Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун (2026)

§ 20. Соціально-економічний розвиток підросійської України у другій половині XIX ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

На фото другої половини — кінця XIX ст. ви бачите паровоз, виготовлений у Луганську, цукровий завод у Черкаській області, доменний цех у Юзівці (нині — Донецьк) та будівлю біржі в Одесі. Поясніть: що спільного між цими об’єктами? чому саме наприкінці XIX ст. вони з’являються всюди? хто від цього виграв, а хто програв? Запишіть три припущення і представте їх класу. Перевірте їх протягом уроку.

1. Які були особливості модернізаційних процесів у промисловості та сільському господарстві України

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягала сутність модернізаційних процесів у першій половині XIX ст.?

Реформи другої половини XIX ст. активізували розвиток ринкових відносин, сприяли завершенню промислового перевороту в Україні. Зросла кількість промислових підприємств, сформувався ринок найманої робочої сили, розширилася сфера дії товарно-грошових відносин.

Особливо швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна і металургійна промисловість.

Завдяки цим змінам в Україні утворилися великі промислові райони загальноімперського значення, до яких належали Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Придніпровський металургійний і Нікопольський марганцевий. Тож наприкінці XIX ст. підросійська Україна перетворилася на вугільно-металургійну базу імперії.

Зростання промислового виробництва потребувало сучасних шляхів сполучення. Тому у другій половині XIX ст. Російська імперія розгорнула будівництво залізниць. У 1865 р. споруджено першу на Наддніпрянщині залізницю між Одесою і Балтою. А у 1880 р. залізниці вже з’єднували основні міста України — Київ, Харків, Одесу, Полтаву, Вінницю, Катеринослав, Миколаїв, Кременчук — і промислові центри Донбасу та Кривий Ріг. Загалом залізничне будівництво сприяло розвитку промисловості України.

ДОСЛІДІТЬ

1. Проілюструйте наведені у схемі риси модернізаційних процесів фактами.

2. Які явища в економіці Наддніпрянщини ілюструють подані далі та в галереї е-додатка до § 20 фото?

Київський чавуноливарний і механічний завод Гретера і Криванека на Шулявці, Київ. Поч. XX ст.

Загалом Наддніпрянщина була одним із найбільш розвинених аграрних та індустріальних регіонів Російської імперії. Але при цьому модернізаційні процеси мали певні особливості.

ОСОБЛИВОСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ ПІДРОСІЙСЬКОЇ УКРАЇНИ

Провідною галуззю економіки залишалося, як і раніше, сільське господарство, адже селянська реформа сприяла пожвавленню аграрного виробництва. Так, протягом 1860-1887 рр. посівні площі зросли у 1,5 раза. З одного боку, це свідчило про екстенсивний розвиток господарства, з другого ж — було показником такого прогресивного явища, як колонізація Півдня України.

Екстенсивний розвиток — зростання виробництва за рахунок збільшення ресурсів (земля, працівники, обладнання). Інтенсивний розвиток (протилежний) — зростання за рахунок підвищення ефективності: технологій, кваліфікації, організації та ощадного використання ресурсів.

У другій половині XIX ст. сільське господарство модернізувалося: удосконалювалися знаряддя праці, упроваджувалися нові агротехнічні прийоми, а наприкінці 70-х в Україні вже працювало майже 700 парових двигунів; імпорт техніки зріс у 16 разів, а її виробництво на Півдні — у 12.

Регіони поступово спеціалізувалися: Південь — зернове господарство, Крим і Бессарабія — виноградарство, Полтавщина — тютюн, Лівобережжя й Правобережжя — буряківництво. Водночас розвиток гальмували поміщицькі маєтки, відробіткова система й общинне землекористування, які не дозволяли більшості селян придбати додаткову землю чи сучасну техніку, зберігаючи низьку продуктивність. Лише окремі власники переходили до найманої праці.

2. Як відбулась урбанізація

ПОМІРКУЙТЕ

Що таке урбанізація? Які характерні ознаки урбанізації XIX ст.?

Після реформ 60-70-х років XIX ст. процес урбанізації в Україні прискорився. Найвищих темпів він набув на Півдні, де частка міського населення досягла 21 %. Кількість дрібних міст скоротилася майже удвічі, тоді як великих і середніх — подвоїлася. Розвиток промисловості та торгівлі сприяв зростанню населення: у 1863-1897 рр. Одеса збільшилася утричі, Київ — у три з половиною раза, Катеринослав — у шість. Якщо до реформи 1861 р. понад 100 тис. жителів мала лише Одеса, то наприкінці XIX ст. таких міст було чотири — Одеса, Київ, Харків і Катеринослав.

