Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

§ 19. Австро-Угорщина — дуалістична монархія

Пригадайте

• Які події відбувалися в Австрійській імперії та в Угорщині в період революцій 1848-1849 рр.?

1. Передумови об’єднання Австрії з Угорщиною

Поразки Австрійської імперії у війнах проти Франції і Сардинії-П’ємонту (1859), а також проти Пруссії (1866) значно погіршили ситуацію. По-перше, до об’єднаної Німецької імперії Пруссія не пустила Австрію, і її більше не вважали німецькою державою. По-друге, західний напрямок відтоді для австрійців був закритий, тому шукати свій інтерес вони могли тільки на південному сході Європи.

У складному становищі після поразки революції 1848-1849 рр., що для угорців була водночас і війною за незалежність, перебувала й Угорщина — важлива частина Австрійської імперії. Більшість символів незалежної держави, здобутих угорцями під час революції (конституція, власне військо та ін.), було втрачено.

Угорщина, яка добре пам’ятала криваву розправу, учинену над нею в 1849 р. російською армією, у будь-який момент могла опинитися між молотом і ковадлом імперіалістичних планів Росії та Німеччини.

До того ж Угорщина, на відміну від Австрії, проводила жорстку політику щодо національних меншин, зокрема щодо українців. В умовах сплеску націоналізму на сході та півдні Європи це означало постійну загрозу національних повстань і воєн.

Ці й інші обставини зближували Австрію та Угорщину й робили їх природними партнерами.

2. Утворення дуалістичної монархії

Аби покращити своє становище й покласти край прагненням угорців до незалежності, австрійський імператор та його дипломати запропонували Угорщині укласти угоду про об’єднання.

Після переговорів у 1867 р. було досягнуто австро-угорського компромісу й підписано договір про утворення дуалістичної монархії. Діяльність угорського парламенту було відновлено, а новим головою уряду став ліберальний політик граф Андраші.

Улітку того ж року австрійський імператор Франц-Йосиф і популярна в народі імператриця Єлизавета, на прізвисько Сісі, були короновані як король і королева Угорщини. Важлива обставина — Франц-Йосиф правив в Угорщині не як імператор Австрії, а лише як король Угорщини.

Австро-Угорщина була другою за площею країною в Європі й третьою за чисельністю населення (майже 53 млн). Дуалістична монархія охоплювала Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Словенію, Хорватію, Боснію, Герцеговину та частини Румунії, Чорногорії, Польщі, Італії, Сербії та України (Східну Галичину).

Двоїста монархія не мала єдиного прапора. Австрійці вивісили прапор Габсбургів, угорці — червоно-біло-зелений прапор з угорським гербом. Незвичне державне утворення було складною конструкцією, між двома частинами якої існували певні суперечності, починаючи з узгодження прийнятної назви держави.

Е. Енгерт. Коронація Франца-Йосифа та Єлизавети в Будапешті як короля та королеви Угорщини. 1867 р.

Попереднє позначення як Австрійська імперія категорично відхилила угорська сторона. Угорці вважали, що така назва свідчила б про те, що головною є саме Австрія, а Угорщина сприйматиметься як «доважок». Пропозицію назвати державу Австро-Угорською імперією вони також відхилили. У їхньому розумінні термін «імперія» наголошував би на територіальній єдності, якої насправді не існувало. Урешті-решт було досягнуто компромісу в назві Австро-Угорська монархія, скорочений варіант — Австро-Угорщина.

Словник

Дуалістична (двоєдина) монархія — держава з монархічним правлінням, що утворилася в результаті злиття двох держав в одну; об’єднання тронів одним монархом.

3. Особливості організації державної влади у двоєдиній монархії

Австро-Угорщина була унікальною державою, багатонаціональною імперією. Кожна з двох її частин мала свою конституцію, національний уряд на чолі з прем’єр-міністром, парламент і державне управління. Водночас існувала об’єднана австро-угорська адміністрація з нечіткими повноваженнями. Фінансування спільних справ здійснювалося у співвідношенні 70 % (економічно сильніша та більш густонаселена Австрія) проти 30 % (Угорщина).

Новоутворену державу об’єднували спільний монарх, спільні фінансова й зовнішня політика, єдині для обох частин монархії міністерство оборони та міністерство закордонних справ. Для Франца-Йосифа була вкрай важливою боєздатна об’єднана армія. Ще на етапі переговорів про об’єднання будь-які спроби угорського уряду отримати автономію у військових питаннях були відхилені австрійцями.

• Розгляньте схему. Наскільки, на вашу думку, була життєздатною така модель держави?

Схема розподілу влади в Австро-Угорській імперії

Об’єднавчою постаттю в політичній системі країни був імператор Франц-Йосиф І.

