Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Розділ ІІ. Європа й Америка в добу революцій і національного об'єднання (1815-1870)

§ 4. Індустріальна революція в країнах Західної Європи та її наслідки

1. Передумови та перебіг індустріальної революції

Індустріальна (промислова) революція була важливим кроком у розвитку людства. Вона розпочалася в Англії в середині XVIII ст. і тривала впродовж усього «довгого» XIX ст., охопивши також інші країни Європи та США.

Початок індустріалізації пов’язують із технічними вдосконаленнями в текстильній промисловості. Завдяки впровадженню нової техніки робітники виробляли більше товарів, що мали нижчу собівартість. Зокрема, у другій половині XVIII ст. в Англії була сконструйована механічна прядка, яку назвали «Дженні». Завдяки їй можна було використовувати водночас кілька веретен із нитками замість одного. Механічний пристрій виконував роботу, з якою раніше справлявся майже десяток робітників. Невдовзі у Великій Британії з’явилися тисячі таких прядок.

Робітниця біля механічної прядки «Дженні». XVIII ст.

Словник

Індустріальна революція — час великих змін, коли машини стають важливою частиною життя людей.

Індустріалізація — перехід від ручної праці й ремісничого виробництва до машинного виробництва.

Ще однією новинкою в текстильній промисловості наприкінці XIX ст. став ткацький верстат, що механізував процес виготовлення тканини. Велике значення для кравецького, шевського й інших видів виробництва мало винайдення прядильної машини.

Не менш важливу роль в індустріальній революції відіграли нововведення в металургійній промисловості. У середині XIX ст. в Англії було запатентовано недорогий спосіб масового виробництва сталі — основного матеріалу для виготовлення різноманітної техніки, інструментів і машин, а також кораблів і будівель. Великий попит на залізничні рейки, кріплення, частини мостів заохочував до впровадження нових способів виплавляння металів.

Ще на початку XVIII ст. в Англії винайшли паровий двигун, за допомогою якого відкачували воду із шахт. Після вдосконалення його почали використовувати в залізничних локомотивах і морських суднах. Тоді ж з’явилися локомобілі — пересувні парові установки, які використовували в сільському господарстві й на будівництві.

Локомобіль. Ілюстрація із журналу. 1872 р.

Двигун внутрішнього згоряння (спочатку — газовий, а згодом — на рідкому паливі) — ще один важливий винахід часів індустріальної революції. Великого поширення в промисловості й транспортній галузі набув двигун, що працював на нафті.

Уже на початку XIX ст. з’явилися перші динамо-машини (електричні генератори). Їх використовували не тільки для вироблення електроенергії, але і як електродвигуни. Наприкінці століття навчилися передавати електроенергію на значні відстані по дротах; з’явилися перші електростанції.

Суттєвих змін зазнав також транспорт. До появи парового двигуна сировину й готову продукцію перевозили возами або човнами. На початку XIX ст. в США було побудовано перший у світі колісний пароплав. У середині століття пароплави вже переміщали вантажі через Атлантичний океан. Для обшивки дерев’яних корпусів, а згодом і для виготовлення суднових корпусів почали використовувати метал.

На морських суднах установлювали поршневі парові машини, пізніше — парові турбіни. Це збільшило потужність і швидкість суден і, як наслідок, пожвавило морську торгівлю.

Розвиткові міжнародної торгівлі неабияк сприяло будівництво каналів. Подією світового значення стало відкриття в середині XIX ст. в Єгипті Суецького каналу, який з’єднав Середземне та Червоне моря, сполучивши Європу й Азію. Зокрема, завдяки каналу шлях з Англії чи Нідерландів до Індії скоротився майже на 13 тис. кілометрів.

• Перегляньте короткометражний фільм «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота» (1896). Зверніть увагу на вбрання та багаж людей, які виходять із вагонів, а також зустрічають поїзд. Зробіть висновок щодо того, представники / представниці яких соціальних верств користувалися в ті часи послугами залізничного транспорту.

• Як ви думаєте, камера оператора зафіксувала реальних пасажирів / пасажирок чи це постановчий фільм із залученням акторів, які грали роль пасажирів / пасажирок?

• Перегляньте відеосюжет про Берту Бенц, першу водійку, винахідницю міжміських автомобільних поїздок, ділову партнерку й дружину німецького автоінженера та винахідника Карла Бенца, яка здійснила першу в історії автомобільну поїздку на довгу (понад 100 км) відстань. Наскільки, на вашу думку, важливим для утвердження рівності між жінками й чоловіками було те, що жінки активно опановували кермування автомобілем?