Урбанізація (від лат. urbanus — міський) — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя.

Розвиток міст ілюструє приклад Маріуполя: у 60-х роках XIX ст. це було невелике портове містечко з близько 5 тис. мешканців, кількома школами й підприємствами. На початку XX ст. воно стало промисловим центром із понад 57 тис. населення, більшість із якого була приїжджими, понад 1200 закладів торгівлі й промисловості та 130 фабрик і заводів із майже 10 тис. робітників. Розширення мережі шкіл свідчило про зростання ролі освіти й потребу у кваліфікованій робочій силі.

Наприкінці XIX ст. Київ охопила «будівельна лихоманка». Підприємці вкладали капітал у житлове будівництво, бо прибуткові будинки, великі багатоповерхові й багатоквартирні споруди стали вигідним джерелом заробляння коштів. Розвивалася інфраструктура: спочатку газове, а потім електричне освітлення, з’явилися ліфти, телефони, водогін, вимощені цеглою або плитами вулиці.

ДОСЛІДІТЬ

• За допомогою джерел визначте: що спільного було в розвитку великих міст України у другій половині XIX ст.? Які сфери міського життя модернізувалися швидше і чому? Які були характерні риси міської забудови?

Наприкінці XIX ст. в Києві торгівлю вели 53 магазини готового одягу, 23 взуттєві, 64 галантерейні, 92 бакалійні, 22 булочні та кондитерські, 50 книжкових, 14 тютюнових тощо. Усього ж постійною торгівлею в Києві цього часу було охоплено 4648 закладів.

З історії Києва

У 1892 р. трамвай з’явився в Києві — перший трамвай у Російській імперії. Другу в Російській імперії трамвайну лінію відкрили в Катеринославі (нині — Дніпро) у 1897 р.

З історії українського трамвая

3. Які зміни відбувались у соціальній структурі суспільства

ПОМІРКУЙТЕ

Які нові верстви населення розвинулися? Які були особливості їхнього становища в суспільстві та способу життя?

Із завершенням промислового перевороту в Україні виникла нова соціальна верства — робітництво, яке сформували переважно малоземельні селяни, що мігрували до міст. На цей процес вплинули скасування кріпацтва, розвиток залізниць і ринку праці та поява великих промислових центрів — Донбасу, Криворіжжя, Правобережжя та портових міст Півдня. Спершу робота мала сезонний характер: селяни наймалися на шахти, заводи й копальні, а на хліборобський час поверталися додому. Згодом частина осідала в містах, переходячи до стабільної зайнятості та кваліфікованої праці. Так формувалося міське робітництво.

Модернізація різко змінила стиль життя: фабричний ритм, дисципліна й залізничні графіки вимагали адаптації. Попри нові можливості, умови праці залишалися важкими: 12-15-годинні зміни, слабка техніка безпеки, низькі заробітки, активне використання жіночої та підліткової праці.

Водночас побут і дозвілля урізноманітнювалися: робітники читали пресу, відвідували кіно, лекції, церкви й парки, створювали хори, а на деяких підприємствах діяли бібліотеки. У середовищі шахтарів Донбасу помітно формувалася нова міська культура й самоідентифікація.

ДОСЛІДІТЬ

• Які положення джерела ілюструють текст підручника, а які доповнюють інформацію?

Побут металургів і шахтарів Катеринославської губернії був такими: о 4-й ранку вставали, умивалися, о 5-й годині снідали і о 5-й тридцять виходили на роботу, беручи із собою хліб і у пляшках воду або чай, поверталися з роботи о 7-й - 7-й тридцять вечора, о 8-й годині вечеряли і о 9-й лягали спати. Спали на нарах, постіллю слугували набиті соломою матраци, суконні ковдри, власний одяг. Деякі робітники мали кращі умови життя. Шахтар, який «вибрався в люди», став майстром, машиністом, — змінювався. Квартира такого робітника була окремою і блищала чистотою стін, картинами, меблями. Наприкінці XIX ст. безкоштовна народна бібліотека з’явилася на Брянському металургійному заводі в Катеринославі. Діяли народні бібліотеки й при недільних школах. Зокрема, в Горлівці недільні школи, де навчали грамоти, відвідували до 150 гірників.

