Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

§ 5. Спроби осмислення нової дійсності. Ідеології XIX ст.

1. Передумови появи ідеологій

XIX ст. стало епохою грандіозних соціальних змін, викликаних Французькою та індустріальною революціями. Французька революція і наполеонівські війни стали справжнім потрясінням для Європи. Адже там, де з’являлися французькі війська, традиційний суспільний уклад зазнавав краху. Італійці, німці, поляки й інші народи, що опинилися під владою Наполеона, уперше відчули, що статус людини в суспільстві визначає не народження, а її власні заслуги.

Для багатьох європейських держав Французька революція була не лише загрозою, а й моральною катастрофою. Особливо неприйнятними для традиційних еліт були масштаби насильства та радикалізм революційних перетворень. Вони боялися, що ідеї революції поширяться і зруйнують звичний для них уклад життя, де королі та багатії мали владу над звичайними людьми.

Унаслідок індустріальної революції не тільки з’явилися нові суспільні класи (буржуазія і наймані промислові робітники), а й докорінно змінилися традиційні владні структури. Отже, європейські королі й аристократія мали всі підстави побоюватися, що звичний для них спосіб життя, який існував майже тисячу років, може зникнути протягом одного покоління.

У Європі з’явилося кілька впливових ідеологій, кожна з яких пропонувала власне бачення ідеального суспільного устрою. Найпопулярнішими з них були чотири: консерватизм, лібералізм, націоналізм і соціалізм.

Провідні ідеології ХІХ ст.

Консерватизм

Ідеологія, що орієнтується на збереження і підтримання порядків, які існують у суспільстві, законності, традиційних цінностей і моральних засад.

Лібералізм

Політична й ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського устрою, приватної власності, вільного підприємництва й демократії. Вища цінність для лібералів — свобода.

Націоналізм

Ідеологія, в основі якої — переконаність у необхідності створення і розбудови незалежної національної держави як вищої цінності, збереження та розвитку власної етнічної і культурної ідентичності.

Соціалізм

Ідеологія, прихильники якої виступають за політичний устрій, заснований на суспільній власності, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці.

Лібералізм, націоналізм і соціалізм мали спільну ознаку: вони протистояли консерватизму. Соціалісти, націоналісти та ліберали були переконані, що консервативний порядок необхідно зруйнувати, хоча їхні погляди на те, як це зробити й що має прийти на зміну, відрізнялися.

Словник

Ідеологія — система поглядів і переконань, що стосуються політичного, економічного та соціального життя суспільства. Охоплює уявлення про мету держави, джерела влади, поняття справедливості, те, як має бути організована економіка й розподіл створюваних багатств, про роль релігії та місце людини в суспільстві тощо.

2. Консерватизм

Після поразки Наполеона стало зрозуміло, що повернення до дореволюційного стану неможливе. Проте традиційні еліти Європи прагнули відновити старі політичні системи. Вони розуміли необхідність певних поступок поколінню людей, яке вже звикло до ідей рівності перед законом, але водночас погоджувалися тільки на незначні компроміси.

Консерваторам належало знайти аргументи, які б виправдовували владу королів і дворян над більшістю населення.

Видатні представники консервативної ідеології — Едмунд Берк, Бенджамін Дізраелі (Велика Британія), Клеменс фон Меттерніх (Австрія) та інші — намагалися виправдати особливе становище еліти тим, що вона нібито є гарантом миру, традицій і стабільності.

Дж. Рейнольдс. Едмунд Берк. 1771 р.

Сутність консервативної ідеології: те, що існувало протягом століть, краще за те, що породила Французька революція. На переконання консерваторів, старі традиції правління були найкращими та найбажанішими. Вони відхиляли ідеї рівності людей перед законом і виборчого права, прагнули зберегти наявну в суспільстві ієрархію.

Україна у світі

В Україні консервативні погляди поділяли чимало членів Кирило-Мефодіївського братства, а також частина української шляхти й духівництва. Зокрема, історик і письменник Михайло Грабовський у своїх працях обстоював ідею спадковості влади та необхідності збереження традиційного суспільного устрою. Особливістю українського консерватизму XIX ст. був його тісний зв’язок із національним питанням, збереженням культурної ідентичності українського народу в умовах іноземного панування.

3. Лібералізм

Лібералізм виник як відповідь на абсолютну монархію та феодалізм. Він ґрунтувався на ідеях Просвітництва про розум і прогрес. Ліберали обстоювали громадянські свободи, конституційне правління та вільний ринок. Боротьба між консерватизмом і лібералізмом призвела до революцій та реформ по всій Європі.

