Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Розділ V. Розвиток культури та повсякденне життя наприкінці ХVIII — на початку XX ст.

§ 24. Освіта, наука, технічний прогрес у період «довгого» XIX ст.

1. Наукові й технічні досягнення. Науково-технічна революція та її вплив на людину й суспільство

Усеосяжні зміни потребували наукового пояснення нового світу. XIX ст. було епохою відкриттів у природничих науках і численних технологічних винаходів. У навчальних закладах поширювалися погляди, що ідеї потрібно підкріплювати доказами; ніщо не можна вважати істиною без наукового обґрунтування.

Основними науковими центрами були потужні університети, що запрошували до себе видатних учених і викладачів: Паризький у Франції, Оксфордський і Кембриджський у Великій Британії, Гарвардський, Принстонський та Єльський у США, Болонський в Італії, Празький у Чехії, Ягеллонський у Польщі та ін.

Україна у світі

Науковими центрами європейського рівня були й засновані в XIX ст. університети на теренах сучасної України: у Харкові, Києві, Одесі, Чернівцях і Львові. Значущі наукові відкриття здійснили українські вчені Володимир Антонович, Дмитро Багалій, Олександр Лазаревський, Михайло Максимович, Нобелівський лауреат Ілля Мечников та ін.

Попередниками Української академії наук та осередками українського національного та державного відродження були Наукове товариство імені Шевченка у Львові й Українське наукове товариство в Києві.

Люди очікували від учених не стільки відірваних від життя складних для розуміння філософських ідей, скільки практичних винаходів. Відповіддю на цей запит у XIX ст. стала поява двох новаторських наукових теорій — теорії еволюції (зміни, яких зазнали живі організми протягом історії Землі) англійця Чарлза Дарвіна й електромагнітної теорії шотландця Джеймса Максвелла.

Чарлз Дарвін

Джеймс Максвелл

Теорія еволюції Ч. Дарвіна, викладена в його головній праці «Про походження видів» (1859), стала справжнім переворотом у біології. Учений припустив, що види змінюються із часом унаслідок природного добору, який триває впродовж мільйонів років. За Ч. Дарвіном, організми з вигідними ознаками мають більше шансів на виживання та розмноження.

Теорія еволюції справила значний вплив на всі галузі знань і зумовила докорінні зміни в багатьох науках. Англійський природознавець Томас Гакслі став першим ученим, який застосував ідеї Ч. Дарвіна безпосередньо до людей. Він обстоював думку, що люди пов’язані з тваринами через біологічну подібність.

Наступні відкриття в біології сприяли розвитку медицини. Учені розробили вакцини проти хвороб, які раніше вважали невиліковними (віспа, сказ); хірурги отримали знезаражувальні та знеболювальні засоби для проведення операцій і післяопераційного лікування хворих.

Француз Луї Брайль (1809-1853) у ранньому дитинстві втратив зір, але дуже хотів навчатися. Використавши «нічне письмо» (секретний код військових для читання повідомлень у темряві), 15-річний Луї винайшов геніальний спосіб читання та письма для незрячих людей, яким користуються в усьому світі й донині.

Він придумав абетку з опуклих крапок, де кожна літера — це комбінація із 6-ти крапок. Вони такі маленькі, що кожна літера ідеально вміщується під подушечку пальця. Також він винайшов спеціальний прилад і гостру паличку, якими можна самостійно записувати ноти, писати листи, занотовувати думки або писати твори. Завдяки абетці, відомій тепер як шрифт Брайля, незрячі люди отримали змогу навчатися, ставати вченими, музикантами та письменниками.

Електромагнітна теорія Дж. Максвелла, сформульована в середині XIX ст., логічно об’єднала певні явища електрики та магнетизму. Шотландський учений дослідним шляхом довів, що електричні й магнітні поля взаємодіють і поширюються в просторі як електромагнітні хвилі. Ця теорія сприяла розвитку радіо, телебачення, сучасної телекомунікації та цифрової технології.

Українського дослідника Івана Пулюя нарівні з німецьким ученим Вільгельмом Рентгеном вважають відкривачем ікс-променів. Завдяки їхньому відкриттю було створено медичні прилади для рентгенівського обстеження пацієнтів.

Важливими були не тільки наукові відкриття, а й те, що завдяки їм і технічним удосконаленням, які отримали назву науково-технічної революції, було створено нові машини й механізми. Вони докорінно змінили виробництво, побут і повсякденне життя людей.

