Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун (2026)

§ 23. Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні у другій половині XIX ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

• Прочитайте звернення від імені різних етнічних спільнот, які мешкали на території України в першій половині XIX ст. Поміркуйте, представником якої спільноти — польської, єврейської чи кримськотатарської — є автор / авторка кожного з них. Поясніть свій вибір, навівши 1-2 відомих вам факти.

Звернення 1. У містах нас селять окремо, обмежують у ремеслах і торгівлі, нашу віру не завжди визнають. Ми прагнемо рівного захисту законом і можливості навчати дітей своїм традиціям.

Звернення 2. Після входження нашої землі до Російської імперії нас переселяють, обмежують у користуванні землею, багато хто змушений емігрувати. Хочемо зберегти мусульманські звичаї, школи й мову.

Звернення 3. Наш народ поділили між імперіями, ми втратили права й мріємо відновити власну культуру та незалежність попри утиски влади.

Обговоріть, як, на вашу думку, могли змінитися їхні потреби чи становище у другій половині XIX ст. Порівняйте свої думки з матеріалом підручника.

1. Як розгорталось польське повстання 1863-1864 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Якою була участь українського населення в польському повстанні 1863-1864 рр.? Як воно вплинуло на Україну?

Повстання почалося в січні 1863 р. Від імені Центрального національного комітету було поширено Маніфест до польського народу і декрети про скасування панщини та проголошення селян власниками своїх наділів із подальшою компенсацією поміщикам за втрачені землі.

Невідомий автор. Вступ повстанських військ у м. Дружкопіль на Волині. XIX ст.

На початку 60-х років XIX ст. Правобережжя стало одним із центрів польського національно-визвольного руху. Його учасники прагнули звільнити Польщу з-під влади Російської імперії, відновити державність у межах 1772 р., ліквідувати кріпацтво й станові привілеї. Повстання розпочалося в січні 1863 р. Від імені його очільників було оприлюднено Маніфест до польського народу та декрети про скасування панщини. Найважливішим для залучення селян стала обіцянка, що «земля, якою народ хліборобів користувався <...> стає його власністю», а збитки поміщиків будуть «винагороджені з державної казни». Маніфест закликав усіх, хто служить державі чи працює за наймом, вступати до повстанського війська, адже, як зазначалося, «година спільного визволення вже пробила».

Реалізація цих планів, однак, вимагала масштабної підтримки селянства, військової організації та зовнішньої дипломатичної допомоги — ресурсів, яких повстанню, зрештою, не вистачило.

Проте більшість українських селян не підтримала польського виступу.

ДОСЛІДІТЬ

• Чому, на думку Михайла Драгоманова, українство не підтримало польського повстання?

«...українцям немає інтересу ділитися навпіл, так щоб західна їх половина увійшла б до союзу, — нехай не схожого на все попереднє і на становище в Галичині, — з Польщею, а східна залишалася за Росією <...> якщо українцям лити кров за автономію, то за автономію всього свого племені».

Із: Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну

На противагу обіцянкам поляків навесні 1864 р. царський уряд оголосив укази про селянську реформу на Правобережжі, яка відбувалася на вигідніших умовах, ніж на інших землях Російської імперії.

До вересня 1864 р. повстання, що розгорталося на теренах Царства Польського, Литви й частково Білорусі та Правобережжя України, було придушене. Російський уряд жорстко розправився з його учасниками: сотні поляків було страчено, тисячі вислано до Сибіру.

ДОСЛІДІТЬ

На картині Олександра Сохачевського зображено привал на кордоні Європи та Азії учасників польського повстання, які прямують на каторгу і заслання до Сибіру. Який настрій картини і чому ви так думаєте? Як ви вважаєте, у чому основна ідея картини? Кому симпатизує художник?

Олександр Сохачевський. Прощання з Європою. 1890-1894 рр.

Через бажання не допустити посилення польського впливу на місцеве життя на Правобережжі не проводили земської реформи, міська реформа 1870 р. була спрощеною, а судова не передбачала виборності мирових суддів — їх призначали, узгоджуючи кандидатури із владою.

Хоча українці не підтримали повстання масово, його наслідки були негативними й для них. Влада переслідувала активістів українського національного руху, бо вважала його наслідком «польської інтриги».

