Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас. Пометун
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 5. Як жили первісні люди на теренах України
Обговоріть у класі
Як зміни природних умов впливали на життя, знаряддя праці та заняття первісних людей? Поясніть на прикладах.
Досліди
На основі таблиці охарактеризуй основні періоди кам'яної доби. До характеристики додавай відомості з попередніх параграфів.
|
Кам'яна доба |
Час |
Характеристика |
Типи людини |
|
Давньокам'яний вік — палеоліт — найдавніший та найдовший період в історії людства |
2 млн — XIII тисячоліття до н. е. |
Період мисливців і збирачів. Поява кремнієвих знарядь праці, які поступово ускладнювалися |
Пітекантроп, неандерталець, кроманьйонець (людина розумна) |
|
Середньокам’яний вік — мезоліт |
XІІІ—VII тисячоліття до н. е. |
Мисливці та збирачі виготовляли знаряддя праці з каменю й кісток, винайшли стріли та лук |
Людина розумна |
|
Новокам’яний вік — неоліт |
VІ—ІV тисячоліття до н. е. |
Нові способи ведення господарства: землеробство, скотарство. З'являється кераміка, а наприкінці періоду — металеві знаряддя праці |
Людина розумна |
1. Де і як жили первісні люди на території України
Поміркуйте
Що впливало на життя первісних людей на території України?
Дослідження стоянок доби первісності допомагає вченим відтворити життя людей у певному місці в той чи інший період часу. Під час розкопок на стоянках археологи знаходять залишки жител, поховання людей, знаряддя праці та давні вироби, малюнки й написи на скелях, каменях тощо.
Численні археологічні матеріали свідчать, що українські землі — одні з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку з усіх країн Європи.
Досліди
Знайди на карті на с. 28 стоянки первісних людей. У яких регіонах України вони розташовані? Як особливості географічного розташування впливали на життя цих людей?
2. Хто такі давні трипільці
Поміркуйте
Що таке археологічна культура? Яку археологічну культуру називають Трипільською?
Природні умови України були і є сприятливими для землеробства та скотарства завдяки помірному клімату і родючим ґрунтам. Серед землеробських археологічних культур, поширених на території України в добу енеоліту, найвідомішою є Трипільська культура, названа за місцем першої знахідки її пам’яток.
Археологічна культура — це сукупність подібних між собою археологічних пам’яток, що належать до одного часу і поширені в певній місцевості.
Наприкінці XIX ст. археологічна експедиція на чолі з Вікентієм Хвойкою виявила сліди поселення давніх землеробів поблизу села Трипілля на Київщині. Вчені розкопали глиняні житла, різноманітний глиняний посуд, знаряддя праці. Пізніше було виявлено багато подібних поселень на території України, Молдови та Румунії.
Учені припускають, що Трипільська культура існувала у V—ІII тисячолітті до н. е. протягом 1500-2000 років. У другій половині IV тисячоліття до н. е. трипільці заселили лісостепову смугу України від Дністра до Дніпра. Оскільки трипільці не знали писемності, то всі відомості про них одержано з археологічних розкопок.
Досліди
Знайди на карті та назви основні райони розселення трипільців на території України. Чому, на твою думку, вони селилися саме там?
3. Як жили і господарювали трипільці
Поміркуйте
Чим відрізнявся спосіб життя трипільців від способу життя людей у період мезоліту?
Поселення трипільських племен розташовувалися переважно на пагорбах в долинах річок. Трипільці мешкали в невеликих поселеннях, що налічували 7-15 сімей. Житла розташовували по колу або овалом для захисту від ворога. Внутрішній двір слугував загоном для свійських тварин.
За залишками жител та знайденими їх глиняними моделями можна уявити зовнішній вигляд трипільських будинків. Спершу трипільці жили у напівземлянках, пізніше почали будувати чотирикутні одно- чи двоповерхові будинки. Стіни робили з дерева або плели з лози, обмащуючи глиною з домішками полови5. Такий тип житла можна зустріти в лісостепу України й донині. Двосхилий дах покривали солом’яними або очеретяними снопами. Вікна були невеликі й круглі. Долівки в будинках були глиняними. Трипільці розписували житла колоритними візерунками.
5 Полова — відходи при обмолочуванні й очищенні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур
Внутрішні приміщення опалювали відкритим вогнищем або печами по-чорному6. Біля печі розміщували лавку-лежанку з обпаленої глини, а вздовж однієї зі стін — довгу глиняну лаву для посуду. Трипільці мали й дерев’яні стільці, столи, крісла.
6 Коли піч топили, дим з неї йшов через двері, оскільки труби не було. Тому назвали «по-чорному»
Основними заняттями трипільців були землеробство і скотарство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох, льон. Використовували дерев’яні мотики з кам’яним чи роговим наконечником, кістяні або кам’яні серпи, на кам’яних зернотерках розтирали зерно на борошно. Вчені припускають, що трипільці жили на одному місці до 50-70 років — доки не виснажувалась земля. А потому переміщувалися на іншу територію.
