Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

§ 17-18. Московське царство XVI—XVII ст. Проголошення Російської імперії

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Джайлс Флетчер, англійський дипломат і поет, відвідав Московське царство в 1588 р. Свої враження він описав у книзі, яка нині відома під назвою «Про державу Російську». Автор описує систему управління і зазначає: «Правління у московських царів суто тиранське, всі кроки царя розраховані на те, щоб вони були корисними лише для одного царя, а крім того, все робиться геть беззастережним і варварським способом...» Чому англієць звертає увагу на цей аспект державного правління Московії?

1. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО В XVI СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Наукова спільнота стверджує, що в Московському царстві формувався особливий державний лад — самодержавство. Які риси, на вашу думку, були для нього характерні? Знайдіть підтвердження чи спростування своїх висновків у тексті параграфа.

На початку XVI ст. правителі Московської держави продовжували територіальну експансію на землі колишніх руських князівств. Так, Великий князь Московський Василій III приєднав останні вцілілі автономні землі: Псковське, Волоколамське та Рязанське князівства, після чого московити розпочали наступ на володіння Великого князівства Литовського. І хоча в 1514 р. вони зазнали поразки під Оршею, зуміли захопити Смоленськ — велику східну литовську фортецю. Цей успіх став можливим завдяки допомозі бунтівного литовського князя Михайла Глинського, який надав необхідне спорядження. Втрата Смоленська була серйозним ударом для Литви.

Дослідники й дослідниці зауважують, що Василій III був жорстоким правителем, придушував найменші прояви опозиційності. Також він був першим Великим князем Московським, який прийняв титул царя і герб у вигляді двоголового орла Візантійської імперії.

Його наступник цар Іван IV Грозний правив аж 51 рік — протягом 1533-1584 рр. Але доки він був дуже юним, реально правили країною конкуруючі боярські угруповання. Тож згодом, плануючи приборкати непокірну знать, Іван IV Грозний скликав Земський собор — збір представників різних верств населення Московського царства для вирішення політичних, економічних та адміністративних питань. І в 1550 р. було запроваджено новий Судебник (звід законів), який містив норми адміністративного, цивільного, кримінального та судового права. Так цар сприяв зміцненню церковної організації, що стала опорою самодержавства, реформував військо і на противагу боярству посилив роль служивого дворянства.

Зауважмо, що Іван IV продовжував завойовницьку політику своїх попередників: у 1552 р. він завоював Казанське, а в 1556 р. Астраханське ханства. Протягом 1558-1583 рр. тривала Лівонська війна, завдяки якій Іван IV Грозний прагнув отримати вихід до узбережжя Балтійського моря. Та після значних успіхів на початковому етапі московити зазнали відчутних поразок, а Річ Посполита й Швеція поступово стали лідерами регіону. Московське ж царство вступило в період тривалої політично-економічної кризи.

Щоб зміцнити державу, Іван IV Грозний запровадив політику, що пізніше дістала назву опричнини (1565-1584) — системи заходів (репресій, страт, конфіскації земель), здійснюваних у Московській державі з метою зміцнення царської влади, а також для боротьби з опозицією й підкорення завойованих територій. Ці заходи мали сконцентрувати матеріальні, людські та військові ресурси для продовження Лівонської війни. Також цар прагнув перерозподілити землі на користь вірного служилого стану — закріпачити селян. Але наслідки опричнини були негативними: розпочався жорстокий терор, тривала масова конфіскація вотчин і церковних земель, занепадали господарства знаті й малоземельних дворян, яких переселяли в інші місця, «очищаючи» землі для опричників, погіршилося становище селянства.

Англійський посол Джильс Флетчер, який відвідав Московію у 80-х роках XVI ст., був вражений ситуацією в країні: «Гноблення й рабство настільки явні й настільки різкі, що дуже дивно, як дворянство й народ могли їм підкоритися, маючи ще деякі засоби, щоб уникнути їх або ж від них звільнитися, так само як і тому, як царі, так міцно утвердившись нині на престолі, можуть задовольнятися колишнім правлінням, з’єднаним з такою явною несправедливістю та пригніченням підданих, тоді як самі сповідують християнську віру».

