Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

§ 23. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУБРЕГІОНІВ АЗІЇ. ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ АЗІЇ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке міжнародний географічний поділ праці (МГПП)?

Типи міжнародних зв’язків.

• Економічний розвиток субрегіонів Азії та особливості їхньої участі в міжнародному поділі праці. Східна Азія. Країни регіону різні за рівнем соціально-економічного розвитку.

Японія належить до розвинутих країн світу, де працює переважно національний капітал, Республіка Корея - до нових індустріальних країн з іноземним капіталом. Китай є країною з перехідною економікою, для якої характерні високі темпи зростання ВВП, хоча вони залишаються низькими з розрахунку на душу населення (табл. 1). Монголія є країною, що розвивається, а Корейська Народно-Демократична Республіка залишається соціалістичною республікою з вираженою централізованою економікою.

Господарство країн субрегіону представлене різноманітними видами економічної діяльності. Провідними виробництвами важкої промисловості є чорна та кольорова металургія і хімічна промисловість (Китай, Японія). У машинобудівному комплексі переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової техніки і радіоелектроніки, автомобілів і суден (Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань). У хімічній промисловості особливо виділяються виробництво мінеральних добрив, засобів побутової хімії, фармацевтичної промисловості і полімерних матеріалів (Китай, Японія). Вагоме значення має і текстильна промисловість, зокрема виробництво шовкових і бавовняних тканин.

Сільське господарство орієнтується здебільшого на рослинництво. Винятком є лише Монголія, де провідне місце посідає тваринництво (мал. 44).

Основними культурами у регіоні є рис і пшениця. Крім того, тут також вирощують зернобобові, овочі і фрукти. Абсолютним лідером із вирощування сільськогосподарських культур серед країн Східної Азії є Китай. Однак країни субрегіону не забезпечують повністю своїх потреб і певну частку сільськогосподарських культур, зокрема зернових, імпортують. Тваринництво має різну спеціалізацію в країнах регіону й орієнтується переважно на свинарство, скотарство, вівчарство, птахівництво. Цікавим є той факт, що спеціалізація тваринництва здебільшого залежить і від релігії, яка сповідується в тій чи іншій країні.

Таблиця 1. Показник ВВП на душу населення в країнах Східної Азії, дол. США

Назва країни

2000

2010

2016

Китай

2 918

9 252

15 399

Республіка Корея

16 452

29 738

37 740

Монголія

3 774

7 437

12 275

Японія

26 850

35 157

41 275

Мал. 44. Наявність продуктивних пасовищ сприяє розвитку в Монголії пасовищного скотарства

Таблиця 2. Показники ВВП на душу населення в країнах Південно-Східної Азії, дол.

Назва країни

2000

2010

2016

Бруней

66 767

79 303

76 884

В’єтнам

2 058

4 396

6 429

Індонезія

4 647

8 433

11 720

Камбоджа

1 084

2 462

3 737

Лаос

1 793

3 719

5 710

Малайзія

12 789

20 336

27 267

Сінгапур

40 978

70 647

87 855

Таїланд

7 358

13 188

16 888

Філіппіни

3 401

5 550

7 728

Східний Тимор

1 207

6 979

4 187

Південно-Східна Азія. Основними рисами господарства країн Південно-Східної Азії є невпинне зростання частки промисловості й туризму у створенні ВВП, швидкий розвиток тих виробництв, які випускають наукоємну продукцію, що орієнтована на експорт, проведення ефективних аграрних реформ, розвиток національної освіти, що орієнтована на підготовку власних конкурентоспроможних кадрів.

Кілька країн субрегіону - Сінгапур, Індонезія, Філіппіни, Малайзія - є новими індустріальними країнами.

Бруней є країною-експортером нафти. За показником ВВП на душу населення в регіоні більше половини бідних країн (табл. 2).

Західна Азія. Господарство країн Західної Азії характеризується гіпертрофованим розвитком гірничодобувної промисловості. Світове значення має нафтовидобувна промисловість. У регіоні зосереджена значна кількість країн-експортерів нафти, серед яких лідирують Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Катар і Кувейт. На обробну промисловість припадає близько 25 % створення регіонального ВВП. Це - нафтохімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, шкіряно-взуттєва, металообробна, харчова промисловість, у яких використовують дешеву робочу силу.