Серед лібералів було чимало яскравих постатей. Одним із найвідоміших лібералів був англійський філософ Джон Стюарт Мілль, який писав про важливість свободи слова та думки.

Дж. Воттс. Джон Стюарт Мілль. 1873 р.

Ліберали обстоювали права жінок, бо вважали, що всі люди мають бути рівними перед законом. Вільям Гладстон, який чотири рази обіймав посаду прем’єр-міністра Великої Британії, уславився своїми ліберальними реформами. Ліберальний діяч Камілло Кавур став одним із творців об’єднаної Італії.

Україна у світі

У XIX ст. ліберальні ідеї були поширені серед української інтелігенції, яка прагнула політичних і соціальних реформ. Впливові українські ліберали (Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш та ін.) виступали за розширення громадянських свобод, запровадження конституційного правління, скасування кріпацтва, рівність усіх громадян перед законом. Також вони обстоювали автономію України, розвиток української мови, культури й освіти.

4. Націоналізм

За основу ідеології націоналізму взято національну ідею — своєрідну мрію, що об’єднує людей, які вважають себе однією нацією. Кожна нація має свою неповторну національну ідею, яка ґрунтується на її історії, культурі, цінностях і досвіді. Вона охоплює прагнення до незалежності, територіальної цілісності, культурного розвитку, соціальної справедливості, економічного процвітання тощо.

Національна ідея із часом може змінюватися відповідно до змін у суспільстві та прагнень народу. Звісно, нею не можна виправдовувати дискримінацію, нетерпимість або агресію щодо інших націй. Націоналізм став потужною силою в XIX ст., спонукав різні нації до боротьби за самовизначення та незалежність. Він відіграв вирішальну роль у формуванні сучасних національних держав, сприяв об’єднанню Німеччини й Італії, а також надихав національно-визвольні рухи у Східній Європі та за її межами. Носіями цієї ідеології були, зокрема, творець об’єднаної Німецької імперії Отто фон Бісмарк, національний герой Італії Джузеппе Гарібальді, лідер угорської революції середини XIX ст. Лайош Кошут, видатний польський поет і національний діяч Адам Міцкевич, а також багато інших.

Україна у світі

Оскільки Україна була насильно позбавлена державності, то всіх, хто в XIX ст. зберігав історичну пам’ять про минувшину й дбав про національне відродження, можна вважати націоналістами в європейському розумінні. В Україні було багато відомих прихильників націоналізму, які відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості та боротьбі за національне визволення.

Ідеологом українського націоналізму вважають Миколу Міхновського, чия діяльність розпочалася наприкінці XIX ст. Творчість Тараса Шевченка також пронизана ідеями національного визволення України, необхідності усвідомлення українцями своєї національної ідентичності. Іван Франко був одним із лідерів радикального руху, який виступав за соціальне та національне визволення українського народу. Ідеями національного визволення просякнута творчість Лесі Українки.

Микола Міхновський

5. Соціалізм

Соціалізм виник як реакція на несправедливість, породжену капіталізмом під час індустріальної революції. Соціалісти виступали за права робітників і соціальну справедливість. Перші соціалісти були утопістами (мрійниками). Вони критикували тогочасне суспільство за несправедливість і пропонували шляхи побудови ідеального суспільства, де панували б гармонія, рівність і добробут для всіх громадян.

Представники утопічного соціалізму, такі як Роберт Оуен, Анрі Сен-Сімон і Шарль Фур’є, вірили в можливість досягнення соціалістичного ідеалу через мирні реформи та пропаганду своїх ідей. Вони створювали експериментальні громади, де намагалися втілити свої ідеї на практиці. Хоч утопічний соціалізм не зміг досягти своєї мети, він відіграв важливу роль у розвитку соціалістичної думки.

У другій половині XIX ст. соціалізм став більш войовничим, бо соціалісти усвідомили, що складно серйозно перебудувати суспільство мирним шляхом.

І. Раверті. Анрі Сен-Сімон. 1848 р.

Французький соціаліст П’єр-Жозеф Прудон, німецькі філософи й економісти Карл Маркс і Фрідріх Енгельс пропонували більш радикальний шлях, зокрема революцію, для побудови соціалістичного суспільства. Особливо наполягав на цьому К. Маркс, який започаткував новий напрям у соціалізмі, названий його ім’ям.

Розвиток соціалістичних ідей привів до формування ідеології комунізму, що заперечувала приватну власність, передбачала зникнення держави, установлення диктатури робітників тощо.

