Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун (2026)

§ 15. Розвиток музики, театру, образотворчого мистецтва й архітектури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Розгляньте зображення. Запишіть дві асоціації, які у вас виникли, і одне запитання щодо цього твору, на яке ви хотіли б отримати відповідь у підручнику. Презентуйте свої думки класу. Найбільш цікаві асоціації та запитання запишіть на дошці й поверніться до них наприкінці заняття.

Капітан Павлов. Діти будують картковий дім. 1837 р.

1. Які були особливості розвитку тогочасного музичного мистецтва

ПОМІРКУЙТЕ

Чому музичне мистецтво цього періоду було майже забуте в наступні роки, незважаючи на появу талановитих творів і видатних композиторів? Чому доля українських митців була нелегкою, а подекуди й драматичною?

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. чимало талановитої молоді з підросійської України реалізувало свої таланти в столиці Російської імперії. Прикладом може бути життєвий і творчий шлях українських композиторів Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Артемія Веделя.

Петро Борель. Дмитро Бортнянський. 1864-1869 рр.

Дмитро Бортнянський — композитор і співак — завдяки чудовому голосу потрапив до Петербурга. Освіту отримав в Італії, де високо оцінювали його талант. Був автором кількох опер, інструментальних композицій, духовної музики.

Згодом повернувся до Російської імперії, де очолив петербурзьку придворну капелу.

Інна Коломієць. Пам’ятник Максиму Березовському в Глухові. 1995 р.

Доля іншого видатного українського композитора Максима Березовського була трагічною. Так само, як і Бортнянський, він потрапив до Петербурга завдяки чудовому голосу. З відзнакою закінчив Болонську музичну академію. Проте після повернення до Російської імперії не міг реалізувати свого таланту. Постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам спричинили нервову недугу та смерть у молодому віці.

Його творчий доробок існував переважно в рукописах. Видано було тільки поодинокі композиції, які, власне, й принесли йому світову славу. У 2002 р. зусиллями американського диригента Стівена Фокса в архівах Ватикану було знайдено твір Березовського «Симфонія до мажор», написаний у 1770-1772 рр. Цю композицію, як і більшість творів Березовського, уважали зниклою з XVIII ст. У Російській Федерації віднайдену симфонію одразу зарахували до свого культурного надбання, назвавши «першою російською симфонією».

Михайло Грицюк. Умовний скульптурний портрет Артемія Веделя. 70-ті роки XX ст.

Композитор, хоровий диригент, співак, скрипаль Артемій Ведель (справжнє прізвище — Ведельський) народився в Києві. Відомо, що він навчався в Києво-Могилянській академії до 1787 р., де здобув гуманітарну й музичну освіту. Деякий час композитор жив і працював у Москві та водночас навчався у знаменитого італійського композитора Джузеппе Сарті, завдяки якому збагатив свою музичну ерудицію. Повернувшись до України, він керував хоровими капелами в Києві та Харкові.

Через утиски царизму (закривали хорові колективи, забороняли поширені в Україні канти й колядки) митець залишився без роботи. Опинившись у скруті, Ведель став послушником Києво-Печерської лаври. Але через деякий час він залишив її й пішов мандрувати селами Київської, Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. Це було зважене рішення людини, яка вважала, що «Бог не в церкві, а в серці». Його було затримано й звинувачено у бродяжництві та складанні записів антимонархічного характеру. У подальшому Ведель зазнав переслідувань від царської влади та Православної церкви, його оголосили душевнохворим і помістили на дев’ять років до Кирилівської божевільні в Києві.

Творчий доробок Артемія Веделя становить майже 80 музичних творів, серед яких понад 20 духовних концертів, обробки українських народних пісень, композиції народних маршів.

ДОСЛІДІТЬ

Що спільного мають життєві і творчі шляхи Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Артемія Веделя? Чи можна вважати їхні біографії свідченням утисків української культури з боку російської влади?

У першій половині XIX ст. осередками музичної культури на українських територіях ще залишалися поміщицькі маєтки. Землевласники Василь Тарновський, Григорій Галаган та інші утримували симфонічні оркестри, оперні та балетні трупи, склад яких сформували переважно з кріпаків.

