Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун (2026)

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

§ 24. Особливості політичного й соціально-економічного життя населення західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Запишіть на дошці (у зошиті) слова «панщина», «нафта», «кооперація», «еміграція» і зробіть припущення, як вони пов’язані з темою уроку та чи могли бути ознаками цього періоду і чому. Протягом уроку перевіряйте свої припущення.

1. Як розвивалася промисловість західноукраїнських земель

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте і запишіть основні характеристики стану промисловості краю.

У 1867 р. під тиском національних еліт Австрійська імперія перетворилася на конституційну дуалістичну* федерацію — Австро-Угорську монархію. До австрійської частини увійшли Галичина та Буковина, які були окремими автономними областями зі своїми сеймами (органами місцевого законодавства й самоврядування), а до угорської — Закарпаття, яке безпосередньо входило до складу Угорського королівства. Політика австрійської влади щодо «українського питання» характеризувалася прагненням до контролю над українськими територіями та асиміляції українського населення, а не до надання йому національних прав і свобод. Така позиція відображалася й на соціально-економічному житті західноукраїнських регіонів.

* Дуалістична держава — держава, у якій влада поділена між двома рівноправними частинами.

Брак капіталу у власників підприємств не давав змоги швидко перейти на машинне виробництво, тому в більшості випадків переважала ручна праця. Лише у 60-80-х роках XIX ст. почалося повільне формування фабрично-заводського сектору, зростала кількість підприємств і робітників, проте технологічний розрив із розвиненішими провінціями імперії залишався істотним. Водночас імпортний тиск формував особливу спеціалізацію регіону: ті галузі, що орієнтувалися на видобування сировини та випуск напівфабрикатів для подальшого перероблення на західних землях монархії (передусім нафтова, лісопильна, соляна), розвивалися успішно. Потреби видобутку нафти сприяли розвитку металургії, машинобудування, деревообробної та початків хімічної промисловості, розбудові гілок залізничної колії. Іноземці також інвестували кошти у видобуток на Прикарпатті озокериту (гірського воску) — природного вуглеводню, який використовують у хімічній промисловості та медицині.

Промисловий переворот в Австро-Угорщині розгортався повільно, оскільки імперська політика пільг і стимулів підтримувала переважно австрійські та угорські райони
Інвестиції в західноукраїнські регіони були незначними, промисловий переворот розгортався повільно, господарство українців дедалі більше залежало від імпорту
Завозили ззовні одяг, побутові вироби, інструменти, машини, продукцію переробної промисловості тощо	Зменшувалася конкурентоспроможність місцевих виробників, що закріплювало економічну залежність краю
Традиційні галузі, як-от цукрова, текстильна, скляна та паперова, поступово занепадали, адже не витримували конкуренції з дешевшими австрійськими товарам

У 1847 р. побудовано першу на теренах краю залізничну гілку Мисловіце — Краків, а в 1861 р. — гілку Перемишль — Львів, що з’єднала Львів із Віднем. Із часом з’явилася залізниця Львів — Броди, яка досягла російського кордону та з’єднала Галичину з Волинню. Згодом залізницю продовжили до Волочиська, і вона стала першою колією, що зв’язала Галичину з Наддніпрянщиною, і водночас першою міжнародною лінією для західноукраїнського регіону, яка з’єднала Чорне море з Балтійським, а Львів — з Одесою. У 60-х роках XIX ст. Галицька залізниця також з’єднала Львів із Чернівцями. А от Закарпаття мало гірше залізничне забезпечення: тут розвивалася лише мережа вузькоколійок для потреб лісового господарства.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте фото на с. 158 і визначте, які промислові об’єкти на них зображено. Що змінилось у видобутку нафти? Чи можемо ми стверджувати, що ці зміни призвели до високотехнічного виробництва? Обґрунтуйте ваші висновки.

1 — Добування нафти ручним способом на бориславських промислах. Фото 60-х років XIX ст.

2 — Нафтові вишки в Бориславі. Поштівка. 1915 р.

2. Проаналізуйте дані таблиці та зробіть висновки про темпи промислового зростання Галичини.

Динаміка розвитку переробної промисловості Галичини

Рік	Кількість підприємств із кількістю робітників понад 20 осіб	Кількість робітників, зайнятих на підприємствах, тис.	Потужність парових двигунів, тис. к. с.
1870	64	5,7	1,6
1880	138	8,0	3,4
1890	280	15,0	5,6

3. Які галузі виробництва зображено на поданих далі та в галереї е-додатка до § 24 фото? Прокоментуйте кожну з них. Які особливості промислового розвитку регіону вони ілюструють? Які фактори, окрім промислового перевороту, сприяли розвитку транспорту?

1 — Солеварня в м. Долина. 1910 р.

2 — Склад деревообробного підприємства. 70-ті роки XIX ст.

2. Як змінилося становище селянства після скасування панщини

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте факти суперечливих наслідків реформи 1848 р. в сільському господарстві.

Аграрна реформа 1848 р. дала селянам особисту свободу, право власності на землю й ліквідувала панщину, що суттєво змінило їхнє становище. Однак розвиток ринкових відносин у сільському господарстві йшов повільно. Головні перепони — збереження великих поміщицьких маєтків, високі викупні платежі селян і відсутність доступу до лісів та пасовищ, які залишилися у руках поміщиків. Більшість селян отримала менше землі, ніж використовувала до реформи, і залишилася малоземельною, не маючи змоги утримувати власне господарство.

