Географія. Повторне видання. 8 клас. Пестушко

§ 5. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Класифікація карт

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Типи географічних карт.
  • Що означає вираз «читати географічну карту»?

Способи картографічного зображення. Для зображення різних географічних об’єктів і явищ на картах використовують умовні знаки. За допомогою них карта розповідає про розміщення об’єктів і явищ, дає їхні кількісні та якісні характеристики. Усі умовні знаки бувають лінійні, площинні (масштабні) і точкові (позамасштабні).

Масштабні умовні знаки передають справжні розміри об’єктів і виражаються в масштабі карти, наприклад: озеро, фруктовий сад, ліс. Лінійні умовні знаки позначають об’єкти лінійного характеру: кордони, дороги, ріки, розломи. Кольором і товщиною ліній передають кількісні та якісні характеристики, наприклад теплі й холодні атмосферні фронти, типи автомобільних шляхів, тип берегової лінії. Площинні умовні знаки застосовують для зображення морів, озер, лісових масивів. За ними завжди можна визначити точну площу об’єкта.

Позамасштабні (точкові) умовні знаки застосовують тоді, коли не беруть до уваги площу й обриси об’єктів. Це можуть бути окремі промислові або сільськогосподарські підприємства, окремі дерева, колодязі, пам’ятники, джерела тощо. Зображувальними засобами для таких умовних позначень найчастіше є значкові графічні або буквені символи. Невеликими кружками позначають міста, а прямокутниками - підприємства. Деколи ці знаки можуть нагадувати обриси самого об’єкта, наприклад спрощений малюнок дерева, літака, млина, намету тощо.

Для передачі на географічній карті тематичного змісту існують різні способи картографічного зображення (див. QR-код). Так, якісним фоном (кольором) відображають якісні відмінності різних явищ, що мають суцільне поширення (типи ґрунтів, ландшафти, природні зони тощо). Кількісний фон застосовують для відображення кількісних розбіжностей певних явищ (наприклад, запасів водних чи земельних ресурсів, рівня економічного розвитку, густоти населення).

Ареалами зображують на карті межі поширення природних чи соціально-економічних об’єктів (наприклад, певного виду рослин чи тварин, корисних копалин, населення певної національності).

Спосіб знаків руху використовують для відображення просторових переміщень об’єктів і явищ, як природних (рух циклонів, морські течії, перельоти птахів), так і соціально-економічних (передача електроенергії, перевезення вантажів, міграція населення). Часто знаки руху використовують, щоб уточнити зв’язки між об’єктами чи їхніми складовими: транспортні, економічні, торговельні, фінансові, культурні.

Способом картограм і картодіаграм відображають середню інтенсивність якого-небудь об’єкта в межах територіальних одиниць та абсолютні й відносні величини певного явища на території. Наприклад, запаси земельних ресурсів за районами або обсяги промислової продукції в містах, кількість лікарів на 1000 мешканців чи розподіл густоти населення за адміністративними районами.

Поєднання всіх видів умовних знаків на географічній карті передає велику кількість інформації, значно зменшує зображення, характеризує різні об’єкти та явища природи й суспільства.

Класифікація карт. У зв’язку з існуванням великої кількості різноманітних карт виникла потреба їхньої класифікації. Її здійснюють з метою швидкого пошуку потрібної інформації, створення каталогів, списків карт. Класифікувати карти - означає розподілити їх на види за певною ознакою: за змістом, масштабом, просторовим охопленням території, призначенням (мал. 11).

На загальногеографічних картах зображують географічні об’єкти, які формують насамперед зовнішній вигляд території (рельєф, населені пункти). Проте жоден із цих об’єктів не виділяється особливо серед інших. Тематичні карти відображають з більшою детальністю один чи декілька визначених елементів, що залежить від теми карти. Тематичні карти поділяються на дві групи: фізико-географічні та соціально-економічні.

Великомасштабні карти ще називають топографічними, середньомасштабні - оглядово-топографічними, а дрібномасштабні - оглядовими. Зображення земної поверхні, які мають масштаб 1:5000 і більше, називають планом місцевості.

За просторовим охопленням території є карти світу, півкуль, материків та їхніх частин, океанів і морів, держав, областей, республік, районів, населених пунктів тощо.

За призначенням географічні карти розрізняють залежно від того, з якою метою і в яких галузях людина їх використовує. Наприклад, науково-довідкові карти призначені для виконання за ними наукових досліджень, отримання максимально повної інформації; технічні - відображають об’єкти й умови, необхідні для розв’язування певних технічних завдань; навчальні - використовують у освітньому процесі. Також виділяють карти туристичні (мал. 12), екскурсійні, спортивні, військові, навігаційні, медичні та інші.

Мал. 12. Туристичні карти

Окремою групою можна розглядати карти, що створені за допомогою сучасних технологій: цифрові, електронні, анімаційні, віртуальні.

ГОЛОВНЕ

• Для зображення різних географічних об’єктів на картах використовують спеціальні графічні символи - умовні знаки.

• Усі умовні знаки бувають лінійні, площинні (масштабні) та точкові (позамасштабні); Для передачі на географічній карті тематичного змісту застосовують різні способи картографічного зображення.

• Усі географічні карти класифікують за змістом, масштабом, просторовим охопленням, призначенням.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

  • 1. Якими способами зображують географічні об’єкти і явища на картах?
  • 2. Яким способом зображуються на фізичних картах рельєф, корисні копалини та водні об’єкти?
  • 3. Наведіть приклади класифікації географічних карт.
  • 4. Як різні способи зображення впливають на ефективність роботи з географічними картами?
  • 5. Яке значення мають картографічні зображення різного змісту на уроках географії?