У Києві, Харкові, Полтаві, Одесі виникли оркестри, хори, капели, ставили опери. Музичні заходи стали частиною навчання та дозвілля. Невдовзі виникли музичні об’єднання: Філармонічне товариство в Одесі та Симфонічне товариство любителів музики й співу. Відкриття університетів у Харкові та Києві сприяло створенню при них музичних класів, які готували професійні кадри.

Невідомий художник. Семен Гулак-Артемовський. 50-ті роки XIX ст.

У першій половині XIX ст. розпочався творчий шлях Семена Гулака-Артемовського — композитора, співака, драматичного актора. Освіту він здобув у Києві, Парижі, Флоренції. Гулак-Артемовський мав чудовий голос. У 1841 р. він як співак дебютував у Флорентійській опері. Прославився також завдяки таланту композитора.

Музичне життя України було тісно пов’язано з європейським: відбувалися гастролі європейських виконавців, зокрема Ференца Ліста, італійської оперної трупи. На західноукраїнських землях був поширений хоровий спів. Хористи виконували як народні пісні, так і твори європейської класики.

2. Що було характерним для тогочасного театрального мистецтва

ПОМІРКУЙТЕ

Які були особливості розвитку тогочасного театру?

Театри в Україні	Особливості розвитку
Домашні театри в маєтках поміщиків / магнатів	Театральна трупа: зазвичай кріпосні актори. Репертуар відповідав уподобанням господаря. Відомим був театр поміщика Трощинського в с. Кибинці на Полтавщині, яким керував Василь Гоголь, батько Миколи Гоголя. Театри польських магнатів на Правобережжі
Міські театри	Театральні будівлі європейського зразка зі сценою-коробкою та ярусами лож зводили з кінця XVIII ст. у Львові (1785), Харкові (1789), Києві й Одесі (1803) та Полтаві (1805). У 20-х роках XIX ст. всі значні міста Правобережжя й Лівобережжя мали театри. Театральні трупи: кріпацькі групи, іноземні гастролери (переважно італійські та французькі), аматори і професіонали. Виступи: концерти та вистави
Аматорські гуртки / театри	Існували переважно у вишах і гімназіях Полтави, Харкова, Ніжина, Кременчука та інших міст. Репертуар: популярні в міщан мелодрами, водевілі і трагедії, що виконували російською мовою. Найвідоміший аматорський театр було створено в Полтаві в 1815 р.; директор — Іван Котляревський. Напередодні революції 1848 р. перші аматорські трупи виникли й на західноукраїнських землях. Репертуар: п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», Григорія Квітки-Основ’яненка, західноукраїнських авторів — Миколи Устияновича, Степана Петрушевича, Олександра Духновича. Загалом українські вистави давали лише час від часу, театральні колективи показували п’єси російських і західноєвропейських авторів

З утвердженням нового українського театру з’явилися й талановиті актори. Зокрема, Михайло Щепкін, якого було викуплено з кріпацтва і який виступав на сцені полтавського театру, заснованого Котляревським, створивши в його п’єсах вражаючі своєю правдивістю художні образи. Згодом він перейшов до реалістичного втілення образу із природною мовою й рухами, прагненням достовірно передати людські емоції.

Тарас Шевченко. Михайло Щепкін. 1858 р.

У Харківському театрі виступав славетний український актор Карпо Соленик, граючи в п’єсах Котляревського та Квітки-Основ’яненка. Цікаво, що Соленик навчався у Віленському університеті й був польськомовним українцем, через що в його українській відчувався виразний польський акцент. Тарас Шевченко в «Щоденнику» назвав Карпа Соленика геніальним актором, який здався йому «більш природним та майстерним, ніж неповторний Щепкін».

ДОСЛІДІТЬ

• Прокоментуйте думки сучасної дослідниці історії українського театру. Що вона стверджує? Який зв’язок наголошує?

Саме природний талант і серйозне ставлення до сцени таких акторів, як Щепкін і Соленик, допомогли повернути театр до його народних коренів. Зміни в театральному мистецтві віддзеркалювали напружену суспільно-політичну ситуацію того часу, коли українське суспільство шукало свою національну ідентичність.

За: Чечель Н. Український театр першої половини XIX століття як соціокультурний феномен

3. У чому полягали особливості розвитку образотворчого мистецтва

ПОМІРКУЙТЕ

Які чинники і як впливали на розвиток живопису на українських землях? Наведіть приклади.

