Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

§ 16. Кримське ханство

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

У статті 1 до Закону України «Про статус кримськотатарського народу в Україні» зазначено: «Україна визнає кримськотатарський народ корінним народом України». Чому варто знати більше про історію кримських татар? Чи важливо більше дізнаватися про культуру другого корінного народу України? Висловіть свою аргументовану думку.

1. ЯК УТВОРИЛОСЯ КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

ПОМІРКУЙТЕ

Дослідниця Гульнара Абдулаева в книзі «Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху» пише, що «насамперед історичну долю Криму багато в чому визначили унікальне географічне положення й природно-кліматичні умови, які спричинили безперервну боротьбу різних племінних союзів, народів, держав, що залишили в Криму багату культурну спадщину». Знайдіть у тексті параграфа інформацію на підтвердження чи спростування цієї думки.

Після 1242 р. Північне Причорномор’я та Кримський півострів увійшли до складу Великої Орди — західної частини Монгольської імперії, підконтрольної нащадкам старшого сина Чингісхана. Майже сто років тривала культурна взаємодія ординців та місцевих мешканців, тож вони подекуди перейняли їхню мову, культуру та звичаї. Тамтешні жителі справно платили Орді торговельне мито, а натомість мали повну свободу діяльності.

Коли між ханами почалася боротьба за владу, вплив на ситуацію в Криму отримало Велике князівство Литовське. Наприклад, князь Вітовт прийняв під свою владу частину татар і караїмів та надав їм для поселення місто Тракай (неподалік сучасного Вільнюса).

У період нестабільності в 1441 р. до влади в Криму прийшов Хаджі Гірей, якого вважають прямим нащадком Чингісхана по чоловічій лінії. А от рід його матері мав кримське коріння. Саме з його іменем пов’язане утворення держави кримських татар — Кримського ханства.

Перший правитель Криму провів успішні реформи. Першочергово він спростив складну систему старовинних законів і звичаїв. Щоб прихилити до себе місцеву знать, роздав упливовим родам посади й землі. За його ханату було оптимізовано захист прикордонних територій від зовнішньої загрози: цей обов’язок покладали на воєначальників з-поміж голів кочових ногайських племен. Так він створив особливу категорію підданих, відповідальних за військову міць держави.

Справу Хаджі І Гірея продовжив його син — Менглі І Гірей. Це був освічений і прогресивний правитель. Йому вдалося укласти союзи з європейськими державами та Османською імперією. За наказом Менглі І Гірея було закладено нове місто Акмесджит (нині — Сімферополь) як резиденцію для спадкоємця трону. Також під час його правління зведено новий ханський палац Девлет-Сарай, низку прикордонних фортець на берегах Дніпра, а головне — побудувано й урочисто відкрито нове медресе (мусульманський навчальний заклад) — Зинджирли-медресе.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте зображення перших кримських ханів. Пригадайте, що ви вивчали про минуле Криму в 7 класі. Чи відображають портрети ваші уявлення про правителів Кримського ханства та їхню політику? Чому?

Хаджі І Гірей. Сучасне зображення

Менглі І Гірей із синами Мехмедом та Баязидом. Мініатюра. XVI ст.

Науковці й науковиці вважають, що саме за правління Менглі І Гірея Кримське ханство потрапило під протекторат Османської імперії. Так, у 1475 р. для захоплення Криму послав своє військо султан Мехмед II Фатіх, який увійшов в історію як Мехмед Завойовник. Турки захопили не лише генуезькі факторії на півострові, а й Кафу (нині — Феодосія) та прилеглі до неї території. Тоді ж османи захопили в полон і кримського хана.

У Стамбулі Менглі І Гірей був бранцем, однак не простим, а почесним. Незважаючи на полон, він як тонкий психолог і дипломат уклав із султаном Мехмедом II Фатіхом взаємовигідний союз, згідно з яким їхні держави — Кримське ханство й Османська імперія — мали підтримувати одна одну й надавати одна одній у разі потреби військову допомогу. Завдяки цьому хан повернувся додому. Зауважмо, що угода ця була усною — сторони не підписали жодних договорів.

