Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Розділ ІІІ. Модернізація країн Європи й Америки в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. «Пробудження Азії»

§ 13. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

Пригадайте

• Який вплив справила індустріальна революція на економіку, політику та повсякденне життя людей?

Остання третина XIX — початок XX ст. — час великих змін у світі. Усе, від економіки до науки й організації влади, зазнало глибоких змін. Підвищився рівень життя, стали доступнішими автомобілі, літаки та побутова техніка, зростала чисельність населення світу. Люди поступово почали усвідомлювати небезпеку та шкоду для навколишнього середовища від промислової діяльності.

Визначальними напрямами розвитку країн світу були пришвидшення змін, монополізація економіки, зростання ролі держави в суспільному житті, завершення індустріалізації та формування в розвинених країнах індустріального суспільства.

1. Пришвидшення економічного, технічного й інтелектуального прогресу

В останній третині XIX ст. активно впроваджували у виробництво відкриття в галузі науки й техніки, оскільки машинна промисловість потребувала безперервного оновлення інструментів, станків і пристроїв, а також підвищення рівня майстерності працівників (див. табл., с. 120).

У текстильній промисловості наприкінці XIX ст. з’явився автоматичний ткацький верстат. У сфері пошиття одягу та взуття, поліграфії також відбувалася автоматизація виробництва.

Період

Прояви економічного, технічного й інтелектуального прогресу

Електрифікація (із середини 1870-х років)

Відкриття електромагнетизму (М. Фарадей, Дж. Максвелл, Г. Герц, Н. Тесла, Т. Едісон) започаткувало розроблення технологій на основі використання електроенергії: електричні мережі (для промисловості й освітлення населених пунктів і помешкань), електричні технології в промисловості, використання мідних кабелів у сфері зв’язку, поява побутових електроприладів.

Ці й інші досягнення полегшували умови праці та побуту. Вони вивільняли час, що сприяло позитивним змінам у приватному житті людей.

Моторизація (з початку XX ст.)

Винаходи в машинобудуванні (Н. Отто, Г. Даймлер, К. Бенц, брати Райт) надихнули на розвиток технологій із використанням двигуна внутрішнього згоряння. Автомобілі, автобуси, трактори, літаки, танки, паливо на основі нафтопродуктів; синтетичні матеріали потребували розгалуженої мережі залізниць, автомобільних доріг, портів та аеропортів, трубопровідних мереж. Удосконалення ж транспорту пришвидшило доставлення вантажів і збільшило обсяг перевезень на значні відстані.

Важливу роль у розвитку машинобудування відіграло винайдення конвеєра. Завдяки йому стрімко зросли темпи складання автомобілів, що здешевило виробництво й зробило їх доступнішими. Загалом потокове виробництво змінило характер заводського обладнання: деталі (гвинти, гайки, болти тощо) почали виготовляти за допомогою спеціалізованих верстатів.

Унаслідок наукових відкриттів та індустріальної революції у виробництві почали більше використовувати легкі метали, нові сплави, пластмаси тощо.

2. Монополізація економіки

У найбільш розвинених країнах швидкими темпами утворювалися монополії різного типу: картелі й синдикати, трести та концерни.

Першими великими трестами були американські «Форд мотор компані» та сталевий гігант «Юнайтед Стейтс стіл корпорейшн». На українських землях на початку XX ст. також існувало майже три сотні монопольних об’єднань.

Словник

Монополія — це підприємство — єдиний продавець певного товару чи послуги, що може встановлювати будь-яку ціну на свою продукцію.

Типи монопольних об’єднань

Картель — група компаній однієї галузі, які для зменшення конкуренції та отримання вищих прибутків домовляються контролювати ціни на певний товар чи послугу.
Синдикат — об’єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію та домовляються про продаж товарів за спільними цінами через єдину організацію збуту готової продукції.
Трест — велика група підприємств, які мають спільне фінансове керівництво і разом вирішують, що та скільки виробляти, за якими цінами продавати.
Концерн — велике об’єднання підприємств, які можуть займатися різними видами діяльності, але підлягають єдиному фінансовому контролю.

Однією з переваг монополій є те, що зазвичай це великі прибуткові підприємства, де добре налагоджено виробництво. Вони стабільні, їм менше, ніж дрібним підприємствам, загрожує банкрутство. Водночас у них чимало вад, головна з яких — придушення конкуренції, котра є рушієм розвитку.

