Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

§ 8. Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха

1. Епоха Меттерніха

Австрійська імперія була створена в 1804 р., коли останній з імператорів Священної Римської імперії з династії Габсбургів Франц II став імператором Австрії під іменем Франц І. Імперія охоплювала численні королівства, ерцгерцогства, герцогства, графства тощо. Зокрема, до її складу входили території, що не були власне австрійськими: Угорщина, Словаччина, Чехія і Моравія, українські Галичина й Буковина, Хорватія, Ломбардія, Венеція тощо. Династія Габсбургів панувала на цих територіях як єдина об’єднавча сила.

Понад три десятиліття після наполеонівських воєн часто називають епохою Меттерніха. Це був час великих змін і потрясінь, коли Європа намагалася оговтатися від кривавого хаосу й шукала нові шляхи розвитку. Промислова революція набирала обертів, змінювала економічне й соціальне обличчя континенту. Зростання мобільності населення, посилення вимог до участі народу в управлінні та піднесення націоналізму — такі виклики постали перед урядами, які прагнули зберегти незмінність порядків.

Символом цієї епохи став австрійський дипломат і політик, князь Клемент фон Меттерніх. Він був архітектором Віденського конгресу й творцем системи міжнародних відносин, яка мала забезпечити мир і стабільність у Європі. Проте його ім’я стало також синонімом консерватизму, реакції та придушення ліберальних і національних прагнень.

Особистості

Клемент фон Меттерніх (1773-1859) — австрійський державний діяч, міністр закордонних справ і фактичний голова австрійського уряду (1809-1821); канцлер (1821-1848). Головний організатор Віденського конгресу (1814-1815) та один із «хрещених батьків» Священного союзу. Був одним із найвпливовіших політиків Європи. Період його активної політичної діяльності назвали «епохою Меттерніха». Прихильник абсолютизму й противник національних рухів і революцій. Долучився до придушення національних революцій в Італії та Іспанії.

Австрійська імперія за К. Меттерніха була осередком стабільності й порядку в Центральній Європі, забезпечувала відносно мирний розвиток регіону протягом кількох десятиліть. Проте водночас це була «в’язниця народів», де національні меншини зазнавали утисків і дискримінації.

2. Державний устрій: абсолютизм під маскою «доброго уряду»

За формою державного устрою Австрійська імперія в епоху Меттерніха була абсолютною монархією, утіленням якої був імператор Фердинанд І (1835-1848).

Імператор

Мав необмежену владу.

Абсолютна монархія:

• верховний правитель імперії;

• контролював усі гілки влади;

• призначав і звільняв чиновників;

• видавав закони;

• був головнокомандувачем збройних сил.

Уряд

Міністерства:

• підпорядковувалися імператору й державному канцлеру;

• здійснювали виконавчу владу в різних сферах (внутрішніх справ, фінансів, юстиції, війська тощо).

Представницькі органи окремих земель:

• жорстко контролювалися центральною владою;

• мали обмежені повноваження, переважно щодо місцевого самоврядування.

Державний канцлер

Права рука імператора:

• керував зовнішньою політикою;

• координував роботу міністерств.

У внутрішній політиці К. Меттерніх прагнув, щоб «добрий уряд» забезпечував порядок, стабільність і добробут для всіх громадян. Проте на практиці його політика зводилася до придушення будь-яких проявів опозиції та вільнодумства. В імперії існував розгалужений поліцейський апарат, що контролював усі аспекти життя суспільства. Зокрема, спеціальні декрети, прийняті під керівництвом державного канцлера, установили жорсткий контроль над університетами та пресою, а також посилили цензуру й поліцейський нагляд.

3. Економічний розвиток імперії

До 1820-х років Австрійська імперія пережила період економічного зростання, особливо в сільському господарстві та деяких галузях промисловості. Більшість людей жила в селах, але навіть там відбувалися зміни. Зростали міста, які потребували більшої кількості сільськогосподарських товарів. Виробники почали розвивати сільське господарство заради отримання прибутку, а не тільки для власних потреб. Крім технічних культур, таких як цукровий буряк і льон, на продаж вирощували дедалі більше зернових культур, овочів, розводили худобу.

Скасування кріпацтва в 1848 р. стало, з одного боку, важливою подією, яка сприяла розвитку ринкових відносин у сільському господарстві, а з іншого боку — супроводжувалося обезземеленням селян і посиленням соціального напруження в суспільстві.

