Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

§ 17. Сполучені Штати Америки

Пригадайте

• Якими були причини та результати Громадянської війни в США?

• Назвіть здобутки й невдачі в здійсненні Реконструкції Півдня.

1. Економічне піднесення США після Громадянської війни

За десятиліття після Громадянської війни Сполучені Штати Америки перетворилися на промислового гіганта. Старі галузі промисловості вдосконалювалися і з’являлися нові (нафтопереробна, виробництво сталі, електроенергетика та ін.). Значно розширилася мережа залізниць, завдяки чому навіть віддалені регіони країни стали частиною загальноамериканської ринкової економіки. Протяжність американської залізниці становила майже половину довжини залізниць у світі.

Американські підприємства виробляли конкурентоспроможні товари, які були дешевші, краще розкуповувалися, ніж не гірші за якістю, однак дорожчі товари з інших країн.

Промислове зростання суттєво змінило американське суспільство: сформувався новий клас заможних промисловців, а також середній клас.

Пам’ятний знак першим українським переселенцям до США в штаті Північна Дакота

Зросли чисельність і рівень майстерності робітничого класу, який поповнювали мільйони новоприбулих іммігрантів і переселенці із сільської місцевості. З 1870 по 1914 р. до США прибуло майже 30 млн переселенців з інших, насамперед європейських, країн, зокрема й з України. Масово українські емігранти почали оселятися в США з другої третини XIX ст. Завдяки притоку іммігрантів американське суспільство стало більш різноманітним, ніж будь-коли раніше.

На початку XX ст. США остаточно перехопили у Великої Британії естафету світового лідерства. Загальний обсяг промислового виробництва країни перевищував обсяги виробництва Франції, Німеччини й Великої Британії, а вивезення товарів за кордон становило понад третину світового експорту промислових товарів.

Щорічний приріст промислової продукції станом на початок XX ст.

• На основі статистичних даних зробіть висновок про темпи розвитку США наприкінці XIX — на початку XX ст.

Частка США у світовому промисловому виробництві

Однак не всі американські родини відчули на собі економічне процвітання. Чимало працівників були безробітними принаймні частину року, їхня зарплата була порівняно низькою. Ситуація спонукала багатьох робітників підтримувати профспілки та брати участь у страйках. Фермери також переживали важкі часи, оскільки технології та зростання виробництва зумовили посилення конкуренції та падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Це змусило багатьох молодих американців переїхати до міста в пошуках кращої роботи.

2. Зміни в повсякденному житті американців

Побут американців, які народилися в середині XIX ст., зазнав значних змін. Деякі із цих змін стали результатом масштабної індустріальної революції. Наприклад, замість свічок, з’явилися спочатку гасові лампи, а потім електричні лампочки. Транспорт здійснив стрімкий злет від кінних перевезень до парових локомотивів, електричних тролейбусів і бензинових автомобілів. Народившись у суспільстві, де більшість людей працювала в сільському господарстві, американці пережили промислову революцію, яка безповоротно змінила знаряддя і методи праці та життя мільйонів людей.

Економічне зростання країни позитивно позначилося на побуті пересічних американців. На полицях крамниць з’явилися електричні плити й вентилятори, швацькі та пральні машини, пилососи. Із заснуванням на початку XX ст. компанії «Форд мотор» настала ера автомобілів. Американці масово використовували телефони, радіоприймачі. Каталоги товарів широкого вжитку за популярністю поступалися тільки Біблії.

У США бурхливо розвивалися міста, у яких з’явилися перші висотні будинки (хмарочоси), нічне електричне освітлення. У кінотеатрах почали демонструвати кінофільми.

• Перегляньте документальний фільм «Нью-Йорк. 1911». Наскільки органічно, на вашу думку, у Нью-Йорку поєдналися новинки, породжені індустріальною революцією (автомобілі, трамваї, поїзди, металеві пароплави та мости тощо), з кінними каретами?

• На які особливості тогочасної американської моди ви звернули увагу?

Значно поліпшилася освіта. Зокрема, було відкрито першу школу для афроамериканок; узвичаїлося тестування. На ринку праці з’явилися сотні вакансій для тих, хто вміє набирати текст на друкарській машинці. Досягнення в галузі технологій вплинули й на моду: з’явилися головні убори з пилозахисними окулярами для керування автомобілем, жінки почали вдягати коротші спідниці, щоб було зручно сідати в авто, а пізніше — у тролейбус.

