Правила, які починаються з НЕ
• брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання)
• виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо) у непристосованих умовах
• використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, ставків тощо
• вживайте їжу:
— зі «здутих» банок, банок із нещільно закритою або ввігнутою кришкою
— із банок, уміст яких має підозрілий або неприємний запах
— сушену, в'ялену, солену, копчену рибу невідомого походження та умов її виготовлення
Від яких хвороб нас захищають ці правила? Найважчими кишковими інфекціями, що спричиняють харчові отруєння, є холера, черевний тиф, вірусні гепатити А і Б, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, стафілококові отруєння, ентероколіт. Збудники цих хвороб потрапляють в організм, здебільшого з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.
Якщо збудник опинився в організмі й почав діяти, виникають загальні симптоми отруєння (див. схему поруч).
Ознакою харчових отруєнь є також невеликий інкубаційний період — від однієї до шести годин. Це період від уживання їжі до розвитку хвороби. Харчові отруєння мають швидкий розвиток хвороби, для них характерні масовість ураження, однакові симптоми отруєння у всіх, хто споживав продукт. За умов появи симптомів отруєння треба негайно звертатись до медичної установи, бо самолікування в цьому разі є вкрай небезпечним.
Завдання 7. Дослідіть. Ознайомтеся з документом. Поясніть, чому саме ці харчові продукти заборонено реалізовувати в шкільних буфетах та в торговельних апаратах, розміщених у закладах освіти.
«Додаток 10 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 1984 від 20.09.2021»
ПЕРЕЛІК
харчових продуктів, які заборонено реалізовувати в шкільних буфетах та в торговельних апаратах, розміщених у закладах освіти
1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із умістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту.
2. Вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.
3. М’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва.
4. Рибні продукти промислового та кулінарного виробництва.
5. Продукти (зокрема, снеки) із вмістом натрію понад 0,12 г або еквівалентної кількість солі на 100 г готового продукту та / або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту (крім продуктів (зокрема, снеків), у яких є цукри, що містяться природно (уміст таких цукрів не обмежується) і не мають доданих цукрів та / або підсолоджувачів) та / або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів.
6. Продукти з умістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (трансжирів).
7. Непастеризоване молоко та молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока.
8. Непастеризовані соки, соки, до яких додано цукри і підсолоджувачі.
9. Рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів.
10. Газовані напої, зокрема солодкі газовані напої та енергетичні напої.
11. Кава та кавові напої.
12. Гриби.
13. Продукція домашнього виробництва.
Питна вода
Вода потрібна людині постійно, але її кількість визначається рівнем фізичної активності, віком, станом здоров’я, умовами навколишнього середовища. Питна вода має відповідати стандартам якості.
Словник
Питна вода — це безпечна в епідемічному та радіаційному відношенні вода, яка має нешкідливий хімічний склад і належить до харчових продуктів.
Склад і властивості питної води в системах водопостачання України повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим Міністерством охорони здоров’я 2010 року.
Показники якості питної води поділяють на хімічні, мікробіологічні, фізичні. Ураховуються такі хімічні властивості води, як концентрація шкідливих речовин у цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальна мінералізація води. Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються бактерій, вірусів і найпростіших паразитів, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини. Фізичні властивості води визначаються за такими показниками, як-от: смак та присмак, забарвленість, запах і каламутність питної води, що сприймаються органами чуття людини.
Важливо!
Інформація щодо якості води від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
rnk.com.ua/110405
Завдання 8. Дослідіть. Знайдіть джерело інформації про якість води у вашому регіоні. Проведіть перевірку фактів (фактчекінг), оцініть надійність джерел. За потреби зверніться у відповідні служби. Підготуйте запитання, які би ви хотіли поставити спеціалістові / спеціалістці, з яким / якою у вас могла відбутися зустріч у класі.
Домашнє завдання. Є відоме прислів'я про воду: «Не плюй у криницю — знадобиться води напитися». Про що йдеться? Які прислів'я про збереження води ви знаєте? Створіть ментальну карту «Питна вода, її значення і збереження».