• Як ви вважаєте, для людей якого соціального статусу та яких статків були доступними перші автомобілі?

На початку XIX ст. в Англії з’явилися перші паротяги. Одразу істотно зросла продуктивність залізничних перевезень, зокрема пасажирських. У середині століття у Великій Британії збудували тисячі кілометрів залізниць. Також англійці розробили нову технологію для дорожнього будівництва з використанням щебню. Дороги стали рівнішими й більш довговічними.

Активно розвивалася хімічна промисловість: було створено речовини, необхідні для виробництва скла, фарб, відбілювачів, штучних добрив, ліків тощо.

Завдяки технічним удосконаленням друкарські верстати перетворилися на машини швидкого друку. Новим явищем стала фотографія.

З першої чверті XIX ст. поширився оптичний телеграф, проклали телеграфні кабелі, зокрема й підводні, між розвиненими країнами та метрополіями й колоніями. З винайденням телефону почав активно розвиватися телефонний зв’язок. Перші телефонні станції з’явилися в США, а потім у Європі — у Парижі, Берліні, Одесі, Ризі й Варшаві.

Технічні нововведення робили працю багатьох робітників непотрібною. «Зайвих» робітників власники фабрик звільняли, і їхні родини залишалися без засобів для виживання. Унаслідок цього поширився рух луддитів (руйнівників машин). Їхнє найменування походить від прізвища підмайстра Лудда, який власноруч зруйнував свій в’язальний верстат.

Ватажок луддитів. Гравюра. 1812 р.

Україна у світі

Порівняно з країнами Західної Європи та США, на теренах України промислова революція розпочалася на пів століття пізніше — у середині XIX ст., оскільки на той час наша країна ще не відновила державну незалежність: західні землі входили до складу Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Галичина — до імперії Габсбургів, східні землі, багаті на вугілля та залізо, — до Російської імперії.

Незважаючи на це, в Україні відбувся перехід від мануфактур до фабрик із застосуванням парових машин. Виникли цукрова промисловість (понад 200 цукроварень), суконна (понад 150 фабрик). Також розвивалися металургійна промисловість, машинобудування, військова галузь (завод «Арсенал» у Києві, порохові заводи в Шостці на Сумщині, корабельні — у Херсоні та Миколаєві). У Києві, Луганську, промислових центрах Донеччини, Катеринославі (нині м. Дніпро) постали перші машинобудівні заводи, у Маріуполі — судноремонтний завод. Уже в першій половині XIX ст. в Україні працювали майже 650 промислових підприємств. Швидкими темпами прокладали залізниці.

Важливу роль у здійсненні індустріальної революції на українських землях відігравали європейські інвестиції. Вони, наприклад, становили понад дві третини вкладень капіталу в гірничодобувну та металургійну промисловість. Зокрема, наприкінці XIX ст. шотландці збудували Луганський ливарний завод, бельгійці — металургійні заводи в містах Маріуполі та Єнакієвому на Донеччині. Британський підприємець Джон Г’юз заснував велику металургійну компанію, яка освоювала територію сучасних Донецької та Луганської областей України, а уельські фахівці запустили першу доменну піч.

Отже, Україна в тісній співпраці з країнами Західної Європи була повноправним учасником індустріальної революції.

Завод із виробництва сівалок, заснований англійськими підприємцями братами Ельворті в Єлисаветграді (нині м. Кропивницький)

2. Вплив індустріальної революції на повсякденне життя людей

Індустріальна революція змінила не тільки промислове обличчя світу, а й повсякденне життя людей, їхню працю та сімейний уклад.

Якість життя людей, як і раніше, залежала від того, до якої суспільної верстви вони належали. Якщо в попередню епоху межа проходила між спадковими аристократами, духівництвом, буржуазією, з одного боку, і селянами — з іншого, то в XIX ст. ще більші відмінності виникали між трьома основними класами індустріального суспільства: 1) робітничим (фабричні й заводські робітники); 2) середнім (службовці, власники середнього та малого бізнесу, політики, адвокати, митці, службовці) і 3) вищим (власники й менеджери великого бізнесу).

Належність до одного з трьох класів визначали рівень освіти, рід занять, а також дохід. Статки тепер необов’язково залежали від походження та знатності людини, а часто були результатом її підприємливості. «Статус» уже не передавали в спадок від батьків до дітей (як, наприклад, графський титул), підприємливі люди досягали його, по суті, «з нуля». Чимало людей піднімалося соціальною драбиною вгору тільки завдяки власним зусиллям.