Свідчення

«Дерев’яні каравели й галеони... поступилися місцем великим залізним кораблям із механічною тягою; ґрунтові дороги, якими їздили в запряжених шестериком каретах, замінили асфальтованими й бетонованими автомобільними магістралями; залізниці конкурували з традиційними шляхами, а повітряні кораблі — з усіма наземними й водними видами транспорту. Водночас виникали й запроваджувалися в життя... телеграф, телефон, бездротовий зв’язок у формі телебачення і радіо. Ще ніколи такий величезний обшир не набував подібної високої провідності щодо всіх форм людських зв’язків».

Арнольд Тойнбі, англійський історик (Дослідження історії. Київ : Основи, 1995. Т. 2. С. 31)

Важливі наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» XIX ст.

Галузь	Винаходи
Пристрої і прилади	Гайковий ключ, електрична батарея, електричне освітлення, електромагніт, друкарська машинка, електричний генератор, механічний калькулятор, елеватор, металошукач.
Транспорт, зв’язок	Паровоз, телеграф, поштова марка, азбука Морзе, велосипед, надувні гумові шини, автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, світлофор, телефон, перший політ на літаку, складальний конвеєр, автопілот.
Побутові зручності	Сірники, холодильник, степлер, шпилька, посудомийна та пральна машини, термос, «блискавка» для одягу, пилосос, скріпки для паперу, кіно.
Озброєння	Револьвер, кулемет, вибухівка (динаміт), радар, торпеда, колючий дріт.
Харчування, гігієна	Консервна банка, туалетний папір, напій «кока-кола».
Здоров’я	Шрифт Брайля для незрячих, стоматологічне крісло, контактні лінзи.

2. Масове виробництво

Упровадження у виробництво технічних винаходів дало змогу налагодити масове виробництво. На початку XX ст. Генрі Форд, засновник американської автомобільної компанії, запровадив на своїх заводах конвеєрне складання автівок. Невдовзі використання конвеєрів стало повсюдним.

Словник

Масове виробництво — це виробництво на основі конвеєра, орієнтоване на випуск великої кількості однакових товарів, зазвичай доступних за ціною.

Переваги масового виробництва	Високий рівень точності, бо для виробничих ліній завчасно розробили технологічні вимоги до виробів.
	Зниження витрат, оскільки автоматизація виробництва потребує меншої кількості працівників.
	Виробники можуть випускати продукцію партіями, що скорочує час і витрати на налаштування обладнання.
	Автоматизація та швидке складання виробів сприяє розповсюдженню та збуту продукції.

Загалом «довге» XIX ст. стало важливим етапом науково-технічної революції: хімічна промисловість отримала нові барвники, фермери навчилися використовувати хімічні добрива, символами свого часу стали парова й електрична машини, телеграф і фотографія. Видатні вчені стали популярними публічними людьми. Зокрема, успіхи в мікробіології проти шкідливих для людини бактерій, досягнуті французом Луї Пастером, зробили його першою справжньою «суперзіркою» в науці.

3. Урізноманітнення форм і напрямів освіти

Освіта в XIX ст. суттєво відрізнялася від сучасної. Насамперед вона не була доступною для всіх, і найбільше від цього потерпали діти з бідних родин. Також чимало дітей шкільного віку мусили працювати на фабриках, допомагати батькам на фермі тощо. Тобто їм доводилося поєднувати шкільне навчання з фізичною працею.

Нерідко сільські школи через брак у громади коштів навіть на початку XX ст. розміщувалися в одній кімнаті, і вчитель мав одночасно навчати дітей із різних класів. Наймолодші учні сиділи попереду, найстарші — позаду. У деяких школах хлопці й дівчата навчалися окремо, для них були навіть окремі класні журнали.

Уроки зазвичай розпочиналися о 9-й ранку й закінчувалися в другій половині дня. Дисципліна була дуже суворою. За різноманітні порушення учнів могли відсторонити від навчання і навіть фізично покарати.

• Розгляньте репродукцію картини про навчання в XIX ст. Що спільного та відмінного ви помітили в тогочасних і сучасних уроках? Що є у вашому класі такого, чого немає на картині? Що відрізняє школу XIX — початку XX ст. від сучасної?

А. Анкер. Сільська школа. 1896 р.

На початку XX ст. багато людей усвідомило, що діти повинні насамперед здобувати освіту, а вже потім працювати, що освіта має бути доступною для всіх, і що за це відповідає держава. Франція та Німеччина розпочали створювати державні системи освіти на початку XIX ст., а Велика Британія і США стали на цей шлях трохи пізніше.