Особистості

Франц-Йосиф І Габсбург (1830-1916) — імператор Австрії та король Угорщини. У 1867 р. підтвердив автономію Галичини; прихильник участі українських політиків в органах влади Австро-Угорщини. Улюбленець армії. Особисто прийняв понад 100 тис. своїх підданих. Невибагливий у побуті. Один з організаторів Троїстого союзу. Володів шістьма мовами. Цурався технічних новинок, зокрема телефонного зв’язку, автомобіля, ліфта тощо.

Франц-Йосиф І контролював збройні сили й зовнішню політику, однак не міг надто втручатися у внутрішні події в обох частинах імперії. Збори представників австрійського й угорського парламентів відбувалися як у Відні, так і в Будапешті. Проте для населення Австрії та Угорщини були важливішими рішення, які приймали, відповідно, австрійський та угорський уряди, а не загальні збори.

Україна у світі

Вразливим місцем для політичної стабільності монархії був строкатий національний склад. Під тиском багатотисячних мітингів у 1907 р. австрійський уряд розширив виборчі права для українців. Як наслідок, того року депутатами австрійського парламенту стали понад три десятки українців.

Найбільш етнічно строкатою була Буковина, де проживали українці, румуни, німці, євреї, угорці, поляки. Офіційними мовами Буковини були визнані також українська й румунська. Мовою ж імперського правління та вищої освіти залишалася німецька.

На початку XX ст. на Буковині успішно діяло українське місцеве самоврядування. Віддаленість Буковини від центру імперії була суттєвою перевагою: тут, на відміну від інших провінцій імперії, не було зафіксовано проявів міжнаціональної ворожнечі.

Франц-Йосиф І намагався ставитися до всіх народів монархії однаково. Та все ж було дедалі складніше забезпечувати цілісність держави, яку через її багатонаціональний склад називали клаптиковою.

• Проаналізуйте статистичні дані на діаграмі. Охарактеризуйте національний склад Австро-Угорщини. Чи коректно, на вашу думку, намагатися визначити, яка держава є «кращою» — однонаціональна чи багатонаціональна? За яких умов багатонаціональна держава може бути міцною та життєздатною?

Національний склад Австро-Угорщини

(за даними перепису населення, 1910)

Свідчення

• Ознайомтеся з висловленням О. Бочковського, а також ще раз перегляньте подану вище діаграму. Що, на вашу думку, мав на увазі дослідник, називаючи Габсбурзьку монархію «лабораторією національних питань»?

«Австрія не спромоглася на рішучий крок у своїй національній політиці. Відень традиційно капітулював перед Будапештом. ...Австро-Угорщина була перед війною класичною лабораторією національних питань.

... Визвольна боротьба австро-угорських народів під час Першої світової війни мусила насамперед побороти політичний забобон, що без повалення Габсбурзької монархії неможливе нове політичне впорядкування Центральної Європи».

Ольгерд Бочковський, український і чеський соціолог (Вступ до націології. Мюнхен : УТГІ, 1991-1992. С. 45)

Піднесення націоналізму в середовищі слов’янських народів став серйозним викликом для Австро-Угорської монархії. Українці, поляки, чехи, словаки, румуни, хорвати та серби дедалі наполегливіше заявляли про свою національну ідентичність і вимагали більшої автономії або навіть незалежності. Спроби уряду задовольнити ці прагнення за допомогою обмежених реформ і поступок часто виявлялися недостатніми, що призводило до зростання невдоволення і розхитувало й без того хистку двоєдину монархію.

4. Соціально-економічний розвиток

За рівнем економічного розвитку монархія з її потужною промисловістю (переважно в Австрії) і розвиненим сільським господарством (Угорщина) посідала важливе місце в Центральній Європі. Проте двоєдиність імперії та напружені відносини в ній між різними народами обмежували її спроможність до стрімкого розвитку.

Із середини XIX ст. в Австро-Угорській монархії, особливо в австрійській частині, відбувалося значне економічне зростання. Однак Угорщина залишалася переважно аграрною країною, хоча й там спостерігалося незначне промислове піднесення.

Промислово найрозвиненішими землями у складі імперії були Австрія та Чехія. Тут було зосереджено основні промислові потужності, зокрема заводи фірми «Шкода». Німецькі фірми й банки вкладали значні кошти в економіку Габсбурзької монархії, отримували високі прибутки завдяки відсутності конкуренції британських і французьких бізнесменів.

• Використавши статистичні дані діаграми, зробіть загальний висновок про ступінь успішності економічного розвитку Австро-Угорщини впродовж понад трьох десятиліть порівняно з іншими країнами Європи та США.