У першій половині XIX ст. художники все більше цікавляться звичайними людьми, їхніми характерами та побутом, намагаються передати справжні почуття й індивідуальність людини, уважно стежать за світлом і природою. Загалом спостерігається рух від романтики до більш реалістичного погляду на життя.

Випускник Петербурзької академії мистецтв 1815 р. Капітон Павлов, працюючи викладачем Ніжинського ліцею та Київського університету, багато часу приділяв малюванню. Художня творчість Павлова сприяла утвердженню реалістичного напряму в мистецтві. Його учнями були Микола Гоголь, брати Микола та Євген Гребінки, Яків де Бальмен (перший ілюстратор «Кобзаря» Шевченка), Олексій Афанасьєв-Чужбинський, Аполлон Мокрицький і Андрій Горонович (майбутні академіки живопису) та інші.

Російський портретист Василь Тропінін під час навчання в Академії мистецтв був кріпаком. У 1804 р. його пан граф Морков відкликав його з навчання, і Тропінін до 1823 р. жив у подільському селі Кукавка. Цей маєток став для Тропініна школою життя та творчості. Сам митець згадував: «Я мало вчився в Академії, проте навчався в Малоросії... Я там без перепочинку писав з усього і усіх...» У створених ним образах подільських селян — «Дівчина з Поділля», «Українець», «Пряля» — втілено національний етнотип і романтичні ідеали тієї доби.

У XIX ст. жінкам було важко стати професійними мисткинями. Проте чимало з них робило внесок у мистецтво як меценатки та організаторки культурного життя. У романтичному стилі працювали художниці Глафіра Псьол та Марія Раєвська-Іванова. Вони були авторками портретів відомих на той час митців та письменників.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте на с. 102 твори Капітона Павлова та Василя Тропініна. Що спільного, а що відмінного ви зауважили? Що свідчить про демократизм поглядів цих митців?

1 — Капітан Павлов. Тесля. 1838 р.

2 — Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1821 р.

Одним із фундаторів нового українського пейзажного живопису та побутової картини з елементами реалізму став Василь Штернберг. Багато часу проводив у Качанівці — маєтку відомого мецената Григорія Тарновського. Красу цього місця він відтворив на полотні «Садиба Г. Тарновського в Качанівці», де органічно поєднав романтичну таємничість місцевої природи з реаліями життя пересічної людини, якими завжди цікавився Штернберг-художник.

Як офортист Василь Штернберг працював над ілюстраціями низки видань того часу.

ДОСЛІДІТЬ

1. Якою могла бути роль Василя Штернберга у становленні української культури і в процесах національного відродження?

1 — Василь Штернберг. Кобзар. Офорт. 1840 р.

2 — Василь Штернберг. Садиба Г. Тарновського в Качанівці. 1837 р.

2. Які мистецькі стилі, на вашу думку, представляють подані далі та в галереї е-додатка до § 15 твори українських митців першої половини XIX ст.?

1 — Михайло Сажин. Вид на Київ. 40-ві роки XIX ст.

2 — Аполлон Мокрицький. Портрет дружини. 1853 р.

Нову добу в історії українського образотворчого мистецтва відкрила творчість Тараса Шевченка. Вихований у майстерні Карла Брюллова, він обрав власну стежку в малярстві й особливо звеличився в гравюрі, за що Петербурзька академія мистецтв надала йому звання академіка.

У картинах «Селянська сім’я», «На пасіці», «Катерина» та інших Шевченко з проникливою увагою відтворює життя простих людей. Під час подорожі Україною в 1847 р. він задумує видання серії офортів «Живописна Україна», аби показати красу природи, велич історичного минулого, побут і звичаї народу. Цей намір утілився в аркушах «У Києві», «Видубицький монастир у Києві», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року».

1 — Тарас Шевченко. Катерина. 1842 р.

2 — Тарас Шевченко. Селянська родина. 1843 р.

ДОСЛІДІТЬ

• Прочитайте текст. Які особливості розвитку тогочасного живопису визначають сучасні українські історики й історикиня? Чи збігаються вони з характеристиками розвитку інших жанрів культури?