3. Антимонопольне (антитрестове) законодавство

Унаслідок криз останньої третини XIX ст. та світової економічної кризи на початку XX ст. у США виникли монополістичні об’єднання в промисловості та банківській справі. Найпоширеніша форма монополій у США — трести, які виробляли три чверті всієї промислової продукції країни. На початку XX ст. в країні вже діяла майже тисяча трестів, які об’єднували десятки тисяч підприємств. Засновник першого тресту Дж. Рокфеллер установив контроль над нафтоперегінними підприємствами, торгівлею, згодом — над видобуванням нафти. Його трест «Стандард ойл» став одним із найбільших у світі.

«Сталевий трест» Дж. Моргана об’єднав копальні, шахти, металургійні заводи й залізниці. Загалом понад 400 найбільших монополій контролювали майже три чверті промислового виробництва США.

Із часом свобода господарської діяльності корпорацій стала тиском потужних трестів на інші підприємства й навіть на громадян із метою повного підпорядкування ринку, підвищення цін на послуги та продукцію.

• Розгляньте політичну карикатуру. На ній зображено, як кишені «дядечка Сема» (збірний образ американців) випорожнюють двоє кремезних чоловіків у циліндрах із написами «Монополії» та «Трести». Як, на вашу думку, характеризує карикатура становище монополій і ставлення до монополізму в американському суспільстві?

• Чим, на переконання художника, вони шкодили країні?

Ч. Дж. Тейлор. У руках друзів-благодійників. 1897 р.

У відповідь на засилля монополій держава ухвалила закони проти їхньої сваволі, зокрема антитрестові закони.

Словник

Антимонопо́льне (антитре́стове) законодавство — законодавство, спрямоване проти змови трестів та інших монополій про розподіл ринку, установлення монопольних цін, усунення конкурентів.

Антимонопольне законодавство

Закон Шермана (1890)

• Заборона необґрунтованого обмеження торгівлі й заборона компаніям ставати монополістами.

• Заборона корпораціям укладати між собою угоди з метою встановлення цін, поділу ринків або шахрайства під час торгів.

• Покарання за порушення закону — 10 років ув’язнення разом із великими штрафами.

Закон Федеральної торговельної комісії (FTC) (1914)

• Заборона нечесних методів конкуренції, відповідальність за шахрайство.

• Усі дії, заборонені законом Шермана, вважали також порушенням цього закону.

• Застосовували частіше, ніж закон Шермана, оскільки він охопив ширше коло питань.

Закон Клейтона (1914)

• Охопив ситуації і дії, які не було враховано в законі Шермана.

• Заборона придбання або злиття акцій, якщо це призведе до зменшення конкуренції або створення монополії.

• Компанії, які планували об’єднати великі підприємства, мали заздалегідь повідомляти про це уряд.

4. Режим сегрегації в південних штатах

Режим сегрегації в південних штатах США після Громадянської війни та Реконструкції тривав майже століття і був системою расової дискримінації та утисків, спрямованою проти афроамериканців.

Причини існування сегрегації

• Расистські переконання частини білого населення південних штатів, яке вважало афроамериканців людьми нижчого сорту. Вони ґрунтувалися на упередженні про нібито «перевагу білої раси» та необхідність відокремлення афроамериканців від білих.

• Економічні інтереси білих землевласників і підприємців, які використовували рабську працю афроамериканців для збагачення і були зацікавлені в збереженні расової нерівності.

• З політичних мотивів Демократична партія, що домінувала в південних штатах, використовувала расову сегрегацію для утримання влади й отримання на виборах голосів білих виборців.

У південних штатах для обмеження громадянських прав афроамериканців і збереження расової сегрегації було ухвалено спочатку так звані «Чорні кодекси», а наприкінці XIX ст. — «Закони Джима Кроу».

Основні положення «Чорних кодексів»

• Афроамериканцям забороняли вільно пересуватися між містами або штатами без спеціального дозволу.

• Також їх часто змушували працювати за низьку плату або на колишніх рабовласників.

• У багатьох штатах афроамериканці не могли володіти землею або іншою власністю.

• Доступ до освіти для них був обмежений або й повністю заборонений.

• У деяких випадках афроамериканці не могли свідчити проти білих людей у суді.

• Також було заборонено носіння зброї, шлюб із білими американцями тощо.

Словник

Дискримінація — обмеження або позбавлення прав громадян за расовою чи національною належністю, політичними або релігійними переконаннями, статтю тощо.