Оскільки державні школи утримували коштом податків громадян, то навчатися в них могли всі діти, незалежно від того, з бідних чи заможних родин вони походили. Проте багаті батьки зазвичай віддавали перевагу навчанню дітей у приватних платних школах. Отже, освіта стала масовою; у Європі й США було запроваджено обов’язкову початкову, а згодом і повну загальну середню освіту.

• Перегляньте відеосюжет про навчальний день у школі британського міста Вествуда в стилі середини XIX ст. На які деталі вбрання британських учителів та учнів ви звернули увагу? Чим вони вас зацікавили?

• Яке тогочасне учнівське приладдя привернуло вашу увагу?

• Чи підтримали б ви ініціативу учнівського комітету вашої школи про проведення навчального дня в стилі попередніх століть?

Нові обставини підштовхували до того, щоб у школах не тільки навчали грамоти, розвивали розумові здібності, плекали моральність, а й забезпечували зростання дитини як особистості. На зміну жорстким правилам прийшло більш прихильне ставлення вчителів до учнів.

Україна у світі

Імперська російська політика на Наддніпрянщині призвела до масового закриття початкових українських шкіл. Повітові училища та школи при церквах не мали змоги залучити до навчання більшість дітей, а гімназії були доступні тільки для дітей із знатних і заможних родин. Зусиллями громад і таких подвижників, як Христина Алчевська, у середині століття було відкрито чимало недільних шкіл, які російська влада невдовзі закрила через їхнє українське спрямування. В інших випадках українських дітей навчали російською мовою, яку розуміли хіба що в зросійщених містах.

На українських землях у складі Австро-Угорщини, де в середині століття було запроваджено обов’язкове навчання дітей 6-14-ти років, умови для навчання українців були кращими. На відміну від Закарпаття, де шкільна освіта велася угорською мовою, галицькі українці мали змогу навчатися українською.

На початку XIX ст. спершу в Німеччині, а потім і в інших європейських країнах було проведено університетську реформу. Вона полягала у втіленні трьох складників: по-перше, поєднання навчання з науковими дослідженнями; по-друге, свобода викладачів у тому, як навчати, і свобода студентів щодо того, де й чого навчатися; по-третє, велика увага до філософських наук.

У Франції наприкінці XVIII ст. внаслідок реформ Наполеона було реформовано більшість університетів, а також розширено мережу так званих «нормальних» шкіл. Ці заклади не стільки займалися наукою, скільки готували фахівців для певних галузей економіки. Університети були підпорядковані французькому уряду, а наукові дослідження зосередили в Академії наук. Натомість у Німеччині Академія наук втратила значення, яке вона мала в епоху Просвітництва, коли була противагою тодішнім університетам.

Університети були автономними. Це означало, що вони самостійно ухвалювали всі важливі рішення щодо своєї діяльності.

Загалом «довге» XIX ст. було періодом великих змін, завдяки яким сформувалася сучасна шкільна й університетська освіта.

Свідчення

• У чому, на вашу думку, полягає завдання університетів і загалом освіти в наш час? Чи достатньо сучасній людині, щоб стати успішною в житті, просто володіти значним обсягом інформації?

«Університет — місце, де здобувають універсальні знання... У того, хто весь день передає вже відомі знання, навряд чи залишиться час або сили для отримання нових... Завдання університету — зробити сферою своєї діяльності інтелектуальну культуру, сприяти формуванню інтелекту».

Кардинал Дж. Ньюмен, перший ректор Ірландського католицького університету (Newman J. Н. The Idea of a University / John Henry Cardinal Newman. London : Longmans, Green, and Co., 1907. XXII. P. 120-121)

Важливими для розвитку науки, виробництва й технологій були зміни у вищій технічній освіті, започатковані у Франції. Звідти вони поширилися на інші країни, і впродовж «довгого» XIX ст. в понад двадцяти європейських країнах відкрилися технічні навчальні заклади. Новизна полягала у вивченні студентами точних прикладних технічних наук на окремих факультетах. Першу спробу поділу навчального закладу на факультети було зроблено у Швейцарії, а згодом цю ідею підхопила більшість технічних закладів Європи.

Підготовка інженерів та інших фахівців високого рівня в таких закладах суттєво впливала на розвиток країн. Що більше їх ставало, то меншим було безробіття, виробляли більше товарів вищої якості, зменшувалися бідність і соціальна нерівність у суспільстві, покращувалася якість життя людей.