Частка Австро-Угорщини у світовому промисловому виробництві

• Знайдіть у мережі «Інтернет» і перегляньте документальний фільм «Прекрасний Відень у 1906 р.» («The beautiful Vienna in 1906»). Наскільки назва фільму збігається з вашими враженнями від австрійської столиці: архітектури, ширини й ошатності вулиць і проспектів тощо?

• Які технічні транспортні новинки ви помітили на вулицях міста?

• Яке вбрання у віденців на початку XX ст.?

Прага, Відень і Будапешт належали до найрозвиненіших європейських міст. У великих містах діяла система очищення води, курсували трамваї, вулиці було викладено бруківкою, їх освітлювали газові й електричні ліхтарі. Проте в селах життя нітрохи не покращувалося: харчування, побут і рівень освіченості людей майже не змінилися.

Свідчення

• Ознайомтеся з висловленням Й. Томашевича. Як ви вважаєте, такі відносини між селянами й державою, на які звертає увагу дослідник, сприяли розвиткові країни?

«Фактично поодинокими зв’язками, які селянин підтримував із державою, були його щорічний податок і набір до війська чи на громадські роботи. Держава не стала інститутом, який селяни, тобто переважна маса населення, вважали своїм, вона залишалася для них іноземною, страшною, а часом і ненависною організацією. Гнів, який селяни століттями накопичували проти феодалів, тепер обернувся проти бюрократів та інших представників нового соціально-економічного порядку з міста...»

Йозо Томашевич, історик (Tomasevich J. Peasants, Politics and Economic Change in Yugoslavia. Stanford, Calif: Stanford University Press, 1955. P. 144)

Україна у світі

На українських землях у складі Австро-Угорської монархії слабко розвивалися галузі економіки, пов’язані з обробленням металу й машинобудуванням, адже ці території вважали сировинним придатком держави. І в Галичині, і на Закарпатті, і в Північній Буковині родючі землі належали переважно угорським, румунським і польським землевласникам, а українські селяни, маючи невеликі земельні наділи, наймалися на роботу до поміщиків.

Загалом за рівнем економічного розвитку Австро-Угорщина суттєво поступалася провідним країнам Європи та США.

5. Зовнішня політика

У міжнародних справах Австро-Угорщина зосереджувала свої зусилля на збереженні статусу великої європейської держави та розширенні свого впливу на Балканах. Для цього їй доводилося вести складну дипломатичну гру, зважаючи на Німеччину, Велику Британію, Османську імперію та Росію.

Експансіоністські амбіції імперії на Балканах, особливо анексія нею Боснії та Герцеговини (1908), загрозливо загострили відносини із Сербією та іншими балканськими державами, що загалом спричинило Першу світову війну.

Основні події

1867 р. — створення дуалістичної Австро-Угорської монархії.

Запитання та завдання

1. Визначте передумови й причини, що зумовили створення дуалістичної монархії. Які з них, на вашу думку, були головними: політичні, економічні чи соціальні? Поясність свій вибір.

2. Австро-Угорщина утворилася завдяки

А об’єднанню Німеччини й Австрії
Б союзу Австрії та Угорщини
В завоюванню Угорщини Австрією
Г династичному шлюбу

3. Дуалістична форма монархії означала, що

А було два імператори
Б Австрія та Угорщина мали окремі парламенти, але спільного монарха
В імперія була поділена на дві рівнозначні половини
Г імператор правив із двох різних міст

4. У чому, на вашу думку, полягали особливості політичного устрою в Австро-Угорській монархії? (Використайте схему та діаграму, уміщені на с. 176,177.)

5. В Австрії та Угорщини НЕ БУЛО

А спільного монарха
Б спільної зовнішньої політики
В спільної армії
Г спільного законодавства

6. Якими були роль і місце імператора Франца-Йосифа І в дуалістичній монархії? Наскільки важливим складником системи державної влади імперії він був?

7. З якими проблемами зіткнулася Австро-Угорщина через різноманітне населення?

8. Знайдіть Австро-Угорщину на історичній карті Європи. Визначте основні етнічні групи в імперії (українці, поляки, німці, угорці, чехи, румуни, словаки, хорвати, серби, словенці, італійці).

9. Порівняйте дуалістичну монархію з іншими багатонаціональними імперіями XIX — початку XX ст. (наприклад Османською чи Російською імперією). Що було спільного й відмінного в їхніх підходах до управління різними національними групами населення?

10. На які особливості соціально-економічного розвитку Австро-Угорської монархії звертає увагу дослідник Й. Томашевич (див. с. 179)?

11. Яким було становище українців і рівень економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської монархії? Наведіть приклади.

12. Виконайте завдання, розміщені в електронному додатку.