Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)
§ 24. Основні тенденції розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно та спорту
1. Напрями й течії в мистецтві другої половини XX ст.
Для другої половини XX ст. характерний стрімкий розвиток усіх напрямів людської діяльності, зокрема культури й мистецтва. Загалом після Другої світової війни в культурі та мистецтві почергово домінували різні творчі напрями й течії. Проте СССР та його сателіти дозволяли творчим людям лише соціалістичний реалізм. Герої літературних творів, театральних вистав і кінофільмів у стилі соцреалізму були майже ідеальними людьми, які безкомпромісно боролися з тими, хто, на їхню думку, недостатньо відданий комуністичній ідеології. Природні стани людини — розчарування, зневіра, зруйновані надії, нездійснені мрії — усе це було неприйнятне для соціалістичного реалізму.
Перші післявоєнні десятиліття в демократичному світі — період розквіту неореалізму. На зміну героям символізму прийшли сучасники — пересічні люди. У літературі спостерігалося прагнення з документальною точністю відтворити дійсність, повсякдення (Альберто Моравіа, Рената Вігано та ін.).
Словник
Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — напрям, у якому людина посідала провідне місце в «боротьбі за побудову соціалізму й комунізму».
Неореалізм (новий реалізм) — напрям у мистецтві, який виник після Другої світової війни й охопив літературу, кінематограф, театр, образотворче мистецтво. Неореалізму притаманне звернення до демократичних ідеалів, інтерес до життя пересічних людей.
Неореалізм став визначним явищем у кінематографі. На екранах запанувала правда життя. Яскравими представниками неореалізму в кіно були італійці Лукіно Вісконті, Роберто Росселіні, Вітторіо де Сіка, Мікеланджело Антоніоні, Федеріко Фелліні, Джузеппе де Сантіс. В образотворчому мистецтві — Ренато Гуттузо (Італія), Андре Фужерон та Ендрю Ваєн (Франція).
Із середини XX ст. мистецтво неореалізму потроху втрачало свої позиції. На зміну йому прийшли модернізм і постмодернізм. На відміну від своїх попередників модерністів, які основою творчості вважали інтуїцію, утаємничення, світ поза свідомістю і пізнанням, постмодерністи були переконані, що людина неспроможна зробити світ кращим. Прогрес, на їхню думку, це тільки ілюзія, насправді змінюються лише форми.
У літературі до постмодерністів належать італійці Умберто Еко й Італо Кальвіно, японець Кобо Абе, англієць Джон Фаулз, українець Юрій Андрухович.
Література першої чверті XXI ст. відображає хвилювання та проблеми, актуальні для сучасного суспільства. Вона досліджує такі теми, як ідентичність, раса, стать, клас, політика та технології, часто кидаючи виклик загальноприйнятим нормам і цінностям, розсуваючи межі того, що прийнято, а що ні.
«Друге дихання» в теперішньому столітті відкрилося в літератури для дітей і підлітків, створеної в жанрах, подібних до звичайних коміксів. Проте лише подібних, бо це нові художні жанри. Одним із них є жанр Doodle fiction — використання різноманітних малюнків у стилі мультфільмів і рукописної графіки, часто з додаванням гумористичних елементів. Як приклад, книжка Ніла Геймана «Кораліна», графічну екранізацію якої виконав художник Філіп Крейг Рассел.
Література в стилі графічного роману використовує формат коміксів. Прикладом такої літератури є роман «Щоденник слабака» Джефа Кінні.
Сторінки «Кораліни» Ніла Геймана
Сторінки «Щоденника слабака» Джефа Кінні
Словник
Постмодернізм (постмодерн, поставангард) (від латин. post — «після» + модернізм) — напрям, представники якого рішуче переглядали позиції модернізму.
Після війни на піку популярності був абстракціонізм. Найвідомішим у середині століття американським абстракціоністом був Джексон Поллок, а в Європі — іспанський та французький художник Пабло Пікассо, французи Жорж Матьє, Фернан Леже, Анрі Матісс.
Представники абстрактного імпресіонізму свідомо відмовилися від точного зображення дійсності, залишивши це для фотографів. Натомість вони приділяли велику увагу відтінкам кольорів і добору фарб, практикували для своїх картин кольорове полотно (замість традиційного білого).