Реформа призвела до майнового розшарування селян: наприкінці XIX ст. майже 80 % господарств були бідняцькими, 15 % — середняцькими, і лише 5 % стали заможними.

ДОСЛІДІТЬ

1. Чи була ситуація, описана Іваном Франком, зумовлена реформою 1848 р.?

«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина наших мужиків усе з року в рік голодує <...> а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. <...> Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі...»

Із: Франко І. Як живеться селянам-хліборобам

2. Про які явища свідчить фото? Наскільки вони були поширені?

Моторний плуг системи «Венделер і Дорн». Поч. XX ст.

3. Як розвивався кооперативний рух

ПОМІРКУЙТЕ

Що сприяло, а що заважало розвитку кооперативного руху?

Поштовхом до розвитку кооперації на українських землях Австро-Угорщини став закон 1873 р., що давав змогу кожному, хто подав декларацію й сплатив пай, вступати до «заробково-господарських стоваришень».

Кооперативний рух — суспільний і господарський рух, спрямований на створення й розвиток різних форм (артілей, громад) і видів (кредитних, споживчих, сільськогосподарських) кооперативів (об'єднань людей для захисту економічних інтересів).

У Львові у 1883 р. інженер Василь Нагірний заснував першу міську крамницю «Народна торгівля», яка згодом переросла у союз споживчих кооперативів і стала їхньою центральною організацією. У 1892 р. було засновано страхову компанію «Дністер», що активізувала кооперативний рух і надала йому стабільності. У 1899 р. постало товариство «Сільський господар», що перетворилося на крайовий осередок аграрної кооперації з філіями, гуртками, дослідними полями та власними виданнями.

Розвивалася кредитна кооперація. Потреба селян у доступних позиках спричинила появу в 1898 р. Крайового кредитового союзу, який об’єднав українські кредитні установи. На Буковині діяли ощадно-кредитні каси, а на Закарпатті виникли десятки кредитних кас.

ДОСЛІДІТЬ

Що ілюструє джерело? Чому, на вашу думку, держава надавала кооперативам податкові пільги та свободу у веденні справ? Чим відрізнялася діяльність «Народної торгівлі» та «Сільського господаря» та що їх об’єднувало? Які переваги мали кооперативи для своїх членів, порівняно з роботою поодинці?

Приміщення на ринку в Монастириськах львівського кооперативного товариства «Народна торгівля». Поштівка. 60-ті роки XIX ст.

4. Чому виникла і як розвивалася трудова еміграція

ПОМІРКУЙТЕ

Які були причини масової еміграції українського селянства? Знайдіть на карті світу держави, куди вирушали в пошуках кращої долі українські селяни. Як ви гадаєте, чому вони емігрували саме в цих напрямках?

У другій половині XIX ст. малоземелля й брак роботи змушували дедалі більше селян шукати заробітку за океаном. На західноукраїнських землях кількість вільних робочих рук удвічі перевищувала потреби сільського господарства, тож наприкінці століття еміграція стала масовою. Виїжджали не лише селяни, а й промислові робітники, домашні слуги, кваліфіковані фахівці. Серед українців у США селяни становили 41 %, чорнороби — 22 %, слуги — 20 %, жінки й діти без фаху — 13 %.

Еміграційний рух швидко вийшов з-під контролю, оскільки в Австро-Угорщині не існувало відповідного законодавства, а поміщики намагалися стримувати виїзд дешевої робочої сили. Найбільший потік спрямовувався до США. Більшість працювала чорноробами на підприємствах, хоча найзавзятіші прагнули отримати земельні наділи — гомстеди*.

* Гомстед — земельна ділянка, яку надавали на пільгових умовах на вільних землях Канади та США для ведення фермерського господарства, обробітку й забудови.

З кінця XIX ст. зростала й еміграція до Канади, де законодавство полегшувало переселення. Масовим став і виїзд до Бразилії, однак після скасування безкоштовного проїзду в 1897 р. потік емігрантів до цієї країни зменшився.

ДОСЛІДІТЬ

На основі поданих далі та в галереї е-додатка до § 24 ілюстрацій опишіть життя селян-емігрантів.

1 — Емігранти з Галичини на залізничній станції у Квебеку (Канада). 90-ті роки XIX ст.

2 — Емігранти з України за роботою в полі. Поч. XX ст.

Наприкінці XIX ст. із західноукраїнських земель емігрувало понад 650 тис. осіб, що в окремих регіонах становило від третини до половини всього приросту населення.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях? Чому?
2. Як розвивалося сільське господарство після аграрної реформи?
3. Які кооперативи й коли створювали на українських землях?
4. Яким було життя українських емігрантів?
5. Що обумовлювало низький рівень розвитку промисловості краю?
6. Які наслідки для життя селянства мала реформа 1848 р.?
7. Якими були роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Порівняй розвиток промисловості та сільського господарства західноукраїнських земель і Наддніпрянщини: визнач спільні та відмінні риси.
2. Виконай завдання 24.1-24.5 до § 24 в е-додатку.

Зміст