Поступово зв’язки між Османською імперією та Кримом зміцнилися. Менглі І Гірей підтримав майбутнього султана Селіма І Явуза, відомого всім як Селім Грізний, у боротьбі за османський трон, а згодом видав за нього заміж свою доньку Айше-Хафсу-султан.

Якщо Гульнар Абдулаева вбачає в співпраці ханства й Османської імперії достатньо позитиву, то дослідники Бекір Аблаєв та Сергій Громенко стриманіші у своїй оцінці. Вони стверджують, що, підкоряючись велінням Стамбула, хан водночас зберігав суверенітет у внутрішніх справах своєї держави. Траплялося, що хани були незадоволені політикою султанів. Але все одно під великим тиском імперських урядів змушені були приєднуватися до воєнних кампаній, які не приносили Криму жодної вигоди.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте картосхему. Визначте, які переваги й виклики розвитку Кримського ханства були пов’язані з його географічним становищем. Чи впливає цей фактор на сучасну ситуацію в Криму? Обговоріть свої міркування з однокласниками й однокласницями.

Кримське ханство (1449-1783 рр.)

2. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, що вам відомо про взаємини ханату й українських земель у XV—XVII ст. Чи можна стверджувати, що відносини з Кримом відігравали важливу роль у розвитку Козацької держави? Чому?

Очолював ханат обраний на зборах представників найвпливовіших кримських родів (курултаю) хан. Султан Османської імперії лише погоджував такого кандидата. Та ситуація змінилася вже за хана Газі II Гірея. Хоча він і мав неабиякий авторитет серед народу, його особисто призначив ханом турецький султан у 1588 р., і ніяких виборів курултай не проводив.

Кримське суспільство того часу ще залишилося розділеним за ознаками племені, складовою якого були роди на чолі зі старійшинами. Старійшини впливових родів носили титул мурз. Над мурзами стояли беї — голови племен. Представники найвпливовішої знаті були радниками кримського хана й отримували майже третину здобичі за результатами чергового воєнного походу. Мурзи переважно підтримували ініціативи ханів.

Прикметно, що в Кримському ханстві не було кріпацтва. Селянство мало відпрацювати тиждень-два в рік на мурзу, бея або хана, чию землю воно обробляло. Таку повинність називали толокою, оскільки вона була своєрідною колективною допомогою.

Інша повинність, про яку згадують дослідники, — десятина (ашур). По суті, ця повинність заміняла податки, ішла на державні потреби й була обов’язковою для всіх верств населення.

Кримське селянство мало певні привілеї, тож його становище різнилося від становища селян у сусідніх державах. Так, землі великих землевласників були вільними для користування селянами та селянками, тож вони на них випасали худобу, іноді рубали дерева для своїх потреб. Причина такої ситуації — панування в державі ісламу, норми якого проголошували, що все існуюче на землі є з веління Всевишнього і не може бути чиєюсь виключною власністю.

Одним із найпоширеніших стереотипів, пов’язаних із Кримом, є згадки про значний розвиток работоргівлі. Насправді ж у Кримському ханстві вона відігравала незначну соціально-економічну роль. Рабів уважали товаром на експорт, тож на Кримському півострові вони довго не затримувалися через великі витрати на утримання невільників і невільниць. У Криму існував звичай, за яким через сім років рабів звільняли з неволі. Окрім того, людей, які змінювали в рабстві віру, тобто наверталися в іслам, негайно звільняли, адже за шаріатом (релігійним приписом мусульман) мусульманин не міг тримати в рабстві одновірця.

У Кримському ханстві стрімко розвивається ремісниче виробництво, особливо в містах, де працювали ринки. Їхні вироби купували як місцеві жителі, так і іноземці. У межах всієї кримськотатарської держави широко розповсюдженим було оброблення шкіри й хутра. Продукція ремісників, які займалися виробництвом саме цих товарів, мала великий попит не тільки на кримському ринку, а й на європейському. Окрім цього, у ханстві було розвинуте ливарне та ковальське ремесло.

