Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський

Розділ ІІІ. Модернізація країн Європи й Америки в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. Пробудження Азії

Опрацювавши матеріал розділу, Ви:

• знатимете час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, доби Мейдзі в Японії, Молодотурецької та Синьхайської революцій; дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ;
• розумітимете вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини; поняття «монополія», «картель», «синдикат», «трест», «домініон», «мілітаризація», «гомруль», «експансіонізм», «антимонопольне законодавство», «фемінізм», «дуалістична монархія», «сегрегація», «дискримінація», «пробудження Азії»;
• умітимете визначати на карті колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію; характеризувати тенденції розвитку країн Європи та Північної Америки, визначати причини й наслідки індустріалізації; пояснювати причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи й Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької та Синьхайської революцій; характеризувати парламентські реформи у Великій Британії, особливості розвитку Італії й Австро-Угорщини; визначати причини й наслідки переходу Німеччини до світової політики, запровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860-1870-х років, революції в Росії 1905-1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів; обґрунтовувати судження про значення діяльності королеви Вікторії, Олександра II, О. фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Т. Рузвельта, Д. Л. Джорджа, Ж. Клемансо, Сунь Ятсена.

§ 12. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку світу в останній третині XIX — на початку XX ст.

Пригадайте

• Якими були ознаки політичного й суспільного життя країн Європи в другій половині XVII—XVIII ст.?

1. Прискорення економічного, технічного й інтелектуального прогресу

В останній третині XIX ст. темпи змін суттєво пришвидшилися, активно впроваджувались у виробництво відкриття в галузі науки й техніки, оскільки машинна індустрія потребувала безперервного технологічного оновлення.

Ці зміни означали перехід до нового — другого — етапу науково-технічного прогресу (XIX — середина XX ст.), етапу, що заклав підвалини індустріальної цивілізації (див. табл.).

Період	Панівні технології	Досягнення науки	Нові (оновлені) шляхи сполучення	Нові галузі економіки	Соціальні зміни
Індустріальна революція	Технології на основі водяного двигуна	Класична механіка й гідравліка (І. Ньютон і Б. Паскаль)	Канали й водні шляхи; магістралі; гідравлічна енергія (удосконалений водяний млин)	Механізована бавовняна промисловість; коване залізо; машини	Зростання кількості найманих робітників на селі; збільшення обсягу та якості їжі; зміни в моді; нові явища в культурі
Механізація (з 1830-х років)	Технології на основі парового двигуна	Термодинаміка (Дж. Джоуль)	Залізниці на основі парових машин; паротяги; великі морські порти; склади й вітрильні судна по всьому світу	Парові двигуни й обладнання; залізо й видобуток вугілля; залізниці; виробництво залізничного рухомого складу; використання енергії пари в різних галузях промисловості	Удосконалення транспорту зробило можливим пасажирські перевезення на великі відстані; заселення раніше малозаселених територій
Електрифікація (із середини 1870-х років)	Технології на основі використання електроенергії	Електромагнетизм (М. Фарадей, Дж. Максвелл, Г. Герц, Н. Тесла, Т. Едісон)	Електричні мережі (для промисловості й освітлення населених пунктів і помешкань)	Електричні технології в промисловості; використання мідних кабелів у зв’язку; поява побутових електроприладів	Полегшення умов праці; зміна графіка роботи працівників; зміни в приватному житті; полегшення хатньої роботи
Моторизація (з початку XX ст.)	Технології на основі використання двигуна внутрішнього згоряння	Машинобудування (Н. Отто, Г. Даймлер, К. Бенц, брати Райт)	Розгалужені мережі залізниць, автомобільних доріг, портів і аеропортів; трубопровідні мережі	Автомобілі, автобуси, трактори, літаки, танки; паливо на основі нафти й нафтопродуктів; нафтохімія (синтетичні матеріали)	Удосконалення транспорту пришвидшило й збільшило обсяг вантажних і пасажирських перевезень на значні відстані

У текстильній промисловості наприкінці XIX ст. з’явився автоматичний ткацький верстат. У сфері пошиття одягу та взуття, поліграфії відбувалася автоматизація виробництва. Важливу роль у розвитку машинобудування відіграло винайдення конвеєра, завдяки якому стрімко зросли темпи складання автомобілів, що здешевило виробництво й зробило їх доступнішими. Загалом потокове виробництво змінило характер заводського обладнання: відтоді деталі (гвинти, гайки, болти тощо) виготовляють за допомогою спеціалізованих верстатів.

Унаслідок наукових відкриттів та індустріальної революції у виробництві почали більше використовувати природні й нові хімічні ресурси, зокрема легкі метали, нові сплави й синтетичні матеріали (наприклад, пластмаси).

2. Монополізація економіки

Швидкими темпами утворювалися монополії різного типу: картелі й синдикати, трести і концерни.

Словник

Монополія — підприємство, об’єднання чи господарське товариство, що займає панівне становище на ринку.

Першими великими трестами були американські «Форд мотор компані» і сталевий гігант «Юнайтед Стейтс стіл корпорейшн». В Україні на початку XX ст. також існувало майже три сотні монопольних об’єднань.

Характерною ознакою індустріального суспільства стала поява міжнародних монополій і корпорацій, які в гострій конкурентній боротьбі ділили між собою виробництво товарів і світові ринки збуту.

Інша характерна ознака другої половини XIX — початку XX ст. — бурхливий розвиток міжнародної торгівлі. Вона спонукала виробників товарів до пошуку нових ринків їхнього збуту. Такі ринки були переважно в неосвоєних країнах Азії та Африки, де населення гостро потребувало якісних промислових товарів. Разом зі світовим рухом товарів (міжнародна торгівля) континентами і країнами активно переміщалися робоча сила і гроші.