Найбільш сприятливі умови для розгортання польського національно-визвольного руху після придушення польського повстання 1863-1864 рр. у Росії склалися в Австрійській імперії (з 1867 р. — Австро-Угорська монархія), де Галичина отримала автономію, у якій провідні позиції належали полякам.

Однак частина польських діячів не була задоволена досягнутим. Вони вимагали для Галичини такого самого статусу, який австро-угорський уряд надав Угорщині.

Більшість польської опозиції в «українському питанні» не пропонувала змін і продовжувала заперечувати право українців на власну державу в межах Галичини.

2. Чим характеризувалося культурне та громадсько-політичне життя єврейського населення

ПОМІРКУЙТЕ

Чим різнилися особливості культурного та громадсько-політичного життя єврейського населення України в першій і другій половинах XIX ст.?

У другій половині XIX ст. євреї були важливою частиною населення України й помітно впливали на економічне та культурне життя. Згідно з переписом 1897 р. у підросійській Україні мешкало понад 2,6 млн євреїв — переважно в містах Правобережжя, де вони становили понад 40 % міського населення. Основними заняттями були дрібна торгівля, ремесла, промисли. У сільській місцевості розселення обмежували урядові приписи. Їхня роль у господарстві була значною: у Києві євреям належало майже 40 % торговельних підприємств, в Одесі вони контролювали до 60 % зернової торгівлі, у Харкові — третину майстерень.

На західноукраїнських землях єврейська громада також була численною: наприкінці XIX ст. на Галичині проживало понад 800 тис. євреїв. Вони були опорою міської торгівлі, ремесла, банків і друкарень, відігравали значну роль в інтелектуальному житті Львова й Чернівців.

КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ЄВРЕЙСЬКИХ ГРОМАД
У містах діяли єврейські школи, бібліотеки, видавництва. У театрах Києва, Одеси, Львова та Чернівців регулярно йшли єврейські вистави	В Одесі в 1862 р. відкрили одну з перших єврейських державних шкіл у Російській імперії, а вже до 80-х тут працювало 5 єврейських навчальних закладів. У Житомирі були чоловічі й жіночі гімназії для підготовлення вчителів і вчительок
У Львові виходив перший літературний журнал єврейською мовою, а школи працювали німецькою, польською, їдиш та івритом. У містах Галичини й Буковини діяли єврейські театри, читальні, благодійні організації		Єврейська література досягла міжнародного визнання завдяки Шолом-Алейхему, Менделе Мойхер-Сфоріму, Іцхоку Лейбу Перецу

У другій половині XIX ст. на українських землях активізувався єврейський громадський і політичний рух. В Одесі виникла перша в імперії сіоністська* організація «Ховевей Ціон», а згодом — партія Бунд. На Галичині початком організованого національного руху стало товариство «Мікра Кодеш», за яким постали інші сіоністські осередки, що прагнули повернути молоді інтерес до єврейської історії та мови й зміцнити національну ідентичність. Сіоністи розглядали відродження єврейської державності в Палестині як стратегічну мету.

* Сіонізм (від назви гори Сіон) — єврейський націоналізм, рух європейських євреїв наприкінці XIX ст. за створення єврейської держави.

Водночас єврейські громади потерпали від утисків. У підросійській Україні діяли «смуга осілості», обмеження на купівлю землі, доступ до освіти й державної служби; періодично відбувалися погроми в Києві, Одесі, Балті, Єлисаветграді. На Галичині становище було ліберальнішим, але дискримінація теж траплялася. Це спричинило масштабну еміграцію до Європи, Америки та Палестини. Ті ж, хто залишався, долучалися до модернізаційних процесів, розвивали освіту, пресу та культурні товариства, інколи зберігаючи нейтралітет або співчуваючи українцям у польсько-українському конфлікті.

ДОСЛІДІТЬ

Які відомі вам явища громадського й культурного життя єврейського населення відображають подані тут і в галереї е-додатка до § 23 ілюстрації?

1 — Хана Ковальська. Штетл. 1934 р.

2 — Учитель хедеру. Поділля. XIX ст.

3. Коли і як розвивалося національне відродження кримських татар

ПОМІРКУЙТЕ

У яких умовах розвивалося національне відродження кримських татар? У чому воно проявилося?