Активно розвивалася й культура ханату. Наприклад, згаданого нами хана Газі II Гірея вважали прекрасним каліграфом. А ще він був уславленим поетом та майстром гри на саазі (струнному інструменті) і нині є класиком середньовічної тюркської літератури та музики. Його твори часто виконують у сучасній Туреччині.

Доволі швидко Крим зажив слави одного з найрозвиненіших духовних і культурних центрів ісламу. Тут працювали впливові богослови, учені й філософи. На півострові відкривали числені медресе. Тут здобували освіту майбутні письменники, каліграфи, архітектори, філософи, історики — ті, хто хотів присвятити себе науці. Обов’язкова програма мусульманської вищої школи містила такі дисципліни, як теологія, мовознавство, логіка, астрономія, математика, фізика, метафізика, політика й правознавство.

Розвивалася й місцева архітектура. Визначною пам’яткою Кримського ханства є єдиний у світі приклад кримськотатарської палацової архітектури — зведений протягом 1532-1783 рр. палацово-парковий ансамбль у Бахчисараї. Він має три частини: культову, адміністративну та побутову.

Чи не найкраще збереглася до нашого часу зведена в XVII ст. мечеть Муфті-Джамі. Наукова спільнота вважає, що цей мусульманський храм демонструє відчутний вплив візантійських традицій та тенденцій османської архітектури.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте ілюстрації. За їхньою допомогою стисло схарактеризуйте внутрішню політику Кримського ханства.

Крістіан Готфрід Генріх Гайслер. Кримські татари. 1794 р.

Сім’я кримських татар. Гравюра. XIX ст.

Внутрішнє оздоблення купола мечеті Кебір-Джамі в Сімферополі, Крим

Ханський палац у Бахчисараї, Крим

Мечеть Муфті-Джамі у Феодосії, Крим

3. ЯКОЮ БУЛА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Дослідники й дослідниці стверджують, що починаючи з XVI ст. влада ханату розглядала козаків Запорозької Січі як важливого зовнішньополітичного союзника. Козацтво ж своєю чергою розраховувало на допомогу Криму в конфлікті з Річчю Посполитою. Чим були ускладнені ці відносини та як вони вплинули на ситуацію в регіоні?

Міжнародний авторитет Кримського ханства залежав від його військової могутності. Ханське військо відігравало важливу роль у походах османців, зокрема у війнах із сефевідським Іраном та з Габсбургами в Угорщині. Кримці виробили особливу тактику. Вони здійснювали раптові короткотривалі набіги на ворожі землі, руйнували тил та комунікації й стрімко відступали, забираючи із собою полонених (ясир). Вони також допомагали блокувати міста, але до генеральних баталій їх залучали нечасто через недисциплінованість.

Незадоволення діями ханського війська не раз ставало причиною серйозних конфліктів між Стамбулом і Бахчисараєм. Наприклад, у 1637 р. хан Інаєт Гірей відмовився йти походом у Закавказзя. Османи організували збройний заколот, підбуривши проти хана ногайців під проводом Кан-Темира. Хан із допомогою козаків на чолі з Тарасом Федоровичем завдав поразки ногайцям, але був убитий в палаці султана Мурада IV Гірея, до якого прибув на аудієнцію.

Не дивно, що наприкінці XVII ст. Османи посилили контроль над Кримом. До цього їх спонукали, по-перше, провали у власній обороні в Угорщині, а по-друге, територіальні зазіхання Московського царства в Північному Причорномор’ї.

Від часу укладання Березневих статей поступово буферна зона степу, що відділяла Кримське ханство від Московії, потрапила під владу царя. Киримли (кримські татари) мусили укріплювати кордони та бути лояльними до Стамбула, аби мати підтримку султана.