За: Шляхов О., Донік О. Практики та структура дозвілля робітників України в контексті індустріальних трансформацій кінця XIX - початку XX ст. (за матеріалами Катеринославської губернії)

Реформи 60-70-х років XIX ст. змінили середовище інтелігенції: розширили її соціальні джерела, зняли професійні обмеження й посилили вплив на суспільно-політичне життя. За переписом 1897 р. у підросійській Україні налічувалося 134 тис. представників інтелектуальних професій (найбільше педагогів і медиків), хоча їхня частка серед працюючих була невеликою.

Інтелігенція — верства людей, представники якої професійно займаються розумовою працею, розвитком та поширенням культури. Поняття вживають також на позначення представників духовного проводу народу.

Підприємницька верства на українських землях Російської імперії виокремилася в 60-90-х роках XIX ст. на тлі розширення торгівлі, доступу до кредиту та галузевої спеціалізації регіонів.

ПРОВІДНІ ОСЕРЕДКИ

Правобережжя: цукроваріння (родини Терещенків, Симиренків, Ханенків; понад 150 цукроварень у 80-х роках).
Донбас: вуглевидобуток (понад 24 млн пудів у 70-х роках — сотні млн на початку XX ст.; акції з участю бельгійського та французького капіталу).
Криворіжжя: залізні руди (експорт через Миколаїв; компанії «Брати Рьобек», «Південноросійське ДГТ»).
Південь: порти Одеси й Миколаєва, зернова експортна торгівля, суднобудування.
Харків, Київ: машинобудування, харчова промисловість.

Соціальне походження українських підприємців у другій половині XIX ст. було різнорідним: купці й міщани, нащадки козацької старшини та поміщиків, заможні селяни, учасники єврейських торговельно-кредитних мереж, а також іноземні інвестори й фахівці з Бельгії, Франції та Німеччини, особливо у вугільно-металургійній сфері. Розвиток підприємництва підтримували нові фінансові інституції — комерційні й земельні банки, іпотечні кредити, акціонерні товариства та біржові механізми, а залізниці (Київ — Балта, Курськ — Харків — Азов, донецька мережа) здешевили перевезення й відкрили вихід на зовнішні ринки.

Підприємництво розвивалося поступово — від мануфактур до великих фабрик, шахт і акціонерних компаній. Наприкінці XIX ст. сформувалася впливова підприємницька верства, інтегрована в імперську та міжнародну економіку. Її роль виходила за межі виробництва: завдяки меценатству та благодійності (школи, лікарні, музеї, мистецькі колекції родин Терещенків, Алчевських, Симиренків) підприємці стали одним із рушіїв модернізації міської інфраструктури, освіти й культури.

ДОСЛІДІТЬ

Які факти біографії Івана Харитоненка пов’язані, на вашу думку, зі змінами в соціальній структурі українського суспільства в другій половині XIX ст.? Як ви вважаєте, чому Харитоненки витрачали величезні кошти на благодійність?

Кілька фактів про людину

Микола Неврев. Іван Харитоненко. 1892 р.

Іван Герасимович Харитоненко (1821-1891) — один із найвідоміших цукрозаводчиків і меценатів Лівобережжя. Виходець із селян Сумщини, він із молодості займався торгівлею, а в 50-70-х роках створив мережу сучасних цукроварень. Фірма «І. Г. Харитоненко із сином» мала 10 заводів і значні землі. Для Сум Харитоненко був не лише промисловцем, а й «своєю людиною»: як гласний міської думи фінансував школи, лікарні, підтримував Православну церкву. У місті на його й сина кошти зведено реальне училище, кадетський корпус, Троїцький собор, школу для дівчат із багатодітних сімей і сиріт.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які були модернізаційні зміни у промисловості та сільському господарстві?
2. Як змінилися українські міста?
3. Як розвивався залізничний транспорт?
4. Які зміни відбулись у соціальній та етнічній структурі суспільства?
5. Схарактеризуй особливості соціально-економічних зрушень на українських землях у пореформений період, користуючись картою 4 в е-додатку.
6. Поясни на прикладах роль і місце українських земель в господарському житті Російської імперії.
7. Назви особливості розвитку українських міст у другій половині XIX ст.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Схарактеризуй суть економічної політики російського уряду щодо українських земель. Доведи, що вона мала колоніальний характер.
2. Виконай завдання 20.1-20.5 до § 20 в е-додатку.

Зміст