4. Література та мистецтво

Кожній епосі притаманний певний стиль у культурі. У період «довгого» XIX ст., на відміну під попередніх епох, у мистецтві не було панівного напряму, натомість існувало розмаїття напрямів і стилів.

Зокрема, високі зразки літератури класицизму з його прагненням до простоти в побудові творів, точності думки з’явилися у XVIII ст.

У літературі XIX ст. спочатку набув популярності романтизм. Представники цього напряму вважали, що тільки почуття та інтуїція здатні прокласти людині дорогу до пізнання світу. Яскравими представниками романтичного напряму в літературі були англієць Джордж Байрон і француз Віктор Гюго.

Джордж Байрон

Розвиток науки в XIX ст. пришвидшив спад романтизму у філософії та мистецтві. Натомість поширився реалізм. Представники цього напряму вважали, що не варто прикрашати й ідеалізувати світ, необхідно зображувати його таким, яким він є насправді, а не уявним і бажаним. Зокрема, реалізм у літературі вирізнявся свідомою відмовою від елементів романтизму й наданням переваги прозовим творам, а надто романам.

Цей підхід властивий творам англійця Чарлза Дікенса, французів Оноре де Бальзака, Гюстава Флобера, Еміля Золя. Відомими літераторами-реалістами були американці Марк Твен і Джек Лондон, індійський письменник Рабіндранат Тагор та ін.

Марк Твен

Україна у світі

Важливими постатями в європейській культурі XIX ст. були українські митці: художник і поет Тарас Шевченко; майстри пера Іван Котляревський, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський; акторка Марія Заньковецька, яка стояла біля витоків українського реалістичного театру; композитор та оперний співак Семен Гулак-Артемовський.

Словник

Класицизм — напрям у мистецтві, зразком для якого було давньогрецьке й давньоримське мистецтво.

Романтизм — відмова від канонів та обмежень у мистецтві, зосередженість на неповторності й цінності кожної людини, свободі самовираження, щирості, розкутості та природності.

Реалізм — правдиве відображення дійсності, увага до соціальних проблем.

Світоглядні й мистецькі погляди представників романтизму та реалізму

Що далі крокувало людство шляхом прогресу, то більше виникало відчуття, що все по-справжньому вартісне й вишукане вже створили митці попередніх епох. Архітекторам, дизайнерам, художникам дедалі частіше бракувало оригінальних ідей, тому вони взялися пристосовувати під нові потреби найкращі зразки з минулого.

Як результат, у мистецтві першої половини XIX ст. з’явився стиль еклектика. Він використовував «старе» для потреб сьогодення, поєднував у собі таке, що, здавалося б, не поєднується одне з одним, — матеріали, кольори тощо. Найяскравіше він проявився в архітектурі й облаштуванні приміщень.

Еклектичний дизайн ресторану сучасного готелю

Словник

Еклектика (від давньогрецьк. вибране, відбірне) — поєднання різних напрямів, течій, культур та епох в одному творі мистецтва, архітектурній споруді, облаштуванні помешкання, одязі тощо.

Хоча на побутовому рівні під еклектикою інколи розуміють усіляку мішанину та несмак, цей стиль у сенсі запозичення красивого й зручного застосовують донині.

Однак мистецтво класичного, переважно реалістичного, спрямування із часом перестало задовольняти багатьох митців та архітекторів, а еклектику вони сприймали не надто приязно. Наприкінці XIX ст. набув популярності стиль модерн, а на початку XX ст. утвердився модернізм.

Україна у світі

Яскравий слід в архітектурі в стилі модерн залишив український і польський архітектор Владислав Городецький, автор будівель Національного художнього музею України, костелу Святого Миколая та Будинку з химерами в Києві, Тегеранського залізничного вокзалу (Іран) і кількох десятків інших визначних споруд.

Будинок із химерами, м. Київ. 1901-1903 рр.

Через широке застосування нових матеріалів, зокрема заліза та сталі, значних змін зазнала передусім архітектура.

Перший хмарочос у м. Чикаго, 1885 р. Листівка. Початок XX ст.

Ейфелева вежа в Парижі. 1888 р.

«Сталевий будинок» у м. Ліверпулі, 1869 р. Листівка. Початок XX ст.

Словник

Моде́рн — художній напрям, що виник на межі ХІХ—ХХ ст., для якого характерна відмова від традиційних форм і прагнення до створення оригінальних, естетично виразних творів.