Рівень життя представників середнього й вищого класів загалом зростав. Вони могли дозволити собі добре харчування, дороге модне вбрання, прислугу, коштовності тощо.

• Розгляньте репродукцію картини ірландського художника, на якій зображено пасажирів — представників середнього класу в багатомісному автобусі на кінській тязі в Лондоні. Опишіть убрання пасажирів / пасажирок і висловте припущення щодо роду їхніх занять.

Дж. В. Джой. Омнібус «Bayswater». 1895 р.

Найвразливішим був робітничий клас. Раніше подружні пари та їхні діти часто працювали пліч-о-пліч на сімейній фермі чи в магазині або в інший спосіб розподіляли свою працю на користь сім’ї. Наприклад, у Великій Британії у XVIII ст. було поширеним явище, коли жінки й чоловіки в селі працювали вдома, займалися прядінням тканини та ткацтвом на замовлення торгівців.

Словник

Індустріальне суспільство — суспільство, сформоване в процесі індустріалізації завдяки появі нових форм організації праці (масове виробництво, механізація, автоматизація тощо).

Унаслідок індустріальної революції багато жінок важко працювали на бавовняних фабриках, а чоловіки — у шахтах і на заводах. Розширення фабричного виробництва та промислових міст для більшості робітників-чоловіків означало відокремлення дому від роботи. Часто потреба в грошах спонукала чоловіків залишати сім’ю в пошуках роботи в місті. У них залишалося обмаль часу й сил, щоб зберегти стосунки зі своїми дружинами та дітьми.

Жінки також знаходили роботу поза домом. Зокрема, незаміжні жінки часто працювали прислугою. Багато британок працювало на текстильних фабриках, аби допомогти своїм сім’ям зводити кінці з кінцями.

Поширеною, особливо в текстильній промисловості, була дитяча праця. Власники фабрик цінували робітників, які своїми маленькими пальцями могли працювати з делікатними механізмами. При цьому жінкам і дітям платили мало, адже їхню роботу вважали менш кваліфікованою, ніж роботу чоловіків, хоча норми виробітку й умови праці були однаково важкими та небезпечними.

Умови життя робітничих родин були дуже складними. Міста були тісними, помешкань для людей, які прибували із сіл, не вистачало. Люди жили в нетрях або в перенаселених тісних приміщеннях. Людські відходи та нечистоти не вивозили й не знезаражували, нерідко скидали у водойми, звідки люди потім брали отруйну воду. За таких обставин легко було заразитися тифом, туберкульозом чи холерою. Тяжкі захворювання були частими, а смертність високою. Тривалість життя була короткою, і смерть робітника чи робітниці у віці до 30-ти років не викликала подиву.

Аби покласти край жебрацтву, змусити працювати бідняків і волоцюг, у Франції, наприклад, створювали «робітні будинки». Умови праці й проживання були суворими, застосовували тілесні покарання.

• Розгляньте фото. Наскільки умови, у яких жила більшість робітничих родин, відповідали потребам людини? Якого начиння, меблів чи інших предметів бракує, на ваш погляд, у помешканні?

• Порівняйте зовнішній вигляд і настрій людей на цьому фото та на картині Дж. В. Джоя (див. с. 48). Як ви вважаєте, чим зумовлені відмінності в образах зображених людей?

Умови життя типової французької робітничої родини. Фото. 1915 р.

У країнах, де відбулася індустріальна революція, люди отримали кращий доступ до освіти. Стрімко розвивалося промислове друкарство. Суттєво зріс загальний рівень грамотності населення, отже, більше людей мали доступ до інформації.

Завдяки розробленню нових ліків, підготовці лікарів і спорудженню лікарень значно покращилося громадське здоров’я. Ці й інші нововведення поступово підвищували якість повсякденного життя людей.

3. Наслідки індустріальної революції

Загалом індустріальна революція мала далекосяжні наслідки.

Економічні наслідки

• Повсюдне запровадження фабричного виробництва; машини витіснили ручну працю; ремесло поступилося місцем промисловому виробництву.

• Створення машин нового типу, які за допомогою двигуна й передавальних механізмів здійснювали операції, що раніше виконували вручну.

• Перехід до машинної індустрії, поява великої фабрично-заводської промисловості.

• Зростання частки промислового виробництва й відповідне скорочення питомої ваги сільського господарства.

• Закладення основ ринкового виробництва. До середини XIX ст. європейське суспільство перетворилося з аграрного на промислове.

Соціальні наслідки

• Значне зростання чисельності найманих працівників.

• Виокремлення із середовища найманих працівників прошарку високооплачуваних фахівців, інженерів, менеджерів.