У структурі сільськогосподарського виробництва 3/4 припадає на зернові культури і вирощування овочів і фруктів. У тваринництві виробляється близько 13 % продукції. До найбільших виробників продукції сільського господарства належать дві країни, які не є власне сільськогосподарськими. Це Ізраїль, який вирощує овочі і фрукти, і Саудівська Аравія, що спеціалізується на вирощуванні пшениці. Іншими досить потужними виробниками сільськогосподарської продукції є Іран, Ірак, Сирія. Хоча сільське господарство розвивається тут загалом стабільно, проте регіон є хронічно залежним від імпорту продуктів харчування.

Важливе місце в регіоні має сфера послуг, на яку припадає близько 60 % ВВП. Так, важливим джерелом доходів є туризм, банківська і фінансова сфери.

Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону досить широкі, проте найрозвиненішою формою цих зв’язків є зовнішня торгівля. Частка експорту країн регіону становить близько 4 %. В експорті переважають паливні ресурси і продукція легкої промисловості. У структурі регіонального імпорту 75 % припадає на промислову продукцію, 10 % - на продукти харчування, 3 % - на продукцію сільського господарства.

За прогнозами МВФ, показник ВВП на душу населення у країнах Західної Азії загалом зростатиме. Винятком є лише Катар. Його дуже високий показник ВВП знижуватиметься за рахунок зменшення частки країни у видобутку й експорті нафти. Невисокі показники ВВП на душу населения мають Республіки Закавказзя, що пов’язано з перехідним етапом розвитку економіки. Найбіднішою країною регіону є Афганістан (табл. 3).

Таблиця 3. Показник ВВП на душу населення в країнах Західної Азії, дол.

Назва країни

2000

2010

2016

Азербайджан

3 647

15 355

17 439

Афганістан

-

1 561

1 919

Бахрейн

37 133

39 953

50 704

Вірменія

2 273

6 370

8 621

Грузія

2 567

6 568

10 044

Ємен

3 076

4 246

2 375

Ізраїль

20 781

29 012

35 179

Ірак

-

12 380

17 944

Іран

9 766

17 185

18 077

Йорданія

6 025

10 905

12 278

Катар

86 713

133 260

127 660

Кувейт

50 908

60 947

71 887

Ліван

10 267

16 107

18 525

ОАЕ

86 422

56 863

67 871

Оман

32 901

46 828

46 698

Саудівська Аравія

32 624

44 163

55 158

Сирія

4 306

6 375

-

Південна Азія. Про рівень економічного розвитку країн Південної Азії свідчать загалом низькі показники ВВП на душу населення (табл. 4), тому часто регіон називають регіоном бідності. Дотепер зберігається економічна залежність країн від промислово розвинутих держав Заходу.

Країни Південної Азії є важливими у світі виробниками сільськогосподарської продукції. Тут вирощують зернові й зернобобові культури, чай, цукрову тростину, бавовник (мал. 45), джут, арахіс, натуральний каучук, кокосовий горіх, різноманітні прянощі. Ця продукція постачається країнами й на світовий ринок. Добре розвивається й тваринництво, але тварин використовують переважно як тяглову силу.

Промисловість розвивається здебільшого в Індії, Шрі-Ланці і Пакистані. Головні напрями промислового виробництва — це гірничодобувна, металургійна, вугільна промисловість, атомна енергетика, окремі галузі машинобудування, легкої і харчової промисловості. Промисловий розвиток у Непалі й Бутані дуже обмежений і представлений дрібними напівкустарними підприємствами харчової, текстильної і деревообробної промисловості. Виробництво оригінальних поштових марок є основним джерелом валютних надходжень цих держав. Мальдівська Республіка спеціалізується на рибній промисловості і туризмі (мал. 46).

Південна Азія наразі посідає скромне місце у світовій торгівлі. На її частку припадає близько 3 % світового товарообігу. Масштаби зовнішньої торгівлі між окремими країнами регіону незначні, незважаючи на існування Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії, яка має на меті розширення зовнішньоекономічних зв’язків у регіоні.

Таблиця 4. Показник ВВП на душу населення в країнах Південної Азії, дол.