Сегрегація — розділення населення на підставі раси.

«Закони Джима Кроу» — це збірна назва законів і місцевих постанов, спрямованих на узаконення расової сегрегації та дискримінації щодо афроамериканців. Їхня назва походить від персонажа із шоу — карикатурного зображення темношкірого. Джим Кроу став символом расових стереотипів та упереджень.

Сутність «Законів Джима Кроу»

• Установлювали розділення за расовою ознакою в громадських місцях, таких як школи, лікарні, транспорт, ресторани, кінотеатри, вбиральні тощо.

• Афроамериканці зазнавали дискримінації під час реєстрації на виборах і голосування. Їх могли змусити проходити тести на грамотність (наприклад цитувати напам’ять Конституцію США та Декларацію незалежності), сплачувати спеціальні податки або ж вдаватися до інших способів обмеження їхнього виборчого права.

• У багатьох штатах існували окремі школи для білих і темношкірих дітей, причому фінансування шкіл для афроамериканців було значно меншим.

• Афроамериканцям було складно отримати високооплачувану роботу або зайняти керівні посади.

• Були заборонені міжрасові шлюби, а також проживання в певних районах та ін.

Унаслідок сегрегації відбувалося суспільне відокремлення афроамериканського населення США. У районах його проживання панували бідність, низький рівень медицини й освіти.

Воєнізовані расистські організації на кшталт ку-клукс-клану застосовували залякування, насильство й убивства, щоб завадити афроамериканцям користуватися їхніми конституційними правами. Над афроамериканцями й тими, хто їм співчував, улаштовували самосуди, побиття (так звані «суди Лінча»). Расисти знищували їхню власність, калічили й убивали людей. Сегрегація — одна з драматичних і найбільш непривабливих сторінок американської історії.

Символи сегрегації на вулицях американських міст на початку XX ст. (Написи: «Для кольорових»). Фото. 1930-ті роки

5. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта

Після вбивства в 1901 р. президента Вільяма Мак-Кінлі його місце в Білому домі, відповідно до конституції, зайняв віцепрезидент Теодор Рузвельт.

Особистості

Теодор Рузвельт (1858-1919) — президент США від Республіканської партії (1901-1909). Випускник Гарвардського університету. Обіймав посади шефа поліції м. Нью-Йорка, заступника військово-морського міністра США, губернатора штату Нью-Йорк. Учасник іспано-американської війни (1898). Противник нейтралітету США у важливих міжнародних справах. Лауреат Нобелівської премії миру (1906) за посередництво в міжнародних конфліктах.

За президентства Т. Рузвельта держава активно втручалася в економічне життя. Президент проголосив програму «Справедливий курс» і розпочав судові процеси проти деяких монополій, звинувативши їх у нечесній конкуренції. За потреби Т. Рузвельт діяв доволі жорстко. Зокрема, він пообіцяв направити на шахти війська, якщо власники шахт відмовляться зробити поступки шахтарям, які вони пообіцяли після страйку. Цієї погрози виявилося достатньо, щоб забезпечити підвищення заробітної плати та скорочення робочого дня для шахтарів.

Державне регулювання економіки у формі активного втручання держави в економічні відносини дало добрі результати й знайшло підтримку серед виборців.

Напрями внутрішньої політики Т. Рузвельта

У 1904 р. американці вдруге обрали Т. Рузвельта президентом. Великою його заслугою у внутрішній політиці було збереження природних ресурсів, зокрема виділення величезних територій під заповідники, зрошення земель. Водночас президент підтримав заходи, спрямовані на обмеження імміграції до США. Хоча тоді ще не було законодавчо закріплено термін перебування на посаді президента, Т. Рузвельт вирішив не порушувати традицію, за якою нормою вважали два терміни поспіль, і в 1909 р. пішов із посади.

6. «Нова демократія» Вудро Вілсона

Наступним президентом США став Вільям Тафт (1909-1912), також республіканець, який виявився менш популярним за попередника. Відверта підтримка ним великого капіталу призвела до кризи всередині правлячої Республіканської партії. Від неї відокремилися радикальні реформатори, які створили Національну прогресивну партію.

До цієї партії невдовзі вступив Т. Рузвельт. У 1912 р. він змагався за президентство з кандидатом від Демократичної партії В. Вілсоном, однак програв вибори. Вудро Вілсон став першим президентом США від Демократичної партії із часів Громадянської війни.