Ще однією характерною ознакою другої половини XIX — початку XX ст. був бурхливий розвиток міжнародної торгівлі. Це спонукало виробників товарів до пошуку нових ринків їхнього збуту. Такими ринками були переважно неосвоєні країни Азії та Африки, де населення гостро потребувало якісних промислових товарів. Одночасно зі світовим рухом товарів континентами й країнами активно переміщалися робоча сила та гроші.

Викривальна карикатура на монополії з американського журналу «Риск». 1904 р.

Початок XX ст. — період об’єднання банківського та промислового капіталів. Банки, які раніше були скромними посередниками, перетворилися на монополістів, а банкіри, об’єднавшись із власниками заводів і фабрик, — на фінансових олігархів. Отже, основні матеріальні цінності зосередилися в руках невеликої групи — власників великого капіталу.

Поступово роль банків в економіці змінилася: вони перетворилися на активних учасників виробництва й торгівлі. Частину грошей банки вкладали в промисловість та інші галузі господарства й у такий спосіб примножували свої прибутки.

3. Зростання ролі держави в суспільному житті

У другій третині XIX — на початку XX ст., замість панівної в період індустріальної революції ідеї про невтручання держави в промисловість і бізнес, поширилася думка про необхідність такого втручання заради недопущення криз, банкрутств тощо. Важливими завданнями держави в цей період були забезпечення чесної конкуренції, утримання пошти, портів і транспортних засобів.

Держава почала втручатися також у питання тривалості робочого дня, розміру заробітної плати робітників. Зросла роль держави і як підприємця, продавця, покупця, кредитора, організатора економіки. Розпочалося будівництво державних підприємств, створення спільних із приватним капіталом компаній, фінансування державним коштом освіти, науки, культури, охорони здоров’я.

Отже, держава перестала бути пасивним «нічним сторожем» і перебрала на себе значні повноваження та відповідальність.

Роль держави в суспільному житті

Роль держави	Регулювання економіки й соціальної сфери			Спрямування коштів
Мінімальне втручання	Забезпечення суспільного добробуту та гарантування безпеки (оборона країни, загальне регулювання економіки без активного втручання в неї, забезпечення законності й порядку, захист майнових прав громадян, утримання системи охорони здоров’я).			Захист бідних (програми боротьби з бідністю, допомога в разі виникнення стихійних лих).
Середнє втручання	Вирішення питань, що стосуються людей (освіта, медицина, захист довкілля).	Регулювання монополії (вплив на вартість комунальних послуг, антимонопольна політика).	Соціальна політика (страхування здоров’я та життя, пенсійне забезпечення; фінансове регулювання, захист прав споживачів).	Соціальний захист (перерозподіл пенсій, виплати сім’ям на дітей, страхування на випадок безробіття чи каліцтва).
Активне втручання	Регулювання суспільної та приватної діяльності (контролювання цін, регулювання економіки й фінансів, жорстка податкова політика, розвиток і регулювання ринків, співпраця з бізнесом, який сприяє економічному розвитку регіонів і держави загалом).			Перерозподіл коштів між територіями, категоріями населення, підприємствами, банками.

4. Зміни в соціальній структурі суспільства

Крім технічних та економічних, індустріальна революція мала глибокі соціальні й політичні наслідки. Зокрема, збільшилася кількість найманих працівників, причому не тільки на виробництві, а й у будівництві, на транспорті, у сільському господарстві, сфері послуг; зросла продуктивність праці.

Водночас становище робітників, особливо некваліфікованих, залишалося тяжким. Тривалість робочого дня сягала 14-16 годин, умови праці й побуту були складними, а заробітна плата за тяжку працю низькою. На виробництві широко використовували жіночу та дитячу працю. У першій половині XIX ст. в Англії жінки й діти становили понад половину зайнятих у промисловості. Особливо складно жилося в часи економічних криз, коли скорочувалося виробництво, власники підприємств звільняли працівників, і люди потерпали від безгрошів’я.

Стрімкий технічний прогрес у період індустріалізації породив гострі соціальні суперечності, які спонукали людей боротися за свої права. Поодинці наймані працівники були беззахисними перед роботодавцем. Усвідомлення спільних інтересів зумовило створення професійних спілок — організацій, які захищали їхні права. Основним засобом тиску став страйк — організоване припинення роботи. Зупинка виробництва завдавала збитків власникам, що змушувало їх вести переговори зі страйкарями та йти їм на поступки. Завдяки активності профспілок відбувалося підвищення зарплат і покращення умов безпеки на виробництві.