У післявоєнні роки продовжував творити один із найоригінальніших митців світового рівня, найяскравіший представник сюрреалізму Сальвадор Далі.
С. Далі. Христос Святого Іоанна від Хреста. 1951 р.
У середині XX ст. в мистецтві з’явився авангардний напрям попарт, для якого характерні колажі. Будь-яка річ у попарті може бути предметом мистецтва: рекламні буклети, фотографії, комікси, газети, журнали тощо. Художники сміливо експериментують зі звичайними предметами, різними матеріалами й дивними формами, а також створюють гігантські «екологічні» скульптури з пластикового упакування та інших продуктів постіндустріальної епохи.
Е. Воргол. Портрет Мерилін Монро. 1967 р.
Яскравими представниками попарту були американські художники Річард Гамільтон, Роберт Раушенберг, Пітер Блейк, Енді Воргол.
П. Блейк. Автопортрет із журналом. 1961 р.
Словник
Абстракціонізм — передбачає принципову відмову від зображення реальних предметів у живописі, скульптурі й графіці. Натомість зображують їхнє образне сприйняття у формі ліній, кольорових плям, абстрактних конфігурацій тощо.
Попарт (від англ. pop-art — популярне мистецтво) — художній рух, для якого характерне конструювання колажів, використання та перероблення символічних і знакових об’єктів.
До речі, портрет голлівудської акторки Мерилін Монро, створений американським художником Енді Ворголом (1967), — найдорожчий у грошовому вимірі твір мистецтва XX ст.
В архітектурі постмодерністи прагнули повернутися до образності. Архітектори використовують, крім функціональної відповідності та спрощення, вигадку, фантазію, театральність. Постмодерністський функціоналізм керується принципом: більше житлової площі за таку ж суму коштів.
Наприкінці 80-х років XX ст. сформувалася самостійна течія в архітектурі — деконструктивізм. Яскравими зразками цього стилю є «Будинок, що танцює» в м. Празі (Чехія) і Музей Соломона Гуггенгайма в м. Більбао (Іспанія).
«Будинок, що танцює» в стилі деконструктивізму. м. Прага (Чехія). 1996 р.
Музей Соломона Гуггенгайма. м. Більбао (Іспанія). 1975 р.
У XXI ст. люди стали більше перейматися проблемами покращення екології та енергозбереження. Ці турботи вплинули також на формування нових прийомів архітектурної творчості, спонукають до пошуку нових будівельних матеріалів і нового застосування традиційних. З іншого боку, рекламна індустрія та маркетингові запити підштовхують архітекторів до творчих пошуків, проєктування незвичних будівель із використанням, наприклад, медіатехнологій.
Інформаційні технології також неабияк впливають на формування обличчя сучасної архітектури. Завдяки комп’ютерним розрахункам виникла архітектура складних геометричних форм, а також нові методи проєктування. За допомогою віртуальної реальності архітектори можуть не тільки демонструвати об’єкти, а й безпосередньо їх проєктувати. Завдяки технології 3D-будівництва можна зводити споруди будь-якої форми.
Словник
Функціоналізм — напрям в архітектурі, характерними ознаками якого є першочергова увага до практичного призначення будівель, використання досягнень науки й техніки, застосування нових матеріалів, економічність, надзвичайна простота форм, відмова від декору.
Деконструктивізм — напрям у сучасній архітектурі, для якого характерні візуальна ускладненість, несподівані зламані форми, контрастне вторгнення в міське середовище.
Будинок на скелі (Іспанія)
Будинок у стилі функціоналізму (Бельгія)
Надбанням людства стали також реконструйовані художня галерея і музей Келвінгроув у м. Глазго (Шотландія, Велика Британія); будівля оперного театру в м. Сіднеї (Австралія); хмарочоси «Сент-Мері Екс 30» в м. Лондоні (Велика Британія) і «Буржд Халіфа» в м. Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати); Національний стадіон «Пташине гніздо» в м. Пекіні (Китай) та інші витвори людського генія.
Сіднейський оперний театр. (Австралія). 1959-1973 рр.
