Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Узагальнення до розділу ІІІ «Модернізація країн Європи й Америки в останній третині XIX — на початку XX ст. “Пробудження Азії”»

В останній третині XIX — на початку XX ст. у світовому розвитку виразно проявилися кілька важливих ознак.

• Значно пришвидшився розвиток матеріального виробництва, відбулася технічна революція в транспортній галузі.

Розвиток залізничного сполучення (тис. км залізничних колій)

(за статистичними даними кінця XIX — початку XX ст.)

• Потреби промислового розвитку й удосконалення транспорту суттєво позначилися на сільському господарстві, продукція якого стала важливим складником світової торгівлі.Торгівля сільськогосподарською продукцією у XIX ст.

Продукти	Виробники	Споживачі (готова продукція)
Пшениця	Велика Британія, Російська імперія	Велика Британія (харчові продукти)
Гума	Бразильська Амазонія	Велика Британія (шини, взуття, тканини)
Пальмова олія	Західна Африка, Індонезія	Велика Британія (олія для приготування їжі, мило)
Цукор	Карибські острови, Бразилія	Велика Британія (рафінований цукор)
Велика рогата худоба та свині	США, Ірландія, Аргентина	Велика Британія, США (м’ясо)
Бавовна	США	Велика Британія (текстиль)

• Наприкінці XIX ст. Велика Британія втратила статус «майстерні світу» й поступилася економічною першістю США. Цьому мимоволі посприяла британська політика «відкритих дверей» у Китаї після «опіумних воєн». Рівні для всіх країн правила світової торгівлі, яких домагалася Велика Британія, найбільше виявилися корисними для США, чиї товари були дешевшими та якіснішими.

Питома вага провідних країн у світовому промисловому виробництві (%)

• Для останньої третини XIX ст. характерна поява монополій. Вони виникали не тільки в розвинених індустріальних країнах, а й у країнах із середнім рівнем економічного розвитку. У США проти засилля монополій навіть було прийнято спеціальні антитрестові закони (закон Шермана та ін.). Змінилася роль банків — вони стали потужними фінансовими центрами; виникла фінансова олігархія (невелика група найбагатших людей).

• Зріс рівень кваліфікації робітників. Поява нових галузей, впровадження у виробництво новітніх на той час технологій потребували підвищення кваліфікації працівників.

• Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру суспільства, посилив розрив у рівні розвитку економіки й матеріального життя людей у різних країнах, спричинив напруженість у відносинах між державами, створив передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.

• Посилювалися імперіалізм та експансіонізм. Німеччина, Італія та Японія на початку століття відверто змагалися за «місце під сонцем». Натомість відстала Росія «перетравлювала» раніше загарбані території.

• Сформувалися та одночасно існували різні форми державного управління: конституційна чи парламентська монархія (Велика Британія), президентська республіка (США), парламентська республіка (Франція).

Країна	Монархія		Республіка	Партійна система
	абсолютна	конституційна		двопартійна	багатопартійна	партії тільки утворювалися
США			•	•
Велика Британія		•		•
Німеччина		•			•
Франція			•		•
Росія	•					•
Австро-Угорщина		•				•

• Війни XIX ст. призвели до появи великої кількості людей з інвалідністю, які не були пасивними жертвами, а ставали активними учасниками громадського життя та ініціаторами соціальних реформ.

• Масові втрати та страждання поранених під час воєн XIX ст. сприяли формуванню ідей гуманітарної допомоги й організованого волонтерства. У 1863 р. було засновано Міжнародний комітет Червоного Хреста. Він був першою міжнародною організацією, що надавала нейтральну допомогу пораненим незалежно від того, на чиєму боці вони воювали. Це стало важливим кроком для формування більш людяного суспільства.

• У другій половині XIX ст. в Європі тривав процес оформлення національних держав, зокрема на Балканах. Він був важливим етапом утілення права націй на самовизначення і створення власних держав, а також на формування нової політичної карти Європи.

• Україна, незважаючи на перебування території країни у складі Російської імперії та Австро-Угорської монархії, як і більшість тогочасних європейських країн, торувала шлях до індустріального суспільства. Наприкінці XIX ст. темпи промислового будівництва на українських землях були одними з найвищих у Європі, сформувалися потужні промислові райони: центром вугільної промисловості став Донецький басейн, залізорудної — Кривий Ріг, марганцевої — Нікопольський басейн, металургійної — Донеччина й Придніпров’я, цукрової — правобережна і частково лівобережна частини України.

• Українці поступово усвідомлювали свою національну належність і прагнули до об’єднання в кордонах незалежної Української держави.

• Наприкінці XIX ст. зміцнилася система світового господарства. Індустріалізація проникла в усі сфери життя суспільства, вона розв’язала й водночас породила чимало проблем.

• Формувалися засади громадянського суспільства. У Великій Британії та США це відбувалося завдяки поступовому розвитку, натомість у Франції — через революційні потрясіння.

• Починаючи з другої половини XIX ст., в Османській імперії, Японії та Китаї спостерігався болісний перехід до індустріальних, ринкових способів господарювання, що зумовило «пробудження Азії».

• Завдяки рішучим реформам в останній чверті XIX ст. (реформи Мейдзі) у Японії було створено економічну модель, що поєднала західні ринкові підходи до економіки з японськими національними традиціями.

• Синьхайська (Учанська) революція 1911 р. розпочала період перетворень у Китаї.

• В Османській імперії внаслідок революції 1908-1909 рр. було відновлено парламент і конституцію, розпочалися реформи з метою індустріалізації та демократизації країни. Водночас від імперії відокремилися народи її балканських провінцій; міною сповільненої дії виявилося питання відносин між націями, які населяли країну.

Загалом розвиток світу на межі ХІХ—ХХ ст. мав чимало загальних для країн і народів ознак, хоча й забарвлених національним колоритом.

Запитання та завдання

Підготуйте проєкт на одну з тем (на вибір):

• «Еволюція європейського соціалістичного руху: від радикальних до поміркованих форм і загальної парламентської діяльності»;

• «Британське володарювання в Індії»;

• «Народи Африки під владою європейських колонізаторів».