Досліди
Розглянь ілюстрації. Опиши житла трипільців. Про який рівень розвитку господарювання і ремесел свідчать такі будинки?
1. Трипільське житло з горищем. Реконструкція; 2. Двоповерхове трипільське житло. Реконструкція
Значну роль в житті трипільських племен відігравало тваринництво. Завдяки археологічним дослідженням відомо, що вони розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, а пізніше — коней. Полювання, рибальство й збиральництво теж мали важливе господарське значення.
Трипільці були умілими ремісниками. Вони обробляли камінь і кістку, займались ткацтвом і мідноливарною справою. Особливого значення мало гончарство — керамічні вироби (глечики, миски, кубки тощо) знайдено археологами майже в кожному трипільському житлі. Такий посуд обпалювали у спеціальних печах, а потім прикрашали. Він був тонкий, гладкий, майстерно розфарбований у білий, чорний, червоний і темно-каштановий кольори. В розписі посуду трипільці використовували символічні зображення людей, тварин, птахів, дерев, колосків пшениці.
У трипільських помешканнях знайдено й залишки простих ткацьких верстатів. Жінки виготовляли сорочки, сукні, спідниці, прикрашаючи їх особливим кольоровим орнаментом. Вони носили намисто і прикраси.
Численні знахідки глиняних жіночих статуеток свідчать про особливу роль жінки в трипільському суспільстві. Вони опікувалися дітьми, розтирали зерно й носили воду, доглядали домашніх тварин, ткали полотно й розфарбовували глиняний посуд, виготовляли одяг і взуття.
Досліди
1. На підставі чого, на твою думку, вчені дійшли висновку про високий рівень розвитку гончарства у трипільців? Скористайся ілюстраціями як доказом.
1. Розписна посудина з Кліщева на Вінниччині; 2. Зображення тварин на посудині з Варварівки (Молдова); 3. Столова посудина (висота 16 см) з розкопок В. Хвойка у Середньому Подніпров'ї; 4. Біноклеподібна посудина з Черкащини; 5. Кухонна посудина (висота 25 см) з Кукутені (Румунія)
2. На основі ілюстрацій сформулюй висновки про спосіб життя трипільських жінок (зовнішність, одяг, вбрання, заняття тощо). Яку роль відігравали жінки в трипільському суспільстві?
1. Трипільські жінки. Сучасна історична реконструкція З. Васіної; 2. Ткацький верстат. Фото з експозиції виставки, присвяченої трипільській археологічній культурі
Кілька фактів про людину
Прочитай відомості про Вікентія Хвойку. Чому, на твою думку, його називають видатним археологом?
Вікентій Хвойка — археолог, видатний дослідник української старовини
Вікентій Хвойка (1850-1914) народився в Чехії. З юнацтва він захопився вивченням давньої історії та старожитностей. У 27 років Вікентій оселився в Києві, де викладав німецьку мову та малювання, займався агрономічною наукою. Але згодом присвятив своє життя археології.
Найвідоміші відкриття Вікентія Хвойки — це стійбище первісних мисливців на мамонтів (Кирилівська стоянка); Трипільська культура; фундамент мурованого князівського палацу часів Русі-України на Старокиївській горі Десятинної церкви; давньоруське князівське місто-фортеця Білгород у селі Білогородка під Києвом.
Приватна колекція Вікентія Хвойки стала основою археологічного відділу музею Товариства старожитностей та мистецтва, хранителем якого він був до своєї смерті. Скрутне матеріальне становище змусило Хвойку продати особисту колекцію для продовження археологічних досліджень київському музею. Археолога-самоука спонсорували й заможні київські родини Ханенків і Терещенків.
Музей В. Хвойки знаходиться у с. Халеп’я під Києвом. Його іменем названо вулицю в Києві.
Перевір себе
- 1. Що означає термін «археологічна культура»?
- 2. Хто і коли розпочав дослідження трипільської культури?
- 3. Що нині відомо про трипільську культуру?
- 4. Якими були заняття трипільців?
- 5. Уяви, що ти потрапив / потрапила до великого поселення трипільців. Склади розповідь про те, що ти там побачив / побачила.
Виконай завдання до параграфа у робочому зошиті
Оціни себе та своїх однокласників / однокласниць
http://inform1.yakistosviti.com.ua/istoriia/6-klas
А ще ти можеш
1. У 2004 році в місті Ржищів (Київська область) відкрили сквер Трипільської культури. На території скверу ростуть різні дерева, кущі, квіти, є лави для відпочинку та фонтан, але найбільшу увагу привертають його кам'яні скульптури українських скульпторів.
2. Знайди зображення скверу в інтернет-джерелах. Напиши листівку-запрошення для його відвідування.