Художня галерея і музей Келвінгроув. м. Глазго (Велика Британія). Реконструйовано у 2002-2006 рр.
180-метровий хмарочос «Сент-Мері Екс 30». м. Лондон (Велика Британія). 2001-2003 рр.
У функціональній архітектурі в першій чверті XXI ст. виразно проявляються головні її тенденції.
По-перше, простота. Головне, щоб будівля відповідала потребам мешканця, а все інше — вторинне.
По-друге, автентичність. Найкращий архітектор — час, саме він дає матеріалам «друге життя», додає будівлі справжності. Тенденція перевтілювати архітектурні об’єкти існує давно, але нові технології та матеріали допомагають реставрувати історичну спадщину, зберегти цінні ознаки часу.
По-третє, природність. Архітектори розміщують на дахах будівель квітники чи кущі, а всередині будівель дерева. У такий спосіб вони намагаються наблизити людину до природи.
По-четверте, якомога більше повітря і світла. Відкритий простір, природне освітлення, легкі скляні форми забезпечують гармонійне поєднання будинків із ландшафтом.
Пекінський національний стадіон. (Китай). 2008 р.
Найвищий хмарочос у світі «Бурдж Халіфа». м. Дубай (ОАЕ). 2004-2010 рр.
В архітектурі, а також у виготовленні домашнього начиння та вмеблювання помешкань набув популярності стиль хайтек.
До культурних пам’яток світового рівня належить також споруджений у 1973 р. Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку (майже півкілометрові заввишки «вежі-близнюки»), який було зруйновано внаслідок терористичного акту (див. с. 205). На його місці нині споруджено новий комплекс.
Словник
Хайтек — символічне відображення століття високих технологій в архітектурі великих громадських будівель, меблів та ін. Хайтек орієнтований на естетичне освоєння металевих конструкцій у поєднанні зі склом.
2. Кінематограф. Масова культура. Музика
Коли минув пік популярності неореалізму в кінематографі, розвиток світового кіно значною мірою був пов’язаний із творчістю видатного італійського режисера Федеріко Фелліні. Знімаючи кіно в традиціях модернізму, режисер застосував у кінематографі «потік свідомості» — підпорядкування сюжету спогадам, асоціаціям і фантазіям головного героя.
Особливості
Федеріко Фелліні (1920-1993) — видатний італійський режисер і сценарист. Володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю, п’яти премій «Оскар». Здобув класичну освіту. З 1940 р. почав працювати в кіно спочатку як автор трюків, а згодом — як сценарист і режисер. У 1954 р. на екрани вийшов фільм «Дорога», який приніс йому світову славу та премію «Оскар» (1957) за найкращий іноземний фільм.
До світової скарбниці кіномистецтва належать його фільми «Ночі Кабірії», «Солодке життя», «Вісім із половиною», «Амаркорд».
Активно розвивалися і інші напрями кіно, наприклад «нова хвиля». «Новохвилівці» протестували проти передбачуваності сюжету масового кіно й були прибічниками авторського підходу, тобто розуміли процес створення фільму як повністю залежний від режисера. Найяскравіші представники цього напряму — французи Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, американці Френсіс Форд Коппола (творець культового кінофільму «Хрещений батько»), Роман Поланскі, Квентін Тарантіно.
Жан-Люк Годар
Френсіс Форд Коппола
Яскравим представником шведського кіно світового рівня був Інгмар Бергман. У центрі його картин — життя і смерть, місце людини у світі й сенс земного існування, прагнення подолати страх.
Істотно вплинула на світове кіномистецтво Японія, де творив режисер Акіра Куросава, автор таких кінокартин, як «Сім самураїв», «Тінь воїна» та ін. «Батьком» трилера вважають британського режисера Альфреда Гічкока — автора культових кінофільмів «Психо», «Птахи», «Вікно у двір» та ін.
Інгмар Бергман
Елвіс Преслі
Активно розвивалася в післявоєнному кінематографі європейська комедія. Актори Адріано Челентано (Італія), Андре Бурвіль, Фернандель, Луї де Фюнес, П’єр Рішар (Франція) — найкращі представники європейського комедійного кіно.