Після смерті Івана Грозного настали Смутні часи, або Смута, — так в історичних дослідженнях називають період боротьби за владу в Московському царстві протягом 1598-1613 рр.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте схему на с. 134. За її допомогою схарактеризуйте правління Івана IV Г розного та зробіть загальний висновок про наслідки його політики для Московії.

2. ЯКИМ БУВ ПЕРІОД СМУТИ В МОСКОВСЬКОМУ ЦАРСТВІ. УСТАНОВЛЕННЯ ДИНАСТІЇ РОМАНОВИХ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому протягом тривалого періоду в Московському царстві не було стабільної влади?

Наступником Івана IV Грозного став його син Федір І Іванович. Та ще за його царювання фактичним правителем Московського царства був Борис Годунов, який у 1598 р. і сам став царем. Під час свого правління він дотримувався політики централізації держави й посилення царської влади. Борис Годунов продовжував боротьбу з боярством і звільнив дворянські землі від податків. Він роздавав дворянам конфісковані боярські та церковні землі, аби здобути підтримку нової знаті, видав укази про розшук і повернення до маєтків землевласників селян-втікачів. Помер Борис Годунов за загадкових обставин.

У 1605 р. до влади в Московії прийшов самозванець, згодом названий Лжедмитрієм І, який оголосив себе молодшим сином Івана IV Грозного Дмитрієм. Бояри, не вдоволені його політикою, організували змову та вбили лжецаря. А новим правителем Васілієм І став учасник цієї змови Василь Шуйський. Під час його царювання відбулося селянське повстання під проводом Івана Болотникова з Чернігівщини, ще й з’явився новий претендент на престол — Лжедмитрій II, і відбулася річпосполитська інтервенція. Після виснажливої боротьби в 1611 р. в Нижньому Новгороді було організоване народне ополчення, учасники якого визволили північні райони країни, а згодом і Москву.

У 1613 р. в Москві зібрався Земський собор, що проголосив новим царем шістнадцятирічного боярина Михайла Романова. З його правління бере початок нова царська династія, що правитиме в Росії понад 300 років.

У другій половині XVII ст. в політичному житті Московського царства відбувалися зміни, що свідчили про остаточне утвердження самодержавства. Уже сам титул царя «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець» підкреслював походження царської влади від Бога та її необмежений характер. Саме таким титулом величався цар Олексій Михайлович, який правив протягом 1645-1676 рр. За його правління відбулися важливі зміни: церковну владу поставлено в підпорядкування світській, створено Приказ таємних справ, або Таємний приказ, який підпорядковувався особисто цареві. Це давало змогу монархові керувати діяльністю решти центральних і місцевих державних установ.

За Олексія Михайловича було укладено Березневі статті з Гетьманщиною. Але влада Московського царства порушувала ці домовленості й прагнула підпорядкувати собі українські землі.

Приказ — адміністративно-судовий орган центрального управління в Московському царстві з кінця XV і до першої чверті XVIII ст.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте картину українського радянського художника Михайла Хмелька «Навіки з Москвою, навіки з російським народом». Чи можна стверджувати, що це пропагандистський твір? Чому?

Михайло Хмелько. Навіки з Москвою, навіки з російським народом. 1951 р.

3. ЯКОЮ БУЛА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ПЕТРА І. ПІВНІЧНА ВІЙНА

ПОМІРКУЙТЕ

З курсу історії України пригадайте, якими були відносини Швеції, Гетьманщини та Московського царства в XVII ст. Чому для московитів було важливо отримати вихід до Балтійського моря?

Наприкінці XVIII ст. в Московському царстві знову розпочалася боротьба придворних угруповань за владу. Після смерті царя Федора І Олексійовича на трон претендували два його сини Іван і Петро, а також їхня старша сестра Софія. Зрештою перемогу в цій боротьбі здобув молодший син, відомий як Петро І, який правив протягом 1689-1725 рр.

Цар Петро І продовжив курс своїх попередників на розширення територій держави. Адже він прагнув долучити Московське царство до світової торгівлі, а для цього потрібно було отримати вихід до Чорного та Балтійського морів.

