Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун (2026)
§ 19. Ліквідація кріпацтва та реформи 60—70-х років XIX ст.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
• Які основні причини скасування кріпосного права визначає автор — ліберальний російський поміщик Олександр Кошелєв? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Про що свідчить поява такого документа?
«Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, прислуховуючись до слів дворян, селян і дворових людей... я переконався, що настав крайній термін для вжиття рішучих заходів щодо скасування кріпосного стану <...> По-перше, невдоволення селян проти поміщиків посилюється з кожним днем <...> По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою <...> По-третє, збідніння поміщицьких селян помітно зростає. <...> По-сьоме, вдосконалення в сільському господарстві вимагають застосування до нього вільної праці. Поки в нас існує панщина <...> доти рільництво не просунеться вперед. <...> По-восьме, успіхи заводської та фабричної промисловості вимагають збільшення кількості вільних робітників».
Із: Кошелєв О. І. Записка про необхідність звільнення селян (1858 р.)1. Коли і як було ліквідовано кріпацтво
ПОМІРКУЙТЕ
За текстом параграфа стисло сформулюйте та запишіть основні положення селянської реформи.
Поразка у Східній (Кримській) війні змусила царат розпочати соціально-економічні реформи, за які виступали різні верстви суспільства. Селянська реформа стала першою серед них. Основні документи, що її визначали, — це Маніфест 19 лютого 1861 р. про скасування кріпосного права, і Положення про селян, які виходили з кріпосної залежності.
ДОСЛІДІТЬ
• На яких умовах звільняли селян? Чиї інтереси захищала реформа? Відповідь підтвердьте цитатами з поданого документа.
«Ми доручили дворянству <...> накреслити новий устрій побуту селян, причому дворянам належить обмежити свої права на селян <...> дворянство добровільно відмовилося від права на кріпаків. <...> Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування <...> визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь. <...> У цьому стані, який є перехідним, селяни іменуються тимчасово зобов’язаними. Водночас їм надається право викупляти свої присадибні ділянки, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя. З придбанням землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і переходять у стан вільних селян-власників».
З Маніфесту 19 лютого 1861 р.
Перша сторінка Маніфесту 19 лютого 1861 р.
Тож згідно з Маніфестом поміщики зберігали право власності на землю, надаючи селянам у постійне користування присадибну ділянку, польовий наділ та угіддя (присадибну ділянку можна було викупити в будь-який час, а надільну — лише за згодою поміщика), причому до викупу землі селяни залишалися «тимчасово зобов’язаними» — мали відбувати панщину або сплачувати оброк.
Розміри повинностей і наділів установлювали для кожної місцевості окремо. Наприклад, на Півдні норма наділу становила 3-6,5 десятини, а на Лівобережжі — 2,7-4,5 десятини (у середньому 1,9-2,3 десятини землі).
Відтак унаслідок реформи 1861 р. українські селяни втратили 15 % загальної площі земель, які раніше перебували в їхньому користуванні, 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші ніж 5 десятин, що було недостатнім для ведення господарства. Але й ці наділи селяни мали протягом 49 років викуповувати в поміщиків.
ДОСЛІДІТЬ
Хто герої карикатури? Яка є її основна ідея? Чому ви так думаєте?
Карикатура з українського сатиричного журналу «Шершень» (1906) на селянську реформу 1861 р.
Згідно з реформою змінювався правовий статус селян: вони отримували особисту свободу і певні громадянські права.
ДОСЛІДІТЬ
У чому полягали суперечності нового правового статусу селян? Чому вони виникли? Чому селяни були незадоволені перебігом реформи? У чому полягала незавершеність змін?
|
Селяни отримали право: купувати нерухоме майно, займатися торгівлею та іншими промислами, підприємництвом, укладати угоди, самостійно вирішувати свої господарські та родинні справи, збиратися на мирські збори, обирати органи селянського самоуправління |
Проте: вони мали відбувати рекрутчину, до 1904 р. до них застосовували тілесні покарання, протягом 9 років не могли відмовитися від наділу і залишались у селі |
2. Як відбувалися реформи адміністративного управління
ПОМІРКУЙТЕ
Які реформи було проведено? Які зміни відбулися? Чому не можна назвати їх послідовними?
«Реформи» 60-70-х років XIX ст. були спрямовані на розв’язання питань, що стояли перед імперією ще з доби пізнього XVIII ст.
Земська реформа 1864 р., яка передбачала створення виборних місцевих органів самоврядування — земств, сприяла модернізації суспільного життя. Земства опікувалися санітарією, утримували лікарні та надавали медичну допомогу всім, незалежно від сплати податків, що поліпшило медичне обслуговування на підросійських українських землях. Земства розвивали сільське господарство: організовували виставки землеробства і скотарства, преміювали кращі зразки, підтримували селянську кооперацію та кредитні установи. Дбали про інфраструктуру: будували й утримували шляхи, організовували поштову службу. Утримували безкоштовні початкові та професійні школи; за погодженням із міністерством освіти відкривали різні типи шкіл, прагнучи охопити всю молодь. Однак такі зміни відбувалися у 60-ті роки XIX ст. лише на Лівобережжі. На Правобережжі ж, оскільки влада побоювалася активізації польського визвольного руху, земську реформу упровадили аж у 1911 р.