Особистості

Вудро Томас Вілсон (1856-1924) — президент США від Демократичної партії (1913-1920). Насправді при народженні Вілсона звали не Вудро, а Томас. Підлітком він закохався у свою двоюрідну сестру, Генрієтту Вудро. Коли ж дівчина відмовилася вийти за нього заміж, майбутній президент узяв за ім’я її прізвище. Мав науковий ступінь доктора історії; викладав історію і право в Прінстонському університеті. Був успішним губернатором штату Нью-Джерсі. За вдачею суворий і відлюдькуватий. Ініціатор створення Ліги націй — попередниці ООН. Лауреат Нобелівської премії за міжнародну діяльність.

Передвиборча програма В. Вілсона мала назву «Нова демократія». Він вважав, що США вступили в найбільш відповідальний із часів Громадянської війни період свого розвитку. В. Вілсон був переконаний, що історія — це «ера реформ, а не революцій». Керувався принципом, що держава існує для суспільства, а не навпаки.

Слабким місцем у внутрішній політиці адміністрації В. Вілсона стала неготовність вирішити питання про надання виборчих прав жінкам. І це тоді, коли на виробництві було зайнято майже 10 млн американок. У другій половині XIX ст. в США було створено перші організації, що сповідували суфражизм і фемінізм. Згодом вони об’єдналися в Національну американську асоціацію за жіноче виборче право.

Словник

Суфражи́зм — жіночий громадський рух за надання жінкам виборчих прав; перша хвиля феміністичного руху.

Фемінізм — боротьба за рівні із чоловіками права жінок і дівчат у всіх сферах життя.

Свідчення

«Метою “нової демократії” було вивільнення енергії промислового й аграрного капіталізму та водночас спрямування цієї енергії значною мірою за кордон, що було визначено Вілсоном як “завоювання світових ринків”. Заморська економічна експансія — основне призначення “нової демократії”, покликаної гарантувати процвітання США».

Дж. Бройсебл, американський історик (Bell S. Righteonus Conquest Woodrow Wilson and the Evolution of the New Diplomacy. Port Washington (New York), 1972. P. 41)

Важливі зміни в житті американців за президентства В. Вілсона

• Робітникам надано право створювати профспілки, проводити страйки й пікетування; скасовано судове покарання за участь у страйках.

• Заборонено використання дитячої праці в промисловості.

• Установлено 8-годинний робочий день і запроваджено оплату роботодавцями його перевищення в півтора раза для робітників, зайнятих на магістральних залізницях.

• Фермерам надано можливість брати в держави кредит; закон про товарні склади передбачав позики фермерам під майбутній урожай.

• Створено Федеральну резервну систему банків (1913); проведено заходи з оздоровлення банківської системи.

• Поглиблення в 1914 р. антимонопольного законодавства (див. с. 156-157).

7. Зміцнення міжнародних позицій США

Скориставшися тим, що наприкінці XVIII ст. Європу охопили затяжні війни, США значно розширили свою територію. Зокрема, завдяки придбанню у Франції Луїзіани на захід від р. Міссісіпі територія США збільшилася вдвічі. Американці змусили Іспанію поступитися Флоридою; приєднали великий за територією Орегон. Також придбали в Росії Аляску, а Мексику змусили передати Нову Мексику, Північну Каліфорнію і Техас.

Для того щоб закрити Американський континент від європейської колонізації, президент США Дж. Монро в 1823 р. проголосив доктрину, згодом названу на його честь. Згідно з нею, Західну півкулю оголосили сферою впливу й інтересів Сполучених Штатів Америки, і європейці не мали втручатися у справи американців. Доктрина Монро на багато років наперед стала головним дороговказом американської зовнішньої політики.

З останньої третини XIX ст. США почали значно активніше проявляти себе в міжнародних справах, зміцнювати свої позиції у світі. Формально визнавши незалежність і територіальну цілісність Китаю, США прагнули відкрити ринок цієї країни для проникнення американських товарів.

У Латинській Америці США використовували політичну доктрину панамериканізму, за основу якої взято ідею спільності історичної долі, економіки та культури США й інших країн Американського континенту.

Збільшення території США в XIX ст.

• Розгляньте американську політичну карикатуру, на якій зображено дядечка Сема (США) з гвинтівкою, що стоїть між європейцями та представниками латиноамериканських країн Нікарагуа та Венесуели. На чому, на вашу думку, прагнув наголосити своєю роботою художник?