• Поява серед промислових робітників «робітничої аристократії», яку уособлювали кваліфіковані робітники й майстри.

• Активна участь в акціях протесту низькооплачуваних некваліфікованих робітників (підсобних працівників, вантажників, прибиральників та ін.), які становили значну групу робітничого класу.

• Поява професійних спілок і галузевих об’єднань робітників, а також загальнонаціональних профспілкових об’єднань на кшталт Британського конгресу тред-юніонів (1868).

• Виникнення нових професій, які тривалий час вважали «жіночими»: друкарка, секретарка, телефоністка.

• Поява організацій, які виступали за рівноправність чоловіків і жінок.

• Ухвалення в індустріальних країнах законів, які обмежували використання дитячої та жіночої праці, регулювали умови праці, установлювали тривалість робочого тижня.

Політичні наслідки

• Підприємці, які швидко розбагатіли, почали брати активну участь у політиці, у роботі органів влади.

• Індустріальна революція більшою мірою, ніж великі завойовники, перекроїла карту світу, забезпечила на півтора століття британський контроль над морями та найвигіднішими колоніями.

• Військові отримали нищівну зброю, яка вражала з великої відстані. Це знеособлювало війну, підвищувало здатність людини знищувати й убивати.

Культурні наслідки

• Розвиток і поширення науки. Найціннішими були практичні дослідження. Як релігія була характерною ознакою доби Середньовіччя, так наука стала ознакою індустріального суспільства.

• Оскільки індустріальна революція вимагала вищого рівня освіти робітників і менеджерів, підприємці фінансували школи, бібліотеки й університети в масштабах, про які ті раніше навіть не мріяли.

• Зростання впливу газет і журналів.

• Збагачення мови новими словами та зворотами, зумовлене розвитком техніки.

Побутові наслідки

• Набагато більше людей отримало доступ до якісних фабричних товарів, повсякденне життя стало комфортнішим.

• Поява нових засобів зв’язку — телеграфу й телефону.

• Поширення фотографії.

• Зміни в моді, інтер’єрі, оформленні вітрин тощо.

Індустріальна революція позначилася на повсякденному житті людей, їхньому побуті та звичках. Більшого значення набували матеріальні блага, зокрема масове виробництво предметів широкого вжитку, зростало прагнення людей до комфорту.

Розвиток побутової техніки був пов’язаний із появою електрики й винайденням першої електричної лампочки. До будинків почали підводити електроенергію. Першими побутовими електроприладами стали плита, праска, чайник, щипці для завивання волосся, яйцеварка. Водночас із появою побутових електроприладів розвивався ремонт побутової техніки.

На Всесвітній промисловій виставці 1867 року було представлено десятки електричних побутових і кухонних приладів. Пізніше було створено фен, удосконалено громіздкі пилососи, пральні машини, холодильники, посудомийні машини й іншу побутову техніку.

• Розгляньте ілюстрації, на яких зображені вулиці Лондона в XVII ст. й на початку XX ст. Що нового з’явилося в житті міста завдяки індустріальній революції? Який висновок ви можете зробити, порівнявши ці два зображення?

XVII ст.

Початок XX ст.

• Які етапи переходу від традиційного до індустріального суспільства засвідчує вдосконалення трамвая?

Нью-Йорк. 1850-ті роки

Лондон. 1887 р.

Львів. 1894 р.

• Які характерні ознаки мотоциклів різних епох свідчать про технічний прогрес?

Мотоцикл Даймлера. 1885 р.

Мотоцикл NSU. 1901 р.

Сучасний мотоцикл. XXI ст.

4. Початок становлення індустріального суспільства

Індустріальна революція не обмежилася оновленням знарядь праці й методів господарювання. Вона охопила всі сфери суспільства. Зросла чисельність промислових робітників, зміцнилося становище промислової буржуазії; до виробництва залучили жінок.

Невідомий художник. Прядильний цех канатної фабрики в м. Шедвеллі (Англія). Гравюра. 1878 р.

Зосередження фабрик у містах зумовило їхній прискорений розвиток (урбанізація), істотно змінило співвідношення кількості міського та сільського населення. Ніби магніт, міста притягували селян: адже фабрики й заводи давали надію на краще життя. Через масову міграцію в містах загострилася житлова проблема, з’явилося багато безпритульних. Міста ставали осередками соціального напруження. У розвинених країнах (наприклад у Франції) на законодавчому рівні ухвалили програми будівництва дешевого житла.

Зростання міст і міського населення, занепад відокремлених сільських громад, збільшення чисельності та впливу середнього класу, полегшення переходу з одного класу до іншого — усе це свідчило про початок становлення нового індустріального суспільства.