У цей час художники зосередилися на народних типажах і яскравих особистостях з народної маси, намагаючись передати їхній багатий внутрішній світ, довести рівноцінність для мистецтва простих людей та еліти. Художники стирали межі між класицизмом і романтизмом, досягаючи при цьому успіхів у торуванні шляхів до реалістичного живопису. Український національний колорит сприяв цьому найбільше. Тому українську тематику розробляли не тільки українські художники (Аполлон Мокрицький, Іван Сошенко, Яків Яненко), а й росіяни, які жили й працювали в Україні, — Василь Тропінін, Капітон Павлов, Михайло Сажин.

За: Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В.

Історія світової та української культури

4. Які зміни відбулися в архітектурі першої половини XIX ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Які архітектурні стилі розвинулись у тогочасній архітектурі? Як змінились українські міста?

Характерним стилем архітектури в Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. став класицизм, якому притаманною була геометрична чіткість з елементами античності. Метою архітектора стало не лише створення зовнішньої краси, а й внутрішнього комфорту (високі стелі, вентиляція, освітлення тощо). Цей стиль домінував у забудові українських міст, які були не лише адміністративними центрами, а й виконували економічні та оборонні функції.

Активно розвивалися нові міста на Чорноморському узбережжі — Херсон, Севастополь, Миколаїв, Одеса, Катеринослав. Тут розбудовували торговельні й військові порти, захисні споруди, комунікації.

ДОСЛІДІТЬ

• Спираючись на джерела та ілюстрації, подані на с. 105 та в галереї е-додатка до § 15, поясніть на прикладах, що було характерним для забудови нових міст.

«9 квітня 1817 р. був офіційно затверджений генеральний план розвитку Катеринослава, розроблений архітектором В. Гесте, з використанням первісного планування міста 1790-х років <...> На новому плані центр Катеринослава перенесений у нижню частину біля Дніпра. Колишня головна площа на горі тепер отримала назву Ярмаркової. У новому центрі виділено низку площ господарського значення — Торгова, Сінна, Рибна. Згідно з цим планом аж до кінця XIX ст. і велася забудова Катеринослава».

Із: Кавум М. Губернське місто (1776-1880 рр.)

1 — Федір Алексєєв. Краєвид міста Миколаїв. 1799 р.

2 — Бульварні сходи в Одесі. Поштівка. 1905 р.

Змінювалася архітектура і старих міст — Києва, Чернігова, Полтави, Харкова. Центри переплановували й заповнювали новими будівлями у стилі класицизму, які симетрично розташовували довкола міських площ. Так, архітектурний стиль Києва в ті часи визначав Андрій Меленський. За його проєктами споруджено пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права, церкву на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі, споруди якої постраждали від пожежі 1812 р.

Змінювався вигляд міст також завдяки будівництву навчальних закладів (академій, університетів, ліцеїв, інститутів шляхетних дівчат, гімназій, училищ). З’явилися величні будови в стилі класицизму з визначеною архітектурною своєрідністю — монументальні фасади, підкреслені колонадою. Такими були інститути шляхетних дівчат у Полтаві й Києві та університет у Києві.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте візуальні джерела на с. 106 та в галереї е-додатка і поясніть, як урізноманітнювали вигляд міст. Чому це відбувалося? Які прийоми, архітектурні елементи використовували в архітектурі в Україні в першій половині XIX ст.?

Кузьма Чеський. Ідеалізований вигляд Олександрівської площі в Полтаві. Гравюра. 1808 р.

Контрактовий будинок у Києві. 2005 р.

Торгові ряди в Білій Церкві. 2010 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які найбільші досягнення українського музичного мистецтва цієї доби?
2. Які театральні колективи були найвідомішими в ці часи?
3. Яких художників першої половини XIX ст. та їхні твори ти знаєш?
4. Які архітектурні пам’ятки було зведено в цей період?
5. Які нові явища порівняно з XVIII ст. можемо спостерігати в музичному й театральному мистецтві?
6. Як образотворче мистецтво того часу було пов’язане з іншими жанрами культури?
7. Як жанри культури були пов’язані із соціально-економічними змінами в житті населення українських земель?
8. Чому серед композиторів та архітекторів цього періоду ми бачимо переважно чоловіків та які бар’єри існували для жінок?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери один із жанрів мистецтва, про які йшлося в параграфі, і створи презентацію із 4-5 слайдів, яка відображатиме особливості розвитку цього жанру в першій половині XIX ст. Зазнач на слайдах відповідні пояснення.
2. Виконай завдання 15.1-15.5 до § 15 в е-додатку.

Зміст