Модернізм — загальна назва мистецьких напрямів, яким притаманні експериментаторство, відхід від реалізму, покладання на творчу інтуїцію, прагнення проникнути в сутність буття.

У живописі XIX — початку XX ст. розвивалися різні напрями й школи. Художники романтичного напряму зверталися до ранньої традиції грецьких або римських сюжетів. Представниками романтизму в живописі були, наприклад, француз Ежен Делакруа й англієць Джон Констебл.

Натомість митці-реалісти зображували у своїх творах повсякденне життя пересічних людей, виявляли інтерес до навколишнього природного середовища. До найвідоміших художників реалістичної школи належали французькі живописці Оноре Дом’є, Гюстав Курбе та Жан-Франсуа Мілле.

Г. Курбе. Віяльниці. 1854-1855 рр.

Ж.-Ф. Мілле. Молода пастушка. 1870-1873 рр.

Остання третина XIX ст. — час піднесення імпресіонізму (представники — французькі художники Клод Моне, Едуард Мане, Едгар Дега, Каміль Пісарро, Огюст Ренуар) і декадансу (представники — Едвард Мунк, Арнольд Беклін).

К. Моне. Маки. 1873 р.

Е. Мунк. Меланхолія. 1892 р.

Словник

Імпресіонізм — напрям, представники якого прагнули відтворити світ у його мінливості, передати свої враження та переживання.

Декаданс (від фр. decadence — занепад, розклад) — узагальнена назва мистецької течії, представники якої відображали у своїх творах песимістичне світосприйняття.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. розквітнув також авангардизм — сукупність радикальних художніх напрямів, що заперечували традиційний живопис. Культовою постаттю авангардизму та засновником окремої течії в живописі є український художник польського походження Казимир Малевич, автор усесвітньо відомого «Чорного квадрата» й інших шедеврів.

К. Малевич. Портрет художника та композитора Михайла Матюшина. 1913 р.

К. Малевич. Чорний квадрат. 1915 р.

Музичне мистецтво також розвивалося. Багатогранна творча діяльність угорського композитора й піаніста Ференца Ліста (1811-1866) охоплює понад пів століття. Він створив майже півтори тисячі музичних творів, зокрема хорових, вокальних, симфонічних та органних. Написав шість творів, присвячених гетьману Івану Мазепі. Також був відомий добродійністю: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, безкоштовно навчав талановитих студентів.

Ференц Ліст

Німецький композитор Ріхард Вагнер (1813-1883) написав свої перші твори ще в шкільні роки. Його творчість вважають висхідною точкою епохи романтизму, а також початком авангарду. Найвідоміший твір Р. Вагнера — цикл опер «Перстень Нібелунга», що складається із чотирьох великих частин («Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід», «Загибель богів») і триває 16 годин. Це найдовша опера у світі, яку виконують великий оркестр і три десятки солістів.

Ріхард Вагнер

Україна у світі

У всьому світі відомі імена українських композиторів Дмитра Бортнянського (духовна й інструментальна музика), Михайла Вербицького (Гімн України), Миколи Лисенка («Молитва за Україну»), Миколи Леонтовича («Щедрик») й української оперної примадонни Соломії Крушельницької й багатьох інших митців, без яких неможливо уявити європейську та світову культуру.

5. Зародження масової культури

Одним із проявів становлення індустріального суспільства було зародження та поширення масової культури. Вона мала задовольняти потреби основної маси населення, протиставивши себе «елітарній» культурі представників знаті та заможних верств. Ознаки масової (популярної) культури вперше проявилися в США у зв’язку зі стрімким розвитком кінематографа. У різних країнах поширення масової культури відбувалося по-різному, але спільними ознаками були її масовість і демократизм.

Основним каналом поширення цінностей масової культури були засоби масової комунікації. Наприкінці XIX ст. щотижневі газети почали друкувати сентиментально-мелодраматичні твори, які згодом отримали назву сердечна преса, або індустрія мрій.

У США з’явилася така форма масової культури, як комікси. Спочатку цей жанр був призначений для дітей, але із часом став невід’ємним складником дозвілля дорослих. Одним із найвідоміших персонажів того часу був «жовтий малюк» (Yellow Kid). На його плащі автори писали діалоги й майже весь текст сленговою мовою, яка мала висміювати стиль написання слоганів на рекламних щитах.