Після анексії Криму в 1783 р. російська адміністрація вилучала землі у кримськотатарських селян і здійснювала політику утисків, що спричинило масову еміграцію татар до Османської імперії та занепад господарства степового Криму. Влада заохочувала переселення на півострів росіян, а щодо корінного населення застосовувала відверто зневажливу й дискримінаційну політику. У виданні «Народи Росії. Кримські татари» (1879) кримських татар описували як «неповноцінну націю», виправдовуючи цим колоніальні дії.

Царат цілеспрямовано руйнував основи татарської культури: знищували святині, скорочували мережу національних шкіл, обмежували використання кримськотатарської мови, спалювали рукописи й книжки. У відповідь у 80-х роках XIX ст. сформувалося середовище молодої кримськотатарської інтелігенції, яке прагнуло зберегти національну гідність і відновити культурні традиції через просвіту та модернізацію. Провідником цього руху став Ісмаїл Гаспринський, який уважав, що відродження народу можливе через поєднання європейських ідей з власного культурною спадщиною.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на біографічні факти, висловіть своє ставлення до діяльності Ісмаїла Гаспринського.

Кілька фактів про людину

Ісмаїл Гаспринський. Фрагмент фото. 1894 р.

Ісмаїл Гаспринський (1851-1914) — видатний кримськотатарський просвітник, публіцист, реформатор і політичний діяч. Народився у кримському селі Авджикой (нині не існує) поблизу м. Бахчисарай. Здобувши освіту, вчителював у Криму. Подорожував до Франції, Туреччини й Каїру, де ознайомився з досягненнями Заходу і центрами мусульманського відродження. Був міським головою Бахчисарая. За його каденції бюджет міста зріс утричі, збільшилася частка татар у самоврядуванні, покращилися освіта та санітарія.

Заснував у Бахчисараї першу двомовну (виходила тюркською і російською) газету Російської імперії «Терджиман». Запровадив нову шкільну систему для мусульман, яка ознайомлювала учнів і учениць із європейською та російською культурами, формувала толерантність. Його підручник «Ходжа-і-суб’ян» став найпопулярнішим у тюркськомовному світі. Автор багатьох художніх творів та публіцистики. Вивчав історію, етнографію та писемність кримськотатарського народу. Його гасло «Думкою, працею, знанням» надихає й досі. Ісмаїл Гаспринський залишив яскравий слід як символ боротьби за освіту, єдність і гідність свого народу.

Навколо Ісмаїла Гаспринського згуртувалися не лише представники кримськотатарської інтелігенції, а й місцеві кустарі та ремісники, які підтримували еволюційні зміни й реформи «зверху». У 1883 р. в Бахчисараї, після тривалих клопотань перед владою, почала виходити його газета «Терджиман». У першому її номері редакція проголошувала прагнення бути «проводирем корисних знань для мусульман» і водночас знайомити російське суспільство з потребами кримських татар, наголошуючи, що шлях буде непростим, але вони діятимуть «в ім’я правди й науки». Газета надовго визначила інтелектуальний розвиток громади. Поруч із нею згодом виходив жіночий журнал «Алем-і Нісван», який популяризував світську освіту для жінок і нові підходи до виховання, хоча ці ідеї стикалися з опором консервативного середовища.

Шпальта першого номера газети «Терджиман» російською мовою

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і чому розгорнулося польське повстання?
2. Які були його підсумки й наслідки?
3. Які риси характеризували соціально-економіне та культурне життя єврейського населення?
4. Хто були представники руху кримськотатарського народу і які ідеї вони висували?
5. Чому українське населення не підтримало польського руху 60-х років XIX ст.?
6. Які зміни відбулися в суспільному житті євреїв порівняно з першою половиною XIX ст.?
7. Які спільні риси об’єднували український національний і кримськотатарський рухи?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери одну із пропонованих тем та знайди в інтернеті факти, що її засвідчують:

• Рішучість і мужність учасників польського повстання 1863-1864 рр.

• Зміни у становищі єврейського населення на українських землях.

• Розвиток кримськотатарського руху в Україні у другій половині XIX ст.

2. Підготуй коротку (4-5 слайдів) презентацію.

3. Виконай завдання 23.3-23.7 до § 23 в е-додатку.

4. Візьми участь у дослідницькому проєкті 4, завдання до якого знайдеш в е-додатку.