Однак період економічного пожвавлення в імперії був нетривалим, а розвиток — нерівномірним та охопив лише деякі регіони країни, зокрема чеські Богемію та Моравію. Натомість рівень життя більшості населення залишався низьким, бракувало шкіл і лікарень.

4. Політика щодо національних меншин

Австрійська імперія була багатонаціональною державою, у якій проживали німці, угорці, чехи, поляки, українці, італійці й інші народи. Оскільки всі вони прагнули створити власні незалежні національні держави, становище імперії було хистким. Щоб запобігти революції, К. Меттерніх неодноразово радив імператору створити дорадчий орган із представників різних народів і надати провінційним парламентам певні владні повноваження. Проте монарх не наважився на цей крок.

Національність рекрутів в австрійській армії. Цифрою 3 (праворуч у верхньому ряду) позначений українець

Загалом політика К. Меттерніха щодо національного питання була спрямована на збереження єдності імперії через придушення національних рухів і формування австрійської ідентичності.

Імперія мала стати своєрідним «плавильним котлом», у якому повинні були «переваритися» представники інших народів і розчинитися серед австрійців.

Це стосувалося, зокрема, українців у Галичині та Буковині, які зазнавали утисків і національного гноблення. Українську мову в імперії не визнавали офіційною, і, як і культура загалом, вона була під забороною, а українська інтелігенція зазнавала переслідувань.

5. Зовнішні відносини

У зовнішній політиці Австрія за часів К. Меттерніха прагнула зберегти рівновагу сил у Європі та запобігти піднесенню будь-якої держави, котра могла б загрожувати безпеці імперії. З одного боку, Австрія мала хороші відносини з Росією та Пруссією, а з іншого — з Францією та Османською імперією, оскільки вони були конкурентами Австрійської імперії на Балканах і в Італії.

У міжнародних справах дітище К. Меттерніха — Віденська система відносин — проіснувала недовго. Через кілька років після Віденського конгресу стало зрозуміло, що інтереси п’яти великих держав не збігаються. Після того як зібрання європейських монархів на початку 1820-х років дало Австрії дозвіл боротися з революціями в Італії, Франції та Іспанії, Велика Британія оголосила про свій вихід із системи, заявивши, що не хоче більше бути пов’язаною з консервативними державами Європи.

Так само революція у Франції 1830 р. послабила зв’язок країни з міжнародною системою К. Меттерніха, а Росія почувалася безпорадною в конкуренції з Османською імперією на Балканах.

Загалом епоха Меттерніха була складним і суперечливим періодом в історії не тільки Австрійської імперії, а й усієї Європи. Це був період відносної стабільності, миру й економічного розвитку, але водночас це також був час реакції та репресій, придушення ліберальних і національних прагнень, поглиблення соціальних суперечностей.

Основні події

1804 р. — створення Австрійської імперії.

1815-1848 рр. — епоха Меттерніха.

Запитання та завдання

1. Імператором Австрії в 1804-1835 рр. був

А Франц Йосиф І
Б Фердинанд І
В Франц II (Франц І Австрійський)
Г Йосиф II

2. Увідповідніть подію та її дату.

А Віденський конгрес

Б утворення Австрійської імперії

В початок правління Фердинанда І

Г початок епохи Меттерніха

1 1804 р.

2 1814-1815 рр.

3 1835 р.

4 1815 р.

5 1848 р.

3. Форма правління в Австрійській імперії — це

А конституційна монархія
Б абсолютна монархія
В парламентська республіка
Г імперія

4. У складі Австрійської імперії були території

А Австрії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Італії, Галичини й Буковини
Б Австрії, Швеції, Чехії, Словаччини, Італії, Галичини й Буковини
В Австрії, Угорщини, Італії, Чехії, Естонії, Галичини й Буковини
Г Австрії, Пруссії, Чехії, Словаччини, Італії, Галичини й Буковини

5. Якими були основні ознаки політичної системи Австрійської імперії за часів К. Меттерніха? Яку роль у ній відігравав К. Меттерніх?

6. К. Меттерніху належить висловлення: «Світ потребує для управління фактів і правосуддя, а не базікання та теорій; головна потреба суспільства — знайти підтримку в силі влади, а будь-яка влада без реальної сили не гідна своєї назви й не в змозі управляти».

Як, на вашу думку, воно відображає порядки, що існували в Австрійській імперії за часів його канцлерства?

7. Основна мета політики К. Меттерніха — це