Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Узагальнення до розділу II «Європа й Америка в добу революцій та національного об’єднання (1815-1870)»

• Період історії після завершення наполеонівських воєн був часом великого технологічного прогресу, а надто у Великій Британії. З’явилися нові машини, фабрики, розвивалися нові види транспорту, будувалися залізниці. Це був час утвердження індустріального типу цивілізації і досягнення його зрілості. Саме в перші дві третини XIX ст. формувалися групи держав, які й у наш час посідають передові позиції у світі та значною мірою визначають долю всієї планети. Водночас індустріалізація не усунула соціальних проблем, таких як бідність, нерівність і важкі умови праці.

• Характерною ознакою часу став стрімкий технічний прогрес. Винаходи, утілені в нових технологіях і товарах, давали людям нові можливості й забезпечували нову якість життя. Зростало виробництво, а також матеріальний добробут населення. Слово «прогрес» стало одним із найчастіше вживаних.

• Індустріальна революція змінила ментальність людей, їхні цінності. Індивідуальний успіх і досягнення однієї особи (наприклад наукові відкриття, здобутки в медицині тощо) ставали успіхом і надбанням усіх.

• Наймані працівники стали впливовою силою. Водночас робітничому рухові бракувало згуртованості.

• У XIX ст. формувалися і розвивалися основні політичні ідеології: консерватизм, лібералізм, націоналізм і соціалізм. Кожна з них пропонувала своє бачення розвитку суспільства, що призводило до політичної боротьби та конфліктів.

• Завдяки промисловій могутності та колоніям Велика Британія стала лідером світової економіки — «майстернею світу». Вона експортувала товари по всьому світу, її політичний вплив був значним.

• Після повалення Наполеона у Франції відбулося відновлення (реставрація) династії Бурбонів. Однак політична нестабільність і соціальні суперечності призвели до Липневої революції 1830 р. та встановлення Липневої монархії.

• Австрійська імперія в епоху Меттерніха переймалася у внутрішній політиці збереженням своєї цілісності, придушенням ліберальних і національних рухів неавстрійських народів, які входили до складу імперії. Зовнішня політика імперії була спрямована на збереження старих порядків, установлених на Віденському конгресі.

• «Весна народів» (1848-1849) була зумовлена прагненням політичних свобод, національного самовизначення та соціальних реформ. Важливою ознакою «Весни народів» була одночасність революцій одразу в кількох європейських країнах. Хоча багато революцій було придушено, вони все ж сприяли поширенню ліберальних ідей та національної свідомості.

• Об’єднання Німеччини й Італії докорінно змінило розподіл сил на континенті та політичну карту Європи.

• Громадянська війна й Реконструкція Півдня в США привели до скасування рабства в південних штатах, відкрили шлях до індустріального розвитку всієї території країни, а не лише її північної частини, започаткували інтеграцію колишніх рабів у суспільство.

• Це був період переважання Європи у світі. З одного боку, саме європейські країни поділили майже всю планету на колонії та сфери своїх життєвих інтересів, з іншого — усі незалежні держави світу, окрім США та Японії, були розташовані в Європі. Європейська цивілізація, на думку європейських керівників, була найкращою формою цивілізації. Усі інші форми облаштування суспільного й політичного ладу європейці вважали недосконалими та недоцільними.

Наростало суперництво між провідними державами за створення колоніальних імперій, отже, назрівала сутичка за переділ колоніальних володінь.

Запитання та завдання

• Підготуйте презентацію «Історичний портрет політичного діяча» (О. фон Бісмарк, К. Меттерніх, А. Лінкольн — на вибір).

• Знайдіть в інтернеті інформацію про Флоренс Найтінгейл — британську реформаторку сестринської справи, засновницю першої школи медичних сестер. Презентуйте її в класі.