По-новому розширила можливості масової культури поява телебачення, відео. Відтоді в певної категорії глядачів великої популярності набули «мильні опери» — нескінченні телевізійні серіали.
У другій половині XX ст. виникли й поширилися нові види та жанри музики, розраховані на масову аудиторію. У середині століття серця мільйонів любителів музики завоював рок-н-рол: Елвіс Преслі, Кліфф Річард, рок-гурти «Енімалз», «Роллінг Стоунз», «Бітлз».
Рок-гурт «Бітлз»
Остання третина XX ст. в музиці була позначена впливом постмодернізму. У популярній музиці, джазі, ритм-н-блюзі, рок-н-ролі, хіп-хопі з’явилися численні інновації завдяки принципово новим технологіям звукозапису. Наприкінці століття у попмузиці домінували американки Брітні Спірс, Крістіна Агілера, Мерая Кері, Дженніфер Лопес.
Брітні Спірс
Перша чверть XXI ст. принесла популярність Джастіну Біберу, Тейлор Свіфт, Лані Дель Рей, Гаррі Стайлзу, Pink, Adele, «Arctic Monkeys», «The Weeknd», «The Neighbourhood», «Maneskin», «Radiohead», «Slipknot» та ін.
Джастін Бібер
Рок-гурт «Arctic Monkeys»
Лана Дель Рей
Свого часу, особливо після успішного виступу на пісенному конкурсі «Євробачення», на вершині хіт-парадів перебували українські виконавці Руслана, Джамала, «Kazka», «Kalush Orchestra» та ін.
3. Взаємозв’язок спорту, культури й політики
Значний потенціал для зміцнення міжнародних контактів і налагодження відносин між народами має спорт. Його розвиток, починаючи з другої половини XX ст., тісно пов’язаний з економічними та політичними процесами. Особливе місце у світовому спорті посідає Олімпійський рух. Після закінчення Другої світової війни в 1948 р. в Лондоні було відновлено Олімпійські ігри. Цього ж року в Англії було започатковано Олімпійські ігри для людей з інвалідністю (Параолімпійські ігри).
Також почали проводити Дефлімпійські ігри для людей, які не чують; для студентів проводять усесвітні універсіади. Українські спортсмени традиційно успішно виступають на Олімпійських і Параолімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних спортивних змаганнях.
Історично будь-яка сфера діяльності, що привертає до себе масову увагу, безпосередньо стосується політики. Висловлення на кшталт «спорт поза політикою» чи «культура поза політикою» в сучасному світі не відповідають дійсності. До того ж культура, шоу-бізнес, професійний спорт — це мільярдний бізнес.
Політики також мають зиск із досягнень митців своєї країни в царині мистецтва, завоювання спортивних медалей, установлення рекордів, адже ці досягнення наголошують на успішності політичної сили, що перебуває при владі. Оскільки великі культурні та спортивні заходи висвітлюють ЗМІ, то держава використовує їх для проведення потрібної для неї пропаганди. Так робили нацисти, проводячи в 1936 р. Олімпійські ігри, так само робили рашисти, використовуючи літню Олімпіаду 2008 р. в Пекіні для підготовки до нападу на Грузію, а зимові Олімпіади 2014 р. в Сочі та 2022 р. в Пекіні — для маскування підготовки до вторгнення в Україну.
З початком повномасштабної війни проти України багато видатних спортсменів із різних країн надавали допомогу й демонстрували підтримку нашій країні.
Стадіон «Альянц-арена». м. Мюнхен (Німеччина). 2022 р.
Видатна польська тенісистка Іга Свьонтек із синьо-жовтою стрічкою
Перемога спортсменів чи досягнення діячів культури — це завжди перемога й здобутки країни, яку вони представляють, завжди мають ідеологічний складник, слугують піднесенню національної гордості й прославляють державу. Недаремно найбільше покарання в спорті — позбавлення держави та її спортсменів права виступати на Олімпійських іграх та інших світових спортивних форумах під власним прапором. Так світ відреагував на російське, за участі Білорусі, повномасштабне вторгнення в Україну. Зокрема, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) у лютому 2022 р. наклав безпрецедентні санкції на Росію та Білорусь, які несуть одноосібну відповідальність за війну проти України: заборона проводити на їхній території міжнародні спортивні заходи, позбавлення прапорів, гімнів та інших національних символів; жодних урядових чи державних чиновників, акредитованих на міжнародні спортивні заходи, тощо. У багатьох видах спорту російських спортсменів і клуби відсторонено від участі в змаганнях.