Під час Азовських походів 1695 та 1696 рр. московити з допомогою українського козацтва здобули фортецю Азов разом із частиною узбережжя Азовського моря. Але цього було замало. І тоді Петро І вирішив змінити підхід до зовнішньої політики. Із цією метою за кордон було відряджено велике посольство, до складу якого інкогніто (таємно) увійшов і сам цар. Подорож вразила Петра І, бо він розумів, наскільки його держава відстає в розвитку від західноєвропейських. Відтак цар прагнув модернізувати країну, побудувати могутній флот і розгорнути торгівлю. Але цю мету Петро І реалізовував не тільки шляхом модернізації економіки, а й територіальної експансії.

На початку XVIII ст. московити розпочали Північну війну 1700-1721 рр. проти Швеції. Союзниками Петра І виступили Данія, Саксонія та Річ Посполита. Але невдовзі Данія зазнала поразки й уклала зі Швецією мир. Коли ж цар оголосив війну ще й Данії, його погано навчене й озброєне військо було розбите біля Нарви (нині — місто в Естонії). Та шведський король Карл XII неочікувано спрямував головні сили до Речі Посполитої, і ця перерва в бойових діях дала змогу цареві Петру І провести реорганізацію армії й протягом 1702-1704 рр. поступово вийти до Балтійського моря.

У 1706 р. Карл XII виступив зі своєю армією в напрямку кордону, плануючи похід на Москву. Але корпус генерала Левенгаупта, який мав доставити головним силам армії постачання та зброю, був розбитий. Тож Карл XII вирішив спрямувати своє військо до Гетьманщини. У 1708 р. знову ж неочікувано для царя на бік короля перейшов зі своїми прибічниками й запорозьким козацтвом гетьман Іван Мазепа. У відповідь цар наказав зруйнувати гетьманську столицю Батурин та Чортомлицьку Січ.

У 1709 р. під Полтавою відбулася важлива битва, у якій шведи зазнали поразки, що докорінно змінило перебіг Північної війни, адже бойові дії було перенесено за межі Московського царства. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції, а позиції московитів на Балтійському морі посилилися. Відтак Карл XII запропонував Московії союз, але загинув під час облоги однієї з фортець у Норвегії.

Новий шведський уряд припинив війни проти Пруссії та Данії, віддав їм усі свої володіння в Німеччині, а вивільнені сили було кинуто проти Петра І. Основним театром бойових дій стало Балтійське море. Збудований Московією Балтійський флот у морській битві 1714 р. біля мису Гангут (Ханко) здобув першу перемогу. Московити зайняли Аландські острови й почали загрожувати самій Швеції. У липні 1720 р. біля острова Гренгам відбулася вирішальна битва, у якій флот Петра І завдав нищівної поразки шведам.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким Швеція втратила Естляндію, Ліфляндію, Інгерманландію, частину Карелії, а також низку островів на Балтійському морі. У результаті переможного закінчення Північної війни Петро І досяг бажаного — отримав контроль над частиною узбережжя Балтійського моря.

ДОСЛІДІТЬ

1. Дослідники й дослідниці стверджують, що Мазепа вимушений був піти на союз зі шведами після наказу Петра І про випалену землю для Стародубського полку. Прийняти це — перетворити квітучу Україну на випалену землю — Мазепа не міг. Запропонуйте власний аргумент, чому гетьман перейшов на бік Карла XII.

2. Розгляньте портрет Петра І. Який образ правителя Московського царства, а в майбутньому Російської імперії намагався створити художник? Чи відповідав цей образ історичній дійсності? Чому?

Поль Деларош. Портрет Петра I. 1838 р.

4. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПЕТРА І

ПОМІРКУЙТЕ

Петро І усвідомлював необхідність реформ. Яких заходів варто було б вжити для швидкої та ефективної модернізації Московського царства? Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.

Окрім реформування війська, цар прагнув покращити розвиток економіки. За його правління зросла кількість мануфактур, які забезпечували військові потреби країни, — переважно металургійних та текстильних. До середини XVIII ст. їх було понад 600. Серед нових галузей промисловості вирізнялися будівництво морських кораблів та виготовлення оснащення для них. Проте на мануфактурах використовували працю кріпаків, найманих робітників було дуже мало.