Його формування породжувало конфлікти між підприємцями й робітниками. Підприємці, аби збільшити прибутки, посилювали вимоги до своїх працівників: збільшували тривалість робочого дня, знижували норми оплати праці, запроваджували штрафи тощо. Для захисту своїх інтересів наймані робітники почали створювати професійні спілки. В Англії вони отримали назву тред-юніони.

Словник

Професійна спілка — добровільне об’єднання людей, пов’язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності. Створена з метою захисту їхніх прав і соціально-економічних інтересів.

Спочатку й підприємці, і влада намагалися їх заборонити. Навіть видали спеціальні закони проти «змовницьких організацій», однак вони не діяли, і тред-юніони фактично були узаконені.

Перші профспілки об’єднували тільки чоловіків, що було вигідно підприємцям. Вони наймали на роботу жінок, які вимушено погоджувалися працювати за меншу плату.

У відповідь почали виникати жіночі рухи й організації. Зокрема, у Великій Британії виникла Жіноча профспілкова ліга. У середині 1860-х років у США з’явилася перша жіноча профспілка працівниць пралень. Метою своєї діяльності вона проголошувала «допомогу в організації найманих робітниць у профспілки, аби допомогти їм забезпечити умови, необхідні для безпечної та ефективної праці, а також отримання справедливої винагороди за свою працю».

Пізніше, на початку XX ст., відбулося злиття жіночих тред-юніонів із чоловічими.

Основні події

1740-ві — 1780-ті роки — початок індустріальної революції.

Запитання та завдання

1. Поясніть зміст історичних понять «індустріальна революція», «індустріальне суспільство».

2. Основні причини індустріальної революції — це

А винайдення нових технологій
Б зростання населення
В розвиток торгівлі
Г усі відповіді правильні

3. Індустріальна революція — це

А перехід від аграрного суспільства до індустріального
Б період науково-технічного прогресу
В зміни в політичній системі
Г усі відповіді правильні

4. Важливі винаходи, пов’язані з індустріальною революцією, — це

А парова машина
Б електричний двигун
В смартфон
Г усі відповіді правильні

5. Прочитайте твердження 1-7. Визначте, які явища характеризують доіндустріальні часи, а які — період індустріальної революції.

1. Пару, яку широко використовували в промисловості та транспорті, витіснили електрика й двигуни внутрішнього згоряння.
2. Висока продуктивність електричних і дизельних двигунів сприяла зростанню промислового виробництва.
3. У побуті мільйонів людей з’явилися водогін, парове опалення, каналізація, електричне освітлення, газопостачання, телефон, автомобіль, різні електроприлади.
4. Відбулося велике будівництво залізниць і парового флоту; зводили мости й тунелі.
5. Посилилися міграція та еміграція; завдяки поліпшенню матеріальних умов, удосконаленню транспорту, імпорту продовольства, досягненням у медицині зросла народжуваність і збільшилася тривалість життя.
6. У містах з’явилися широкі проспекти, якими їздили автомобілі; електротранспорт та електричне освітлення; багатоповерхові будинки з усіма вигодами.
7. Зростала зовнішня торгівля.

6. Провідник індустріальної революції — це

А Англія
Б Франція
В Німеччина
Г усі відповіді правильні

7. Визначте, які із цих предметів, пристроїв і засобів характеризують: а) часи, що передували індустріальній революції; б) індустріальне суспільство.

8. Наслідки індустріальної революції — це

А зростання міст
Б поява нових соціальних класів
В поява інтернету
Г усі відповіді правильні

9. Проаналізуйте схеми тривалості подорожей із Нью-Йорка до інших міст США в 1800 й 1860 рр. Які зміни ви помітили й чим ви можете їх пояснити?

1800 р.

1860 р.

10. Перегляньте відеофільм «Як промислова революція вплинула на життя людей». У чому полягав вплив революції в сільському господарстві на промислову революцію? Яка роль в успіху промислової революції банків, нововведень на транспорті та в зовнішній торгівлі? Які звичні для нас предмети й речі з’явилися в роки промислової революції?

11. У чому полягала новизна суспільства, яке змінювалося під впливом індустріальної революції? Які класи почали відігравати головну роль? Чому?

12. Дискусія. Уявіть, що ви працюєте на державній службі. Який досвід, що може знадобитися нашій країні, ви взяли б із подій індустріальної революції? Яких ризиків і «підводних каменів» ви порадили б уникнути?

13. Виконайте завдання, розміщені в електронному додатку.

Зміст