Ф. В. Гіллам. Політична карикатура. 1896 р. Напис: «Тримайтеся подалі! Треба поважати доктрину Монро».

Особливого значення для США набув тихоокеанський напрям. У Тихоокеанському регіоні США не хотіли допустити посилення німецького проникнення на Філіппінах та японського — на Гаваях. У Карибському морі Сполучені Штати встановили контроль над островами на морських шляхах із Європи та США до зони майбутнього Панамського каналу: Пуерто-Рико, Віргінські острови.

Сполучені Штати легко перемогли Іспанію у війні 1898 р. за контроль над Кубою та Філіппінами й стали наймогутнішою державою в зоні Карибського моря та в північній частині Тихого океану.

На Далекому Сході США схилялися до підтримки Японії в російсько-японському суперництві. Водночас американці прагнули, щоб ці дві країни врівноважували одна одну.

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. США стали наступником Великої Британії як провідна країна світу.

Основні події

1890 р. — антитрестовий закон Шермана.

1898 р. — іспано-американська війна за Кубу.

1901-1909 рр. — президентство Теодора Рузвельта.

1913 р. — Вудро Вілсон став першим президентом США від Демократичної партії із часів Громадянської війни.

Запитання та завдання

1. Поясніть значення понять «антимонопольне (антитрестове) законодавство», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм».

2. Якими були причини й передумови економічного зростання США після Громадянської війни та Реконструкції Півдня? У чому проявилося це піднесення і як воно позначилося на повсякденному житті американців?

3. Які внутрішні й зовнішні обставини допомогли Сполученим Штатам Америки перехопити у Великої Британії естафету світового лідерства?

4. У чому, на вашу думку, основні причини прийняття в США антитрестового законодавства? Чи було воно необхідним заходом держави?

5. Оберіть правильну відповідь.

Антитрестове законодавство було спрямоване на

А запобігання монополізації та заохочення конкуренції
Б заохочення створення монополій шляхом примушування трестів і фірм до злиття
В перешкоджання фірмам надмірно конкурувати між собою, щоб запобігти їхньому банкрутству
Г примушення трестів до підвищення безпеки праці й охорони здоров’я їхніх працівників
Д установлення державного обмеження на розмір прибутку, отримуваного трестами
Е недопущення поділу монополістами ринку та встановлення єдиної ціни

6. Чи були, на вашу думку, Т. Рузвельт і В. Вілсон ефективними президентами? Аргументуйте фактами їхню політику та її результати.

7. Якими були причини виникнення та існування сегрегації на півдні США після Громадянської війни й Реконструкції? Як сегрегація впливала на життя білих громадян та афроамериканців?

8. Чому, на вашу думку, держава виявилася не здатною швидко покласти край дискримінації своїх громадян за кольором шкіри?

9. Сегрегація в південних штатах виявлялася

А в розділенні шкіл, лікарень, транспорту, закладів харчування та інших громадських місць за расовою ознакою
Б в спільному навчанні білих та афроамериканських дітей, спільному проживанні в готелях та інших закладах
В в участі афроамериканців у виборах і займанні ними посад в органах влади
Г в економічній рівності між білими американцями й афроамериканцями

10. Положення, що містилися в «Чорних кодексах» і «Законах Джима Кроу», — це

А заборона афроамериканцям володіти землею, брати шлюб із білими американцями, обмеження в освіті та працевлаштуванні
Б зрівняння білих американців та афроамериканців у виборчих правах, праві на освіту, на володіння зброєю
В обмеження свободи пересування афроамериканців, права на укладання угод, права на судовий захист
Г запровадження спільного навчання в школах дітей обох рас, вільного відвідування білими американцями й афроамериканцями одних і тих самих церков, зрівняння права щодо зайняття посад в органах влади

11. Мета учасниць суфражистського й феміністського рухів — це

А досягнення рівності прав жінок із чоловіками в усіх сферах життя
Б надання жінкам виборчих прав
В викорінення дискримінації жінок на роботі
Г надання жінкам переваг перед чоловіками в усіх сферах життя

12. Покажіть на карті атласу територію США на початку XX ст. За рахунок яких територій та якими методами було розширено межі Сполучених Штатів Америки?

13. Які регіони світу становили найбільший інтерес для американської зовнішньої політики наприкінці XIX — на початку XX ст.?

14. Виконайте завдання, розміщені в електронному додатку.