Згодом економічні вимоги переросли в політичні й у боротьбу за громадянські права. Робітники усвідомили необхідність мати вплив на державну владу. Це заклало фундамент демократичних свобод, як-от: запровадження загального виборчого права (можливість голосувати незалежно від рівня статків, статі тощо); законодавче обмеження (до 8 год) робочого часу; поступове впровадження законів про заборону дитячої праці, які гарантували дітям право на освіту, замість роботи на заводах; створення систем страхування на випадок хвороби, каліцтва або втрати працездатності.

Отже, між індустріалізацією та профспілковим рухом і формуванням громадянських прав існував нерозривний зв’язок. Індустріалізація не лише змінила технології, а й об’єднала людей у боротьбі за людську гідність. Діяльність же профспілок стала важливим етапом у формуванні сучасної демократії, де права кожної людини захищені законом.

5. Збільшення чисельності населення, підвищення його культурного рівня. Міграційні процеси

З початку XIX ст. майже в усіх країнах Європи зросла кількість населення. Завдяки досягненням медицини, запровадженню в побут санітарно-гігієнічних норм і правил люди менше хворіли й довше жили. Збереженню здоров’я сприяли також поява в містах водогону, центрального опалення, поліпшення транспортного сполучення та ін.

Збільшення чисельності населення з 1800 по 1900 р. (%)

(за приблизними підрахунками істориків)

Через стрімке зростання кількості населення на Європейському континенті десятки мільйонів людей виїхали до інших країн, зокрема до США та колоній. На нових землях активно поширювалися мова, культура й уклад життя різних націй, формувалася масова культура.

Україна у світі

Міграційні процеси не оминули й Україну. Тільки за перше десятиліття XX ст. з Галичини та Буковини до Америки емігрувало майже 300 тис. селян.

• Порівняйте темпи збільшення чисельності населення на різних континентах. На яких континентах і з яких, на вашу думку, причин спостерігалося найбільше зростання кількості населення?

Населення світу

Утвердження вільної конкуренції, перетворення промисловості на провідну галузь економіки, поява монополій, наповнення ринку якісними й відносно дешевими товарами, зростання міст і збільшення чисельності населення, вільне переміщення мільйонів людей країнами й континентами в пошуках кращої долі, утворення основних соціальних груп (підприємців і найманих робітників, а також середнього класу), боротьба жінок за надання їм рівних із чоловіками прав — усі ці й інші явища останньої третини XIX — початку XX ст. свідчили про те, що формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу в основному завершилося.

Основні події

Друга третина XІX — початок XX ст. — завершення формування індустріального суспільства в провідних країнах світу.

Запитання та завдання

1. За допомогою схеми «Типи монопольних об’єднань» (c. 120-121) розкрийте зміст понять «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «концерн».

2. Найточніше характеризує монополію визначення, наведене в рядку

А ситуація на ринку, коли є багато продавців і покупців
Б ситуація на ринку, коли є тільки один продавець і багато покупців
В ситуація на ринку, коли є кілька продавців і багато покупців
Г ситуація на ринку, коли є багато продавців і кілька покупців

3. Монопольне об’єднання, що передбачає спільний збут продукції учасників через єдину організацію збуту, — це

А картель
Б синдикат
В трест
Г концерн

4. Найскладніше монопольне об’єднання підприємств різних галузей під єдиним фінансовим контролем — це

А картель
Б синдикат
В трест
Г концерн

5. Дискусія. Як змінювалася роль держави в суспільному житті (див. таблицю на с. 122)? Що, на вашу думку, доцільніше: коли держава відіграє активну роль чи, навпаки, тільки спостерігає за подіями? Можливо, ви маєте інший варіант відповіді?

6. За допомогою діаграм «Населення світу» (с. 124) охарактеризуйте зростання кількості населення та міграційні процеси у світі.

7. Основна ознака індустріального суспільства — це

А переважання промислового виробництва
Б занепад і скорочення міського населення
В поява нових соціальних класів
Г усі відповіді правильні

8. Як індустріальна революція та її наслідки позначилися на соціальній структурі суспільства? Які соціальні групи й чому са́ме вони стали визначальними в індустріальному суспільстві?

9. Соціальні проблеми, що супроводжували становлення індустріального суспільства, — це