Зростала внутрішня й зовнішня торгівля. Були споруджені канали, що з’єднали Волгу з Невою. Аби підтримати вітчизняних товаровиробників, було встановлено обмеження так, щоб експорт товарів з Московії перевищував імпорт.

Та загальне економічне піднесення Росії відбувалося за умов посилення кріпацтва. Це викликало опір, і в 1708 р. спалахнула селянська війна під проводом одного з козацьких ватажків родом із Харківщини Кіндрата Булавіна. Виступ спричинило захоплення московитами солеварні в Бахмуті. Повсталі завдали кількох поразок урядовим військам. Але після розгрому повстанців поблизу Азова заможні козаки організували змову й убили Булавіна, а урядові каральні загони до кінця 1709 р. придушили повстання.

Суттєві зміни відбулися за царя Петра І і в управлінні державою. Її було поділено на вісім губерній: Московську, Інгерманландську (райони Балтії й Карелії, включно із Санкт-Петербургом), Архангельську, Казанську, Київську, Смоленську, Азовську й Сибірську. Кожна губернія поділялася на провінції. У 1711 р. було створено Сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві на чолі з генерал-прокурором, якого Петро І називав «государевим оком», боярську думу ліквідовано, замість пів сотні приказів створено колегії: закордонних справ, військову, адміралтейств, юстиц, мануфактур, комерц, вотчинну, духовну (або Синод) тощо.

Щоб наголосити на важливості реформ, цар наказав перейменувати Московське царство на Росію, а з 1721 р. проголосив її Російською імперією, а сам Петро І став першим російським імператором, що свідчило про подальше посилення самодержавної влади. Відтак через рік було запроваджено «Табель про ранги», що визначав систему чинів (які поділялися на 14 класів) і порядок просування на військовій і цивільній службі.

Також цар ініціював церковну реформу. Коли помер патріарх Адріан, Петро І не дозволив обрати нового патріарха, вилучив частину церковних доходів та обмежив права духовенства. А в 1721 р. він видав указ, за яким було створено Синод (найвища колегіальна церковна установа для розв’язання важливих справ) на чолі зі світською особою.

Таке підпорядкування церкви державі стало важливим аспектом зміцнення самодержавної влади царя.

На думку українських істориків та історикинь, запроваджуючи реформи, Петро І переймався не інтересами своїх підданих, а потребами війни. Тому реформи проводив без урахування реальних можливостей країни, через що вони мали негативні соціальні наслідки. Відбулася бюрократизація та мілітаризація державного управління, посилилося кріпацтво, збільшився податковий тиск на всі верстви населення, суттєво погіршилося становище Гетьманщини.

ДОСЛІДІТЬ

Використовуючи карту, поставте кілька запитань про напрямки територіальної експансії Московського царства.

Московське царство у XVI — на початку XVIII ст.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви найважливіші характеристики правління Івана IV Грозного.
2. Що таке Смутні часи і чому цей історичний період дістав таку назву?
3. Коли в Московському царстві встановилося царювання Романових?
4. Якою була зовнішня політика Петра І?
5. Назви роки, коли тривала Північна війна і коли було проголошено Російську імперію.
6. Порівняй правління Івана IV Грозного, Олексія І Михайловича та Петра І — визнач спільні та відмінні риси.
7. Схарактеризуй наслідки Північної війни для Росії.
8. Історик Тімоті Снайдер стверджує, що «всі ці події [ослаблення Османів] важливі для нас через те, що Османська імперія втрачає свої позиції в Європі й тягне за собою Кримське ханство. Це відкрило шлях для просування Москви й перетворення її на Російську імперію». Чи є слушною думка американського дослідника? Чому?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади історичний портрет (на вибір) Івана IV Грозного, Олексія І Михайловича або Петра І. Презентуй результати своєїроботи в класі. За бажанням об’єднайся в пару чи в трійку зі своїми однокласниками й однокласницями.

Виконай усі завдання до § 17-18 в е-додатку.

https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2

https://vse.ee/clph