Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

Узагальнення до розділу VI. «Повсякденне життя та культура»

• В останній третині XX ст. в провідних індустріальних країнах розпочався постіндустріальний (інформаційний) етап розвитку. На початку XXI ст. з’явилися нові можливості для успішного вирішення соціально-економічних проблем, оскільки багато винаходів упроваджено у сферу інформаційних послуг, освіти та медицини. Усе це сприяє сталому розвиткові й поступовому підвищенню якості життя людей.

• Витрати на розвиток фундаментальних наук дедалі більше бере на себе держава. Науково-технічна революція (НТР) набула всеохопного характеру й суттєво вплинула на економіку, політику, ідеологію, побут, духовну культуру та психологію людей.

• Забезпечення інноваційного розвитку економіки й формування суспільства, заснованого на знаннях, потребує інтеграції науки та виробництва. Доведено, що інвестиції в науку, в інтелект є найефективнішим капіталовкладенням. Наукові відкриття впливають на економічну та виробничу сфери через розвиток техніки, удосконалення технологій, поліпшення соціальної взаємодії в суспільстві.

• У постіндустріальному суспільстві, заснованому на знаннях, важливе місце належить освіті. Сучасне виробництво дуже складне: що вища кваліфікація працівника, то вища якість його праці й, відповідно, винагорода, яку працівник отримує від роботодавця.

НТР сприяла виникненню позитивних соціальних змін у суспільстві, зокрема:

— було покращено якість життя більшості людей. Порівняно з XIX ст. тривалість робочого тижня скорочено майже вдвічі, а час на відпочинок збільшено вчетверо;

— скорочено потребу в працівниках, зайнятих некваліфікованою тяжкою працею;

— збільшено роль знань та освіти; сучасна людина навчається впродовж усього життя.

• В умовах інформаційного суспільства людство повинне вирішувати глобальні проблеми: подолання бідності, забруднення навколишнього середовища, техногенні катастрофи (наприклад, Чорнобильська 1986 р.), старіння населення в розвинених країнах і демографічний вибух у країнах Азії та Африки, поширення смертельних захворювань.

• Прогрес у галузі техніки й технологій, розвиток науки відображено в нових формах мистецтва й архітектури. Друга половина XX ст. — час, коли виникли стилі та напрями сучасного мистецтва, які продовжують розвиватись у XXI ст.

Післявоєнна культура була доволі демократичною. Зокрема, житлове будівництво розвивалось у напрямі полегшення та спрощення умов побуту; шафи й ліжка вмонтовували в стіни; замість кольорових шпалер стіни фарбували у світлі кольори.

• Змінилися тенденції моди, набули популярності швидкі ритми. Бугі-вугі, самба, мамбо, рок-н-рол гармоніювали з тогочасним стилем життя. По-іншому стали використовувати вільний час: організовували різноманітні зібрання, спільні розваги, фестивалі, у яких брали участь представники різних рас, культур і станів.

Отже, XXI ст. — це, звісно, не «кінець історії», а лише черговий її етап.