§ 7. Внесок українських учених у розвиток і становлення фізики

Формули, закони, теорії - це відкриття, які були зроблені у певний час. За кожним відкриттям стоїть людина чи група людей. Завдяки кропіткій науковій роботі ці мислителі зробили наукові відкриття, результатами яких ми користуємося щоденно. Серед них почесне місце посідають українці.

Українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток ракетної техніки, атомної енергетики та дослідження космосу. Україна сьогодні входить до «клубу» космічних держав і бере участь у низці престижних міжнародних космічних проектів. Серед них «Морський старт - Sea Launch» (мал. 7.1). В Україні розвивається кораблебудування, авіабудування, машинобудування, матеріалознавство та багато інших життєво важливих галузей, яких безпосередньо стосується фізична наука. У нас будують найбільші у світі літаки і турбіни.

Мал. 7.1. У рамках проекту «Морський старт» стартує українська ракета «Зеніт»

Розповісти про всіх українських вчених неможливо, проте з деякими з них познайомитися необхідно.

Іван ПУЛЮЙ (1845-1918) - видатний фізик та електротехнік, народився в містечку Гримайлів на Тернопільщині, працював у Віденському та Празькому технічних університетах, був радником імператора Австро-Угорщини. Він, зробивши особливу лампу, відкрив і дослідив невідомі на той час Х-промені (тепер рентгенівські промені). Також учений займався будівництвом низки електростанцій у Чехії, керував запровадженням трамваю в Празі.

Микола БОГОЛЮБОВ (1909-1992) - визначний фізик-теоретик, народився в Києві, навчався в Київському університеті. У п'ятнадцятирічному віці Боголюбов написав першу наукову працю, а наступного року був прийнятий безпосередньо до аспірантури Української академії наук, отримавши у 20 років ступінь доктора математичних наук. Відомий як математик і фізик-теоретик, досліджував питання будови матерії.

Олександр СМАКУЛА (1900-1983). Народився в селі Доброводи Збаразького району на Тернопільщині. Блискуче завершив навчання в українській гімназії в Тернополі і виїхав на навчання до Геттінгенського університету. Працював у відомій оптичній фірмі «Цейс» і Массачусетському технологічному інституті (МІТ, США). Найбільше його відкриття - «просвітлення оптики», суть якого полягає в тому, що поверхню лінзи покривають тоненькою плівкою, яка зменшує кількість відбитого світла. Такі лінзи відблискують бузковим кольором, ними оснащені фотоапарати, біноклі та інші оптичні прилади.

Георгій ШАРПАК (1924-2010). Народився 1924 р. у м. Дубровиця (нині Рівненська обл.). Коли Георгію було 8 років, сім'я емігрувала до Франції. Навчався в гірничій школі, а потім у знаменитому Колеж де Франс. З 1959 р. працював у Європейському центрі ядерних досліджень у Швейцарії (ЦЕРН). Там він розробив пристрої для реєстрування частинок, що отримують у спеціальних прискорювачах (колайдерах). Дрейфові камери Шарпака зараз використовуються в детекторах ATLAS та CMS. За свої розробки Георгій Шарпак у 1992 р. отримав Нобелівську премію.

Абрам ЙОФФЕ (1880-1960) - видатний фізик і організатор науки. Народився в м. Ромни на Сумщині. Засновник і директор фізико-технічного інституту АН СРСР у Петербурзі. Його основний напрямок у науці - фізика напівпровідників і діелектриків. Навчався в Петербурзі (Росія), Мюнхені (Німеччина). Ініціатор створення фізико-технічних інститутів у Харкові та Дніпропетровську. Учнями А. Ф. Йоффе були Ігор Курчатов та Яків Зельдович (ведучі спеціалісти радянського атомного проекту), майбутні Нобелівські лауреати Микола Семьонов (хімія) та Ігор Тамм, Петро Капіца, Лев Ландау і Жорес Алфьоров - фізика.

Ігор КУРЧАТОВ (1902-1960). У 1920 р. закінчив із золотою медаллю сімферопольську гімназію. Навчався в Таврійському університеті в м. Сімферополь. Курчатов заснував і став першим директором Інституту атомної енергії (ІАЕ). Під його керівництвом збудовано циклотрон і уран-графітовий котел, на якому були отримані перші вагові порції Плутонію. У 1949 р. керований Курчатовим колектив створив радянську атомну бомбу, покінчивши з монополією США в цій царині.

Анатолій АЛЕКСАНДРОВ (1903-1994). Народився на Київщині, у м. Тараща. Працював учителем у київських школах, а потім - у Київському медичному інституті. У роки Другої світової війни Александров разом з Ігорем Курчатовим керував працями щодо захисту кораблів від магнітних мін і торпед, завдяки чому під час війни жодний корабель, споряджений цією захисною системою, не загинув. За участю Александрова було розроблено та побудовано атомні енергетичні установки для трьох криголамів і реактори на швидких нейтронах РБМК-1000.

Георгій ГАМОВ (1904-1963) - видатний фізик XX ст. Народився в Одесі, в учительській родині, що походила з нащадків запорізьких козаків Лебединців, чим дуже пишався. У 1921 р. він вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Одеського університету й одночасно підробляв обчислювачем в Одеській астрономічній обсерваторії. Продовжив освіту в Петроградському університеті, який достроково (за три роки) закінчив. Уже в 24 роки він виконав роботу Нобелівського рівня, розробивши теорію альфа-розпаду. У 1928 р. вчений отримав стипендію Рокфеллера для навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина). У 1934 р. Гамов емігрував до США, де працював над проектом створення водневої зброї.

Гамов розробив модель «гарячого Всесвіту» (теорію Великого вибуху). Він автор багатьох науково-популярних книг: «Містер Томпкінс у Країні Чудес» (1939), трилогії «Народження й смерть Сонця» (1949), «Біографія Землі» (1941), «Народження Всесвіту» (1952), «Раз, два, три... нескінченність» (1947), «Тридцять років, що сколихнули фізику» (1966).

Юрій КОНДРАТЮК (1897-1942) - учений-винахідник, один із теоретиків космонавтики, космічних польотів та основ конструювання космічних кораблів. Народився в Полтаві. Навчався у Другій Полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі срібною медаллю.

Незалежно від Костянтина Ціолковського розробив основи космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет.

Результати наукової праці Юрія Кондратюка були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць у 1969 р. На зворотному боці Місяця є кратер, названий іменем Кондратюка.

КОРОТКІ ПІДСУМКИ

Творчий розум інженерів, винахідників і вчених сприяє розвитку науки, техніки і технологій.
Українські вчені-фізики зробили значний внесок у технічний прогрес як своїх країн, так і всього людства.
Наше сучасне та майбутнє суттєво залежать від стану й розвитку науки і технологій.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