Назва країни

2000

2010

2016

Бангладеш

1361

2592

3891

Бутан

2668

5817

8227

Індія

2019

4445

6616

Іран

9676

17 185

18 077

Мальдівська Республіка

5241

11 813

15 553

Непал

1211

1956

2479

Пакистан

2700

4113

5106

Шрі-Ланка

4496

8274

12 262

Мал. 45. Вирощування бавовнику

Таблиця 5. Показник ВВП на душу населення в країнах Центральної Азії, дол.

Назва країни

2000

2010

2016

Казахстан

7890

19538

25145

Узбекистан

1951

4116

6563

Туркменістан

2569

9827

17485

Киргизстан

1649

2719

3521

Таджикистан

948

2070

3008

Центральна Азія. Казахстан має величезні запаси корисних копалин, зокрема нафти, газу і руд металів. Також країна має значний сільськогосподарський потенціал: у степах можливе ведення тваринництва і зернового господарства.

У промисловості переважають видобуток і переробка корисних копалин, важке машинобудування, виробництво будівельного обладнання і сільськогосподарських машин.

Киргизстан і Таджикистан - це країни з переважанням аграрного сектору і незначним рівнем ВВП на душу населення (табл. 5). Бавовна, шерсть і м’ясо - головні сільськогосподарські продукти і статті експорту. Промисловий експорт становлять золото, ртуть, уран і електроенергія.

Туркменістан є переважно пустельною країною з кочовим скотарством (велика рогата худоба), інтенсивним веденням сільського господарства в зрошуваних регіонах і величезними ресурсами газу (5-те місце у світі за запасами) і нафти. Половина зрошуваних земель зайнята бавовником.

Узбекистан - посушлива континентальна країна, 10 % території якої становлять інтенсивно оброблювані, зрошувані річкові долини. Понад 60 % населення проживає в густонаселених сільських населених пунктах. Узбекистан зараз є третім за величиною світовим експортером бавовни, великим постачальником золота і природного газу, а також має хімічну і машинобудівну промисловість регіонального значення.

• Зв’язки України з країнами Азії. Розбудова відносин із країнами Азії є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Мал. 46. Мальдіви - улюблене місце відпочинку туристів

Україна будує економічні, політичні й культурні зв’язки з провідними країнами регіону: Китаєм — постійним членом Ради безпеки ООН, найбільшою за населенням державою, другою економікою світу, Японією — третьою економікою світу, Індонезією — найбільшою мусульманською країною, «азійськими тиграми» — Сінгапуром і Республікою Корея.

Економічна співпраця України з країнами Азії характеризується зростанням обсягів товарообігу. Найбільшу зацікавленість азійські інвестори виявляють до аграрного сектору, інфраструктурного будівництва (особливо транспорту і туризму), енергетики й енергозбереження тощо. Активно розвивається співробітництво між Україною і окремими державами регіону у військово-технічній сфері.

Налагоджується плідна співпраця між Україною і країнами регіону в рамках ООН та інших міжнародних організацій.

ГОЛОВНЕ

Країни регіону різні за рівнем соціально-економічного розвитку.

Розбудова відносин з країнами Азії є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Україна будує економічні, політичні й культурні зв’язки з провідними країнами регіону: Китаєм, Японією, Індонезією, Сінгапуром, Республікою Корея та ін.

Економічна співпраця України з країнами Азії характеризується зростанням обсягів товарообігу.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Порівняйте особливості економічного розвитку двох (за вибором) субрегіонів Азії.

2. Користуючись підручником і додатковою інформацією, підготуйте презентацію на тему «Значення субрегіонів Азії у сучасному світовому господарстві».

3. Висловіть свою думку щодо питання «Сучасна інтеграція країн Азії - це об’єктивна реальність чи мрія?».

4. Користуючись додатковими джерелами інформації, наведіть приклади економічних, політичних і культурних зв’язків України з країнами регіону.

5. Використовуючи додаткові джерела інформації (скористайтеся Інтернетом), складіть короткий опис бавовнику. Розпитайте батьків та інших родичів, що вони знають про цю рослину. Наведіть приклади одягу із цього матеріалу у вашому гардеробі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Порівняння продовольчого кошика мешканців країн Західної і Східної Азії

ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ВИБІР)

1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сінгапуру).

3. Країни Перської затоки - новий осередок індустріалізації.