ДОСЛІДІТЬ
У чому Орест Субтельний вбачає значення земств?
«...члени земств обиралися з числа виборців, поділених на три <...> категорії: великих поміщиків, міщан і селян. Вплив виборців був пропорційним кількості землі, що вони мали. <...> більшість у земствах належала дворянам. В Україні вони <...> складали понад 75 % усіх членів земств <...> селяни мали 10 %. Але хоч земства й не були по-справжньому представницькими, вони сприяли піднесенню <...> рівня життя на селі, <...> привчали <...> населення до <...> самоврядування. <...> земства виявилися чутливішими до <...> прагнень українців, ніж імперське чиновництво <...> слугували ареною підготовки багатьох провідників українського руху».
Із: Субтельний О. Україна: Історія
У 1870 р. зміни в місцевому управлінні було доповнено реформою міського самоврядування. У містах створювали міські думи. Вибори до них проводили серед міщан — платників податків. Дума обирала виконавчий орган — міську управу на чолі з головою. У містах новий орган влади виконував ті самі функції, що і земства в сільській місцевості.
ДОСЛІДІТЬ
Прокоментуйте подані ілюстрації. Що їх поєднує? У чому було значення реформ?
Земські вибори. Літографія за малюнком Костянтина Трутовського. 1869 р.
Будинок міської думи в Києві. Архітектор Олександр Шіле. Зруйнований у 1941 р. Поштівка. 80-ті роки XIX ст.
3. Які зміни відбулись у судочинстві та інших сферах суспільного життя
ПОМІРКУЙТЕ
Які зміни відбулися в інших сферах суспільного життя? Перелічіть їх і коротко розкрийте сутність кожної з них.
Судова реформа 1864 р. створювала можливість для кожної людини захистити свої права. Для цього було запроваджено безстановий суд. Судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор представляв сторону звинувачення, адвокат — захисту. Також у всіх громадянських спорах, окрім державних злочинів, було уведено суд присяжних. Це стало фундаментом для формування нової системи судочинства. Проте незмінними залишилися певні обмеження: станове представництво в судовій палаті, волосні суди для селян, окремі суди для духовенства та військовослужбовців, обмежена відкритість судових процесів та відсутність повної незалежності суддів від царської влади.
Протягом 1862-1874 рр. тривала військова реформа, оскільки після поразки у Східній (Кримській) війні імперська армія потребувала модернізації.
Відповідно ж до освітньої реформи 1864 р. було уведено єдину систему початкової освіти. Створювати початкові школи дозволили державним, громадським установам та приватним особам.
Для отримання середньої освіти було створено мережу класичних та реальних гімназій для чоловіків і жінок. Навчання в гімназіях було платним. Випускники реальної гімназії мали право вступати до технічних закладів вищої освіти, а класичної — до університетів. Проте таке право мали лише чоловіки.
Окрім цього, за окремим статутом було відновлено автономію університетів. Так, відтепер усією діяльністю закладу керувала рада професорів, а право на освіту здобули всі стани, які були спроможні заплатити за навчання. Однак усі ці зміни відбувалися в умовах заборони використовувати в навчанні українську мову.
У 1865 р. було проведено ще й реформу в галузі цензури.
Цензура — система державного нагляду за змістом друкованих видань, творів мистецтва тощо.
Установи цензури відтепер підпорядковувалися Міністерству внутрішніх справ. Через страх антиурядових закликів та підняття національного питання особливому нагляду піддавали невеликі за розміром видання, призначені для масового читача, а також усі провінційні видання. Періодичні видання спочатку попереджали про порушення, а потім забороняли та притягали до суду. Окремо діяла церковна цензура.
А от фінансова реформа, завдяки якій було створено Державний банк та сформовано більш прозору податкову систему, позитивно вплинула на розвиток промисловості й торгівлі в Україні. Проте водночас продовжували стягувати подушний податок, який стримував економічний розвиток. Цей податок сплачували всі дорослі чоловіки, окрім дворян, духовенства та чиновників, а з 1863 р. — купців і цехових ремісників.
Однак, попри позитивні зміни, спричинені реформами, відсутність достатньої рішучості з боку Олександра II не дала змоги остаточно вирішити багато суперечностей.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
- 1. Чим були викликані реформи 60-70-х років XIX ст. в Російській імперії?
- 2. Узагальнюючи матеріал уроку, склади таблицю «Реформи 60-70-х років XIX ст. у підросійській Україні» за такою формою: 1. Реформа 2. Зміст реформи.
- 3. Узагальни свої думки щодо селянської реформи. Чи вважаєш ти її «великою реформою», як називали її деякі імперські діячі?
- 4. Як ти гадаєш, чому земська й міська реформи відкривали шлях до участі в суспільному русі національно свідомим українцям?
- 5. Які зміни відбулися в розвитку освіти після проведення освітньої реформи?
- 6. Чому, на твою думку, реформи торкнулися лише нижчих ланок управління?
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Проаналізуй оцінку реформ істориком Олександром Бойком. Чи погоджуєшся ти з нею? Чому? Виклади свої думки аргументовано у 3-5 реченнях.
«Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях <...> спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад <...> їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств та авторитарним режимом <...> з іншого боку — формували позастанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства».
Із: Бойко О. Історія України
2. Виконай завдання 19.1-19.5 до § 19 в е-додатку.