Комікс «Жовтий малюк втратив трохи жовтого». 1890-ті роки

Нові віяння поширилися також у музиці й танцях. Зародившись у США наприкінці XIX ст., набув популярності стиль регтайм — американський відповідник європейської романтичної фортепіанної музики в афроамериканському стилі. Фортепіано стало настільки популярним у США, що мало бути в кожному пристойному домі.

На південному сході США стрімко поширилися блюз і джаз. На танцювальних майданчиках запанував фокстрот.

Словник

Масова культура — комерційно успішна культура, розрахована на широку аудиторію. Вона часто використовує прості та зрозумілі образи, сюжети й ідеї. Її головна мета — розважити та зацікавити пересічних глядачів.

• Розгляньте ілюстрації, на яких зображені техніка танцю, місця проведення балів, убрання та емоційний стан танцівників у першій половині XIX ст. та наприкінці XIX — на початку XX ст. Який висновок про демократизм і загальну атмосферу танців ви можете зробити? Чи дає порівняння хоча б частково відповідь на запитання про відмінності масової культури від культури попередніх епох?

Танці у XVIII ст.

Менует

Полонез

Танці в першій половині XIX ст.

Вальс

Кадриль

Танці наприкінці XIX — на початку XX ст.

Канкан

Фокстрот

Вальс-бостон

Чарльстон

Отже, масова культура — це феномен, що з’явився наприкінці XIX — на початку XX ст. Її виникнення пов’язане зі становленням великого промислового виробництва. З появою друкованих ЗМІ, радіомовлення та телебачення вплив масової культури суттєво розширився.

Запитання та завдання

1. Яку, на ваш погляд, роль відіграли відкриття в галузі природничих наук у розвитку техніки, духовної культури провідних країн світу? Наведіть приклади значущих відкриттів того часу, які покращили життя людей.

2. Які зміни відбулися в шкільній освіті наприкінці XVIII — на початку XX ст.? Чи були ці зміни важливими? Якщо так, то в чому полягало їхнє значення, якщо ні, то чому вони були неважливими?

3. Наскільки важливою для університетів була автономія? Чому, на вашу думку, школи, на відміну від університетів, не претендували на автономію?

4. Зазвичай шедеврами називають одиничні високохудожні твори, але не товари масового виробництва. У чому ж тоді, на вашу думку, цінність масового виробництва?

5. Висловте свою думку щодо розвитку культури, основних стилів мистецтва, змін у житті та світогляді людей у період «довгого» XIX ст.

6. Установіть відповідність між художнім стилем та його ознаками.

1 романтизм 2 модернізм 3 класицизм 4 імпресіонізм 5 еклектика 6 реалізм

А дотримання канонів давньогрецького й давньоримського мистецтва Б відтворення мінливого світу, занурення в емоції та переживання В зображення повсякденного життя і соціальних проблем Г експериментування, новаторство, відмова від традиційних форм, покладання на інтуїцію Д відмова від канонів та обмежень у мистецтві Е поєднання елементів різних історичних стилів Є відображення песимістичного світосприйняття

7. Установіть, яке із зображень належить до класицизму, реалізму та модерну. Поясніть, за якими ознаками ви зробили свій вибір.

Ж.-О.-Д. Енгр. Портрет Наполеона І. 1806 р.

Р. Делоне. Ейфелева вежа. 1910-1911 рр.

М. Раєвська-Іванова. Дівчина біля хати. 1868 р.

8. Зосередження уваги на драматичних та емоційних аспектах характерне для

• А класицизму
• Б реалізму
• В романтизму
• Г модернізму

9. Сюжети з міфології та давньої історії часто представлені у творах стилю

• А романтизм
• Б класицизм
• В імпресіонізм
• Г еклектика

10. Стиль, який мав на меті зобразити світ таким, яким він є насправді, без ідеалізації, — це

• А реалізм
• Б романтизм
• В модернізм
• Г імпресіонізм

11. Стиль, який був своєрідним запереченням класицизму, — це

• А романтизм
• Б реалізм
• В модерн
• Г еклектика

12. Як ви оцінюєте внесок і місце української культури в європейській та світовій культурі доби «довгого» XIX ст? Наведіть приклади на підтвердження вашої позиції.

13. Чому, на вашу думку, саме наприкінці XIX — на початку XX ст., а не, наприклад, в епоху Середньовіччя з’явилася масова культура? Які історичні події передували її зародженню і в чому її значення?

14. Підготуйте презентацію про творчість одного з митців, згаданих у параграфі (на вибір).

15. Виконайте завдання, розміщені в електронному додатку.