Україна у світі

В Україні в другій половині XIX ст. соціалістичними ідеями цікавився історик і громадський діяч Михайло Драгоманов. Він вважав, що соціалізм має бути етичним і ґрунтуватися на моральних засадах справедливості й рівності, а не на класовій боротьбі. Іван Франко одним із перших переклав праці К. Маркса та Ф. Енгельса українською мовою. Він вважав, що соціалізм має бути результатом еволюційного розвитку суспільства, а не революційного перевороту.

Соціалістичною ідеологією цікавилася і Леся Українка. Вона також перекладала соціалістичні праці українською мовою.

Українські діячі поєднували інтерес до соціалізму з ідеями національного звільнення українського народу.

Михайло Драгоманов

Запитання та завдання

1. Дайте стислі визначення для кожної із чотирьох ідеологій: консерватизму, лібералізму, націоналізму й соціалізму.

2. Поясніть історичне походження основних ідеологій. Які соціальні, економічні та політичні умови сприяли їхньому піднесенню в XIX ст.?

3. Ідеологія, що ґрунтується на ідеї традиції та стабільності, — це

• А лібералізм
• Б консерватизм
• В націоналізм
• Г соціалізм

4. Ідеологія, що обстоює індивідуальну свободу, обмежене втручання держави в економіку та політику, — це

• А лібералізм
• Б консерватизм
• В націоналізм
• Г соціалізм

5. Ідеологія, яка наголошує на важливості нації, її культури, історії, а також обстоює прагнення до національної єдності та незалежності, — це

• А лібералізм
• Б консерватизм
• В націоналізм
• Г соціалізм

6. Ідеологія, яка пропагує соціальну рівність, колективну власність або контроль над засобами виробництва, прагне зменшити чи й усунути соціальну нерівність, — це

• А лібералізм
• Б консерватизм
• В націоналізм
• Г соціалізм

7. Представником консерватизму є

• А Джон Стюарт Мілль
• Б Карл Маркс
• В Едмунд Берк
• Г Джузеппе Гарібальді

8. Представником лібералізму є

• А Джон Стюарт Мілль
• Б Карл Маркс
• В Едмунд Берк
• Г Джузеппе Гарібальді

9. Представником націоналізму є

• А Джон Стюарт Мілль
• Б Карл Маркс
• В Едмунд Берк
• Г Джузеппе Гарібальді

10. Представником соціалізму є

• А Джон Стюарт Мілль
• Б Карл Маркс
• В Едмунд Берк
• Г Джузеппе Гарібальді

11. Нижче подано чотири блоки з трьома висловленнями щодо кожної із чотирьох ідеологій: консерватизму, лібералізму, націоналізму й соціалізму. Увідповідніть ідеологію з номером блоку, у якому, на вашу думку, містяться відповідні цитати.

1	• «Бог створив нації, а не королівства». • «Нація — це велика спільнота людей, об’єднаних спільною історією, культурою, мовою та волею жити разом». • «Нація — це спільність характеру, що склалася на основі спільності долі».
2	• «Свобода особистості обмежується лише тоді, коли вона починає заважати свободі інших». • «Найкращий спосіб досягти щастя — це прагнути до нього для інших». • «Індивідуальність є однією з головних умов людського щастя, і не менш важливою, ніж сама свобода».
3	• «Історія всіх дотеперішніх суспільств є історією боротьби класів». • «Робітники не мають вітчизни. У них не можна відібрати те, чого в них немає. Робітники мають інтерес, спільний для всіх націй». • «Кожен має працювати за своїми здібностями й отримувати за своїми потребами».
4	• «Люди, які не оглядаються на своїх предків, не думають і про своїх нащадків». • «Революція — це зло, але контрреволюція — це ще більше зло». • «Демократія — це правління найгірших».

12. Порівняйте ідеології. Чи є, на вашу думку, між ними якісь збіги або спільні переконання? Щодо яких питань вони мають найбільші відмінності?

13. Знайдіть інформацію про те, наскільки ці чотири головні ідеології XIX ст. поширені в сучасному світі.

14. Дискусія. Обговоріть у класі якусь сучасну проблему, як-от: захист національного суверенітету, охорона здоров’я, імміграція чи ощадливе використання природних ресурсів країни тощо — з погляду двох або більше ідеологій.

15. Проаналізуйте певну історичну подію, наприклад російсько-українську війну, з погляду цих ідеологій. Як ідеології вплинули на дії та переконання залучених до війни людей з обох сторін?

16. Виконайте завдання, розміщені в електронному додатку.