Американська карикатура, що зображує монополії як «убивць США». 1899 р.

Початок XX ст. — це період об’єднання банківського й промислового капіталів. Банки, які раніше були скромними посередниками, перетворилися на монополістів, а банкіри, об’єднавшись із власниками заводів і фабрик, — на фінансових олігархів. Відтак, основні матеріальні цінності зосередилися в руках невеликої групи власників великого капіталу.

Поступово роль банків в економіці змінилася — банк перетворився на активного учасника виробництва й торгівлі. Частину грошей банки вкладали в промисловість та інші галузі господарства і в такий спосіб примножували свої прибутки.

Зросли кількість і розміри міст (урбанізація), а також частка міського населення. Вона, проте, ще залишалась невисокою: наприкінці століття тільки кожен десятий житель планети був містянином, а решта проживала в сільській місцевості.

3. Зростання ролі держави в суспільному житті

У другій третині XIX — на початку XX ст. зазнали змін політичні теорії: замість панівної в період індустріальної революції ідеї про невтручання держави в промисловість і бізнес поширилася зворотна думка про необхідність такого втручання задля недопущення криз, банкрутств тощо. Важливими завданнями держави в цей період були забезпечення чесної конкуренції, утримання пошти, портів, транспортних засобів.

Держава почала втручатися також у питання тривалості робочого дня, розміру заробітної плати робітників. Зросла роль держави і як підприємця, продавця, покупця, кредитора, організатора економіки. Розпочалося будівництво державних підприємств, створення спільних із приватним капіталом компаній, фінансування державним коштом освіти, науки, культури, охорони здоров’я. Отже, держава перестала бути пасивним «нічним сторожем» і перебрала на себе значні повноваження та відповідальність.

4. Зміни в соціальній структурі суспільства

Крім технічних та економічних, індустріальна революція мала глибокі соціальні й політичні наслідки. Зокрема, збільшилася кількість найманих працівників, причому не тільки на виробництві, а й у будівництві, на транспорті, у сільському господарстві, сфері послуг; зросла продуктивність праці.

Наприкінці XIX ст. збільшилася чисельність робітників, до того ж відбулися зміни всередині робітничого класу: робітники текстильної промисловості за чисельністю поступилися першістю машинобудівникам, металургам і залізничникам.

Становище робітників, особливо некваліфікованих, залишалося складним. Тривалість робочого дня сягала 14-16 годин, умови праці й побуту були складними, а заробітна плата за тяжку працю низькою. Широко використовувалися жіноча та дитяча праця. У першій половині XIX ст. в Англії жінки й діти становили понад половину зайнятих у промисловості. Особливо складно жилося в часи економічних криз, коли скорочувалось виробництво, власники підприємств звільняли працівників і люди потерпали від безгрошів’я.

Усе ж загальний рівень життя всіх верств населення поволі підвищувався. Під тиском працівників підприємці змушені були збільшувати заробітну плату й скорочувати тривалість робочого дня. Разом із появою масових робітничих професій в індустріально розвинених центрах зросла кількість інтелігенції та дрібних і середніх власників, які були стрижнем заможного суспільства.

5. Зростання чисельності населення, підвищення його культурного рівня. Міграційні процеси

З початку XIX ст. майже в усіх країнах Європи збільшилася чисельність населення.

Завдяки досягненням медицини, запровадженню в побут санітарно-гігієнічних норм і правил люди менше хворіли й довше жили. Збереженню здоров’я сприяли також поява водогону, центрального опалення, поліпшення транспортного сполучення та ін.

Зростання чисельності населення з 1800 по 1900 р.

Через зростання чисельності населення на Європейському континенті десятки мільйонів людей виїхали до інших країн, зокрема до США та колоній. У результаті переміщення такої величезної кількості населення на нових землях активно поширювалися мови, культура й уклад життя різних націй. Міграційні процеси не оминули й Україну. Тільки за перше десятиліття XX ст. з Галичини та Буковини до Америки емігрувало майже 300 тис. селян.

• Порівняйте темпи зростання чисельності населення на різних континентах. На яких континентах і з яких, на Вашу думку, причин спостерігалося найбільше зростання чисельності населення?

Населення світу

6. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу

Утвердження вільної конкуренції, перетворення промисловості на провідну галузь економіки, поява монополій, наповнення ринку якісними й відносно дешевими товарами, зростання міст і збільшення чисельності населення, вільне переміщення мільйонів людей країнами й континентами в пошуках кращої долі, формування основних соціальних груп (підприємців і найманих робітників, а також середнього класу), боротьба жінок за надання їм рівних із чоловіками прав — усі ці й інші явища останньої третини XIX — початку XX ст. свідчили про те, що формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу в основному завершилося.

Основні події

Друга третина XIX — початок XX ст. — завершення формування індустріального суспільства.

Запитання та завдання

• 1. Охарактеризуйте основні ознаки соціально-економічного розвитку провідних країн світу в останній третині XIX — на початку XX ст.
• 2. Використовуючи схему «Типи монополістичних об’єднань» (с. 111), розкрийте зміст понять «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «концерн».
• 3. Як змінювалася роль держави в суспільному житті? Що, на Вашу думку, доцільніше: коли держава відіграє активну роль чи, навпаки, тільки спостерігає за подіями? Можливо, Ви маєте інший варіант відповіді?
• 4. Як індустріальна революція та її наслідки позначилися на соціальній структурі суспільства? Які соціальні групи й чому стали визначальними в індустріальному суспільстві?
• 5. Використовуючи діаграми (с. 113-114), охарактеризуйте зростання населення та міграційні процеси у світі.
• 6. Які події, явища й ознаки свідчили про завершення формування індустріального суспільства?