Отже, політика, культура та спорт взаємопов’язані й впливають одне на одного.
4. Мода в другій половині XX — на початку XXI ст.
Мода в усі часи була віддзеркаленням змін, які відбувалися в суспільному, економічному й культурному житті. Після закінчення Другої світової війни похмурі кольори в одязі воєнної доби замінили на яскраві, а замість безформного одягу жінки знову вдягнули елегантні сукні, високі підбори й прикраси.
Мода 1950-х років
Культовою постаттю тогочасної моди був французький модельєр Крістіан Діор, який повернув убранню вишуканість і стильність. Він створив «новий напрям» у моді, який символізував оптимізм, про що мріяли жінки після пережитих жахіть війни.
У 1960-х роках сформувався окремий напрям — молодіжна мода, причому дизайнери брали ідеї «з вулиці». Дизайнер Рудольф Гернрайх розробив стиль унісекс. Наприкінці десятиліття завдяки руху хіпі характерними ознаками модного вбрання були яскраві кольори, зручність і свобода самовираження.
Мода 1960-х років
У 1970-х роках молодіжна екзотика поступилася місцем жіночності й оригінальності. На подіумах запанувала стриманість, комплекти зі спідниць і блузок, піджаків і штанів; набув популярності стиль диско з масивними прикрасами, яскравим макіяжем і сміливим поєднанням кольорів. Одним з основних критеріїв оцінювання творчості модельєрів став комерційний успіх.
Мода 1970-х років
У 1980-х роках у моді спостерігалося розмаїття стилів і напрямів. Це час повної свободи у виборі кольорів і форм убрання. Модним взуттям вважали кросівки на платформі, гостроносі туфлі, чоботи-ботфорти.
Мода початку XXІ століття
Ознаками моди XXI ст. стали свобода стилів та образів, зручність одягу, унісекс. У період світової економічної кризи, коли багато людей були змушені вдягатись у «секонд-хендах», виник стиль гранж, для якого характерні демонстративна недбалість, поєднання несумісних, на перший погляд, речей. Цей стиль утілює ідею переважання духовного над матеріальним, а також ставлення до одягу як до чогось не надто серйозного, на що не варто витрачати багато часу й коштів.
На початку нового тисячоліття у світі моди, як і в інших сферах життя, співіснують різні напрями: класичний стиль, гламур, мінімалізм, етностиль тощо. Така строкатість — віддзеркалення розмаїття сучасного світу.
Запитання та завдання
1. Охарактеризуйте провідні тенденції в розвитку культури в другій половині XX — першій чверті XXI ст.
2. Застосувавши свої знання зі світової літератури, виокремте основні тенденції і течії у світовій літературі цього періоду.
3. Які нові явища, напрями та школи співіснують, починаючи з другої половини XX ст., в образотворчому мистецтві?
4. У чому новизна архітектури післявоєнного періоду? Які нові напрями й течії в архітектурі є провідними в першій чверті XXI ст.?
5. Чим відрізнявся кінематограф другої половини XX ст. від довоєнного часу, які режисери стали відомими в цей період?
6. Інформаційний портал «Точка доступу» провів на початку 2023 р. опитування серед молоді віком 18-25 років міста Кропивницького.
На діаграмах зображено, як розподілилися відповіді на запитання «Які пісні ви слухали до 24.02.22, а які — після?».
• Як ви поясните зміну музичних уподобань кропивничан? Чи справді «культура поза політикою»?
7. Джанні Версаче, відомий італійський модельєр, зазначав: «Не наслідуйте тренди. Не дайте моді керувати вами. Зрозумійте, хто ви є і що хочете висловити за допомогою одягу та вашого способу життя». Чи погоджуєтеся ви з таким ставленням до моди?
8. Які, на вашу думку, позитивні явища, крім визначення переможців престижних змагань, має світовий спорт?