Прихід до влади й тривале правління в Османській імперії великих візирів із родини Кьопрюлю ускладнили взаємини з ханством. Хани частіше змінювалися, строки їхнього правління стали коротшими. Якщо правитель був талановитим полководцем і лояльним політиком — Стамбул його підтримував, а от військові невдачі ставали приводом для усунення навіть авторитетного хана. Наприклад, у 1677 р. після невдачі під Чигирином втратив престол Селім І Гірей, а в 1683 р. через ігнорування походу на Відень — Мурад IV Гірей.

Аби зберегти владу, хани мусили вступати в союзи, укладені Османською імперією. А от стратегічно важливий союз із Річчю Посполитою, спрямований проти Московського царства, було розірвано внаслідок прийняття гетьманом Петром Дорошенком протекторату Османської імперії. У результаті позиції Москви посилилися, і в 1695 р. ханат втратив свої важливі фортеці в нижній течії Дніпра, зокрема Азов. Щоб компенсувати цю втрату, султан наказав звести нову фортецю — Єнікале, аби укріпити Очаків.

Історики та історикині вважають одним з останніх проявів самостійної політики правління Девлета II Гірея (1708-1713 рр.). Хан вирішив приєднатися до союзу гетьмана Івана Мазепи зі шведським королем Карлом XII, однак перемога Петра І в Полтавській битві в 1709 р. зірвала його плани. Після цих подій хан прийняв у підданство запорозьких козаків, які заснували на землях ханату Олешківську Січ.

На початку XVIII ст. Російська імперія розпочинає наступ на Крим. Поразка її війська в Прусській кампанії 1711 р. стала останнім стратегічним успіхом ханату проти північного сусіда. Ханське військо на чолі з Девлетом II Гіреєм відіграло ключову роль в оточенні й блокуванні військ Петра І. Однак уже під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр. війська Російської імперії двічі проривалися до Криму: у 1736 р. — через Перекоп, а в 1739 р. — Арабатською Стрілкою. У 1736 р. було захоплено ханську столицю Бахчисарай і спалено ханський палац. Російська імперія вперше дістала право торгівлі на Чорному морі та будувати фортеці на землях Гетьманщини.

У першій половині XVIII ст. Стамбул намагався стабілізувати відносини з Петербургом різними миротворчими заходами. Так, було визначено кордон суходолом, організовано комісію для врегулювання взаємних прикордонних претензій між татарами та козаками. У другій половині XVIII ст. наступ Російської імперії посилиться, але про це ви докладніше дізнаєтеся на уроках історії України.

ДОСЛІДІТЬ

У 2023 р. в Росії було випущено марку «Прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської імперії. 1783 р.» Чому українські журналісти та наукова спільнота вважають її пропагандистською? Яким мав би бути історично достовірний напис на цій марці?

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли було проголошено незалежність Кримського ханства та яка династія правила в цій державі?
2. Як розвивалася економіка ханату?
3. Якими були відносини між Кримським ханством і Запорозькою Січчю, а згодом із Гетьманщиною?
4. Чим вирізнялася культура ханату?
5. Схарактеризуй взаємовплив кримськотатарської та козацької держав. Поміркуй, чому ці держави не встояли під натиском Російської імперії.
6. Які історичні стереотипи пов’язані з минулим кримськотатарського народу? Що потрібно робити для їх подолання?
7. Про що свідчать висновки дослідників і дослідниць: «коли утворилося Кримське ханство, жінки отримували домашню освіту, вміли читати й писати»? Проста дівчинка-селянка або містянка на рівні з хлопчиками мала з 5 років відвідувати мектеп — початкову школу при мечеті.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Об’єднайся в пару з однокласником чи однокласницею. Складіть план сценарію пригодницького фільму про взаємодію козацтва та кримськотатарського війська. За потреби скористайтеся відкритими джерелами.

Виконай усі завдання до § 16 в е-додатку.

https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2

https://vse.ee/clph